Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №400/807/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/807/26

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Димерлія О.О.,

суддів Шляхтицького О.І., Вербицької Н.В.,

за участю секретаря Мунтян С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.06.2026 року у справі №400/807/26 за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування акту №2 від 24.12.2025 року, визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії

У С Т А Н О В И В:

25 січня 2026 року ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просив:

- визнати протиправним та скасувати акт про нещасний випадок невиробничого характеру № 2 від 24.12.2025 року, складений за формою НТ, що стався 02.03.2022 року о 08 год. 00 хв., з прокурором окружної прокуратури м. Миколаєва Миколаївської області Гавенком Валерієм Вікторовичем, затверджений 24.12.2025 року керівником Миколаївської обласної прокуратури Ігорем Домущей;

- визнати протиправною бездіяльність Миколаївської обласної прокуратури щодо непроведення (неналежного проведення) службового розслідування нещасного випадку поранення, що сталося 02.03.2022 року о 08 годині 00 хвилин з прокурором окружної прокуратури м. Миколаєва Миколаївської області Гавенко Валерієм Вікторовичем відповідно до вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 року №337, та не складенні за результатами розслідування вказаного нещасного випадку акту за формою Н-1;

- зобов`язати Миколаївську обласну прокуратуру повторно провести розслідування нещасного випадку, а саме випадку поранення, що сталося 02.03.2022 року о 08 годині 00 хвилин з прокурором окружної прокуратури м. Миколаєва Миколаївської області Гавенко Валерієм Вікторовичем, у порядку та у відповідності до вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 року № 337, та скласти за результатами розслідування вказаного нещасного випадку акт за формами Н-1 за висновком якого вказати, що нещасний випадок трапився в період виконання ним трудових (службових) обов`язків.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем допущена протиправна бездіяльність у зв`язку із розглядом його заяви про нещасний випадок на виробництві, який спричинив тяжкі наслідки, не в порядку, передбаченому приписами Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 року №337.

Як стверджував позивач, всупереч приписам вказаного Порядку від Миколаївської обласної прокуратури ним отримано акт про нещасний випадок невиробничого характеру № 2 від 24.12.2025 року, у якому вказано про те, що тілесні ушкодження ОСОБА_1 не пов`язані з проходженням служби в органах прокуратури.

Разом з цим, позивач звертає увагу, що складення такого акту не передбачено вимогами Порядку від 17 квітня 2019 року №337. Посилаючись на те, що висновок комісії про нещасний випадок невиробничого характеру є незаконним, оскільки не відповідає вимогам Порядку №337, ОСОБА_1 просив визнати протиправним та скасувати акт про нещасний випадок невиробничого характеру № 2 від 24.12.2025 року, та визнати нещасний випадок, який стався з ним 02.03.2022 року під час виконання трудових обов`язків таким, що пов`язаний з виробництвом.

За наслідками розгляду справи Миколаївським окружним адміністративним судом 10 червня 2026 року прийнято судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено повністю.

Ухвалюючи означене судове рішення, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2001 року №270, за наказом керівника Миколаївської обласної прокуратури від 16.12.2025 року № 139 утворено комісію з розслідування факту нещасного випадку, який стався з працівником органу прокуратури ОСОБА_1 .

Як зазначено судом попередньої інстанції, при здійсненні розслідування, вивчивши матеріали кримінального провадження та інші документи, які стосуються події, комісія з розслідування факту нещасного випадку дійшла правомірного висновку, що під час настання нещасного випадку ОСОБА_1 не перебував на роботі, не виконував службові (посадові) обов`язки і не виконував доручень керівництва органів прокуратури.

З урахуванням наведеного, на переконання окружного адміністративного суду, комісією правомірно вирішено, що обставини отримання ОСОБА_1 тілесних ушкоджень не пов`язані з організацією праці, умовами її проходження або виконанням завдань і функцій органів прокуратури.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивачем (далі – скаржник) подано апеляційну скаргу, у якій посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, просив апеляційний суд скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що в оскаржуваному судовому рішенні суд першої інстанції неправильно застосував положення Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 року №337.

Так, у відповідності із пунктом 52 Порядку №337 нещасний випадок визнається пов`язаним з виробництвом, зокрема, у разі виконання потерпілим трудових або посадових обов`язків, а також перебування потерпілого в іншому місці під час виконання трудових чи посадових обов`язків або завдань роботодавця.

