Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №400/4412/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/4412/26

Головуючий в 1 інстанції: Ярощук В.Г.

Дата і місце ухвалення: 15.06.2026р., м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бойка А.В.,

суддів : Тарновецького І.І.,

Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Березнегуватської селищної ради на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Березнегуватської селищної ради про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

В квітні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Березнегуватської селищної ради, в якому просила суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України при виконавчому комітеті Березнегуватської селищної ради від 28.01.2026р. №124 «Про відмову в наданні компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна ОСОБА_1 (ЗВ-17.11.2025-26510)»;

- визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Березнегуватської селищної ради від 03.02.2026р. №22 «Про затвердження рішення комісії з надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України при виконавчому комітеті Березнегуватської селищної ради від 28 січня 2026 року №124»;

- зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про надання компенсації за знищений (пошкоджений) об`єкт нерухомого майна – житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , подану через Центр надання адміністративних послуг 17.11.2025р. (заява №20251117-158663), з урахуванням висновків суду.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.04.2026р. відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалами від 18.05.2026р., від 25.05.2026р., від 02.06.2026р. та від 09.06.2026р. відмовлено в задоволенні клопотань Березнегуватської селищної ради про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

11.06.2026р. відповідач вп`яте подав клопотання про розгляд справи №400/4412/26 у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.06.2026р. залишено без розгляду клопотання Березнегуватської селищної ради від 11.06.2026р. про розгляд справи №400/4412/26 у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Застосовано до Березнегуватської селищної ради захід процесуального примусу за зловживання процесуальним правом у виді стягнення в дохід Державного бюджету України на користь Державної судової адміністрації України штрафу в розмірі 998,40 грн.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, Березнегуватська селищна рада подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу від 15.06.2026р.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що судом першої інстанції необґрунтовано визнано подання Березнегуватською селищною радою п`яти клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін як зловживання процесуальними правами, оскільки відмова в задоволенні відповідних клопотань позбавляє відповідача права довести правильність своїх дій при прийнятті рішення про відмову в надані компенсації за незнищений внаслідок збройної агресії російської федерації об`єкт нерухомого майна позивача по справі. Частиною 1 статті 263 КАС України визначено перелік справ незначної складності, до якого не входять справи щодо визнання протиправними і скасування рішень органу місцевого самоврядування про відмову в надані компенсації на знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок збройної агресії. Призначення суддею першої інстанції розгляду справи в письмовому провадженні автоматично позбавило Березнегуватську селищну раду можливості: надати пояснення усно; заявити клопотання про виклик свідків; брати участь у досліджені доказів; ставити запитання іншим учасникам.

Також, апелянт посилається на те, що Березнегуватської селищної ради про розгляд справи в судовому засіданні за викликом сторін були логічними та спрямованими на захист прав останнього при розгляді справи, а саме: надання роз`яснень механізму застосування Порядку №473, Наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 06.08.2022р. №144 «Про запровадження Методики проведення обстеження та оформлення його результатів», постанови Кабінету Міністрів України від 12.04.2017р. №257, в частині складання актів комісійного обстеження нерухомого майна наслідок збройної агресії російської федерації, які дадуть можливість всебічного розгляду акту обстеження пошкодженого об`єкту від 26.11.2025 №716; надання роз`яснень механізму застосування Комісією з надання компенсації за пошкоджені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України на території Березнегуватської селищної ради Закону №2923-IX, тощо. Такі дії відповідача по справі гарантовані КАСУ, в першу чергу були логічними та направлені на доведеність правомірності прийнятих рішень, унеможливлення отримання від Держави у військовий час неправомірної вигоди у вигляді житлового сертифікату на незнищене майно (житловий будинок), а не зловживанням процесуальним правом, як намагається довести суддя в оскаржуваній ухвалі від 15.06.2026р. керуючись статтею 45 КАС України. Клопотання Березнегуватської селищної ради про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін подавались без будь-якого умислу шкодити правосуддю. Подання обґрунтованих клопотань, відповідно до вимог КАСУ, не є зловживанням процесуальним правом.

Враховуючи вищевикладене, апелянт стверджує, що накладання штрафу на Березнегуватську селищну раду за зловживання процесуальним правом в розмірі 998,40 грн. є неправомірним.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного:

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Колегія суддів звертає увагу, що учасник справи повинен користуватися процесуальними правами виключно в межах завдань адміністративного судочинства, сприяючи суду у здійсненні правосуддя. Якщо такий учасник вчиняє процесуальну дію з іншою метою, він виходить за межі змісту відповідного процесуального права, тобто зловживає ним. Правова система має бути спроможною ефективно захистити себе від цих дій.

Згідно з пунктом 9 частини третьої статті 2 КАС України неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства.

