Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №420/9293/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

———————————————————————П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/9293/26

Головуючий в 1 інстанції: Скупінська О.В.

Дата і місце ухвалення: 09.06.2026р., м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бойка А.В.,

суддів : Тарновецького І.І.,

Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом фермерського господарства «АГРОДЮС» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

В квітні 2026 року фермерське господарство «АГРОДЮС» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №1746 від 09.03.2026р.;

- зобов`язати Державну податкову службу України виключити фермерське господарство «АГРОДЮС» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 червня 2026 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №1746 від 09.03.2026р.

Зобов`язано Головне управління ДПС в Одеській області виключити фермерське господарство «АГРОДЮС» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь фермерського господарства «АГРОДЮС» витрати зі сплати судового збору у розмірі 3328,00 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не повне з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення від 09.06.2026р. з ухваленням по справі нового судового рішення - про відмову в задоволенні позову ФГ «АГРОДЮС».

В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом першої інстанції не надано належної правової оцінки посиланням відповідача на те, що згідно податкової інформації, яка наявна у контролюючого органу, наявні підстави для визнання ФГ «АГРОДЮС» ризиковим платником податків. Так, відповідно до Довідника кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, затвердженого наказом ДПС України від 11 січня 2023 року №17 (зі змінами): 19 - подання платником податку для реєстрацiї податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрi податкових накладних iз метою вивезення за межi митної територiї України товару, до якого застосовується режим експортного забезпечення вiдповiдно до вимог статтi 19 прим. 2 Закону України вiд 16 квiтня 1991 року № 959-XII «Про зовнiшньоекономiчну діяльність» (зi змiнами), походження якого не прослiдковується за ланцюгом придбання та платник податку не є виробником такого товару. Зокрема, за результатами аналізу податкової звітності та даних ЄРПН встановлено розрив ланцюга постачання, що полягає у відсутності відображення придбання відповідного товару у попередніх контрагентів або наявності у таких контрагентів ознак ризиковості, що унеможливлює встановлення реального джерела походження товару. Крім того, платник податку не є виробником відповідного товару, а також не має достатніх трудових та технічних ресурсів, необхідних для здійснення господарських операцій у задекларованих обсягах, що свідчить про формальний характер здійснених операцій. З огляду на застосування режиму експортного забезпечення, до таких операцій висуваються підвищені вимоги щодо підтвердження товару та реальності господарських операцій, які платником не дотримано. Однак, платником податку не надано належних та достатніх документальних підтверджень, які б спростували встановлені контролюючим органом обставини.

Апелянт просить суд апеляційної інстанції врахувати, що платники повинні дотримуватись принципу «належної обачності» та нести відповідальність за переддоговірну перевірку свого контрагента. Формально оформлені (складені) первинні документи та/або сплата грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідних товарів (робіт, послуг).

Посилається апелянт і на те, що адміністративні суди наділені правом надавати оцінку актам суб`єктів владних повноважень. У той же час, позовна вимога щодо виключення платника податків із переліку ризикових, на думку Головного управління ДПС в Одеській області, є неправомірна, так як суд в даному випадку перебирає функцію органу ДПС щодо зібрання, опрацювання та контролю за своєчасністю та достовірністю сплатою коштів до бюджету.

ФГ «АГРОДЮС» подало письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції – без змін. Позивач зазначає, що ФГ «АГРОДЮС» є безпосереднім сільськогосподарським товаровиробником та поняття «ланцюг придбання» до даної операції не застосовується в принципі, а джерело походження товару є первинним і прозорим. Позивач надав повну «простежуваність» походження товару: від наявності землі та трактора для її обробітку — до статистичного звіту про збір врожаю та складського документа про його зберігання. ГУ ДПС в Одеській області, посилаючись на «обачність», не навів жодного доказу або навіть простого посилання на наявність негативної податкової інформації щодо покупця — швейцарської компанії Arista Trading AG. Контрагент є реально існуючим суб`єктом міжнародної торгівлі. Відповідно, звинувачення позивача у «необережності» при виборі стабільного європейського покупця є безпідставним.

Справа призначена до розгляду у порядку письмового провадження у відповідності до п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного:

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ФГ «АГРОДЮС», код ЄДРПОУ 42783050, зареєстроване як юридична 30.01.2019р., номер запису 15271020000001145.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами економічної діяльності позивача за КВЕД є: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.10 Складське господарство; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів; 77.31 Надання в оренду сільськогосподарських машин і устатковання.

Згідно витягу з Державного реєстру виробників сільськогосподарської продукції від 149.03.2026р. позивач має підтверджений статус активного товаровиробника.

