Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №400/563/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/563/26

Перша інстанція: суддя Малих О.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Терлецького Д.С., суддів Вербицької Н.В., Димерлія О.О., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рух і обставини справи

20.01.2026р. ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 або позивач) звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом у якому просив:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №142850008443 від 05.09.2025р. про відмову в призначенні пенсії за віком;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.09.2025р. про призначення пенсії за віком, зарахувавши до страхового стажу період роботи з 07.09.1983р. по 18.08.1988р. на РХВО «Хімічний завод ім. Жовтневої революції».

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області з заявою про призначення пенсії. За принципом екстериторіальності заяву розглянуло Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, яке відмовило у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного трудового стажу. Позивач не погодився з відмовою, оскільки разом із заявою подав до пенсійного органу належні документи, які підтверджують трудовий стаж, тоді як відмова відповідача ґрунтується на виявлених формальних недоліках оформлення трудової книжки, на виникнення яких позивач вплинути не міг.

Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області подало відзив на позовну заяву, у якому просило відмовити у задоволенні позову. На обґрунтування вказано, що страховий стаж позивача становить 29 років 00 місяців 29 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком. До страхового стажу не врахований період з 07.09.1983р. по 18.08.1988р., оскільки у трудовій книжці відсутній номер наказу про прийняття на роботу.

Миколаївський окружний адміністративний суд позов задовольнив рішенням від 22.06.2026р.

Визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №142850008443 від 05.09.2025р. про відмову в призначенні пенсії.

Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.09.2025р. про призначення пенсії за віком, зарахувавши до страхового стажу період роботи з 07.09.1983р. по 18.08.1988р. на РХВО «Хімічний завод ім. Жовтневої революції».

Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 1311,20 грн.

Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі – скаржник), не погодившись з прийнятим рішенням, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

П`ятий апеляційний адміністративний суд відкрив апеляційне провадження у справі та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження ухвалами від 06.07.2026р.

Обставини справи

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 29.08.2025р. звернувся до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України від 09.07.2003р. №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За принципом екстериторіальності заяву розглянуло Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.

05.09.2025р. Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області прийняло рішення №142850008443, яким відмовило у призначенні пенсії. Підстава відмови: страховий стаж становить 29 років 00 місяців 29 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком. Згідно з вказаним рішенням, до страхового стажу не враховано період роботи з 07.09.1983р. по 18.09.1988р., оскільки відсутній номер наказу про прийняття на роботу (а.с.15).

Вважаючи порушеним право на призначення пенсії за віком, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Оцінка суду першої інстанції

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що пенсійний орган залишив поза увагою той факт, що не всі недоліки в заповненні трудової книжки можуть бути підставою для відмови в зарахуванні відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не формальна правильність записів у трудовій книжці.

Записи у трудовій книжці позивача, їх співставлення між собою, не містять протиріч, та у своїй сукупності, підтверджують факт роботи позивача у спірні періоди.

Основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Наявність же відповідних записів у трудовій книжці про стаж роботи є підтвердженням страхового стажу

З огляду на зазначене суд першої інстанції зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.09.2025р. про призначення пенсії за віком, зарахувавши до страхового стажу період роботи з 07.09.1983р. по 18.08.1988р. на РХВО «Хімічний завод ім. Жовтневої революції».

Доводи апеляційної скарги

На обґрунтування вимог апеляційної скарги Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області вказує на виявлені недоліки в оформленні трудової книжки, що слугували підставою для відмови в зарахуванні спірного трудового стажу.

Позиція позивача у справі на заявлену апеляційну скаргу

Позивач, належно повідомлений про розгляд даної справи, своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Джерела права та оцінка суду апеляційної інстанції

За результатами апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи, правильність застосування норм матеріального і процесуального права, суд у складі колегії суддів дійшов таких висновків.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом (частина перша статті 46 Конституції України).

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними (частина друга статті 46 Конституції України).

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом(частина третя статті 46 Конституції України).

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України від 09.07.2003р. №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон №1058-IV).