Натомість пункт 53 Порядку №337 містить вичерпний перелік обставин, за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов`язані з виробництвом. До таких обставин, зокрема, належить вчинення потерпілим кримінального правопорушення, встановлене обвинувальним вироком суду або процесуальним рішенням про закриття провадження з нереабілітуючих підстав, а також смерть працівника від загального захворювання або самогубства.

Як стверджував скаржник, у даному випадку жодної з обставин, передбачених пунктом Порядку №337, відповідачем не встановлено, а судом першої інстанції не наведено. Водночас, матеріали справи містять докази, які свідчать про виконання ОСОБА_1 службових повноважень у період отримання ним тілесних ушкоджень.

У відзиві на апеляційну скаргу представник Миколаївської обласної прокуратури спростовує доводи апеляційної скарги позивача, вказуючи на законність ухваленого рішення суду та просить його залишити без змін.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, апеляційним судом з`ясовано таке.

У період з 2020 року по 2026 рік ОСОБА_1 займав посаду прокурора Окружної прокуратури міста Миколаєва.

24.11.2025 року ОСОБА_1 звернувся до керівника Миколаївської обласної прокуратури із заявою про проведення службового розслідування за фактом отримання ним тілесних ушкоджень.

За наказом керівника Миколаївської обласної прокуратури №139 від 16.12.2025 року утворено комісію з розслідування факту нещасного випадку.

За результатами розслідування 24 грудня 2025 року комісією складено Акт нещасного випадку невиробничого характеру №2 форми НТ, згідно до висновків якого тілесні ушкодження отримані ОСОБА_1 в умовах воєнного стану внаслідок бойових дій, без зв`язку з виконанням службових (посадових) обов`язків та без зв`язку з проходженням служби в органах прокуратури. Підстав для визнання події такою, що пов`язана з проходженням служби, не встановлено. (а.с.16-17)

Вказані обставини слугували підставою для звернення ОСОБА_1 до суду з цим позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.

Згідно із частинами 1, 2 статті 153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган, крім випадків укладення між працівником та власником або уповноваженим ним органом трудового договору про дистанційну роботу.

У частинах 1 та 2 статті 13 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Згідно до пункту 5 частини 1 статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове соціальне страхування» нещасний випадок - обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю працівника або настала його смерть.

Відповідно до частини 2 статті 30 Закону України «Про загальнообов`язкове соціальне страхування» факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України «Про охорону праці».

Приписами статті 171 КЗпП України передбачено, що роботодавець повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Статтею 22 Закону України «Про охорону праці» також установлено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням із всеукраїнськими об`єднаннями профспілок.

За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.

У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов`язковим для роботодавця.

Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене в судовому порядку.

Отже, обов`язок провести розслідування нещасного випадку та оформити відповідні документи покладено на роботодавця, а в разі його відмови таке питання вирішується посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці.

Процедура проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві врегульована Порядком № 337.

Пунктом 12 Порядку № 337 визначено, що на підприємстві (в установі, організації) утворюється комісія з розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), що не підлягають спеціальному розслідуванню (далі - комісія). Комісія утворюється наказом роботодавця не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) від безпосереднього керівника робіт, повідомлення від закладу охорони здоров`я, заяви потерпілого, членів його сім`ї чи уповноваженої ним особи.

Окрім того, пунктом 29 указаного Порядку визначено, що факт настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) на виробництві може бути встановлено в судовому порядку.

Якщо такий факт встановлено в судовому порядку і нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) не підлягають спеціальному розслідуванню, розслідування організовує підприємство (установа, організація), де сталися такі випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), або його правонаступник у разі реорганізації цього підприємства (установи, організації).

Пунктом 33 Порядку № 337 передбачено, що комісія (спеціальна комісія) зобов`язана:

- провести засідання комісії (спеціальної комісії) з розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), на якому розглянути інформацію про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), розподілити функції між членами комісії, провести зустріч з потерпілим (членами його сім`ї чи уповноваженою ними особою) та скласти протоколи засідання комісії згідно із додатком 4;

- обстежити місце, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія, та скласти відповідний протокол згідно із додатком 5, розробити ескіз місця, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія, згідно із додатком 6 і провести фотографування місця настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), аварії (у разі потреби та можливості);

- одержати письмові пояснення від роботодавця та його представників, посадових осіб, працівників підприємства (установи, організації), потерпілого (якщо це можливо) згідно з додатком 7, опитати осіб - свідків нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та осіб, причетних до них, згідно із додатком 8;

