Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №400/264/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/264/26

Категорія:106030000 Головуючий в 1 інстанції: Птичкіна В.В. Час і місце ухвалення: м. Миколаїв

Дата складання повного тексту:11.06.2026р.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

у складі:

головуючого – Бітова А.І.

суддів – Лук`янчук О.В.

– Ступакової І.Г.

при секретарі – Алексєєвій Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 червня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції (далі – ГУНП) в Миколаївській області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Миколаївській області від 11 листопада 2025 року №3260 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських тренінгового центру ГУНП в Миколаївській області та вжиття заходів дисциплінарного впливу" в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Миколаївській області від 25 листопада 2025 року №1244 о/с "По особовому складу";

- зобов`язати ГУНП в Миколаївській області поновити старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на службі в ГУНП в Миколаївській області на посаді старшого інструктора з особистої безпеки тренінгового центру з 26 листопада 2025 року;

- стягнути з ГУНП в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що факт його перебування у стані алкогольного сп`яніння не доведений; службове розслідування було проведено з порушенням вимог, встановлених затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від №893 "Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України" (далі – Порядок №893).

Також позивач зазначав, що видання незаконних, на його думку наказів, призвело до внесення його до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення. Як вказував ОСОБА_1 , у відповідача не було підстав кваліфікувати дії позивача як правопорушення, пов`язані з корупцією.

Відповідач позов не визнав, просив відмовити у задоволенні позову та зазначив, що склад дисциплінарного проступку у діях позивача встановлений службовим розслідуванням на підставі доказів, пояснень допитуваних осіб та відео тому спірні накази є правомірними, отже позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, а позовна заява такою, яка задоволенню не підлягає.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 червня 2026 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ГУНП в Миколаївській області – відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, а також у зв`язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги:

- апелянт вказує про безпідставність звинувачень щодо перебування в стані алкогольного сп`яніння та порушення презумпції невинуватості;

- уповноваженими органами поліції адміністративний протокол за ст. 130 КУпАП відносно апелянта за фактом подій не складався;

- порушено принцип пропорційності стягнення та неправильного застосування судом норм Дисциплінарного статуту Національної поліції України;

- суд першої інстанції взагалі усунувся від перевірки оскаржуваного наказу на відповідність вищезазначеним критеріям;

- апелянт зазначив про порушення процедури проведення службового розслідування, обмеження права на захист та відібрання пояснень під час тимчасової непрацездатності позивача;

- Невірне застосування норм щодо тривалості робочого часу та кваліфікації "прогулу";

- суд першої інстанції фактично проігнорував ключові доводи позивача, обмежившись формальною констатацією "сумнівів" відповідача, не надавши їм належної правової оцінки. Таке ігнорування суттєвих аргументів свідчить про грубе порушення права на справедливий судовий розгляд.

У відзиві на апеляційну скаргу ГУНП в Миколаївській області зазначило, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини.

13 жовтня 2025 року начальник УГІ Управління звернувся до начальника Управління з доповідною запискою "Про виявлення факту керування транспортним засобом в стані сп`яніння поліцейським Тренінгового центру ГУНП в Миколаївській області" (вих.№193565-2025, далі – Доповідна записка).

У Доповідній записці зокрема вказано:

"… 11 жовтня 2025 року до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (далі – ГУНП) з відділення поліції №3 Вознесенського районного управління ГУНП (далі – ВП №3 Вознесенського РУП ГУНП) надійшла інформація про вчинення хуліганських дій старшим інспектором … ОСОБА_1 . Установлено, що 11 жовтня 2025 року у вечірній час близько 22:45 … ОСОБА_1 перебуваючи поза службою, керуючи власним автомобілем … їхав з міста Первомайськ в сторону міста Південноукраїнська, де на трасі біля населеного п.Мигія … у останнього виник конфлікт з громадянином ОСОБА_2 … який керував вантажним транспортним засобом … Під час емоційної розмови з громадянином ОСОБА_2 поліцейський, перебуваючи у збудженому стані, ймовірно в стані алкогольного сп`яніння, біля вантажного транспортного засобу … штовхнув останнього, внаслідок чого, сходинка транспортного засобу, на якій стояв водій, обламалася, та це завдало йому травмування. У той же час, конфлікт був урегулюваний, та обидва водії направилися в сторону міста Південноукраїнська. Згодом, на блокпосту "ЕКСПРЕС" між водіями знову виник конфлікт, ініціатором якого був … ОСОБА_1 . У свою чергу, громадянином ОСОБА_2 здійснено дзвінок на спецлінію №102" та повідомлено про наведену конфліктну ситуацію, що відбулася. Дану подію зареєстровано до ІКС ІПНП ВП №3 Вознесенського РУП ГУНП за №… від 11 жовтня 2025 року. Після чого, без будь яких пояснень, ОСОБА_1 сів за кермо власного транспортного засобу та поїхав у бік виїзду з міста м. Південноукранськ в бік м. Вознесенська. Водій вантажівки також направився у цьому напрямку. В подальшому, на блокпосту "Ромашка" працівниками Національної гвардії, а також поліцейськими, автомобіль під керуванням старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 був зупинений за орієнтуванням. На прохання вищевказаних працівників надати посвідчення водія ОСОБА_1 відмовився. При цьому, вийшов з транспортного засобу та почав рухатись у пішому порядку в бік м. Південноукраїнська. Ігноруючи вимоги поліцейський почав прискорювати рух (бігти). У подальшому, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 був затриманий поліцейськими та працівниками НГУ. Під час спілкування зі старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , поліцейськими УГІ ГУНП встановлено, що останній перебуває з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння очей та млява мова), у зв`язку з чим, останньому запропоновано в законному порядку пройти тест на стан алкогольного сп`яніння за допомогою технічного приладу "Alcotest Drager", на що останній відмовився. У той же час … ОСОБА_1 погодився пройти відповідний огляд у медичному закладі КНП Південноукраїнської багатопрофільної лікарні, де у поліцейського відібрано біологічні зразки крові для подальшого дослідження на вміст алкоголю в крові. Відносно … ОСОБА_1 за результатами медичного висновку буде вирішено питання щодо складання адміністративного протоколу за частиною 1 ст. 130 КУпАП.Окрім цього, 12 жовтня 2025 року відносно старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за частиною 1 ст. 126 КУпАП …".