04 березня 2026 року ФГ «АГРОДЮС» (Продавець) укладено договір №RS20260304-2 з Arista Trading AG (Швейцарія) (Покупець), за умовами якого Продавець зобов`язується поставити і передати Товар, а також право власності на нього Покупцю, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити Товар на умовах, погоджених у цьому договорі. Товаром за вказаним договором є українське насіння ріпаку не ГМО, врожаю 2025 року, насипом.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що загальна кількість Товару за цим Договором складає 180 метричних тон +\- 5% на розсуд Продавця і за ціною Договору.

Відповідно до п. 4.1. Договору загальна вартість Товару складає 100080,00 доларів США + - 5% із розрахунку 556,00 доларів США за одну метричну тону (яка дорівнює 1000 кілограмам) згідно з базисом поставки зазначеному в п.5.1. цього договору.

Згідно п.5.1 Договору товар поставляється залізничним та/або автомобільним транспортом на умовах СРТ (згідно правил Інкотермс-210) до Пункту призначення.

На виконання умов вказаного договору ФГ «АГРОДЮС» 05.03.2026р. подало на реєстрацію податкову накладну №10 на загальну суму 5237111,24 грн., в тому числі ПДВ 643154,01 грн., відповідно до якої позивачем було поставлено товар: насіння ріпаку не ГМО, врожаю 2025 року, українського походження у кількості 189000 кг.

На підтвердження вироблення товару, який було реалізовано за контрактом №RS20260304-2, позивачем надано звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур на 01.12.2025р., відповідно до якого ФГ «АГРОДЮС» вирощено 6061,20 ц (тобто 606120 кг) ріпаку озимого.

09.03.2026р. комісією регіонального рівня Головного управління ДПС в Одеській області, відповідно до п.6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019р. №1165, у зв`язку із виявлення обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, прийнято рішення №1746 про відповідність ФГ «АГРОДЮС» п.8 Критеріям ризиковості.

У даному рішенні зазначено коди податкової інформації, які є підставою для його прийняття:

19 - подання платником податку для реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних із метою вивезення за межі митної території України товару, до якого застосовується режим експортного забезпечення відповідно до вимог статті 19-2 Закону України від 16 квітня 1991 року №959-XII "Про зовнішньоекономічну діяльність" (зі змінами), походження якого не прослідковується за ланцюгом придбання та платник податку не є виробником такого товару.

У розділі: «Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку» вказано здійснення позивачем операції з постачання у період з 10.09.2025р. по 09.03.2026р. товару з кодом згідно УКТЗЕД 1205.

Не погодившись з правомірністю вказаного рішенням податкового органу ФГ «АГРОДЮС» оскаржило його в судовому порядку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних фермерського господарства та їх задоволення з огляду на наступне.

Згідно пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019р. №1165, на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України, був затверджений Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Згідно п.5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Не перевіряється на відповідність показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2), платник податку, який склав та/або подав для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, які складені за операціями з вивезення за межі митної території України товарів, до яких застосовується режим експортного забезпечення відповідно до вимог статті 19-2 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність».

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 6 Порядку №1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, який склав та/або подав податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (крім розрахунку коригування, складеного відповідно до вимог підпунктів б і в підпункту 97.4 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення Кодексу).

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує через електронний кабінет рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, надіслане ДПС в електронній формі за допомогою електронних комунікацій з урахуванням вимог Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг”, “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги”, у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У рішенні про відповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1 комісія регіонального рівня зазначає наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі, у тому числі податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено.

При цьому не може бути підставою для розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, дата реєстрації якої/якого у Реєстрі припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі технічними засобами електронних комунікацій з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Якщо за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1, комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, в такому рішенні зазначається:

актуальна інформація щодо податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та ризикових операцій, відображених у попередньому рішенні про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев`ятого цього пункту;

інформація щодо операцій, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування, дата подання для реєстрації в Реєстрі яких не раніше 180 днів до дати прийняття попереднього рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев`ятого цього пункту.

У разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, попереднє рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку втрачає чинність.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом одинадцятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Критерії ризиковості платника податків на додану вартість викладено у Додатку 1 до Порядку №1165, відповідно до яких таким критерієм є, зокрема:

« 8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Довідник кодів податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПС».

Отже, законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, а саме: рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Виходячи з наведеного, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14 травня 2025 року у справі №260/3479/24.

Як встановлено судом, 09.03.2026р. комісією регіонального рівня Головного управління ДПС в Одеській області прийнято рішення №1746 про відповідність ФГ «АГРОДЮС» п.8 Критеріям ризиковості.

