Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №420/2989/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/2989/25

Перша інстанція: суддя Юхтенко Л.Р.,

повний текст судового рішення

складено 03.03.2026, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Голуб В.А.,

суддів: Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 березня 2026 року у справі № 420/2989/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій позивачка просила:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 440 від 14 серпня 2024 року про утримання надміру виплачених сум житлової субсидії;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області продовжити нарахування та виплату ОСОБА_1 житлової субсидії на оплату житлово-комунальних послуг з часу припинення, - 30 червня 2024 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03 березня 2026 року суд задовольнив позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення. Визнати протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 440 від 14 серпня 2024 року про утримання надміру виплачених сум житлової субсидії. Зобов`язав Головне управління Пенсійного Фонду України в Одеській області продовжити нарахування та виплату ОСОБА_1 житлової субсидії на оплату житлово-комунальних послуг з часу припинення, - 30 червня 2024 року. Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968, 96 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу. Апелянт зазначив, що суд першої інстанції не врахував виявлені під час перевірки документів позивачки невідповідності. Зокрема, позивачка вказує, що мешкає в квартирі АДРЕСА_1 , тоді як згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за вказаною адресою зареєстровано житловий будинок садибного типу, в якому відсутні квартири, а наявні лише приміщення, що підтверджується технічним паспортом та ідентифікатором об`єкта будівництва. Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав вищевказаний будинок перебуває у спільній частковій власності семи осіб, частка кожного з яких становить 25/100. У технічному паспорті будівлі також не вказано, яким саме приміщенням володіє позивачка. Замовниками повторного технічного паспорта будівлі є п`ятеро осіб, у тому числі позивачка.

Крім того, в акті обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства / фактичного проживання особи від 25.01.2024 відсутні дані про наявність у будинку розділених особових рахунків та не зазначено, що за цією адресою розташовано декілька жител з окремими особовими рахунками.

З огляду на викладене, Головним управлінням Пенсійного фонду України 14.08.2024 прийнято рішення № 440 про утримання надміру виплачених сум житлової субсидії. У зв`язку з поданням недостовірних даних надміру виплачена сума житлової субсидії в розмірі 15 485, 23 грн підлягає поверненню на рахунок Пенсійного фонду України.

Враховуючи вищевикладене, апелянт просив скасувати рішення суду ту ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивачка надала відзив на апеляційну скаргу, у якому ОСОБА_1 вказала, що посилання апелянта на володіння нею приміщенням площею 304 кв. м не відповідає дійсності, оскільки зазначеною площею володіють чотири окремі сім`ї, які мають розділені особові рахунки на комунальні послуги.

Позивачка зауважила, що єдиним обґрунтуванням заперечень відповідача є акт обстеження від 25.01.2024 № 01-09/77, у якому не зазначено про наявність у житлі декількох розділених особових рахунків. Проте цей довід є безпідставним, оскільки з наданих відповідачем на вимогу суду першої інстанції документів (зокрема протоколу розрахунку) вбачається, що надміру виплаченою вважається субсидія з лютого 2023 року, тобто задовго до складання вказаного акта. Відтак цей акт не був підставою для прийняття оскаржуваного рішення та є неналежним доказом, оскільки не містить інформації щодо предмета доказування.

Крім того, позивачка зазначила, що відповідач призначив та виплатив їй субсидію на період з 01.01.2025 по 31.12.2025, хоча жодних змін у характеристиках житлової площі не відбулося. На переконання позивачки, оскаржуючи рішення суду першої інстанції, відповідач діє суперечливо, оскільки фактично сам визнав правомірність призначення субсидії за тих самих обставин у наступному періоді.

З огляду на вказане, позивачка просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 КАС України, встановив наступне.

Відповідно до Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно ОСОБА_1 є співвласницею 25/100 частини на праві спільної сумісної власності житлового будинку садибного типу загальною площею 304,4 кв.м, житлова площа 179,4 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно співвласниками вказаного будинку також є ще три фізичні особи по 25/100 частини на праві спільної сумісної власності.

З технічного паспорту на будинок вбачається, що ці 25/100 частин, якими позивачка володіє, мають 74 кв. м. загальної площі, інші квартири (частини будинку) мають приблизно площу: 78,2 кв. м, 73,5 кв. м., 78,7 кв. м.

Сторони не заперечують, що позивачці було призначено житлову субсидію на оплату житлово-комунальних послуг.