Управління додало до відзиву адресований начальнику Управління лист від 13 жовтня 2025 року №77674-2025 за підписом начальника Миколаївського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України (далі – ДВБ) з проханням включити до складу дисциплінарної комісії оперуповноваженого Миколаївського управління ДВБ.

13 жовтня 2025 року начальник Управління видав наказ №2957 "Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії". Форма службового розслідування – письмове провадження.

Наказом від 13 жовтня 2025 року №1071 о/с начальник Управління на час проведення службового розслідування відсторонив ОСОБА_1 від виконання службових обов`язків (посади). З цим наказом позивач був ознайомлений 14 жовтня 2025 року.

Наказом від 24 жовтня 2025 року №3102 начальник Управління продовжив термін проведення службового розслідування до 10 листопада 2025 року.

07 листопада 2025 року начальник Управління затвердив "Висновок службового розслідування за фактом можливих порушень службової дисципліни з боку окремих поліцейських тренінгового центру Головного управління Національної поліції в Миколаївській області" (далі – Висновок).

У Висновку наявні посилання на Доповідну записку, а також на адресований начальнику Управління лист від 03 листопада 2025 року №83509-2025 за підписом начальника Миколаївського управління ДВБ, в якому зокрема зазначено: "До Миколаївського управлінням ДВБ … надійшов лист Департаменту комунікації Національної поліції України … про вихід проблемних та критичних публікацій у засобах масової інформації та мережі Інтернет щодо можливого неналежного виконання службових обов`язків окремими співробітниками ГУНП в Миколаївській області …".

Службовим розслідуванням встановлено, що 11 жовтня 2025 року на ОСОБА_1 , який був за кермом автомобіля, що належить його дружині (яка разом з малолітньою дитиною також перебували в автомобілі), біля залізничного переїзду створив на дорозі аварійну ситуацію (обгін вантажівки, за кермом якої був ОСОБА_2 ). Після цього ОСОБА_1 зупинив автомобіль, підійшов до вантажівки та почав вибачатися перед ОСОБА_2 . Але між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 виник конфлікт, в ході якого позивач поводив себе агресивно, вживав ненормативну лексику, та, намагаючись витягнути ОСОБА_2 за руку з вантажівки, зламав її сходинку (на який стояв) та впав на землю. ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_1 про намір викликати наряд поліції. Дружина ОСОБА_1 підійшла до ОСОБА_2 та просила не викликати поліцейських і надати їм можливість поїхати. ОСОБА_2 на це погодився. Далі автомобілі продовжили рух в одному напрямку.

По прибуттю на блокпост "ЕКСПРЕС" (22:40 год) ОСОБА_1 підійшов до поліцейського ОСОБА_3 (який, разом з військовослужбовцями НГУ, військової ч. НОМЕР_1 , перебував у добовому чергуванні) та повідомив про начебто вчинення ОСОБА_2 протиправних дій. Обидві машини зупинилися на блокпосту. ОСОБА_1 поводився агресивно, вимагаючи, що ОСОБА_2 підійшов до нього.

Поліцейські ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , які здійснювали патрулювання, помітили ситуацію, що мала ознаки конфліктної, та під`їхали до блокпосту. ОСОБА_1 і ОСОБА_2 перебували у збудженому стані, використовуючи ненормативну лексику, звинувачували один одного у протиправних діях, ОСОБА_1 погрожував ОСОБА_2 фізичною розправою.

