Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №404/4467/24 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 404/4467/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Чепурнова Д.В., Коршуна А.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Кіровського районного суду міста Кропивницького від 30 січня 2025 року у справі № 404/4467/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про поновлення строку звернення до суду та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просив поновити строк звернення до суду, скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АА № 00018975 та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Рішенням Кіровського районного суду міста Кропивницького від 30 січня 2025 року адміністративний позов задоволено. Поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду. Скасовано постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АА № 00018975 та закрито провадження у справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 132-1 КУпАП.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Державна служба України з безпеки на транспорті подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження, якщо всі учасники справи не з`явилися в судове засідання, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, і від них не надійшло клопотань про розгляд справи за їх участю.

З огляду на характер спірних правовідносин, предмет апеляційного перегляду та відсутність необхідності заслуховування пояснень учасників справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Судом першої інстанції встановлено, що 23 квітня 2024 року старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 132-1 КУпАП.

Відповідно до постанови 17 квітня 2024 року о 16 годині 38 хвилин на автомобільній дорозі Н-11, км 76+702, Дніпропетровська область, зафіксовано рух транспортного засобу MAN TGX 26.440, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , із перевищенням нормативних параметрів, визначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, а саме перевищення загальної маси транспортного засобу на 9,913 відсотка, що становить 3,965 тонни, при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тонн.

За вказане правопорушення на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн.

Правовідносини у цій справі регулюються, зокрема, положеннями Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України «Про автомобільний транспорт», Правил дорожнього руху України та Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року № 1174.

Частиною другою статті 132-1 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.

Водночас відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішення суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

Отже, саме на відповідача покладається обов`язок довести належними, допустимими та достатніми доказами як факт вчинення відповідного адміністративного правопорушення, так і правомірність притягнення конкретної особи до адміністративної відповідальності.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, транспортний засіб MAN TGX 26.440, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , на момент фіксації правопорушення перебував у користуванні ТОВ «ХЮРРЕМ» на підставі договору найму (оренди) транспортних засобів від 01 березня 2024 року, реєстр № 171.

Зазначеним договором підтверджується передача транспортного засобу позивачем у тимчасове платне користування іншій особі.

Крім того, відповідно до товарно-транспортної накладної від 17 квітня 2024 року № 3 перевезення вантажу - пшениці 4 класу здійснювалося автомобільним перевізником ТОВ «ХЮРРЕМ» із використанням зазначеного транспортного засобу та напівпричепа.

Таким чином, на момент вчинення та фіксації правопорушення транспортний засіб фактично використовувався не позивачем, а орендарем.

При цьому відповідачем не надано належних та достатніх доказів того, що саме ОСОБА_1 на момент фіксації правопорушення здійснював перевезення вантажу, був автомобільним перевізником або іншим чином допустив перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.

Сам факт реєстрації транспортного засобу за позивачем не є достатнім доказом вчинення ним адміністративного правопорушення за встановлених у цій справі обставин.

Суд першої інстанції обґрунтовано врахував факт передачі транспортного засобу в оренду та документи, які підтверджують здійснення перевезення ТОВ «ХЮРРЕМ».

Колегія суддів враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 06 липня 2023 року у справі № 560/514/22, відповідно до яких на власника транспортного засобу у разі передачі права користування (керування) транспортним засобом іншій особі не покладається безумовний обов`язок щодо оформлення тимчасового реєстраційного талона. Вирішення питання щодо оформлення такого талона законодавець залишив на розсуд власника транспортного засобу.

Отже, саме по собі неоформлення тимчасового реєстраційного талона не може свідчити про те, що власник транспортного засобу фактично здійснював його експлуатацію та перевезення вантажу на момент фіксації правопорушення, а тому є належним суб`єктом адміністративної відповідальності.

У цій справі факт передачі транспортного засобу позивачем у користування ТОВ «ХЮРРЕМ» підтверджується договором найму (оренди) транспортних засобів від 01 березня 2024 року, реєстр № 171, укладеним до моменту фіксації спірного правопорушення.

Факт здійснення перевезення саме ТОВ «ХЮРРЕМ» підтверджується товарно-транспортною накладною від 17 квітня 2024 року № 3, відповідно до якої перевізником зазначено саме це товариство, а перевезення здійснювалося транспортним засобом MAN TGX 26.440, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом.

Таким чином, сукупність наявних у справі доказів підтверджує, що на момент фіксації перевищення вагових параметрів транспортний засіб перебував у користуванні іншої особи та використовувався не позивачем.

При цьому відповідачем не надано доказів, які б спростовували факт передачі транспортного засобу в оренду, або свідчили про те, що саме ОСОБА_1 здійснював спірне перевезення, був його перевізником чи іншим чином допустив порушення встановлених габаритно-вагових норм.

Колегія суддів наголошує, що встановлення факту перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та встановлення особи, яка підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за таке порушення, є різними за своїм змістом юридично значимими обставинами. Сам факт технічної фіксації перевищення вагових параметрів транспортним засобом не є достатнім для висновку про правомірність притягнення до відповідальності саме позивача за відсутності належних доказів його причетності до здійснення відповідного перевезення.

За правилами частини другої статті 77 КАС України саме на відповідача покладається обов`язок доведення правомірності прийнятого ним рішення. Такий обов`язок відповідачем у цій справі належним чином не виконано.

Відтак колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не доведено наявності достатніх правових підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 132-1 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з оцінкою судом першої інстанції доказів та не містять обґрунтувань, які б спростовували встановлені судом обставини передачі транспортного засобу в оренду та здійснення перевезення ТОВ «ХЮРРЕМ».

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, надав належну оцінку наявним доказам та правильно застосував норми матеріального і процесуального права, а тому підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 243, 245, 250, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення.

Рішення Кіровського районного суду міста Кропивницького від 30 січня 2025 року у справі № 404/4467/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя С.В. Сафронова

суддя Д.В. Чепурнов

суддя А.О. Коршун