- вивчити наявні на підприємстві документи та матеріали стосовно нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та у разі потреби надіслати запити до відповідних закладів охорони здоров`я для отримання медичних висновків щодо зв`язку нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) з впливом на потерпілого небезпечних (шкідливих) виробничих факторів та/або факторів важкості та напруженості трудового процесу;

- визначити вид події, що призвела до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), причини нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та обладнання, устатковання, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), відповідно до Класифікатора видів подій, причин, обладнання, устатковання, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, згідно із додатком 9;

- визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;

- визначити необхідність проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи тощо для встановлення причин настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);

- з`ясувати обставини та причини настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);

- визначити, пов`язані чи не пов`язані нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) з виробництвом;

- установити осіб, які допустили порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці;

- розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам та/або гострим професійним захворюванням (отруєнням), у тому числі пропозиції щодо внесення змін до нормативно-правових актів з охорони праці;

- скласти акти за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення) згідно із додатком 11 у кількості, визначеній рішенням комісії (спеціальної комісії); у разі настання групових нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) скласти акти за формою Н-1 на кожного потерпілого;

- розглянути та підписати примірники актів за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення), а у разі незгоди члена комісії (спеціальної комісії) із змістом розділів 5, 6, 8, 9 такого акта - обов`язково підписати ці акти з відміткою про наявність окремої думки, яка викладається членом комісії письмово, в якій він обґрунтовано викладає пропозиції до змісту розділів 5, 6, 8, 9 акта (окрема думка додається до цих актів та є їх невід`ємною частиною);

- передати не пізніше наступного робочого дня після підписання актів за формою Н-1 матеріали розслідування та примірники таких актів керівнику підприємства (установи, організації) або органу, що утворив комісію (спеціальну комісію), для їх розгляду та затвердження;

- дотримуватися вимог законодавства про інформацію щодо захисту персональних даних потерпілих та інших осіб, які зібрані в межах повноважень комісії (спеціальної комісії) під час проведення розслідування та задокументовані в акті за формою Н-1.

Згідно із пунктом 34 Порядку № 337 рішення щодо визнання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) пов`язаними чи не пов`язаними з виробництвом приймається комісією (спеціальною комісією) шляхом голосування простою більшістю голосів. У разі рівної кількості голосів членів комісії (спеціальної комісії) голос голови комісії (спеціальної комісії) є вирішальним.

Відповідно до пункту 52 Порядку № 337 обставинами, за яких нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються пов`язаними з виробництвом, серед інших, є також:

- перебування потерпілого на робочому місці, на території підприємства (установи, організації) або в іншому місці під час виконання трудових (посадових) обов`язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття на підприємство (в установу, організацію) до відбуття з нього, що фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства (установи, організації), у тому числі в робочий і надурочний час;

- підготовка до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування працівника з цією метою по території підприємства (установи, організації) перед початком роботи та після її закінчення;

- раптове погіршення стану здоров`я потерпілого, одержання травм або його смерть під час виконання трудових (посадових) обов`язків внаслідок впливу шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, що підтверджено медичним висновком, або у разі, коли потерпілий не пройшов обов`язкового медичного огляду відповідно до законодавства, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку.

Пунктом 53 Порядку № 337 визначено, що нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються не пов`язаними з виробництвом у разі вчинення потерпілим кримінального правопорушення, що встановлено обвинувальним вироком суду або постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами; смерті працівника від загального захворювання або самогубства, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та/або відповідною постановою про закриття кримінального провадження.

Таким чином, за наявності хоча б однієї з обставин, зазначених у п.52 Порядку №337 та за відсутності обставин, зазначених у п.53 цього ж Порядку нещасний випадок, що трапився з працівником є таким, що пов`язаний з виробництвом.

Відповідно до пункту 58 Порядку № 337 протягом трьох років з дати отримання акта за формою Н-1 потерпілий, член його сім`ї чи уповноважена ними особа або органи, установи та організації, представники яких брали участь у розслідуванні нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), мають право звернутися до роботодавця, Держпраці або її територіального органу щодо призначення повторного розслідування (спеціального розслідування) у зв`язку з незгодою з обставинами та причинами настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та/або з висновком комісії, які викладені в акті за формою Н-1.

За наявності документів, що можуть суттєво вплинути на висновки комісії (спеціальної комісії), роботодавцем, Держпраці або її територіальним органом (або юридичною особою, яка утворювала комісію, та її органом управління) вживаються заходи до призначення повторного розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння).