Після того, як поліцейські висунули до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 вимогу надати документи, ОСОБА_1 сів за кермо автомобіля та поїхав у напрямку м. Південноукраїнськ.

Поліцейські почали переслідування ОСОБА_1 , військовослужбовець НГУ, який перебував на блокпосту "ЕКСПРЕС", повідомив наступний блокпост ("Ромашка") про необхідність зупинки автомобіля ОСОБА_1 ОСОБА_2 здійснив дзвінок на спецлінію " 102" та повідомив про події, у тому числі щодо вчинення відносно нього з боку ОСОБА_1 протиправних дій. Також ОСОБА_2 вказав, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Поліцейські ОСОБА_6 і ОСОБА_7 прибули на блокпост "ЕКСПРЕС", опитали ОСОБА_2 та прийняли від нього заяву про вчинення відносно нього правопорушень.

Автомобіль ОСОБА_1 був зупинений на блокпосту "Ромашка" (23:20 год), ОСОБА_1 був затриманий. Поліцейські ОСОБА_6 , ОСОБА_7 і ОСОБА_2 також поїхали до цього блокпосту.

Оперуповноважений сектору кримінальної поліції Вознесенського РУП ГУНП ОСОБА_8 (який, разом з військовослужбовцями НГУ, військової ч. НОМЕР_1 , перебував у добовому чергуванні), зупинив автомобіль ОСОБА_1 та попросив його вийти з автомобілю і надати документи. За поясненнями ОСОБА_8 , ОСОБА_1 перебував з явними ознаками алкогольного сп`яніння, поводився зухвало та неадекватно, виражався нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_8 і військовослужбовців, не реагував на зауваження. Потім ОСОБА_1 вийшов з автомобілю з дитиною на руках і почав відходити від блокпосту. Після вимоги поліцейського та прохання дружини повернути дитину ОСОБА_1 віддав дитину дружині та почав тікати. ОСОБА_1 було затримано.

На блокпост "Ромашка" прибули ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 і ОСОБА_2 . З метою запобігання конфлікту ОСОБА_1 було запропоновано перебувати у службовому автомобілі поліції.

Від проходження тексту на алкогольне сп`яніння ОСОБА_1 відмовився.

Документи, що посвідчують особу, посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ОСОБА_1 не надав, пояснив це їхньою відсутністю. Також ОСОБА_1 заперечив факт керування транспортним засобом, вказав, що він не є поліцейським і працює на будівельному підприємстві.

На блокпост "Ромашка" прибули відповідальний від керівництва ВП №3 Вознесенського РУП ГУНП, а також члени слідчо-оперативної групи, які прийняли від ОСОБА_2 заяву та доставили його до медичного закладу. Оскільки на той час стало відомо, що ОСОБА_1 є поліцейським, відповідні матеріали були надіслані до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві.

За повідомленнями ОСОБА_1 щодо спричинення йому ОСОБА_9 тілесних ушкоджень було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Згідно з Висновком, ані 11 жовтня 2025 року, ані 12 жовтня 2025 року ОСОБА_1 з приводу отриманих тілесних ушкоджень до медичного закладу не звертався. До відповіді на відзив додана копія довідки №4068 КНП "ЮМБЛ", в якій вказано, що ОСОБА_10 12 жовтня 2025 року о 02:20 год був оглянутий черговим лікарем, який засвідчив забій м`яких тканин голови. Ця довідка, згідно з відповіддю на відзив, спростовує відповідну інформацію з Висновку про те, що ані 11 жовтня 2025 року, ані 12 жовтня 2025 року ОСОБА_1 з приводу отриманих тілесних ушкоджень до медичного закладу не звертався.

Суд вказав, що до письмових пояснень (від 14 жовтня 2025 року та від 02 листопада 2025 року) позивач цю довідку не додав. Докази надіслання її ОСОБА_1 на адресу дисциплінарної комісії відсутні. У Висновку відображена та інформація, яка була у розпорядженні дисциплінарної комісії на час оформлення Висновку.

О 00:45 год 12 жовтня 2025 року на блокпост "Ромашка" прибув працівник УГІ Управління, який також помітив у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння. За згодою ОСОБА_1 його було супроводжено до медичного закладу, де були відібрані зразки крові для дослідження за вміст алкоголю. Відносно ОСОБА_1 було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (відмова надати документи).

В подальшому начальник тренінгового центру Управління (керівник позивача) супроводив ОСОБА_1 за місцем його проживання.

Крім цієї інформації, у Висновку викладені численні пояснення інших осіб – поліцейських, військовослужбовців і ОСОБА_2 .