Підставою для прийняття оскаржуваного рішення визначено таку податкову інформацію: 19 - подання платником податку для реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних із метою вивезення за межі митної території України товару, до якого застосовується режим експортного забезпечення відповідно до вимог статті 19-2 Закону України від 16 квітня 1991 року №959-XII "Про зовнішньоекономічну діяльність" (зі змінами), походження якого не прослідковується за ланцюгом придбання та платник податку не є виробником такого товару.

Передусім, колегія суддів зазначає, що сама по собі інформація, визначена у Довіднику кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, без застосування її до конкретної господарської операції, вказаної у конкретній податковій накладній/розрахунку коригування поданих для реєстрації в ЄРПН, не може бути підставою для прийняття контролюючим органом рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Статтею 19-2 Закону №959-XII визначено особливості здійснення операцій з експорту окремих видів товарів у період дії воєнного стану (режим експортного забезпечення).

Зокрема, передбачено, що тимчасово, на період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX, Кабінет Міністрів України має право приймати рішення про запровадження та скасування режиму експортного забезпечення, який полягає у встановленні особливостей здійснення операцій з експорту окремих видів товарів у порядку та на умовах, визначених цією статтею.

Тимчасово, на період дії режиму експортного забезпечення, експортні операції з вивезення за межі митної території України товарів, що класифікуються за кодами 0409 00 00 00, 0802 31 00 00, 0802 32 00 00, 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1205, 1206 00, 1507, 1512, 1514, 2306 згідно з УКТ ЗЕД (далі - окремі види товарів), здійснюються з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Забороняється експорт окремих видів товарів суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності, які не є платниками податку на додану вартість згідно з Податковим кодексом України.

Забороняється експорт окремих видів товарів, якщо передбачені зовнішньоекономічним договором контрактні (зовнішньоторговельні) ціни є нижчими, ніж мінімально допустимі експортні ціни на окремі види товарів, затверджені рішенням (наказом) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Мінімально допустимі експортні ціни обчислюються у доларах США. При цьому враховуються передбачені законодавством України умови поставки і розрахунків, стан кон`юнктури зовнішніх та внутрішніх ринків, цінова інформація та прогнози щодо можливих цінових коливань, контрактна практика щодо відповідного товару на відповідному ринку та інша інформація кон`юнктурно-цінового характеру.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, забезпечує оновлення мінімально допустимих експортних цін шляхом прийняття відповідного рішення (наказу) кожного десятого календарного дня місяця, а якщо такий день припадає на вихідний - наступного за ним робочого дня.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, не пізніше наступного дня після прийняття відповідного рішення (наказу) надає інформацію про затвердження мінімально допустимих експортних цін центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Мінімально допустимі експортні ціни розміщуються на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, не пізніше наступного дня після прийняття відповідного рішення (наказу). У разі порушення центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, передбаченого цим абзацом строку, застосовуються попередньо затверджені мінімально допустимі експортні ціни на відповідні товари, розміщені на його веб-сайті.

Мінімально допустимі експортні ціни застосовуються з дня, наступного за днем їх розміщення на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику.

Режим експортного забезпечення не застосовується до операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів:

1) що вивозяться як припаси транспортними засобами комерційного призначення відповідно до статті 229 Митного кодексу України;

2) включених до товарних підкатегорій 1001 91 10 00, 1002 10 00 00, 1003 10 00 00, 1004 10 00 00, 1005 10 13 00, 1005 10 15 00, 1005 10 18 00, 1201 10 00 00, 1205 10 10 00, 1206 00 10 00 згідно з УКТ ЗЕД, які здійснюються платниками податку на додану вартість у супроводі фітосанітарного сертифіката, виданого з урахуванням положень пункту 1-5 розділу IX "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про карантин рослин".

Відповідно до пп. 97.1 п.97 підр.2 розді ХХ Податкового кодексу України тимчасово, на період дії режиму експортного забезпечення, запровадженого Кабінетом Міністрів України відповідно до статті 19-2 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення (далі для цілей цього пункту - окремі види товарів), здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом.

Платник податку на додану вартість з метою вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів зобов`язаний за кожним таким товаром скласти окрему податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних до дня подання митної декларації для митного оформлення таких товарів. Вивезення відповідних товарів за межі митної території України у митному режимі експорту після складення податкової накладної не вважатиметься окремою оподатковуваною операцією у розумінні підпункту "г" пункту 185.1 статті 185 цього Кодексу.

Реєстрація податкової накладної, складеної відповідно до абзацу першого цього підпункту, в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України відповідно до пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

Як стверджує Головне управління ДПС в Одеській області, за результатами аналізу податкової звітності та даних ЄРПН встановлено розрив ланцюга постачання, що полягає у відсутності відображення придбання відповідного товару, поставленого на адресу Arista Trading AG (Швейцарія), у попередніх контрагентів або наявності у таких контрагентів ознак ризиковості, що унеможливлює встановлення реального джерела походження товару.