Так, у листі Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 28.10.2024 позивачку повідомлено, що рішенням від 10.03.2024 їй призначено житлову субсидію на житлово-комунальні послуги відповідно до заяви від 23.01.2024 в розмірі:

з 01.01.2024 по 31.01.2024 – 5 638, 10 грн одноразово на тверде паливо та скраплений газ;

з 01.01.2024 по 31.12.2024 – 227, 54 грн щомісячно на житлово-комунальні послуги,

та з 01.06.2024 – 31.12.2024 – 316, 83 грн щомісячно на житлово-комунальні послуги.

Однак, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 14 серпня 2024 року № 440 про утримання надміру виплачених сум житлової субсидії вирішено утримати з позивачки надміру виплачену суму субсидії у зв`язку з поданням недостовірних даних, у розмірі 15 485, 23 грн.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 03.09.2024 позивачку повідомлено, що загальна площа індивідуального будинку перевищує 230 кв.м, у зв`язку з чим, субсидія була припинена з 01.06.2024.

Окружним судом досліджено акти обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства / фактичного місця проживання особи стосовно позивачки для надання субсидії.

Також судом досліджено лист ДТЕК Одеські електромережі від 18.11.2024, яким повідомлено, що за адресою: АДРЕСА_2 відкрито 4 особових рахунків; лист Комунального підприємства «Благоустрій» від 18.11.2024 № 210, яким повідомлено, що за вказаною адресою відкрито 4 особових рахунків; лист Комунального підприємства «Водоканал» від 18.11.2024 № 162, яким повідомлено, що за вказаною адресою відкрито 4 особових рахунків.

Не погодившись з ухваленим рішенням про утримання надміру виплачених сум житлової субсидії, позивачка звернулась до суду з цим позовом.

Задовольняючи позов суд першої інстанції вказав, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно ОСОБА_1 є співвласницею 25/100 частин на праві спільної сумісної власності житлового будинку садибного типу загальною площею 304,4 кв. м (житлова площа - 179,4 кв. м), розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . З технічного паспорта на вказаний житловий будинок вбачається, що площа 25/100 частин, які належать позивачці, становить 74 кв. м. Крім того, за зазначеною адресою відкрито чотири окремі особові рахунки на надання послуг з електропостачання, водокористування та інших комунальних послуг, один із яких відкрито на ім`я позивачки. З огляду на це суд дійшов висновку, що позивачка не подавала недостовірних даних щодо користування житловим приміщенням площею 74 кв. м за вказаною адресою.

Враховуючи вищевикладені та встановлені обставини, суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 14 серпня 2024 року № 440 про утримання з позивачки надміру виплаченої суми житлової субсидії в розмірі 15 485,23 грн у зв`язку з поданням недостовірних даних прийнято безпідставно та з порушенням приписів законодавства, а тому позовні вимоги про визнання протиправним і скасування цього рішення є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом. Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Згідно із Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" № 2017-III до державних соціальних нормативів належать, в тому числі, соціальна норма житла та соціальні нормативи користування комунальними послугами, з оплати яких держава надає пільги та встановлює субсидії громадянам.

Приписами пункту 7 частини першої статті 4 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 19.11.2017 № 2189-VIII встановлено, що до повноважень Кабінету Міністрів України належать, зокрема, встановлення порядку надання пільг та житлових субсидій населенню в частині забезпечення надання житлових субсидій як частки вартості житлово-комунальних послуг, у тому числі їх виплати у грошовій формі.

Спірні правовідносини сторін врегульовані Положенням про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848, зі змінами та доповненнями (далі – Положення № 848).

Право на отримання житлової субсидії мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України (далі - громадяни), що проживають у житлових приміщеннях (будинках) (пункт 4).

Житлові субсидії призначаються за наявності різниці між розміром плати за житлово-комунальні послуги та/або скраплений газ, тверде та рідке пічне побутове паливо, за абонентське обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг, внеску/платежу об`єднанню на оплату витрат на управління багатоквартирним будинком у межах соціальної норми житла, соціальних нормативів житлово-комунальних послуг, скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, витрат на управління багатоквартирним будинком (далі - соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування) і розміром обов`язкового відсотка платежу, установленого відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 №1156 "Про новий розмір витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива у разі надання житлової субсидії".

Відповідно до пп. 1 п. 14 Положення житлова субсидія не призначається (у тому числі на наступний період), якщо: загальна площа житлового приміщення перевищує 130 кв. метрів для квартир у багатоквартирному будинку, 230 кв. метрів для індивідуальних будинків (крім житлових приміщень дитячих будинків сімейного типу, прийомних сімей, багатодітних сімей, сімей, у яких на початок місяця, з якого призначається субсидія, проживають троє і більше дітей, з урахуванням тих, над якими встановлено опіку чи піклування; житлових приміщень, на які оформлено два і більше окремих особових рахунки на оплату житлово-комунальних послуг, за умови, що загальна площа частини або окремого житлового приміщення кожного домогосподарства, на яку призначається субсидія, не перевищує 130 кв. метрів для квартири, 230 кв. метрів для індивідуального будинку; житлових приміщень, якими забезпечено за рахунок державного чи місцевого бюджету або коштів благодійних організацій осіб з інвалідністю з ураженнями опорно-рухового апарату, які пересуваються на візках).