У поясненнях, що були надані 12 жовтня 2025 року поліцейському офіцеру громади сектору взаємодії з громадами ВП №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_5 , ОСОБА_1 вказав, що за кермом автомобіля перебувала його дружина. Після того, як ОСОБА_1 підійшов до вантажівки з метою вибачитися за "ситуацію на дорозі" (обидві машини у той час стояли на переїзді), ОСОБА_2 відчинив двері кабіни і "… невідомим тяжким предметом наніс мені тілесні ушкодження по голові та обличчі після чого я впав на землю …".

Під час службового розслідування ОСОБА_1 двічі надав письмові пояснення – 14 жовтня 2025 року та 02 листопада 2025 року.

У поясненнях від 14 жовтня 2025 року ОСОБА_1 вказав, що саме він був за кермом, що ОСОБА_2 поводився агресивно та вдарив позивача по голові. Свою поведінку позивач визнав та пояснив це стресом, висловив щире каяття та зобов`язався більше таких порушень не допускати. Причини відмови надати поліцейським документи позивач не пояснив, при цьому зазначив, що документи перебували в автомобілі. Позивач вказав, що з 13 жовтня 2025 року він перебуває на лікарняному, але ця обставина на завадила йому надати пояснення.

У поясненнях від 02 листопада 2025 року позивач підтвердив факт відсутності на службі 11 жовтня 2025 року, пояснив, що це було узгоджено з керівником. Також ОСОБА_1 зазначив, що фото довідки про тимчасову непрацездатність (з 13 жовтня 2025 року) він телефоном надіслав працівнику ДУ "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Миколаївській області", але докази цього не зберіглися.

Факт алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 не визнав.

За результатами токсикологічного дослідження крові ОСОБА_1 (проведено 17 жовтня 2025 року) етанолу не було виявлено.

Дисциплінарна комісія у Висновку поставила під сумнів ці результати. Мотиви: зовнішні ознаки сп`яніння, що були помічені багатьма людьми, категорична відмова позивача від проходження "швидкого тесту", а також відмова від здачі у медичному закладі сечі, проведення дослідження через 6 діб після забору крові.

Дисциплінарна комісія також вказала, що позивач 11 жовтня 2025 року (субота, при тому, що встановлено шестиденний робочий тиждень) самоусунувся від виконання службових обов`язків, при цьому "… не повідомивши керівництво, у тому числі тренінгового центру ГУНП, здійснив виїзд до м. Первомайська, Миколаївської області де перебував приблизно до 22:00, після чого, повертаючись за місцем свого мешкання, до селища Арбузинака, Первомайського району, Миколаївської області став учасником зазначених вище подій …". Опитана під час службового розслідування заступник начальника тренінгового центру ГУНП капітан поліції ОСОБА_11 повідомила, що "… 11 жовтня 2025 року … ОСОБА_1 , повинен був бути присутнім на цільовому інструктажі який проводиться особовому складу перед заступання у добові наряди, у ВП №1 Первомайського РВП ГУНП, та по його завершенню знаходитися "на телефонному зв`язку" у межах зазначеного відділення поліції. Так як, інструктори з особистої безпеки ТЦ ГУНП мають необхідність здійснювати виїзди до територіальних (відокремлених) підрозділів ГУНПЮ, у тому числі які за ними не закріплені (взаємозамінні), у зв`язку із ч.(на постійній основі) відрядженнями даних інструкторів, нею ( ОСОБА_11 ) коригуються виїзди інспекторів протягом поточного тижня. Безпосередньо 11 жовтня 2025 року вказівка виїжджати до будь-якого підрозділу ГУНП … ОСОБА_1 не надходила, тому останній був зобов`язаний після проведення відповідного інструктажу, знаходитися у зазначеному вище відділені поліції …11 жовтня 2025 року протягом робочого дня, ОСОБА_1 з приводу його відсутності у вищезазначеному підрозділі (ВП №1 Первомайського РВП) та виїзду того ж дня, до м. Первомайська Миколаївської області не повідомляв та відповідно дозволу щодо зазначеного … ОСОБА_1 від неї не отримував …".

Начальник тренінгового центру ГУНП в Миколаївській області підполковник поліції Письменний С. І. пояснення ОСОБА_11 підтвердив.

Факт відсутності ОСОБА_1 11 жовтня 2025 року під час проведення цільового інструктажу підтверджений також поясненнями ще двох поліцейських та відеозаписом, що був досліджений в судовому засіданні. Ці пояснення та відеозапис спростовують відповідну інформацію, яку ОСОБА_1 зазначив у поясненнях від 14 жовтня 2025 року.

Крім того, дисциплінарна комісія на підставі листа ДУ "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Миколаївській області" від 28 жовтня 2025 року №33/35-1900 встановила, що, в порушення вимог наказу Управління від 06.08.2023 №174 "Про упорядкування проходження документів, що посвідчують тимчасову непрацездатність поліцейських у ГУНП в Миколаївській області та перебування їх на лікарняному" (далі – Наказ №174), ОСОБА_1 у встановлений спосіб про факт його тимчасової непрацездатності з 13 жовтня 2025 року (амбулаторне лікування, згідно з довідкою №126 КНП "Арбузинська центральна лікарня Арбузинської селищної ради) не повідомив.

