Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №420/17549/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/17549/25

Головуючий І інстанції: Бойко О.Я.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Кравченка К.В., Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року (м.Одеса, дата складання повного тексту судового рішення - 31.10.2025р.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання здійснити вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

03.06.2025р. ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області та ГУ ПФУ в Одеській області, в якому просила суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Івано-Франківській області про відмову в перерахунку пенсії від 09.05.2025р. ОР 155250021096;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Одеській області здійснити призначення та виплату їй пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» у розмірі 60% від усіх сум заробітної плати згідно з довідками про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 25.01.2024р. №161 та довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) від 25.01.2024р. №159, виданих Департаментом економічного розвитку Одеської міської ради починаючи з 25.01.2024р. з урахуванням уже отриманих сум пенсії.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 02.04.2025п. позивач звернулася до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області з заявою про повне виконання судового рішення від 10.06.2024р. у справі №420/7370/24. Однак, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області листом від 18.04.2025р. №0900-0306-9/21649 повідомило, що оскільки в постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду першої інстанції від 31.03.2025р. у справі №420/7370/24 відсутня інформація щодо зарахування довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), а також довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), то перерахунок буде проведено без врахування вищевказаних довідок. Як наслідок, відповідачем було прийнято рішення про відмову в перерахунку пенсії, при цьому відмова ґрунтувалась на тому, що в ході перегляду стажу державної служби ОСОБА_1 згідно з листом від 07.05.2025р. №1500-0306-9/88283 після вилучення зі спеціального стажу періоду роботи, який був помилково врахований (з 17.04.2015р. по 01.05.2016р. на посаді головного спеціаліста відділу бухгалтерського обліку, фінансової звітності та господарського забезпечення Управління обласної ради майнових відносин) стаж державної служби заявниці складатиме 15 років 4 місяці. Також вказано, що долучені довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця не можуть бути враховані для обчислення пенсії відповідно до вимог Закону, оскільки посада головного спеціаліста відділу закупівель Департаменту економічного розвитку Одеської міської ради не відноситься до посад державної служби, що, на переконання позивача, є протиправним та безпідставним.

Представник відповідача надав до суду 1-ї інстанції письмовий відзив, у якому позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року (ухваленим в порядку спрощеного (письмового) провадження) адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Івано-Франківській області про відмову в перерахунку пенсії від 09.05.2025р. ОР 155250021096. Зобов`язано відповідача здійснити ОСОБА_1 призначення та виплату пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» у розмірі 60% від усіх сум заробітної плати згідно з довідками про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 25.01.2024р. №161 та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) від 25.01.2024р. №159, виданих Департаментом економічного розвитку Одеської міської ради, починаючи з 25.01.2024р. з урахуванням уже отриманих сум пенсії. Стягнуто з ГУ ПФУ в Івано-Франківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

У задоволенні клопотання про звернення до негайного виконання рішення суду - відмовлено.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач 21.11.2025р. подав апеляційну скаргу, в якій зазначив про те, що судом, при винесенні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права, у зв`язку із чим просив скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.10.2025р. і прийняти нове, яким позовні вимоги ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалою судді П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2025р. дану апеляційну скаргу - залишено без руху.

Ухвалами П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2025р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ПФУ в Івано-Франківській області та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження.

15.12.2025р. до суду апеляційної інстанції надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач заперечувала щодо її задоволення, посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів та просила оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.

26.12.2025р. матеріали справи надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, можуть бути розглянуті судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1 ст.308 КАС України).

Розглянувши матеріали даної справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги відповідача, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Позивач - ОСОБА_1 25.01.2024р. звернулася до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», надавши довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 25.01.2024р. №161 та довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) від 25.01.2024р. №159, виданих Департаментом економічного розвитку Одеської міської ради.

31.01.2024р. рішенням ГУ ПФУ в Івано-Франківській області ОР 155250021096 відмовлено у переході на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». При цьому, відмова ґрунтувалась на тому, що у заявниці відсутні 10 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, станом на день набрання чинності Закону України «Про державну службу».

До стажу враховано періоди роботи з 06.12.2010р. по 08.08.2011р., з 16.08.2011р. по 08.10.2013р., з 20.02.2014р. по 01.05.2016р. та становить 5 років 8 днів.

10.06.2024р. Одеським окружним адміністративним судом у справі №420/7370/24 (залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31.03.2025р.) винесено рішення, яким було зобов`язано ГУ ПФУ в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.01.2024р. і зарахувати до її стажу державної служби період роботи на посаді головного бухгалтера Тростянецької сільської ради з 01.12.1995р. по 20.04.2007р.

02.04.2025р. позивач звернулася до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області із заявою про повне виконання рішення від 10.06.2024р. у справі №420/7370/24, яке набрало законної сили 31.03.2025р.

18.04.2025р. ГУ ПФУ в Івано-Франківській області листом №0900-0306-9/21649 повідомило про те, що оскільки в постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31.03.2025р. у справі №420/7370/24 відсутня інформація щодо зарахування довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), то перерахунок буде проведено без врахування вищевказаних довідок.