Голова Держпраці або керівник її територіального органу у разі невиконання спеціальною комісією визначених цим Порядком обов`язків має право призначити повторне спеціальне розслідування нещасного випадку, притягти до відповідальності посадових осіб територіального органу Держпраці та підприємства (установи, організації), які допустили порушення вимог цього Порядку.

Повторне розслідування (спеціальне розслідування) нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) проводиться комісією (спеціальною комісією) в іншому складі (із заміною всіх членів комісії). Висновки повторного спеціального розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) можуть бути оскаржені лише у судовому порядку.

Зазначені положення Порядку дають підстави для висновку, що до виключної компетенції комісії (спеціальної комісії) по розслідуванню нещасного випадку належать повноваження з визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом, і такий факт не може бути визнаний таким у судовому порядку. Саме комісія (спеціальна комісія) встановлює факт пов`язаності чи не пов`язаності нещасного випадку з виробництвом.

Рішення комісії (спеціальної комісії) та відповідний акт можуть бути оскаржені до суду. У цьому випадку суд має встановити наявність або відсутність порушень при їх складанні, у тому числі й перевірити обґрунтованість визнання комісією нещасного випадку таким, що пов`язаний / не пов`язаний з виробництвом, і відповідно до цього ухвалити рішення. Суд не уповноважений встановлювати або вважати доведеним факт пов`язаності чи не пов`язаності нещасного випадку з виробництвом.

Наведений правовий висновок, викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 22.05.2024 року по справі №227/2301/21.

Як установлено апеляційним судом, предметом спору у даній справі є правомірність акту про нещасний випадок невиробничого характеру № 2 від 24.12.2025 року, складений за формою НТ, що стався 02.03.2022 року о 08 год. 00 хв., з прокурором окружної прокуратури м. Миколаєва Миколаївської області Гавенком Валерієм Вікторовичем.

Як слідує з матеріалів справи, за наслідками повідомлення ОСОБА_1 обставин отримання ним 02 березня 2022 року тілесних ушкоджень, керівництвом Миколаївської обласної прокуратури прийнято наказ про утворення комісії з розслідування нещасного випадку на виробництві.

За результатами проведеного розслідування комісією складено Акт нещасного випадку невиробничого характеру №2 форми НТ від 24.12.2025 року.

Так, як слідує зі змісту вказаного акту, при здійсненні зазначеного розслідування, вивчивши матеріали кримінального провадження та інші розпорядчі документи, які стосуються події 02 березня 2022 року, комісією з розслідування нещасного випадку на виробництві з`ясовано:

«Слідчим відділом СВ УСБУ в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022152040000011 від 02.03.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України, за фактом умисного порушення законів та звичаїв війни невстановленими військовослужбовцями збройних сил російської федерації, внаслідок чого 02.03.2022 року між селами Великосербулівка та Нововолодимирівка Миколаївської області при здійсненні обстрілу з невстановленої зброї спричинено тілесні ушкодження прокурору Окружної прокуратури міста Миколаєва Гавенку В. В.

У кримінальному провадженні допитано потерпілого ОСОБА_1 , проведено судово-медичну експертизу з метою встановлення ступеню тяжкості спричинених йому тілесних ушкоджень, допитано свідків, а також проведено інші слідчі та процесуальні дії з метою встановлення всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення.

Згідно до протоколу допиту потерпілого від 25.05.2022 року щодо обставин спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 зазначав, що після початку воєнних дій на території України перебував у селі Великосербулівка Вознесенського району, де з жителями села самоорганізувався у добровільний загін старостинської дружини, з установленням порядку та маршрутів чергування з метою виявлення пересування ворожої техніки на території району, в складі якого перебував з 27.02.2022 року по 02.03.2022 року.

Перебуваючи у складі вказаного громадського об`єднання, 02.03.2022 року приблизно о 8 годині ранку, після отримання інформації щодо просування ворожої техніки, ОСОБА_1 знаходився на пагорбі розташованому між селами Великосербулівка та Нововолодимирівка, та під час фотозйомки колони ворожої техніки отримав поранення.».

Наведені вище обставини, як стверджував відповідач, слугували підставою для висновку комісії з розслідування нещасного випадку на виробництві про те, що позивач за власною ініціативою прийняв участь у діяльності громадського формування, в складі якого під час здійснення фотофіксації ворожої техніки отримав поранення.