Відповідно до наявних у справі доказів, періодами тимчасової непрацездатності позивача є:

- 13 жовтня 2025 року – 22 жовтня 2025 року;

- 05 листопада 2025 року – 17 листопада 2025 року;

- 18 листопада 2025 року – 24 листопада 2025 року.

З урахуванням встановлених обставин дисциплінарна комісія у висновку вказала: "Відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування, в частині порушення службової дисципліни з боку окремих поліцейських тренінгового центру Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, знайшли своє підтвердження.

За вчинення дисциплінарних проступків, які виразилися у порушенні вимог п.п.1, 4, 6, 7, 13 ч.3 ст. 1, ч.5 ст. 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України №2337-VІІІ, абз.1 п.7 розділу IV "Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України", затвердженого наказом МВС України №893, щодо обов`язку поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону, утримуватися від дій, які підривають авторитет Національної поліції України, утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини, сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, а також обов`язку посадової особи відповідно до своїх повноважень сприяти проведенню службового розслідування, п.п.1, 2 ч.1 ст. 18 Закону України №580-VІІІ "Про Національну поліцію", щодо обов`язку поліцейського неухильно дотримуватися положень законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва, ч.1 ст. 64 Закону України №580-VІІІ "Про Національну поліцію", що виразилось у порушені Присяги на вірність Українському народові: "усвідомлюючи свою високу відповідальність, вірно служити Українському народові, дотримуватись Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки", Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, вимог наказу Національної поліції України №568 "Про деякі питання посиленого варіанту службової діяльності на період дії на території України воєнного стану", в частині обов`язку поліцейського в умовах воєнного стану до його завершення (скасування) на території України працювати протягом шестиденного робочого тижня, п.4 ч.1 ст. 40 Кодексу законів про працю України, затвердженого Законом УРСР №322-VIII, що виразилось у відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня, 11 жовтня 2025 року, без поважних причин та призвело до самоусунення від виконання службових обов`язків, п.5 розділу І та абзацу 1, 5, 6, 7, 8, 10 п.1, абзацу 6 п.2, п.3 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України №1179, в частині обов`язку поліцейського здійснювати свою діяльність відповідно до основоположних принципів, які закріплені в Конституції України, Законі України "Про національну поліцію", інших законодавчих актах України, а також даних Правилах, неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, неухильно дотримуватися антикорупційного законодавства України, обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України "Про національну поліцію", "Про запобігання корупції" та іншими актами законодавства України, виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати, дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики, ст. 38 Закону України "Про запобігання корупції", в частині неухильного дотримання вимог закону та загальновизнаних етичних норм поведінки, бути ввічливими у стосунках з громадянами, що виразилося у нетактовній поведінці відносно поліцейських, військовослужбовців Національної гвардії України та інших громадян, зокрема ОСОБА_2 , які були учасниками подій у період з 11 жовтня 2025 року на 12 жовтня 2025 року, з боку ОСОБА_1 , який мав ознаки алкогольного сп`яніння, також викладенні критичних публікацій у соціальній мережі "Telegram" у каналах: "ДекабриСтська ПравдА" та "НиколаевПОСТ" відносно вказаного поліцейського, що призвело до суспільного резонансу, зниження позитивного іміджу поліції, зневаги населення до поліції, зниження авторитету та довіри громадян до Національної поліції України, підп.2.1, 2.3, 2.5., 2.6., 2.8, 2.12. п.2 наказу ГУНП №3410 "Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в підрозділах ГУНП в Миколаївській області", щодо обов`язку особовому складу (зокрема поліцейських) галузевих служб та підрозділів апарату Головного управління, територіальних (відокремлених) підрозділів ГУНП неухильно дотримуватись та виконувати без виключення всі обов`язки, вимоги та заборони, визначені Законом України №580-VІІІ "Про Національну поліцію", невідкладно поінформувати свого безпосереднього керівника про надзвичайну подію за його участю, а також про такі події, що можуть призвести або викликати суспільний резонанс, сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, неухильно дотримуватись та виконувати без виключення всі обов`язки, вимоги, обмеження та заборони, визначені Законом України "Про запобігання корупції" та Законом України "Про Національну поліцію", дотримуватися вимог транспортної дисципліни, не допускати випадків порушення Правил дорожнього руху при використанні транспортних засобів та керування ними у стані сп`яніння, не допускати застосування в будь-якій формі насильства щодо громадян, вчинення дій, що принижують їх честь та гідність, не тактовне спілкування, а також вчинення працівниками жорстокого поводження з громадянами, а також заборони будь-яким чином перебувати (пересуватися) на вулицях або в інших громадських місцях у період дії комендантської години без службової необхідності, п.2 наказу ГУНП №174 "Про упорядкування проходження документів, що посвідчують тимчасову непрацездатність поліцейських у ГУНП в Миколаївській області та перебування їх на лікуванні", щодо обов`язку поліцейського у разі втрати працездатності внаслідок захворювання чи травмування та відкриття лікарняного у будь-якому державному, комунальному, іншому лікувально-профілактичному закладі, інформувати державну установу "Територіальне медичне об`єднання МВС України в Миколаївській області" у телефонному режимі на номер (0512) 42-45-28 про тимчасову непрацездатність з наданням інформації про прізвище, ім`я, по-батькові; найменування підрозділу, працівником якого є хворий; лікувального закладу, у якому перебуває на лікуванні; дати початку лікування, та у разі продовження лікування, негайно передавати оригінали закритих листків непрацездатності безпосередньому керівнику чи працівникам відповідного підрозділу кадрового забезпечення для подальшої передачі до УКЗ ГУНП, або безпосередньо до УКЗ ГУНП для перевірки та реалізації наказом по особовому складу, п.: 2.30, 2.31., 2.35., 2.36, 2.40., 2.41., 2.44., 2.45., розділу 2 Посадової інструкції від 27.09.2025 №182391 – 2025, щодо обов`язку стриманого, доброзичливого, відкритого, уважного та ввічливого поводження, яке викликає в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати та утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні службові обов`язки, від висловлювань та дій що порушують права людини або принижують честь і гідність людини, а також які підривають авторитет Національної поліції України; дотримання правил внутрішнього розпорядку органу (підрозділу) поліції, де поліцейський проходить службу або до якого відряджений; сприяння керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформування його про виявлені порушення, необхідності поваги до гідності та честі особи, справедливого та неупередженого ставлення до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання чи інші політичні переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію, недопущення дискримінації у будь-якій формі; контроль своєї поведінки, почуттів та емоцій, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою, або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку, дотримання норм ділового мовлення, не допущення використання ненормативної лексики, неухильне дотримання антикорупційного законодавства України (обмежень та заборон, вимог пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених ЗУ "Про національну поліцію", "Про запобігання корупції" та іншими актами законодавства України, організаційно-розпорядчих документів (наказів, доручень) керівництва поліції, виданих на виконання ЗУ "Про запобігання корупції"), дотримуватися та забезпечувати виконання вимог ст. 3 Європейської конвенції з прав людини та ст. 10 Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання, щодо заборони катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню; п.4.1., 4.2 розділу 4 щодо персональної відповідальності за невиконання своїх функціональних обов`язків, обов`язку дотримуватися службової дисципліни, у разі вчинення протиправних діянь, несе відповідальність відповідно до закону, враховуючи вимоги Закону України "Про Національну поліцію" щодо визначення рівня довіри населення до поліції основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції, підрив якого є неприпустимим особливо в умовах становлення поліції України та створення позитивного іміджу новоутвореного органу, враховуючи високий рівень безвідповідальності в умовах діючого воєнного стану та посиленого варіанту службової діяльності, нехтування Присяги поліцейського, неналежне ставлення до служби та характер проступку, пропонуємо застосувати до старшого інструктора з особистої безпеки тренінгового центру Головного управління Національної поліції в Миколаївській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції".

