Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №420/25478/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/25478/26

Суддя першої інстанції - Андрухів В.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача – Дегтярьової С.В.,

суддів – Вербицької Н.В., Яковлєва О.В.,

розглянув в порядку письмового провадження у місті Одеса апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2026 року у справі №420/25478/26, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернулись ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 із заявою про забезпечення позову, яка подана до подання позовної заяви в порядку п.1 ч.1 ст.153 КАС України, та в якій заявники просили вжити наступні заходи забезпечення позову до пред`явлення позову:

- зупинити дію рішення ради партії політичної партії “ДОВІРЯЙ ДІЛАМ” оформленого протоколом від 13 серпня 2026 року №13/08-26 в частині відкликання за народною ініціативою депутата Одеської обласної ради VIII скликання ОСОБА_1 , обраного шляхом висування регіональною організацією політичної партії “ДОВІРЯЙ ДІЛАМ” в Одеській області;

- зупинити дію рішення ради партії політичної партії “ДОВІРЯЙ ДІЛАМ” оформленого протоколом від 13 серпня 2026 року №13/08-26 в частині відкликання за народною ініціативою депутата Одеської обласної ради VIII скликання ОСОБА_2 , обраної шляхом висування регіональною організацією політичної партії “ДОВІРЯЙ ДІЛАМ” в Одеській області;

- зупинити дію рішення ради партії політичної партії “ДОВІРЯЙ ДІЛАМ” оформленого протоколом від 13 серпня 2026 №13/08-26 в частині відкликання за народною ініціативою депутата Одеської обласної ради VIII скликання ОСОБА_3 , обраної шляхом висування регіональною організацією політичної партії “ДОВІРЯЙ ДІЛАМ” в Одеській області;

- заборонити Політичній партії “ДОВІРЯЙ ДІЛАМ”, її місцевим, регіональним партійним організаціям, їх зборам, конференціям, раді партії, З`їду (Конференції), вищому органу управління, керівникам, представникам та особам, які діють від її імені, включати до порядку денного конференцій (зборів) організацій партії, З`їзду, засідання ради партії та розглядати питання щодо прийняття рішення про відкликання депутатів Одеської обласної ради ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в порядку народної ініціативи; виконувати, реалізовувати, повторно направляти, переоформлювати або приймати рішення з питань відкликання депутатів Одеської обласної ради у порядку народної ініціативи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - до набрання судовим рішенням по суті спору законної сили;

- заборонити Одеській обласній територіальній виборчій комісії приймати рішення про визнання наступними за черговістю кандидатів у депутати Одеської обласної ради у територіальних виборчих округах №1, №6 та №7 або єдиному виборчому списку, висунутих регіональною організацією політичної партії “ДОВІРЯЙ ДІЛАМ” в Одеській області;

- заборонити Одеській обласній територіальній виборчій комісії (Код ЄДРПОУ: 43780202) реєструвати кандидатами у депутати Одеської обласної ради у територіальних виборчих округах №1, №6 та №7 або єдиному виборчому списку, висунутих регіональною організацією політичної партії “ДОВІРЯЙ ДІЛАМ” в Одеській області;

- заборонити Одеській обласній територіальній виборчій комісії (Код ЄДРПОУ: 43780202) оголошувати на пленарному засіданні Одеської обласної ради рішення про реєстрацію депутатів, які зазначені наступними за черговістю кандидатами у депутати у відповідних територіальних або єдиному виборчому списку від регіональної організації політичної партії “ДОВІРЯЙ ДІЛАМ” в Одеській області;

- заборонити Одеській обласній раді (Код ЄДРПОУ 25042882) заслуховувати на пленарному засіданні рішення Одеської обласної територіальної виборчої комісії про реєстрацію депутатами Одеської обласної ради осіб, замість відкликаних у порядку народної ініціативи депутатів Одеської обласної ради ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2026 року у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про забезпечення позову, яка подана до подання позовної заяви в порядку п.1 ч.1 ст.153 КАС України відмовлено.

