Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №405/8030/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 вересня 2026 року м.Дніпросправа № 405/8030/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П.,

суддів: Кругового О.О., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Подільського районного суду міста Кропивницького від 29 січня 2026 року у справі № 405/8030/25 (суддя Іванова Л.А.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Управління патрульної поліції у Вінницькій області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач), діючи через свого представника адвоката, звернувся до суду з позовом в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 6342503, винесену 14 грудня 2025 року поліцейським 2-го взводу 1-ї роти 1 батальйону БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП Національної поліції України лейтенантом поліції Мазур А.С., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 510 грн., а провадження у справі закрити.

Позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що обставини, зазначені у оскарженій постанові, не відповідають фактичним обставинам тієї події, факт вчинення ним правопорушення не підтверджено належними та допустимими доказами.

Рішенням Подільського районного суду міста Кропивницького від 29 січня 2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено, судом скасовано оскаржену позивачем постанову, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Департаментом патрульної поліції подано апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неналежну оцінку доказів, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, скаржник просить скасувати оскаржене рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування скарги скаржник зазначає, що факт вчинення позивачем правопорушення підтверджено належними та допустимими доказами, які суд не врахував та відхилив, процедура притягнення позивача до адміністративної відповідальності інспектором патрульної поліції була дотримана та здійснена згідно вимог КУпАП.

Позивач подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу відповідача. У відзиві просить відмовити у задоволенні вимог апеляційної скарги, як безпідставних, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Наполягає, що суд вірно встановив обставини справи, надав правильну юридичну оцінку спірним відносинам, та прийняв законне рішення.

Управління патрульної поліції у Вінницькій області письмового відзиву на апеляційну скаргу не подавало.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 14 грудня 2025 року поліцейським 2 взводу 1 роти 1 батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП лейтенантом поліції Мазур А.С. винесено постанову серії ЕНА №6342503 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.

Постанова мотивована тим, що 14 грудня 2025 року о 14:08 год. в с. Махнівка (Комсомольське), вул. Київська, 65, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Toyota RAV-4 Hybrid», д.н.з. НОМЕР_1 , проїхав перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3 «г» ПДР (порушення проїзду на заборонений жовтий сигнал світлофора, що забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів), за що передбачена відповідальність за ч.2 ст.122 КУпАП.

Крім того, відповідно до інформації КП «Вінницька спеціалізована монтажно експлуатаційна дільниця з організації дорожнього руху» за вих. №389/01-10 від 24.12.2025 року, наданої на запит батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району на №1690/41/21/20-2025 від 23.12.2025 року, світлофорний об`єкт «вул. Київська - вул. Шкільна», розташований на автомобільній дорозі М-21 по вул. Київській, 45 в с. Махнівка, Хмільницького району Вінницької області, встановлено Вінницьким КП «СМЕД ОДР». Експлуатація зазначеного світлофорного об`єкта (СО) здійснюється підприємством відповідно до чинних норм законодавства. Сигнали світлофорів протилежних напрямків, розташованих на автомобільній дорозі М-21 подаються синхронно, відповідно до циклограми, що надається. Щодо невідповідності подачі сигналу повідомлено, що дорожній контролер, яким обладнано СО контролює напругу по всім каналам (сигналам світлофорів) і проводить аналіз цих напруг по алгоритмам пошуку конфліктних пар та зайвого зеленого. При виявленні конфліктної ситуації відключається живлення (напруга не подається на жоден сигнал світлофорів на всьому об`єкті). Тобто, в ситуації увімкнення будь-якого сигналу (зокрема зеленого, на будь-який світлофор СО), який не відповідає програмі (наданій циклограмі) світлофорний об`єкт має автоматично вимкнутися.

Правомірність та обґрунтованість вказаної постанови є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи оскаржену постанову, вказав, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, яке передбачено ч.2 ст.122 КУпАП, є безпідставним, оскільки факт вчинення правопорушення не є доведеним належними та допустимими доказами.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху (далі - ПДР), затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001.