Однак, згідно до змісту довідки Єланецької селищної ради Вознесенського району Миколаївської області від 26.05.2026 року №981/12-21:

«У період з 24.02.2022 року по 03.03.2022 року на території Єланецької територіальної громади добровольчі формування територіальної громади не створювалися». (а.с.147)

При цьому, як вказано представником відповідача, особливий режим проходження служби в органах прокуратури Миколаївської області з 24.02.2022 року не запроваджувався, відповідні накази не видавались. Розпорядчі документи щодо фіксації працівниками органів прокуратури області, у тому числі ОСОБА_1 , кримінальних правопорушень та здійснення спостереження за пересуванням ворожих військ за місцем безпосереднього проживання не видавались.

З урахуванням викладеного, комісія з розслідування нещасного випадку на виробництві дійшла висновку про те, що під час настання нещасного випадку ОСОБА_1 не перебував на роботі, не виконував службові (посадові) обов`язки та доручень керівництва органів прокуратури. Обставини отримання ОСОБА_1 тілесних ушкоджень не пов`язані з організацією праці, умовами її проходження або виконанням завдань і функцій органів прокуратури.

У свою чергу, як зауважено представником відповідача, дія воєнного стану не змінює правову оцінку обставин, якщо особа не виконувала службових обов`язків, у даному випадку відсутній причинно-наслідковий зв`язок між отриманням тілесних ушкоджень та роботою в органах прокуратури. Враховуючи час, місце та обставини, за яких ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження, комісією складено акт про нещасний випадок невиробничого характеру.

Апеляційний суд звертає увагу, що у пункті 52 Порядку № 337 установлено обставини, за яких нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються пов`язаними з виробництвом.

Серед них, зокрема, визначено:

- перебування потерпілого на робочому місці, на території підприємства (установи, організації) або в іншому місці під час виконання трудових (посадових) обов`язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття на підприємство (в установу, організацію) до відбуття з нього, що фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства (установи, організації), у тому числі в робочий і надурочний час.

У свою чергу, як свідчать матеріали справи у період з 27.02.2022 року по 02.03.2022 року ОСОБА_1 , разом з членами своєї родини, знаходився у селі Великосербулівка Вознесенського району, тобто поза межами робочого місця.

Слід зазначити, що лише наявність в матеріалах справи копії табелів виходу на роботу працівників окружної прокуратури міста Миколаєва та розрахункових листів про виплату ОСОБА_1 заробітної плати за 2022 – 2025 року не може свідчать про виконання ним службових обов`язків у період з 27.02.2022 року по 02.03.2022 року. Як встановлено під час судового засідання суду першої та апеляційної інстанції, у вище зазначений період часу позивач, разом з членами своєї родини, знаходився у селі Великосербулівка Вознесенського району Миколаївської області.

Відповідно до вимог статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Так, надані позивачем свідчення у протоколі допиту потерпілого від 25.05.2022 року та відомості з матеріалів кримінального провадження № 42022152040000011 від 02.03.2022 року підтверджують, що обставини травмування відбулися не під час виконання службових обов`язків, а під час чергування ОСОБА_1 у складі добровольчого загону старостинської дружини з метою виконання пересування ворожої техніки на території району.

Отже, у даному випадку, наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності дають підстави стверджувати, що у період з 24.02.2022 року по 02.03.2022 року ОСОБА_1 не виконував трудових (посадових) обов`язків та/або завдань роботодавця.

Стосовно доводів позивача щодо виконання ним службових (посадових) обов`язків в умовах воєнного стану, апеляційний суд звертає увагу на таке.

За змістом положень ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює:

- підтримання публічного обвинувачення в суді, організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Згідно до приписів ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прокуратуру» на прокуратуру покладаються такі функції:

- підтримання державного обвинувачення в суді, представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України, нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Частиною 3 цієї статті установлено, що на прокуратуру не можуть покладатися функції, не передбачені Конституцією України.

З урахуванням викладеного, колегія суддів уважає безпідставними доводи позивача щодо віднесення до функцій органів прокуратури та основних його службових обов`язків фіксації кримінальних правопорушень, а саме здійснення спостереження за пересуванням ворожих військ, оскільки такі доводи не ґрунтуються на нормах законодавства України.

Окрім того, позивачем не надано до суду жодного належного доказу того, що саме вказівка керівництва роботодавця щодо фіксації кримінальних правопорушень, зокрема здійснення спостереження за пересування ворожих військ була підставою його перебування у селі Великосербулівка.

У свою чергу, надані представником позивача скріншоти з переписки у месенджері «Телеграм» не підтверджують отримання ОСОБА_1 вказівок щодо фіксації кримінальних правопорушень від безпосереднього керівництва – керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва та керівника Миколаївської обласної прокуратури, оскільки не містять такої інформації.