До П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2026 року у справі №420/25478/26, в якій вони просять скасувати ухвалу в повному обсязі, натомість, оскаржують її лише в частині зупинення дії рішення ради політичної партії “ДОВІРЯЙ ДІЛАМ”, оформленого протоколом від 13 серпня 2026 року №13/08-26, в частині відкликання за народною ініціативою їх, як депутатів Одеської обласної ради VIII скликання, обраних шляхом висування регіональною організацією політичної партії “ДОВІРЯЙ ДІЛАМ” в Одеській області.

В іншій частині ухвала не оскаржується, про що вказано в апеляційній скарзі.

В обґрунтування скарги заявники зазначили, що суд першої інстанції, відмовляючи у застосуванні заходів забезпечення позову щодо ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , зазначив, що пункти 2 та 3 заяви не стосуються прав та інтересів заявника ОСОБА_1 , а стосуються прав інших осіб.

Апелянт вказав, що суд першої інстанції мав виходити не лише з автоматично присвоєної назви процесуального статусу окремого учасника, а насамперед зі змісту поданого процесуального документа, його предмета, суб`єктного складу, заявлених вимог та документів, що підтверджували повноваження представника.

На думку апелянта, висновок суду першої інстанції про те, що вимоги щодо зупинення дії рішення ради партії в частині відкликання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не стосуються прав заявника, зроблений без урахування фактичного змісту заяви та реального складу осіб, в інтересах яких вона була подана.

Також, на думку апелянтів, суд першої інстанції:

- помилково ототожнив два різні за змістом та правовими наслідками інститути: тимчасове зупинення дії акта та остаточне скасування акта за результатами розгляду спору по суті:

- не надав належної оцінки самостійній підставі забезпечення позову, передбаченій пунктом 1 частини другої статті 151 КАС України;

- не врахував особливу правову природу рішення ради партії, як індивідуального акта разового застосування;

- не врахував реальний, а не гіпотетичний характер ризику подальшої реалізації рішення, підтверджений попередньою поведінкою відповідача.

- не врахував релевантні та усталені правові висновки Верховного Суду щодо застосування статей 150-151 КАС України.

За таких підстав, апелянти просять скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2026 року, та постановити нову, якою заяву про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити частково та:

- зупинити дію рішення ради партії політичної партії “ДОВІРЯЙ ДІЛАМ” оформленого протоколом від 13 серпня 2026 року №13/08-26 в частині відкликання за народною ініціативою депутата Одеської обласної ради VIII скликання ОСОБА_1 , обраного шляхом висування регіональною організацією політичної партії “ДОВІРЯЙ ДІЛАМ” в Одеській області;

- зупинити дію рішення ради партії політичної партії “ДОВІРЯЙ ДІЛАМ” оформленого протоколом від 13 серпня 2026 року №13/08-26 в частині відкликання за народною ініціативою депутата Одеської обласної ради VIII скликання ОСОБА_2 , обраної шляхом висування регіональною організацією політичної партії “ДОВІРЯЙ ДІЛАМ” в Одеській області;

- зупинити дію рішення ради партії політичної партії “ДОВІРЯЙ ДІЛАМ” оформленого протоколом від 13 серпня 2026 року №13/08-26 в частині відкликання за народною ініціативою депутата Одеської обласної ради VIII скликання ОСОБА_3 , обраної шляхом висування регіональною організацією політичної партії “ДОВІРЯЙ ДІЛАМ” в Одеській області.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2026 року відкрите апеляційне провадження.

03 вересня 2026 року матеріали справи надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

07 вересня 2026 року справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження.