В пункті 1.3 Правил дорожнього руху зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно п.1.9. ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Розділом 8 ПДР встановлено, що регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.

Відповідно до пункту 8.7.3 ПДР, сигнали світлофора мають таке значення: а) зелений - дозволяє рух; в) зелений миготливий дозволяє рух, але інформує про те, що незабаром буде ввімкнено сигнал, який забороняє рух; г) жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.

Частиною 2 статті 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Позивачу в провину ставиться правопорушення, що виразилося у проїзді на заборонний сигнал світлофора, чим порушено п.8.7.3 «г» ПДР.

Відповідно до п.10 Розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 7 листопада 2015 року №1395, поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна відповідати вимогам ст.ст. 283, 284 КУпАП, у ній, зокрема: необхідно навести докази, згідно яких зроблено висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення і назвати мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник або наведених ним обставин.

Згідно з п.1 ст.247 КпАП України, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.

Статтею 40 Закону України «Про національну поліцію», передбачено застосування технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивач, звертаючись до суду та вказуючи на безпідставність винесеної відносно нього постанови у справі про адміністративне правопорушення, зазначив, що він, керуючи транспортним засобом, розпочав рух на перехресті на зелене миготливе світло світлофора, та, з урахуванням перебування автомобіля на перехресті, він не зміг би зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому п.8.10 Правил дорожнього руху, не вдаючись до екстреного гальмування, тому його дії щодо продовження руху через перехрестя на жовте світло світлофору є законними діями і не становлять складу будь-якого адміністративного правопорушення.

Судом встановлено, що запис з відеореєстратора, на який посилався відповідач як на доказ вини позивача, фіксувався з транспортного засобу працівників поліції, які здійснювали рух транспортним засобом в протилежному напрямку з транспортним засобом «Toyota RAV-4 Hybrid», д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував позивач ОСОБА_1 .. При цьому, з вказаного відеозапису вбачається, що, дійсно, на 20 сек. відеозапису зі сторони руху транспортного засобу працівників поліції увімкнувся жовтий сигнал світлофора.

Після вивчення відеозапису, колегія суддів погоджується з висновками суду, що не можливо достовірно встановити, чи дійсно транспортний засіб «Toyota RAV-4 Hybrid», д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував позивач ОСОБА_1 , на 20 сек. відеозапису перетнув стоп-лінію на жовтий сигнал світлофора, який працював синхронно зі світлофором в протилежному напрямку, в якому рухалися працівники поліції, як і того, чи дійсно позивач розпочав рух на перехресті на зелене миготливе світло світлофора.

До того ж, із наданого відеозапису суд встановив, що з урахуванням дорожньої обстановки, позивач не зміг би зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 ПДР України, не вдаючись до екстреного гальмування, тому позивач продовжив рух далі на жовте світло світлофору, забезпечуючи при цьому безпеку дорожнього руху, що відповідає вимогам п. 8.11 Правил дорожнього руху.

Згідно з п.16.8 Правил дорожнього руху водій, який виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, повинен виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді. Проте, якщо на перехрестях перед світлофорами на шляху руху водія є дорожня розмітка 1.12 (стоп-лінія) або дорожній знак 5.69, він повинен керуватися сигналами кожного світлофора.

У спірному випадку судом досліджено усі докази, що подавалися обома сторонами на підтвердження своїх доводів та заперечень, та надана їм відповідна оцінка, що спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що належні та допустимі докази вчинення позивачем правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності, відсутні.

Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, та дійшов обґрунтованого висновку про протиправність оскарженої позивачем постанови та необхідність її скасування.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ч.3 ст.272, ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції - залишити без задоволення.

Рішення Подільського районного суду міста Кропивницького від 29 січня 2026 року у справі № 405/8030/25 - залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч.3 ст.272 КАС України.

Головуючий - суддя Н.П. Баранник

суддя О.О. Круговий

суддя А.А. Щербак