Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №420/32862/24 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

———————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/32862/24

Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О.

Дата і місце ухвалення: 09.07.2026р., м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бойка А.В.,

суддів : Єщенка О.В.,

Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 09 липня 2026 року про відмову у встановленні судового контролю за виконанням судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу, визнання незаконним та скасування нарахованого боргу за несплату ЄСВ, -

В С Т А Н О В И В :

В жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 20.09.2024р. №Ф-4891-17, визнання незаконним та скасування нарахованого Головним управлінням ОСОБА_1 боргу за несплату ЄСВ в сумі 42559,34 грн., який складається з недоїмки в розмірі 40760, 80 грн., штрафу в розмірі 631,46 грн., пені в розмірі 1167,08 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 березня 2025 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2025 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС в Одеській області про сплату боргу (недоїмки) від 20.09.2024р. №Ф-4891-17.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

06.07.2026р. позивач звернуся до Одеського окружного адміністративного суду із заявою в порядку ст.382 КАС України, в якій просив суд встановити судовий контроль за виконанням судового рішення по справі №420/26630/25.

Вимоги поданої заяви обґрунтовував тим, що Головне управління ДПС в Одеській області діючи недобросовісно, не бажаючи виконувати рішення суду, яке набрало законної сили, після ухвалення рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 березня 2025 року по справі №420/32862/24, визнавши вимогу від 20.09.2024р. №Ф-4891-17 незаконною, надіслало ОСОБА_1 таку ж саму вимогу за тим самим номером, з тими самими сумами боргу, до тієї ж самої особи, змінивши лише дату прийняття вимоги. За таких обставин, за твердженнями заявника, невжиття судом контролю за виконанням рішення, може призвести до додаткового порушення прав ОСОБА_1 .

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 09 липня 2026 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 06.07.2026р. про встановлення судового контролю.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не повне з`ясування судом першої інстанції обставин справи та не правильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу від 09.07.2026р. та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити подану ним заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 березня 2025 року по справі №420/32862/24.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що при вирішенні спірного питання судом першої інстанції не надано належної правової оцінки посиланням заявника на те, що питання щодо стягнення з ОСОБА_1 боргу в сумі 42559,34 грн. (яка складається з недоїмки – 40760,80 грн., штрафу – 631,46 грн. та пені – 1167,08 грн.) за вимогою від 20.09.2024р. №Ф-4891-17 У вирішено в судовому порядку. Однак, після набрання законної сили судовим рішенням по справі №420/32862/24, Головним управлінням ДПС в Одеській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 01.12.2025р. №Ф-4891-17, якою визначено заборгованість ОСОБА_1 зі сплати єдиного внеску у розмірі 42 559,34 грн., що є ідентичним вимозі про сплату боргу від 20.09.2024р. №Ф-4891-17 У. Фактично Головне управління, уникаючи виконання рішення суду, сформувало таку ж саму вимогу, з тих самих підстав та за той самий період, але з іншою датою.

За твердженнями апелянта, вчинення контролюючим органом таких дій нівелює принцип обов`язковості судових рішень, закріплений ст.129-1 Конституції України, ст.14, 370 КАС України.

Справа призначена до розгляду у порядку письмового провадження у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного:

Обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.

Зокрема, відповідно до ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

В адміністративному судочинстві обов`язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов`язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов`язковості судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України (в редакції Закону №4094-IX) суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Як вже зазначалося колегією суддів, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 березня 2025 року по справі №420/32862/24 визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС в Одеській області про сплату боргу (недоїмки) від 20.09.2024р. №Ф-4891-17.

Необхідність встановлення судового контролю за виконанням вказаного судового рішення Крачковський Р.Ю. обґрунтовує тим, що після набрання законної сили судовим рішенням по справі №420/32862/24 Головне управлінням ДПС в Одеській області винесло вимогу від 01.12.2025р. №Ф-4891-17 про сплату єдиного внеску у розмірі 42 559,34 грн., що є ідентичною вимозі про сплату боргу від 20.09.2024р. №Ф-4891-17 У, скасованій в судовому порядку. Фактично Головне управління, уникаючи виконання рішення суду, сформувало таку ж саму вимогу, з тих самих підстав та за той самий період, але з іншою датою.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що прийняття контролюючим органом щодо позивача нової вимоги про сплату боргу після набрання судовим рішенням по справі №420/32862/24 законної сили не є підставою для висновку, що вказане рішення суду не виконано відповідачем та необхідно встановити судовий контроль за його виконанням.

В судовому рішенні по справі №420/32862/24 надавалася правова оцінка законності вимоги відповідача від 20.09.2024р. №Ф-4891-17 У, в той час як вимога від 01.12.2025р. №Ф-4891-17 не була предметом спору у названій справі. А відтак, в рамках розгляду заяви про встановлення судового контролю в порядку ст.382 КАС України суд не може надавати правову оцінку законності дій податкового органу щодо прийняття рішення, яке не було предметом спору.

За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 09 липня 2026 року – без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач А.В. Бойко

Судді О.В. Єщенко О.А. Шевчук