08 вересня 2026 року до П`ятого апеляційного адміністративного суду від представника політичної партії “ДОВІРЯЙ ДІЛАМ” надійшов відзив, у якому представник, серед іншого, зазначив, що невжиття таких заходів забезпечення позову не може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів, за захистом яких вони мають намір звернутися до суду, оскільки, наразі є чинною заборона, застосована судом ухвалою від 12 серпня 2026 року у справі №420/24725/26, а саме, заборона Одеській обласній територіальній виборчій комісії розглядати на своїх засіданнях рішення вищого керівного органу Політичної партії “ДОВІРЯЙ ДІЛАМ” про відкликання депутатів Одеської обласної ради за народною ініціативою та приймати рішення про визнання обраними та реєстрацію кандидатів у депутати, наступних за черговістю кандидатів у депутати Одеської обласної ради від Регіональної організації політичної партії “ДОВІРЯЙ ДІЛАМ” в Одеській області. Тому очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам заявників відсутня.

Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2026 року – без змін.

Колегія суддів перевірила матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, та дійшла висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а висновки мотивувальної частини належить змінити з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ст.152 КАС України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: 1) найменування суду; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Вирішуючи питання про необхідність та доцільність вжиття заходів забезпечення позову, суд оцінює наявність обставин, що зумовлюють винесення відповідної ухвали, з урахуванням доказів, що містяться в матеріалах адміністративної справи та керуючись законом.

Відповідно до частини 1 статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

У межах цієї апеляційної скарги перегляду підлягає саме законність відмови суду першої інстанції у застосуванні заходу, у вигляді зупинення дії рішення ради партії щодо відкликання депутатів.

З приводу висновку суду першої інстанції про те, що пункти 2 та 3 заяви не стосуються прав та інтересів заявника ОСОБА_1 , а стосуються прав інших осіб, колегія суддів вказує наступне.

Згідно документальних доказів, що містить адміністративна справа №420/25478/26, Найдюк Вадим Геннадійович є уповноваженим надати правову допомогу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується копіями ордерів про надання правової допомоги від 19 серпня 2026 року.

Заяву про вжиття заходів забезпечення від 19 серпня 2026 року підписав та подав до Одеського окружного адміністративного суду Найдюк Вадим Геннадійович в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що відповідає вимогам процесуального закону та правилам представництва.

Натомість, суд першої інстанції таким доказам оцінки не надав та базував свої висновки на формальних помилках оформлення заяви про забезпечення позову, надавши перевагу способу оформлення документа, проігнорувавши його суть та докази в обґрунтування наявності підстав для звернення адвоката Найдюка В.Г. в інтересах апелянтів.

З приводу ототожнення судом першої інстанції тимчасового зупинення дії акту зі скасуванням акту за результатами розгляду спору по суті та ненадання оцінки самостійній підставі забезпечення позову, передбаченій пунктом 1 частини другої статті 151 КАС України, колегія суддів вказує наступне.

Застереження з цього приводу неодноразово висловлював Верховний Суд та наголошував, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії акта не повинно підміняти собою рішення суду по суті та вирішувати спір до закінчення судового розгляду. Ще з більшою осторогою належить оцінювати необхідність застосування заходів забезпечення позову у такий спосіб до подання позовної заяви з огляду на необхідність доведення заявником очевидної протиправності оскаржуваного акта та наявності реальних ризиків завдання незворотної шкоди, а не лише припущень про можливі збитки.

Оцінюючи аргументи заяви про забезпечення позову до його подання, суд першої інстанції повинен на підставі обставин та подій дійти беззаперечного та обґрунтованого висновку про очевидну наявність ознак протиправності оскаржуваного акта, а лише потім встановлювати реальність ризиків незворотності наслідків для заявника.

В даній справі заявники ознаками очевидної протиправності рішення ради партії політичної партії “ДОВІРЯЙ ДІЛАМ” оформленого протоколом від 13 серпня 2026 року №13/08-26, назвали відсутність їх повідомлення про порядок денний конференції цього дня, відсутність доказів направлення їм повного тексту протоколу, а також прийняття такого рішення в період дії обмежень, застосованих ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2026 року в провадженні справи №420/24725/26, у вигляді заборони політичній партії “ДОВІРЯЙ ДІЛАМ”, її з`їзду та іншому вищому керівному органу включати до порядку денного, розглядати, обговорювати, ставити на голосування та приймати остаточне рішення за протоколом або пропозицією конференції Одеської міської організації та конференції Регіональної організації політичної партії “ДОВІРЯЙ ДІЛАМ” в Одеській області від 13 серпня 2026 року щодо відкликання депутатів Одеської міської ради та Одеської обласної ради.