Колегія суддів вважає безпідставними такі посилання відповідача, оскільки наданими до суду доказами підтверджено, що позивач є виробником сільськогосподарської продукції та що ним було вирощено ріпаку у кількості більшій, аніж експортовано за контрактом №RS20260304-2.

При цьому, застосування коду 19 може мати місце у випадку, якщо платник податку не є виробником товару, який ним постачається, та щодо якого виписано податкову накладну.

Оскільки ФГ «АГРОДЮС» є безпосереднім сільськогосподарським товаровиробником, тому поняття «ланцюг придбання» до даної операції не застосовується.

Апелянт, з посиланням на постанову Верховного Суду від 20.05.2021р. у справі №826/16627/18, звертає увагу на необхідності дотримання принципу «належної обачності» при виборі контрагента.

Колегія суддів не приймає до уваги такі доводи апелянта, оскільки правова позиція, викладена у справі №826/16627/18, стосується перевірки «сумлінності» постачальників при формуванні платником податкового кредиту (витрат) та є нерелевантною для справи, що розглядається. В межах же даної справи досліджується операція з експорту (продажу) позивачем власно вирощеної продукції за зовнішньоекономічним контрактом з нерезидентом — Arista Trading AG (Швейцарія).

Принцип «належної обачності» у податковому праві спрямований на запобігання участі платника у схемах з незаконної мінімізації податків через фіктивних постачальників. У випадку ж експорту власного товару позивач виступає як джерело походження продукції, а не як споживач сумнівних послуг.

Апелянт не обґрунтував, у чому саме полягала «незаконна податкова вигода» ФГ «АГРОДЮС». Господарська операція у даному випадку спрямована виключно на отримання прибутку від реалізації власного врожаю ріпаку.

Позивачем надано витяг з Державного аграрного реєстру (ДАР), що підтверджує обробіток 406,9827 га земель, а також копії відомостей про земельні ділянки до податкових декларацій. Крім того, до позову додано штатні розклади, згідно з якими у господарстві працює станом на березень 2024 року 6 осіб, станом на 01.04.2025р. – 16 осіб, що є цілком достатнім для обробітку наявної площі земель; надано копії договорів купівлі-продажу, актів приймання-передачі та видаткових накладних на трактори, комбайни, вантажні автомобілі та навісну техніку.

Наявна в матеріалах справи статистична звітність форми №4-сг, №24-сг, №21-заг підтверджує факт посіву 120 га ріпаку, збору врожаю у розмірі 606,12 т та наявність залишків продукції на складах.

На підтвердження можливості фізичного зберігання вирощеного врожаю позивачем надано договір оренди складського майданчика площею 958 м/2 у с. Камчик.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги про те, що «подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства», є неспроможними.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно наявності підстав для визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному Реєстрі податкових накладних №1746 від 09.03.2026р. про відповідність платника податків на додану вартість ФГ «АГРОДЮС» п.8 Критеріїв ризиковості платника податку та зобов`язання податкового органу виключити ФГ «АГРОДЮС» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Апелянт зазначає, що дії контролюючого органу щодо внесення інформації до електронної бази даних, незалежно від джерела її отримання, мають характер службової діяльності з інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органу, не порушують прав позивача, які підлягають захисту в судовому порядку.

Колегія суддів критично ставиться до таких посилань апелянта, оскільки внесення платника податків до переліку ризикових платників на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку фактично є підставою для зупинення реєстрації в ЄРПН в подальшому всіх складених платником податку податкових накладних/розрахунків коригування.

Апелянт стверджує, що вимога про виключення з переліку ризикових є неправомірною, оскільки суд нібито підміняє собою контролюючий орган.

Такі доводи апелянта колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки суд не здійснював адміністративного моніторингу діяльності позивача та не приймав замість Комісії власного рішення про відповідність або невідповідність позивача критеріям ризиковості. Суд здійснив судовий контроль за законністю рішення суб`єкта владних повноважень, що прямо відповідає завданню адміністративного судочинства.

Спосіб захисту у вигляді зобов`язання виключити з переліку ризикових є належним та ефективним, оскільки саме перебування в такому переліку створює перешкоди у господарській діяльності (зупинення всіх ПН), а скасування лише самого рішення без зобов`язання вчинити дії не призведе до повного відновлення прав платника.

Таким чином, доводи апеляційної скарги Головного управління ДПС в Одеській області правильність висновків суду не спростовують, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача та скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст. ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 червня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Суддя-доповідач А.В. Бойко

Судді І.І. Тарновецький О.А. Шевчук