Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №160/9284/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 вересня 2026 року м.Дніпросправа № 160/9284/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П.,

суддів: Кругового О.О., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 січня 2026 року у справі № 160/9284/25 (суддя Єфанова О.В., справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, в письмовому провадженні) за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач) від 27.01.2025 року № 0047392407.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 січня 2026 року в задоволенні адміністративного позову позивача було відмовлено.

З рішенням суду не погодилася позивач, нею була подана апеляційна скарга. В скарзі, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, неповне з`ясування обставин справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення її позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не враховано доводів позивача про те, що на операцію з імпорту товарів (включаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої є меншою 400000 грн. (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату здійснення операції), граничні строки розрахунків не поширюються. Позивач звертає увагу суду апеляційної інстанції, що сума незавершених розрахунків за спірною валютною операцією за Контрактом з 27.06.2023р. (до настання граничного терміну надходження товару на митну територію України - 04.07.2023) становила 10865,00 дол. США, що еквівалентно 397317,84 грн., а отже була меншою ніж 400 000,00 грн.. Отже, відповідно до п. 22 розд. II Постанови 5 та п. 14-3 Постанови 18, з урахуванням норми підпункту 1 пункту 9 розділу ІІІ Постанови 7, граничні строки розрахунків за операціями з імпорту товарів (180 календарних днів) на операцію за Контрактом не поширюються.

Представником відповідача було подано письмовий відзив на апеляційну скаргу позивача. У відзиві просить відмовити у задоволенні вимог апеляційної скарги, як безпідставних, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Наполягає, що суд вірно встановив обставини справи, надав правильну юридичну оцінку спірним відносинам, та прийняв законне рішення.

У відзиві вказує, що перевіркою встановлено порушення ч.3 ст.13 Закону № 2473 при виконанні імпортного контракту № 28/12/22 від 28.12.2022, який укладено з нерезидентом - XT HD PACKAGING GROUP COMPANY LIMITED (HONG KONG, CHINA), в частині несвоєчасного надходження товару на митну територію України на суму 11 065,00 доларів США, за що на підставі ч. 5 ст.13 Закону №2473 ФОП ОСОБА_1 була правомірно нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , за результатами якої складено акт від 18.12.2024 р. №4068/04-36-24-07/ НОМЕР_1 .

Відповідно до Акту, перевіркою встановлено порушення ч.3 ст. 13 Закону України “Про валюту і валютні операції” (далі - Закон) при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту поставки від 28.12.2022 р. №28/12/22 (далі - Контракт) за період з 28.12.2022 р. по 11.12.2024 р., в частині ненадходження товару на митну територію України.

Так, XT HD PACKAGING GROUP COMPANY LIMITED (HONG KONG, СНINА) (Продавець) з однієї сторони, та ФОП ОСОБА_1 (Покупець) з іншої сторони, разом іменовані (Сторони) уклали Договір від від 28.12.2022 № 28/12/22, відповідно до якого Продавець зобов`язується поставляти Покупцю товари, а Покупець зобов`язується приймати і оплачувати Товар в порядку і на умовах, визначених згаданим контрактом.

06.01.2023 ФОП ОСОБА_1 на виконання зовнішньоекономічного Контракту № 28/12/22 від 28.12.2022 та проформи - Інвойсу № UACNHD1222202200421507 від 28.12.2022 здійснила попередню оплату на користь нерезидента XT HD PACKAGING GROUP COMPANY LIMITED у сумі 11065,00 доларів США (граничний термін надходження товару на митну територію України 04.07.2023).

Згідно пояснень ФОП ОСОБА_1 , наданих листом від 29.11.2023, Продавцем після оплати товар не був поставлений на адресу Покупця з причини активних військових дій на території України та суттєвого підвищення з цієї причини транспортних витрат, які було включено до ціни товару. ФОП ОСОБА_1 проводились чисельні перемовини з Продавцем на предмет повернення передоплати або ж поставки товару, але ж Покупець відмовлявся від цього. Згодом, від Продавця надійшла пропозиція про часткове повернення передоплати його українським контрагентом, який винен був йому грошові кошти. Цю пропозицію ФОП ОСОБА_1 було прийнято.

