Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №199/10210/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

Суд: Третій апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів

Дата: 20 вересня 2026 р.

Справа: №199/10210/25

Суддя: Сафронова С.В.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 199/10210/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Чепурнова Д.В., Коршуна А.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 24.09.2025 в адміністративній справі №199/10210/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення №180 від 03 квітня 2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП.

Позов обґрунтовано тим, що відповідачем порушено процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, у зв`язку з чим оскаржувана постанова є незаконною та підлягає скасуванню.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 24.09.2025 в адміністративній справі №199/10210/25 у задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП.

Не погодившись із таким рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до частини першої статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтею 210-1 КУпАП, а від їх імені відповідні справи розглядають та адміністративні стягнення накладають керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Разом з тим сам факт наявності у відповідача повноважень на розгляд відповідної категорії справ не звільняє його від обов`язку дотримання встановленої законом процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності та доведення наявності у діях особи складу адміністративного правопорушення.

За приписами статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

Отже, саме на відповідача покладається обов`язок довести як правові підстави прийняття оскаржуваної постанови, так і фактичні обставини, з якими закон пов`язує можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за оскаржуваною постановою №180 від 03 квітня 2025 року зазначено його неявку за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 14 годину 00 хвилин 01 березня 2025 року та неповідомлення у встановлений законом строк про причини неприбуття.

Водночас у мотивувальній частині рішення суд першої інстанції зазначив, що « ОСОБА_3 », перебуваючи на військовому обліку, не уточнив свої персональні дані протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України №3633-ІХ від 11 квітня 2024 року.

Таким чином, наведені судом першої інстанції обставини не стосуються позивача ОСОБА_1 та не відповідають фактичній підставі притягнення його до адміністративної відповідальності, зазначеній в оскаржуваній постанові.

Зазначене має істотне значення для правильного вирішення справи, оскільки суд при перевірці постанови суб`єкта владних повноважень повинен встановити саме ті обставини, які стали підставою для притягнення конкретної особи до адміністративної відповідальності.

Саме по собі посилання суду першої інстанції на загальні положення законодавства про військовий обов`язок, воєнний стан та мобілізацію не підтверджує вчинення ОСОБА_1 конкретного адміністративного правопорушення.

При цьому суд першої інстанції не встановив належними та допустимими доказами факту належного оповіщення позивача про необхідність явки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, факту отримання ним відповідної повістки, а також обставин його неявки та відсутності поважних причин такого неприбуття.

Не наведено в оскаржуваному рішенні й оцінки конкретним доказам, на підставі яких суд дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Отже, для притягнення особи до адміністративної відповідальності необхідним є встановлення не лише факту порушення відповідного обов`язку, а й усіх елементів складу адміністративного правопорушення, включаючи об`єктивну сторону діяння та вину особи.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень суд перевіряє, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; добросовісно та розсудливо.

Оскаржувана постанова повинна містити належне обґрунтування притягнення особи до адміністративної відповідальності, а обставини правопорушення мають бути підтверджені належними доказами.

З огляду на викладене колегія суддів доходить висновку, що відповідачем не доведено належними та достатніми доказами наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП, а суд першої інстанції не встановив усіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Висновок суду першої інстанції про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення є передчасним та не відповідає встановленим у справі обставинам.

Відповідно до частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до статті 317 КАС України підставами для скасування рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального або порушення норм процесуального права.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення адміністративного позову.

Керуючись статтями 241-246, 286, 308, 310, 315, 317, 322 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 24.09.2025 в адміністративній справі №199/10210/25 -скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення- задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову №180 від 03 квітня 2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 -закрити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий - суддя С.В. Сафронова

суддя Д.В. Чепурнов

суддя А.О. Коршун

Оригінал: reyestr.court.gov.ua