Колегія суддів вважає, що, за відсутності поданого позову про оскарження акту з відповідними аргументами та доказами, посилання про необізнаність щодо порядку денного конференції та відсутність повного тексту протоколу, складеного в ході її проведення, самі по собі не давали суду першої інстанції підстав виснувати про явну протиправність прийнятого рішення, а тому ухвала в цій частині є аргументованою та мотивованою.

Щодо аргументів з приводу наявної заборони, застосованої ухвалою від 12 серпня 2026 року в провадженні справи №420/24725/26, колегія суддів бере до уваги таке.

Як встановлено зі змісту вказаної ухвали, вона постановлена в письмовому провадженні, за відсутності сторін та/або їх представників.

Документальні докази, наявні в матеріалах справи №420/24725/26, свідчать про те, що електронний кабінет політична партія “ДОВІРЯЙ ДІЛАМ” зареєструвала 19 серпня 2026 о 12:10. Одеський окружний адміністративний суд надіслав ухвалу від 12 серпня 2026 року в провадженні справи №420/24725/26 до Єдиного державного реєстру судових рішень 12 серпня 2026 року, зареєстрована вона була 14 серпня 2026 року, забезпечене надання загального доступу до її тексту в реєстрі 17 серпня 2026 року.

Інші докази з приводу отримання політичною партією “ДОВІРЯЙ ДІЛАМ” копії ухвали від 12 серпня 2026 року до прийняття радою рішення, оформленого протоколом від 13 серпня 2026 року №13/08-26, в провадженні справи №420/24725/26 відсутні.

Таким чином, за відсутності достеменних доказів отримання судової ухвали про заборону вчиняти дії до прийняття рішення радою політичної партії “ДОВІРЯЙ ДІЛАМ”, стверджувати про умисне ігнорування заборони та явну протиправність прийнятого рішення про відкликання депутатів підстави відсутні.

Що стосується посилання апелянтів на самостійну підставу забезпечення позову з посиланням на пункт 1 частини другої статті 151 КАС України то колегія суддів звертає увагу заявників на те, що частина друга статті 151 КАС України не містить підпунктів. Очевидно апелянти мали на увазі підставу, що містить пункт 1 частини першої статті 151 КАС України, оцінка якій в контексті правовідносин учасників справи надана колегією суддів вище у постанові.

Щодо неврахування особливої правової природи рішення ради партії, як індивідуального акта разового застосування, гіпотетичного характеру ризику подальшої реалізації рішення, підтвердженого попередньою поведінкою відповідача, колегія суддів вказує наступне.

Підстави та порядок відкликання депутата місцевої ради, обраного шляхом висування місцевою організацією політичної партії, за народною ініціативою, визначено у статтях 37-39, 41 Закону України від 11 липня 2002 року № 93-IV “Про статус депутатів місцевих рад”.

За змістом указаних статей, для такої процедури збори (конференція) місцевої організації політичної партії, від якої обраний депутат, вносить вищому керівному органу партії відповідну пропозицію, яка розглядається вищим керівним органом партії, який відповідно до своїх статутних документів може ухвалити рішення про відкликання такого депутата за народною ініціативою або про відмову в задоволенні цієї пропозиції.

Потім рішення вищого керівного органу політичної партії про відкликання депутата, обраного шляхом висування місцевою організацією політичної партії, за народною ініціативою та додатково подані в порядку Закону документи аналізуються територіальною виборчою комісією на відповідність їх оформлення вимогам закону та перевіряються на предмет дотримання порядку та процедури, визначеної Законом України від 11 липня 2002 року № 93-IV “Про статус депутатів місцевих рад”.