23.06.2023 між Продавцем та Покупцем укладено Додаткову угоду від 23.06.2023 до Контракту №28/12/22 від 28.12.2022, а саме:

Сторони цією Додатковою угодою підтверджують наявність боргу Продавця перед Покупцем в сумі 11065,00 Доларів США, що виник в наслідок форс-мажорних обставин (військові дії на території України). Сторони домовилися, що часткове повернення Продавцем суми боргу у розмірі 200 Доларів США Покупцеві буде здійснено третьою особою, а саме: ФОП ОСОБА_2 (Адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ). Таким чином, борг Продавця Покупцю складає 10865,00 Доларів США (До перевірки Сертифікат “Про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили)” ФОП ОСОБА_1 не надавався).

27.06.2023 ФОП ОСОБА_2 повернуто ФОП ОСОБА_1 на підставі вказаної додаткової угоди 7313,00 грн., що є еквівалентом 200 доларів США по курсу НБУ на дату платежу.

Нерезидентом XT HD PACKAGING GROUP COMPANY LIMITED (HONG KONG, CHINA) згідно Митної декларації від 23.11.2023 № 23UA500080011459U2 на адресу ФОП ОСОБА_1 відвантажено Товар на суму 10 065,00 доларів США, тобто з порушенням граничного терміну розрахунків.

На підставі акту перевірки ГУ ДПС винесено податкове повідомлення-рішення №0047392407 від 27.01.2025р., яким позивачу нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у сумі 172 373,04грн.

Вважаючи рішення відповідача протиправним, позивач звернулася до суду з позовом про його скасування.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не спростовано факту порушення, виявленого під час перевірки, пеня нарахована контролюючим органом у відповідності до вимог діючого законодавства, що регулює спірні відносини.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Згідно з частиною 1 статті 3 Закону України “Про валюту і валютні операції” (далі Закон № 2473-VIII), відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Відповідно до частини 4 статті 11 Закону № 2473-VIII, органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.

Частинами 5, 6 цієї статті Закону передбачено, що Національний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.

За змістом частини 10 статті 11 Закону № 2473-VIII, у разі виявлення порушень валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від - агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок і допустили такі порушення, дотримання вимог валютного законодавства та застосовувати заходи впливу, передбачені законом.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 12 Закону № 2473-VIII, Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, має право запровадити встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Згідно з пунктом 2 Постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 “Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану” (далі - Постанова № 18) банки продовжують роботу з урахуванням обмежень, визначених цією постановою. Банкам забороняється проводити операції, що порушують визначені цією постановою обмеження, сприяють або можуть сприяти їх уникненню.

Пунктом 14-2 Постанови №18 передбачено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

На підставі пункту 14-6 Постанови №18 Банк не має права завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту/імпорту товарів на підставі документів про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.01.2020 у справі №1340/3649/18 вказав наступне:

“Практика обмежень щодо зняття з валютного контролю експортних операцій клієнтів на підставі документів про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог в іноземній валюті вперше була запроваджена Постановою Правління НБУ від 20 серпня 2014 року №515 “Про врегулювання ситуації на валютному ринку України”.

Метою такого обмеження було недопущення використання фінансової системи України для відмивання грошей і фінансування тероризму та врегулювання ситуації на валютному ринку України та контролю валютних операцій. Їх норми адресовані уповноваженому банку, що здійснює валютний контроль за експортною операцією. Саме у контексті мети введено в дію обов`язковий продаж на міжбанківському валютному ринку України частини надходжень у визначеному розмірі.

В подальшому, дія таких обмежень пролонгувалась Правлінням НБУ шляхом прийняття типових постанов, в т. ч. і постанов Правління НБУ №386 та №410, у пунктах 4 яких встановлено, що уповноважені банки не можуть знімати з контролю експортні операції клієнтів на підставі документів про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог в іноземній валюті 1-ї групи Класифікатора/російських рублях (незалежно від суми операції).