11 листопада 2025 року начальник Управління видав наказ №3260 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських тренінгового центру ГУНП в Миколаївській області та вжиття заходів дисциплінарного впливу". Пунктом 1 цього наказу до ОСОБА_1 було застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції".

25 листопада 2025 року начальник Управління видав наказ №1244 о/с "По особовому складу" про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст. 77 Закону України від №580-VIII "Про Національну поліцію" – у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Не погодившись з зазначеним наказом, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції зазначив, що надання позивачем суперечливої інформації (стосовно того, хто був за кермом під час обгону вантажівки, стосовно виконання ним вимог Наказу №174, стосовно присутності 11 жовтня 2024 року при проведенні цільового інструктажу та отримання звільнення від служби, стосовно наявності при собі документів), намагання приховати той факт, що він є поліцейським та повідомлення про те, що він є працівником ПрАТ "Юженергобуд", спроба втекти тощо управління обґрунтовано визнало діями, що підривають довіру населення до поліції.

Пояснення ОСОБА_11 і ОСОБА_12 спростовують доводи позивача про отримання дозволу на "поїздку до бабусі".

Крім "конфлікту" з ОСОБА_2 , позивач, що встановлено службовим розслідуванням, використовував ненормативну лексику під час спілкування з іншими поліцейськими та з військовослужбовцями.

Також, суд першої інстанції вказав, що відсутні докази на підтвердження існування обставин щодо порушення прав позивача під час проведення службового розслідування.

З урахуванням наведеного суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у позові.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-14, 73, 74, 77, 78 КАС України, Закону України "Про Національну поліцію", Дисциплінарному статуту Національної поліції України.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта, виходячи з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначаються Законом №580-VIII.