09.05.2025р. ГУ ПФУ в Івано-Франківській області було прийнято рішення ОР №155250021096 про відмову в перерахунку пенсії. При цьому, відмова ґрунтувалась на тому, що в ході перегляду стажу державної служби ОСОБА_1 відповідно до листа від 07.05.2025р. №1500-0306-9/88283 після вилучення зі спеціального стажу періоду роботи, який був помилково врахований (з 17.04.2015р. по 01.05.2016р. на посаді головного спеціаліста відділу бухгалтерського обліку, фінансової звітності та господарського забезпечення Управління обласної ради майнових відносин) стаж державної служби заявниці складатиме 15 років 4 місяці. Також вказано, що долучені довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця не можуть бути враховані для обчислення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», оскільки посада головного спеціаліста відділу закупівель Департаменту економічного розвитку Одеської міської ради не відноситься до посад державної служби.

Не погоджуючись із таким рішенням відповідача, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Вирішуючи справу по суті та повністю задовольняючи позовні вимоги, суд 1-ї інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності заявлених ОСОБА_1 позовних вимог і, відповідно, наявності підстав для їх задоволення.

Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали даної справи та наявні в них докази, погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції та вважає їх обґрунтованими, з огляду на наступне.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з нормою ст.22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Таким чином, право особи на отримання пенсії, як складової права на соціальний захист, є її конституційним правом.

За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Так, призначення, виплата і перерахунок призначеної пенсії регулюється Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. №1788-XII та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-IV.

Як передбачено ст.1 Закону №1788-XII, громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 1 Закону №1058-IV визначено, що пенсія це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.8 Закону №1058-IV, право на отримання пенсії та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку, чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідно виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їх сімей, зазначені у ст.36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Частиною 3 ст.4 Закону №1058-IV виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

За змістом ч.1 ст.10 Закону №1058-IV, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Згідно з ч.3 ст.45 Закону №1058-IV, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016р. визначалися Законом України «Про державну службу» від 16.12.1993р. №3723-XII.

01.05.2016р. набув чинності Закон України «Про державну службу», згідно з п.2 розділу ХІ якого визнано такими, що втратили чинність: Закон України «Про державну службу» №3723-ХІІ, крім ст.37, що застосовується до осіб, зазначених у п.п.10 і 12 цього розділу.

Згідно із п.п.10-12 розділу ХІ Закону №889-VIII, державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст.25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст.25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

За приписами ч.1 ст.37 Закону №3723-ХІІ, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли віку, встановленого ст.26 Закону №1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз.1 ч.1 ст.28 Закону №1058-IV, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60% суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011р. - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011р. - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Таким чином право на пенсію державного службовця за змістом ч.1 ст.37 Закону №3723-ХІІ мали особи, які: а) досягли певного віку; б) мають передбачений законодавством страховий стаж; в) станом на 01.05.2016р. мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

За наведеного правового регулювання, обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії згідно зі ст.37 Закону №3723-ХІІ після 01.05.2016р. є дотримання сукупності вимог, визначених ч.1 ст.37 Закону №3723-ХІІ, п.п.10-12 розділу ХІ Прикінцевих положень Закону №889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Тобто, за наявності в особи станом на 01.05.2016р. певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016р. на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-ХІІ, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (вказані висновки щодо застосування норм права).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019р. у справі №822/524/18 та Верховним Судом у постановах від 15.12.2020р. у справі №560/2398/19, від 22.05.2024р. у справі №500/1404/23.

При цьому, п.8 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством, а саме відповідно до «Порядку обчислення стажу державної служби» (затв. постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994р. №283).

Вказане вище у сукупності свідчить про те, що набутий до 01.05.2016р. стаж роботи на посадах державної служби зараховується до стажу державної служби, величина якого, крім іншого (страхового стажу, віку особи) має вплив на наявність у особи права на пенсію, що призначається на підставі п.п.10 і 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII.

Як правильно врахував суд 1-ї інстанції, у мотивувальній частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.06.2024р. у справі №420/7370/24 встановлено, що критерії «віку» та «страхового стажу» ОСОБА_1 не були спірними, тоді як спір стосувався наявності у неї станом на 01.05.2016р. не менше 10 років стажу державної служби. Суд також зазначив, що на момент набрання чинності Законом №889-VIII (01.05.2016р.), позивач працювала на посаді головного спеціаліста в Управлінні обласної ради з майнових відносин, у зв`язку з чим дійшов висновку про дотримання нею всіх умов, передбачених ч.1 ст.37 Закону №3723-ХІІ та пунктами 10, 12 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, для призначення пенсії за віком на підставі ст.37 Закону №3723-ХІІ.