Лише після цього, за наявності легітимних підстав, територіальна виборча комісія приймає рішення або про припинення ініціативи щодо відкликання депутата місцевої ради, або про відмову в задоволенні цієї пропозиції, або про відкликання такого депутата за народною ініціативою, яке тягне для нього відповідні наслідки.

Колегією суддів встановлено, що Одеською міською організацією політичної партії “ДОВІРЯЙ ДІЛАМ” до ради політичної партії “ДОВІРЯЙ ДІЛАМ”, як вищого керівного органу, подана пропозиція, оформлена протоколом конференції №13/08-26 від 13 серпня 2026 року, для повідомлення територіальної виборчої комісії.

Таке рішення оформлене протоколом ради політичної партії “ДОВІРЯЙ ДІЛАМ” №13/08-26 від 13 серпня 2026 року, дію якого і просять зупинити апелянти.

Судом першої інстанції вірно акцентовано на тому, що Одеській міській територіальній виборчій комісії (код ЄДРПОУ 43757959) та Одеській обласній територіальній виборчій комісії (код ЄДРПОУ 43780202) до набрання законної сили рішенням у справі №420/24725/26 заборонено розглядати рішення вищого керівного органу Політичної партії “ДОВІРЯЙ ДІЛАМ” про відкликання депутатів Одеської міської ради за народною ініціативою та приймати рішення про визнання обраними та реєстрацію кандидатів у депутати, наступних за черговістю кандидатів у депутати Одеської міської ради.

Не просять і апелянти суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану ухвалу в частині відмови в забороні територіальним виборчим комісіям приймати рішення про визнання наступними за черговістю кандидатів у депутати, реєструвати їх, оголошувати на пленарному засіданні Одеської обласної ради рішення про реєстрацію депутатів, які зазначені наступними за черговістю кандидатами у депутати у відповідних територіальних або єдиному виборчому списку від регіональної організації політичної партії “ДОВІРЯЙ ДІЛАМ” в Одеській області.

Згідно із Рекомендаціями №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо, на перший погляд, наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.

Колегія суддів звертає увагу на те, що за наявності такої заборони, заявниками не обґрунтовано ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції необхідності зупинення дії рішення вищого керівного органу Політичної партії “ДОВІРЯЙ ДІЛАМ” для недопущення неможливості подальшого відновлення становища заявників, якщо такі дії не будуть застосовані, а тому оскаржувана ухвала в цій частині є обґрунтованою та мотивованою.

Щодо посилань на неврахування судом першої інстанції релевантних та усталених правових висновків Верховного Суду щодо застосування статей 150-151 КАС України.

В якості аргументів з цього приводу апеляційна скарга містить посилання на постанову Верховного Суду від 21.03.2023 у справі № 260/3329/22, якою залишена в силі ухвала про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення вищого керівного органу політичної партії про відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою.

Цитуючи висновки постанови апелянти зазначають, що Верховний Суд вказує на відсутність правового механізму відновлення за особою статусу депутата у випадку, якщо рішення вищого керівного органу політичної партії про відкликання депутата буде визнано протиправним і скасовано судом, як і підстав для подальшої втрати статусу іншим депутатом, наступним за черговістю кандидатом у депутати від місцевої організації політичної партії, який буде визнаний обраним депутатом.

Колегія суддів бере до уваги той факт, що предметом спору у провадженні справи №260/3329/22 були дії Виноградівської міської територіальної виборчої комісії Берегівського району Закарпатської області щодо надіслання виконавчому комітету Виноградівської міської ради повідомлення про прийняття політичною партією рішення про відкликання депутата Виноградівської міської ради, визнання протиправним і скасувати рішення президії політичної партії щодо відкликання депутата Виноградівської міської ради за народною ініціативою та зобов`язання Виноградівської міської територіальної виборчої комісії Берегівського району Закарпатської області прийняти постанову, якою відмовити у визнанні обраними депутатами наступних за черговістю кандидатів у депутати від територіальної організації політичної партії у зв`язку із прийняттям рішення президії політичної партії щодо відкликання депутата Виноградівської міської ради за народною ініціативою.