Водночас, вказані обмеження щодо зняття експортних операцій з валютного контролю, запроваджені Постановами Правління НБУ №386 та №410, адресовані виключно уповноваженим банкам. Обов`язок продажу валютної виручки у певному розмірі сам по собі не є обмеженням для сторін у здійсненні розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами шляхом зарахування зустрічних грошових вимог.

Закон України “Про валюту і валютні операції” не запровадив нових концептуальних підходів до вирішення питання припинення зобов`язань за зовнішньоекономічними договорами шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог або відступлення права вимоги, не змінив засад свободи вибору способу розрахунків у межах законодавчо дозволених форм, а також не заперечив можливості припинення валютних зобов`язань способами, передбаченими цивільним законодавством.

У відповідності до п. 14-2 Постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 №18, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

В той же час, пунктом 14-3 Постанови 18 передбачено, що граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 14-2 цієї постанови, не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення” (далі - незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій.

Статтею 20 Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення” передбачено, що фінансові операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує 400 тисяч гривень (для суб`єктів господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри, - 55 тисяч гривень) або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів 400 тисяч гривень на момент проведення фінансової операції (для суб`єктів господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри, - 55 тисяч гривень).

Позивач наполягає, що додатковою угодою від 23.06.2023р. до Контракту та здійсненою на її виконання оплатою ФОП ОСОБА_2 на користь позивача коштів в сумі, еквівалентній 200,00 дол. США, фактично зменшено борг Продавця до 10865,00 дол. США.

Проте, як вірно вказав суд першої інстанції, контроль імпортної операції стосувався суми попередньої оплати за товар по Контракту в розмірі 11 065,00 доларів США. У спірному випадку після отримання позивачкою суми у 200 доларів США, зменшилась лише сума заборгованості Продавця, проте не змінились умови зовнішньо-економічного контракту.

Підстави для застосування до спірних правовідносин положень п.22 розд. II Постанови НБУ №5 та п.14-3 Постанови НБУ №18, на чому наголошує позивач у апеляційній скарзі, відсутні, оскільки господарська операція з імпорту товарів була на суму, що перевищує розмір, передбачений статтею 20 Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”.

Закон № 2473 містить вичерпний перелік підстав для звільнення від нарахування пені за порушення валютного законодавства.

Згідно ч. 4 ст.13 Закону № 2473 за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.

Згідно п.4 розділу 1 Постанови НБУ від 02.01.2019 №7 «Про затвердження Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів» перевищення граничних строків розрахунків дозволяється на підставі висновку.

До перевірки висновок Міністерства Економіки України позивачем не надавався.

Відповідно до частини 6 статті 13 Закону № 2473 у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

До перевірки сертифікат щодо дії форс-мажорних обставин, виданий Торгово-промисловою палатою України, ФОП ОСОБА_1 надано не було.

Документи, що підтверджували б здійснення претензійної роботи у розумінні ст.13 Закону №2473 по контракту № 28/12/22 від 28.12.2022, укладеному з нерезидентом, контролюючому органу під час перевірки також не надавалися. Доказів зворотнього позивач суду не надала.

Отже, ФОП ОСОБА_1 є суб`єктом валютних операцій відповідно до пункту 10 частини 1 статті 1 Закону № 2473, на якого розповсюджуються норми відповідальності згідно із частиною 5 статті 13 цього ж Закону.

У спірному випадку відповідачем доведено правомірність оскарженого позивачем податкового повідомлення-рішення, а позивачем висновки контролюючого органу щодо допущених порушень не спростовано.

Доводи, наведені у апеляційній скарзі позивача, не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, порушень з боку суду норм матеріального чи процесуального права не встановлено, а тому рішення суду першої інстанції у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 січня 2026 року у справі № 160/9284/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України.

Головуючий - суддя Н.П. Баранник

суддя О.О. Круговий

суддя А.А. Щербак