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

При цьому, згідно із записами трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , починаючи з 01.12.1995р. по 20.07.2007р. вона працювала на посаді головного бухгалтера Тростянецької сільської ради, з 06.12.2010р. по 17.01.2011р. - на посаді головного спеціаліста відділу адміністрування державного реєстру виборців апарату Одеської обласної державної адміністрації, з 18.01.2011р. по 08.08.2011р. - на посаді головного спеціаліста в Головному управлінні праці та соціального захисту населення Одеської обласної державної адміністрації, з 16.08.2011р. по 08.10.2013р. - на посаді провідного спеціаліста в Управління ПФУ в Малиновському районі Одеської області, з 20.02.2014р. по 16.04.2015р. - на посаді головного спеціаліста в Департаменті розвитку інфраструктури та житлово-комунального господарства Одеської обласної державної адміністрації, з 17.04.2015р. по 30.12.2016р. - на посаді головного спеціаліста в Управлінні обласної ради з майнових відносин, з 19.04.2017р. по 12.07.2017р. - на посаді головного спеціаліста ГУ ПФУ в Одеській області, з 13.07.2017р. по 25.01.2024р. - на посаді головного спеціаліста в департаменті Економічного розвитку Одеської міської ради і стаж роботи в органах влади на посадах віднесених до категорій державних службовців склав 23 років 9 місяців і 10 днів.

Стаття 25 Закону №3723-XII визначала класифікацію посад державних службовців, основними критеріями якої є організаційно-правовий рівень органу, який приймає їх на роботу, обсяг і характер компетенції на конкретній посаді, роль і місце посади в структурі державного органу (ч.1).

Частиною 2 цієї ж статті установлено сім категорій посад державних службовців. Поряд з тим ч.3 ст.25 Закон №3723-XII обумовлено, що віднесення існуючих посад державних службовців, не перелічених у цій же статті, також віднесення до відповідної категорії нових посад державних службовців проводиться Кабінетом Міністрів України за погодженням з відповідним державним органом.

03.05.1994р. постановою Кабінету Міністрів України №283 затверджено «Порядок обчислення стажу державної служби (діяв до набрання чинності Законом №889-VIII), яким визначено посади і ранги, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.

Згідно з п.2 Порядку №283, до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР та на посадах в органах місцевого самоврядування передбачених ст.14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Стаття 14 вказаного Закону встановлює категорії посад в органах місцевого самоврядування, відповідно до яких: шоста категорія - посади керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, керівників структурних підрозділів виконавчого апарату районних та секретаріатів районних у містах Києві та Севастополі рад та їх заступників, керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст районного значення), районних у містах рад та їх заступників, помічників голів, радників, консультантів, начальників секторів, головних бухгалтерів, спеціалістів управлінь, відділів, інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст обласного значення та міста Сімферополя) рад, старост.

Таким чином, період роботи на відповідних посадах в міській раді з зараховується до стажу державної служби.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним судом у постанові від 26.06.2018р. у справі №735/939/17 від 13.05.2021р. у справі №623/198/17 та від 29.09.2022р. у справі №234/6967/17.

Як наслідок, оскільки на час звернення до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії державного службовця ОСОБА_1 досягла пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (60 років), на день набрання чинності Законом №889-VІІІ займала посаду державної служби та мала понад 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців та мала страховий стаж понад 30 років, суд 1-ї інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивач набула право на призначення пенсії відповідно до положень Закону №3723-ХІІ.

Також, надаючи оцінку рішенню суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу, що згідно з «Порядком призначення пенсій деяким категоріям осіб» (затв. постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016р. №622), пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60% суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

При цьому: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби; розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 01.05.2016р. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні; у разі коли в осіб, зазначених в п.2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 01.05.2016р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 01.05.2016р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 01.05.2016р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016р. як за повний місяць; матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п`ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.

У силу п.5 Порядку №622, призначення пенсій деяким категоріям осіб передбачено, що форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу Департаментом економічного розвитку Одеської міської ради видано довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 25.01.2024р. №161 та довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) від 25.01.2024р. №159.

Форма вказаних довідок відповідає формам довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям, затверджених Постановою №1-3 та містять відображення складових заробітної плати: посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років, надбавка за інтенсивність праці та щомісячна премія, за останнім місцем роботи на державній службі за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією.

На всі види оплати праці, включені в довідки, нараховано єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, суд 1-ї інстанції дійшов цілком вірного висновку, що всі відображені в довідках види оплати праці є складовими частинами заробітної плати позивача, з якої сплачені внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, тому довідки, видані позивачу, мають братися відповідачем до уваги при призначенні та розрахунку розміру пенсії позивачу відповідно до Закону України «Про державну службу».

Жодних зауважень щодо вказаних довідок відповідачі ні в суді 1-ї інстанції, ні в апеляційному суді не зазначили.

А отже, здійснюючи розрахунок пенсії позивачу на виконання рішення суду від 10.06.2024р. у справі №420/7370/24 відповідач не мав законних підстав для неврахування зазначених вище довідок.

Решта доводів апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Слід також зазначити про те, що за правилами ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно зі ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За правилами ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

З огляду на викладене, судова колегія доходить висновку, що суд 1-ї інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки.

Наведені ж в апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права.

Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення у справі «Серявін та інші проти України»).

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у даній справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші зазначені в апеляційній скарзі аргументи відповідачів, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах доводів апеляційної скарги, згідно зі ст.316 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду 1-ї інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.308,311,315,316,321,322,325,329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено: 21.09.2026р.

Головуючий у справі

суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов

Судді: К.В. Кравченко

В.О. Скрипченко