На виконання частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Вказаній нормі кореспондує також частина перша статті 45 КАС України, відповідно до якої учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з вимогами частини другої статті 45 КАС України з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема:

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

5) узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Правові висновки із вказаного питання були викладені Великою Палатою Верховного Суду, зокрема у постанові від 07.04.2021р. у справі №9901/23/21, відповідно до яких саме з метою виконання завдання адміністративного судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя. Якщо особа здійснює певну процесуальну дію не з цією метою, а для досягнення інших цілей, така особа виходить за межі дійсного змісту відповідного процесуального права, тобто зловживає ним. Правова система має бути спроможною ефективно захистити себе від цих дій. І саме на такий захист спрямовані заходи, які суд застосовує через зловживання учасником судового процесу процесуальними правами. Відповідні заходи передбачені у частинах третій і четвертій статті 45, частині восьмій статті 139, частині першій статті 144, пункті 5 частини першої статті 145, статті 149 КАС України.

Приписами частини 3 статті 45 КАС України встановлено, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

За правилами частини четвертої статті 45 КАС України суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

За визначенням, наведеним у частині першій статті 149 КАС України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:

1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;

2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;

3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб`єктом владних повноважень;

4) використання під час процедури врегулювання спору за участю судді портативних, аудіотехнічних пристроїв, а також здійснення фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису.

Отже, під зловживанням процесуальними правами розуміється форма дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ, необґрунтованого перевантаження роботи суду.

При цьому, вирішення питання про наявність чи відсутність факту зловживання віднесене на розсуд суду, що розглядає справу.

Подібна за змістом правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 09 листопада 2021 року у справі № 826/9751/14.

Відповідно до статті 144 Кодексу адміністративного судочинства України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, негайно після вчинення порушення.

Про застосування заходів процесуального примусу суд постановляє ухвалу.

За змістом статті 145 КАС України заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) привід; 5) штраф.

До однієї особи не може бути застосовано кілька заходів процесуального примусу за одне й те саме порушення.

Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов`язків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію у такий спосіб, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.05.2026р. Березнегуватська селищна рада подала до суду першої інстанції заяву про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, у задоволенні якої ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.05.2026р. відмовлено.

У вказаній ухвалі судом наведено обґрунтування, за яких він дійшов висновку, що дана справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). При цьому, суд, також, звернув увагу, що сторони подали до суду достатню кількість належних, допустимих і достовірних доказів, які стосуються спірних правовідносин, в той час як згідно з частиною другою статті 76 КАС України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. У зв`язку з цим, суд не вбачав необхідності у проведенні судового засідання з повідомленням сторін.

Незважаючи на це, подібні за своїм змістом та суттю заяви про розгляд справи у відкритому судовому засіданні відповідач подав 20.05.2026р., 01.06.2026р. та 08.06.2026р., в задоволенні яких ухвалами від 25.05.2026р., від 02.06.2026р. та від 09.06.2026р. відповідно судом було відмовлено.

11.06.2026р. Березнегуватська селищна рада вп`яте подала до суду клопотання про розгляд справи №400/4412/26 у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, тобто клопотання для вирішення питання, яке вже неодноразово вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин.

Зазначене судом першої інстанції цілком обґрунтовано розцінено як зловживання процесуальними правами в розумінні пункту 1 частини другої статті 45 КАС України.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що у суду першої інстанції виникли підстави для застосування до Березнегуватської селищної ради заходів процесуального примусу за зловживання процесуальними правами ще при поданні відповідачем клопотання від 20.05.2026р.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на те, що дана справа підлягає розгляду у відкритому судовому засіданні і подання відповідних клопотань було спрямовано на забезпечення її всебічного розгляду та повного з`ясування обставин справи, оскільки розгляд судом за правилами спрощеного позовного провадження справи, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження, є визначеною п.7 ч.3 ст.317 КАС України підставою для скасування прийнятого по суті спору рішення суду першої інстанції.

Водночас, незгода учасника справи з обраним судом порядком розгляду справи та вирішенням судом заявленого ним з цього приводу клопотання не може бути підставою для неодноразового подання клопотань, питання щодо яких вже вирішено судом у встановленому процесуальним законом порядку. Зміст права особи на справедливий суд несумісний зі свідомим виявом такою особою неповаги до суду.

На підставі викладеного колегія суддів доходить висновку, що при постановленні ухвали від 15.06.2026р. судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, застосовано норми матеріального і процесуального права, що, у відповідності до ст.316 КАС України, є підставою для залишення апеляційної скарги Березнегуватської селищної ради без задоволення, а оскаржуваної ухвали – без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 312, 316, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Березнегуватської селищної ради залишити без задоволення, а ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач А.В. Бойко

Судді І.І. Тарновецький О.А. Шевчук