Також, заслуговує на увагу той факт, що заява про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення президії політичної партії про відкликання депутата Виноградівської міської ради за народною ініціативою подана разом з позовною заявою.

Верховний Суд у цій справі базував свою позицію на тому, що адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з відповідними наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Додатково Верховний Суд посилався на те, що при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із урахуванням розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу, тощо.

Тому ухвала про забезпечення позову повинна бути вмотивована судом, зокрема, із зазначенням висновків про існування обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених або оспорюваних прав чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або - очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень (відповідача), та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі, а також того, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача.

При цьому, суд встановлює як обставини, які свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, так і інші фактори, які свідчать про їх відсутність та не несуть загрози для ефективного захисту чи поновлення порушених або оспорюваних прав чи інтересів позивача або навпаки, свідчать про відсутність такої загрози.

З огляду на те, що в ході розгляду заяви про забезпечення позову встановлена наявність судової заборони територіальним виборчим комісіям вчиняти дії, як обставини, що усуває загрозу унеможливлення виконання рішення суду та інших негативних наслідків для заявників, про які вони зазначають в апеляційній скарзі, що в провадженні справи №260/3329/22 було відсутнім, а також те, що Верховний Суд у справі №260/3329/22 мав можливість оцінити в ході касаційного провадження підстави для прийняття ухвали про забезпечення позову в контексті вже поданого позову та доказів в його обґрунтування на предмет очевидних ознак протиправності рішення без висловлення думки щодо його законності чи правомірності, обставини у справі №260/3329/22 не є релевантними для даного провадження.

З цих же підстав не є релевантними висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 18 жовтня 2023 року у справі №260/5415/22, від 23 листопада 2023 року у справі №3Д/380/7/22, від 21 грудня 2023 у справі №120/11267/23 та від 16 січня 2025 року у справі №500/324/24, посилання на які містить апеляційна скарга.

Колегія суддів наголошує на тому, що Касаційний адміністративний суд Верховного Суду у постанові від 11 березня 2026 року у справі №380/12281/25 зазначив, що інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб-позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

При цьому, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову та з`ясувати відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. Про це йдеться у постанові від 24 лютого 2026 року у справі №320/60807/24.

Окрім того, суд насамперед зобов`язаний встановити, чи надав заявник належні й допустимі докази існування реальних, а не гіпотетичних, ризиків, визначених частиною другою статті 150 КАС України. Постанова Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 07 серпня 2025 року у справі №160/23979/24 вказує, що тягар доказування таких ризиків покладається виключно на заявника. Загальні посилання на можливі негативні наслідки без документального підтвердження не можуть вважатися достатнім обґрунтуванням для вжиття заходів забезпечення.

Додатково колегія суддів акцентує на тому, що правова конструкція інституту забезпечення позову передбачає надання оцінки аргументам заяви та відповідним доказам в обґрунтування на момент її розгляду. Доходячи висновку про безпідставність конкретної заяви про забезпечення позову, суд враховує наявність в особи права на звернення до суду з приводу застосування заходів забезпечення позову в подальшому після виникнення обставин, що реально несуть загрозу унеможливлення виконання рішення суду та інших негативних наслідків для заявників, та можливість реалізації такого права на будь-якій стадії судового розгляду.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність передбачених ч.2 ст.150 КАС України підстав для вжиття заходів забезпечення позову, проте ухвала підлягає зміні з урахуванням мотивувальної частини цієї постанови.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись статтями 2, 5, 242-244, 250, 308, 311, 312, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2026 року змінити з урахуванням мотивувальної частини постанови.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя доповідач С.В. Дегтярьова

Судді Н.В. Вербицька

О.В. Яковлєв