Згідно з п.п.1, 2 ч.1 ст. 18 Закону №580-VIII поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Як установлено ч.1 ст. 19 Закону №580-VIII, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть, зокрема, дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Частиною 2 ст. 19 Закону №580-VIII передбачено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Статтею 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Відповідно до п.2 ч.3 ст. 1, п.7 ч.1 ст. 3 Дисциплінарного статуту, про невиконання вимог яких з боку позивача зазначено у спірному наказі, службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених ст. 18 Закону №580-VIII, зобов`язує поліцейського знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки. Керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов`язаний контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об`єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень.

Згідно зі ст. 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За змістом ст. 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до ст. 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:

- зауваження;

- догана;

- сувора догана;

- попередження про неповну службову відповідність;

- пониження у спеціальному званні на один ступінь;

- звільнення з посади;

- звільнення із служби в поліції.

Враховуючи наведені приписи, підставою для дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у порушенні поліцейським службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, інших нормативно-правових актів, наказів Національної поліції України, Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників, а так само у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Приписами ст. 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування. Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

З аналізу вищенаведених правових норм колегія суддів зазначає, що дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто у разі недотримання чи неналежного дотримання службової дисципліни. Саме в ході службового розслідування з`ясовуються обставини, з приводу яких воно було призначене, встановлюється наявність чи відсутність вини порушника у вчиненні дисциплінарного проступку, обставини, що пом`якшують чи обтяжують ступінь його відповідальності, а також ставлення до скоєного, та в разі підтвердження факту вчинення дисциплінарного проступку виконавцем службового розслідування вноситься пропозиція про застосування до винної особи конкретного дисциплінарного стягнення.

Із цією метою висновок службового розслідування повинен містити повне та об`єктивне дослідження обставин скоєння дисциплінарного проступку, тобто повинні бути встановлені обставини, за яких особа скоїла дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку встановлена у визначеному порядку.

З матеріалів справи вбачається, що прийняттю оскаржуваного наказу про звільнення передувало проведення службового розслідування, за висновками якого позивач вчинив дисциплінарний проступок.

Дисциплінарна комісія дійшла до висновку, що вчинені позивачем дії полягають у свідомому порушенні присяги поліцейського, зраді інтересам служби, зниження позитивного іміджу поліції зневаги населення до поліції зниження авторитету та довіри громадян.

Надаючи правову оцінку таким доводам апелянта колегія суддів зазначає наступне.

У спірних правовідносинах відповідач вбачав склад дисциплінарного проступку позивача у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій несумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейських. Нехтування позивачем вимогами Закону України “Про Національну поліцію”, Присяги працівника поліції, Дисциплінарного статуту та Правил етичної поведінки поліцейських, на переконання відповідача, призвело до скоєння ним проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції і її працівників в очах громадськості, порушує етику поведінки поліцейського та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків і проходження служби у Національній поліції.

У цьому аспекті варто зауважити, що вчинки, які дискредитують працівників поліції та, власне, органи Національної поліції, пов`язані, насамперед, із низкою моральних вимог, які пред`являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.

Отже, дискредитація звання поліцейського за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет органів Національної поліції та її працівників в очах громадськості і є несумісним із подальшим проходженням служби.

Колегія суддів враховує, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки.

Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені.

Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

Складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов`язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.

Тому, виходячи з правового регулювання спірних відносин, позивач, у силу своїх службових обов`язків, був зобов`язаний не допускати зв`язків і не вчиняти дій, які підривають авторитет працівника поліції чи носять корисливий або протиправний характер.

Водночас, законодавець розрізняє окремі види юридичної відповідальності поліцейського за вчинення протиправних діянь, зокрема, у розрізі кримінально-правого та дисциплінарно-правового аспектів.

Дисциплінарна та кримінальна відповідальність поліцейського є окремими видами юридичної відповідальності, порядок та підстави притягнення поліцейських до конкретного виду юридичної відповідальності здійснюється за окремими процедурами, урегульованими різними нормативно-правовими актами.

Реалізація дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби за порушення службової дисципліни є окремою підставою для звільнення, яка не пов`язана із порушенням кримінальної справи та набрання чинності вироком суду. Наявність кримінального провадження, відкритого стосовно особи, яка проходить службу в поліції, не виключає можливості застосування стосовно цієї особи наслідків, передбачених пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України “Про Національну поліцію” у разі встановлення під час службового розслідування невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 30 серпня 2022 року та від 14 березня 2023 року у справах №120/8381/20-а та №320/1206/21 відповідно.

У спірних правовідносинах позивача звільнено не за підозру у вчиненні злочину, а за порушення службової дисципліни, яке знайшло своє підтвердження проведеним службовим розслідуванням та матеріалами справи.