Отже, зі змісту наведених приписів Положення № 848 вбачається, що перевищення граничної норми площі індивідуального будинку (230 кв. м) не є перешкодою для призначення житлової субсидії за умови, що на таке житлове приміщення оформлено два і більше окремих особових рахунки на оплату житлово-комунальних послуг, а площа частини будинку, яка припадає на відповідне домогосподарство, не перевищує встановлений норматив.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно ОСОБА_1 є співвласником 25/100 частини на праві спільної сумісної власності житлового будинку садибного типу загальною площею 304,4 кв.м, житлова площа 179,4 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .

З технічного паспорту на вказаний будинок вбачається, що ці 25/100 частин, якими володіє позивачка, мають 74 кв.м.

Також відповідно до листа ДТЕК Одеські електромережі від 18.11.2024, листа Комунального підприємства «Благоустрій» від 18.11.2024 № 210, та листа Комунального підприємства «Водоканал» від 18.11.2024 № 162, суд встановив, що за адресою: АДРЕСА_2 відкрито 4 особових рахунків на надання послуг.

За таких обставин, враховуючи, що за житловим будинком, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 відкрито 4 особових рахунків на надання послуг з електропостачання, водокористування та комунальних послуг, один з яких відкрито на позивачку, суд доходить висновку, що останньою не були надані недостовірні дані щодо користування житловим приміщенням площею 74 кв. м за вказаною адресою.

Посилання апелянта на те, що згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за вказаною адресою зареєстровано житловий будинок садибного типу, в якому відсутні квартири, а наявні лише приміщення, колегія суддів вважає необґрунтованими, адже правовий статус житла як індивідуального (садибного) будинку та відсутність у ньому виділених у натурі квартир не позбавляє співвласників права на призначення субсидії за наявності окремих особових рахунків на комунальні послуги.

Ключовим фактором для застосування винятку, передбаченого підпунктом 1 пункту 14 Положення № 848, є саме факт наявності двох і більше окремих особових рахунків на оплату житлово-комунальних послуг та недоперевищення граничної норми площі, а не наявність у будинку статусу багатоквартирного чи наявність окремих квартир у реєстрі.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав вищевказаний будинок перебуває у спільній частковій власності осіб (зокрема позивачки, яка володіє часткою 25/100). У технічному паспорті будівлі площа належної позивачці частки становить 74 кв. м, що повністю відповідає вимогам Положення № 848.

Крім того, посилання відповідача на акт обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства від 25.01.2024, у якому відсутні дані про наявність у будинку розділених особових рахунків, колегія суддів відхиляє, оскільки факт відкриття чотирьох окремих особових рахунків підтверджується доказами безпосередньо від підприємств - надавачів комунальних послуг. При цьому, в акті обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства від 09.12.2024 також зазначено про наявність декількох жител з розділеними особовими рахунками.

З огляду на вказане, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 14 серпня 2024 року № 440 про утримання з позивачки надміру виплаченої суми житлової субсидії в розмірі 15 485, 23 грн є протиправним та підлягає скасуванню, а висновки суду першої інстанції про задоволення позову є обґрунтованими та відповідають матеріалам справи.

Також слід відмітити, що відповідно до ч. 1 ст. 1215 Цивільного кодексу України не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; інше майно, якщо це встановлено законом.

Таким чином, не може бути повернута сума надмірно нарахованої (виплаченої) субсидії, зокрема тоді, якщо відповідач не доведе, що виплату здійснив добровільно, але внаслідок рахункової помилки з його боку чи недобросовісності з боку позивача як набувача субсидії.

Для правильного вирішення питання про повернення надміру нарахованої (виплаченої) житлової субсидії орган, що уповноважений призначати житлову субсидію, мав достеменно встановити факт надмірно нарахованої субсидії і недобросовісності з боку набувача у зв`язку із поданням ним недостовірних відомостей, що враховуються при її обчисленні.

Відповідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Отже, ст. 2 КАС України та ч. 4 ст. 242 КАС України вказують, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Доводи викладені в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують.

За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 262, 263, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 березня 2026 року у справі № 420/2989/25 - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 березня 2026 року у справі № 420/2989/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку виключно у випадках, передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач В.А. Голуб

Судді Ю.В. Осіпов В.О. Скрипченко