Згідно з частиною першою статті 9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Суд у складі колегії суддів зазначає, що ОСОБА_1 станом на дата звернення із заявою про призначення пенсії – 29.08.2025р. виповнилось 60 років. Відповідно до абзацу другого частини першої статті 26 Закону №1058-IV починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року не менше 32 років.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з абзацом першим частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Кабінет Міністрів України затвердив постановою від 12.08.1993р. №637 Порядок підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі – Порядок № 637).

Основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка (абзац перший пункту 1 Порядку №637).

За відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (абзац перший пункту 3 Порядку №637).

Відповідно до абзацу першого пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

Згідно з частиною шостою статті 13 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з правовим висновком Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постанові від 30.10.2025р. у справі №300/6020/23, який суд у складі колегії суддів вважає за підставне урахувати у цій справі, основним документом на підтвердження пільгового стажу роботи є трудова книжка, та за відсутності останньої або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Такими документами, зокрема, є архівні та уточнюючі довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання, тощо. Уточнюючі довідки мають подаватися у разі, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах.

Здійснюючи перегляд цієї справи та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд у складі колегії суддів вказує, що згідно з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №142850008443 від 05.09.2025р. до страхового стажу не зараховано період роботи з 07.09.1983р. по 18.09.1988р., оскільки відсутній номер наказу про прийняття на роботу (а.с.15).

Суд у складі колегії суддів зазначає, що згідно з абзацом першим пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993р. №301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Суд у складі колегії суддів вказує на правовий висновок Верховного Суду, який викладено у постанові від 11.11.2020р. у справі №677/831/17 зазначив, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Застосовуючи наведений правовий висновок Верховного Суду до обставин цієї справи, суд у складі колегії суддів зазначає, що відсутність у трудовій книжці номера наказу про прийняття на роботу, за можливості визначити період роботи, не повинна мати для особи негативних наслідків у вигляді відмови в зарахуванні спірних періодів стажу, оскільки позивач як працівник не може нести відповідальність за порядок ведення й заповнення трудової книжки.

Суд у складі колегії суддів вважає за необхідне наголосити на наявному у органів Пенсійного фонду праві вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (частина третя статті 44 Закону №1058-VI).

Водночас у трудовій книжці НОМЕР_1 від 15.09.1983 р. інші записи про періоди роботи позивача вчинені послідовно, містять відомості про період роботи, посилання на організаційно-розпорядчі документи та скріплені відбитком печатки роботодавця.

Тож суд у складі колегії суддів вважає безпідставною відмову відповідача зарахувати до трудового стажу позивача період роботи з 07.09.1983р. до 18.08.1988р. у РХВО «Хімічний завод ім. Жовтневої революції», оскільки такі відомості підтверджуються записом у трудовій книжці.

Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області не здійснило належного й ретельного дослідження поданих документів, не вчинило заходів для витребування додаткових документів чи перевірки наданих відомостей, що свідчить про недотримання встановленої законом процедури призначення позивачеві пенсії.

За таких обставин визначені скаржником підстави для відмови в зарахуванні до трудового стажу позивача спірного періоду є суто формальними, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню. Також суд першої інстанції визначив належний та ефективний спосіб захисту порушених прав позивача, зобов`язавши Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно розглянути заяву позивача від 29.08.2025 р. про призначення пенсії за віком, зарахувавши до страхового стажу період роботи з 07.09.1983р. до 18.08.1988р. на РХВО «Хімічний завод ім. Жовтневої революції».

Висновки суду апеляційної інстанції

Згідно з частиною першою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Здійснивши в межах, визначених статтею 308 КАС України, апеляційний розгляд цієї справи, суд у складі колегії суддів доходить висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги таких висновків не спростовують, оскільки ґрунтуються на неправильному тлумаченні обставин справи, норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини.

Зважаючи на результати апеляційного перегляду та відповідно до статті 139 КАС України, розподіл судових витрат зміні не підлягає.

З огляду на те, що суд першої інстанції правомірно відніс справу до категорії незначної складності й розглядав її за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених у пункті 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області – відмовити, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.06.2026р. у справі № 400/563/26 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції відповідно до статті 325 КАС України набирає законної сили з дати її ухвалення.

Постанова суду апеляційної інстанції оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, які передбачені в пункті 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Д.С. Терлецький

Суддя: Н.В. Вербицька

Суддя: О.О. Димерлій