Предметом цього спору є порушення позивачем службової дисципліни.

Що стосується відсутності на службі 11 жовтня 2025 року, колегія суддів зазначає наступне.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що доданий до відповіді на відзив знімок екрана смартфона (т. 2, а.с.50), який, за твердженнями позивача, є графіком несення служби на тиждень, не є належним, допустимим, достовірним та достатнім доказом того, що у робочий день 11 жовтня 2025 року ОСОБА_1 мав законні підстави вирушити до іншого населеного пункту.

Пояснення ОСОБА_11 і ОСОБА_12 спростовують доводи позивача про отримання дозволу на "поїздку до бабусі". У поясненнях від 14 жовтня 2025 року ОСОБА_1 вказав про участь у проведенні цільового інструктажу вранці 11 жовтня 2025 року, але ця інформація спростована як поясненнями інших поліцейських, так і відеозаписом.

Щодо порушення правил етичної поведінки поліцейських колегія суддів зазначає наступне.

Апелянт вказував, що конфлікт був двостороннім і значною мірою спровокованим діями громадянина ОСОБА_2 . Його поведінка мала ознаки агресивності, провокативності та неадекватності, що підтверджується розвитком подій. По-перше, після дорожньої ситуації ОСОБА_2 відмовився йти на контакт для врегулювання конфлікту, поводився агресивно та уникав конструктивного діалогу. Замість того, що залагодити інцидент, він лише загострював суперечку, демонструючи небажання врегулювати ситуацію мирним шляхом. По-друге, його реакція була непропорційною: він одразу почав погрожувати викликом поліції, хоча конфлікт мав побутовий характер і міг бути врегульований на місці. ОСОБА_2 продовжив провокувати конфлікт на блокпостах замість того, щоб уникнути подальшої ескалації, він самостійно ініціював виклик поліції, чим створив умови для повторного зіткнення.

У розділі IV Правил етичної поведінки поліцейських вказано, що незалежно від посади чи звання у відносинах із населенням поліцейський зобов`язаний:

- бути тактовним та доброзичливим;

- висловлювати вимоги чи зауваження, що стосуються особи, у ввічливій та переконливій формі.

За будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики.

При зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику та допускати дискримінацію в будь-якій формі.

Поліцейський повинен бути коректним та не повинен допускати застосування насильства чи інших негативних дій щодо членів суспільства, а також, незважаючи на провокації, повинен залишатися об`єктивним.

Згідно з розділом ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен:

- неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

- професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами;

- поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України;

- виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку, не допускати дискримінації в будь-якій формі;

- поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати;

- контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку;

- дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що цих норм позивач не дотримався.

Крім "конфлікту" з ОСОБА_2 , позивач, що встановлено службовим розслідуванням, використовував ненормативну лексику під час спілкування з іншими поліцейськими та з військовослужбовцями.

Надання позивачем суперечливої інформації стосовно того, хто був за кермом під час обгону вантажівки, стосовно виконання ним вимог Наказу №174, стосовно присутності 11 жовтня 2024 року при проведенні цільового інструктажу та отримання звільнення від служби, стосовно наявності при собі документів, намагання приховати той факт, що він є поліцейським та повідомлення про те, що він є працівником ПрАТ "Юженергобуд", спроба втекти тощо відповідач обґрунтовано визнав діями, що підривають довіру населення до поліції.

Мета службового спілкування та вчинки поліцейського не можуть суперечити інтересам служби, принижувати честь особи.

Такі порушення дискредитують звання поліцейського та знижують рівень довіри як громадськості до правоохоронних органів.

Колегія суддів акцентує увагу, що з відеозаписів наданих до відзиву на позов вбачається, що ОСОБА_1 сам вказував, що не довіряє поліцейським, що в свою чергу, є зниження позитивного іміджу поліції зневаги населення до поліції, зниження авторитету та довіри громадян.

Колегія суддів зазначає, що вчинений позивачем проступок, який проявився у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейських, тобто проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків, а тому застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є правомірним і пропорційним.

На підставі наведеного та з урахуванням характеру проступку, обставин, за яких він був вчинений, доведеності його вчинення, а також встановлену Дисциплінарним статутом Національної поліції України дискрецію керівника у виборі виду дисциплінарного стягнення, колегія підтримує висновок суду першої інстанції, що такий вид стягнення, як звільнення зі служби в поліції є пропорційним покаранням за вчинений дисциплінарний проступок.

Підсумовуючи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що приймаючи оскаржуваний наказ відносно позивача, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування спірного наказу та поновлення позивача на службі в поліції, як наслідок, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, факти та мотивування яких повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об`єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні справи.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.

Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 310, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, –

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 червня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 18 вересня 2026 року.

Головуючий: Бітов А.І.

Суддя: Лук`янчук О.В.

Суддя: Ступакова І.Г.