Також, судова колегія уважає необґрунтованим доводи позивача про наявність у даному випадку бездіяльності Миколаївської обласної прокуратури щодо не непроведення відповідного розслідування за фактом настання нещасного випадку, який трапився з ОСОБА_1 02 березня 2022 року.

Слід зазначити, що згідно до пункту 6 вказаного Порядку заклад охорони здоров`я зобов`язаний невідкладно передати з використанням засобів зв`язку (факс, телефонограма, електронна пошта) та протягом доби на паперовому носії екстрене повідомлення про звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) на виробництві (у разі можливості з висновком про ступінь тяжкості травм) за формою згідно із додатком 1, а саме:

підприємству (установі, організації), де працює потерпілий або на якому він виконував роботу;

територіальному органові Держпраці за місцем настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння).

У відповідності до пункту 10 Порядку №337 спеціальному розслідуванню підлягають, зокрема нещасні випадки, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого.

Розслідування нещасних випадків, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого, може проводитися комісією підприємства (установи, організації) у разі надання територіальним органом Держпраці письмового доручення роботодавцю протягом наступного робочого дня після отримання повідомлення про нещасний випадок.

Разом з цим, як слідує з матеріалів справи, а саме листа КП «Комунальне некомерційне підприємство Вознесенська багатопрофільна лікарня» Вознесенської міської ради №953/01-06 від 29.05.2026 року, у зв`язку з активними бойовими діями у м. Вознесенську та Вознесенському районі, екстрені сповіщення, інформація щодо виробничого травматизму або подібні документи на особу ОСОБА_1 в жодну установу станом на 02.03.2022 року не формувались та не передавались ні в паперовому, ні в електронному вигляді. Інформація щодо поступлення ОСОБА_1 на стаціонарне лікування повідомлялась до чергової частини Вознесенського РУП ГУНП. (а.с.146)

Відтак, матеріали справи не містять доказів того, що у період з 02.03.2022 року по 25.11.2025 року до Миколаївської обласної прокуратури надходило письмове доручення від територіального органу Держпраці та/або від закладу охорони здоров`я із наданням відповідних документів про нещасний випадок, який стався з ОСОБА_1 як це передбачено приписами Порядку №337.

У свою чергу, відповідно до приписів пункту 4 Порядку №337 потерпілий або працівник, який виявив нещасний випадок, гостре професійне захворювання (отруєння), чи інша особа - свідок нещасного випадку повинні вжити всіх можливих заходів, необхідних для надання допомоги потерпілому та негайно повідомити про нещасний випадок безпосередньому керівникові робіт, службі охорони праці підприємства (установи, організації) або іншій уповноваженій особі підприємства (установи, організації).

Як свідчать матеріали справи, лише 24.11.2025 року ОСОБА_1 звернувся до керівника Миколаївської обласної прокуратури із заявою, за наслідками надходження якої у Миколаївської обласної прокуратури виникли підстави для проведення відповідного розслідування у зв`язку з чим утворено комісію та проведено розслідування факту нещасного випадку.

Під час проведення відповідного розслідування факту нещасного випадку, за наслідками якої складений акт № 2 від 24.12.2025 року за формою НТ, комісією використано всю наявну в Миколаївській обласній прокуратурі інформацію та документи, що стосуються події, яка сталася 02.03.2022 року з ОСОБА_1 .

На підставі вказаного, апеляційний суд дійшов висновку про те, що під час прийняття акту про нещасний випадок невиробничого характеру № 2 від 24.12.2025 року за формою НТ комісія з розслідування факту нещасного випадку діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, судова колегія звертає увагу, що доказів наявності інших обставин, передбачених у пункті 52 Порядку №337, в контексті визначення нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом, під час звернення до суду, а також під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції з боку позивача не надано, а апеляційним судом не установлено.

Установлені в межах розгляду даної справи фактичні обставини у повному обсязі спростовують наведені відповідачем в апеляційній скарзі доводи.

З огляду на викладене вище, колегія суддів уважає, що суд попередньої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права.

У відповідності до ст. 315, 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись ст. 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.06.2026 року у справі №400/807/26 за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування акту №2 від 24.12.2025 року, визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення.

Повний текст судового рішення складено та підписано колегією суддів 18.09.2026 року.

Суддя-доповідач О.О. Димерлій

Судді О.І. Шляхтицький Н.В. Вербицька