Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №334/8280/24 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 334/8280/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Чепурнова Д.В., Коршуна А.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 23 січня 2025 року у справі №334/8280/24 за позовом ОСОБА_1 до поліцейського 2 взводу 1 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області старшого сержанта поліції Пахомова Олександра Олександровича про визнання дій неправомірними, скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до поліцейського 2 взводу 1 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області старшого сержанта поліції Пахомова Олександра Олександровича, в якому просив визнати протиправними дії відповідачів та скасувати постанову серії ЕНА № 3175152 від 01.10.2024 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що постановою “Про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі” серія ЕНА № 3175152 від 01. 10. 20024 року, складеною поліцейським 2 взводу 1 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Запорізької області старшим сержантом поліції Пахомовим О.О., його ОСОБА_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за ч.1. ст. 126 КупАП за те, що 01.10.2024 р., керуючи транспортним засобом KIA RIO, номерний знак НОМЕР_1 , “не виконав вимогу дорожнього знаку 3.41 “Контроль ” та здійснив проїзд перед контрольним пунктом патрульної поліції не зупиняючи ТЗ, при цьому не пред`явив на вимогу поліцейського посвідчення на право керування ТЗ, реєстраційний документ на ТЗ та чинний страховий поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ, чім порушив п.2.4.а ПДР - керування ТЗ особою, не пред`явив посвідчення водія, реєстраційного документа на ТЗ, а також поліса обов`язкового страхування цив.-прав. відповід. власників наземних ТЗ”.

Рішенням Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 23 січня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує увагу на порушенні судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також ухвалення оскаржуваного рішення з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, 01 жовтня 2024 року об 17-25 год. поліцейським 2 взводу 1 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції у Запорізькій області старшим сержантом Пахомовим Олександром Олександровичем, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3175152, відповідно до якої позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.

За змістом оскаржуваної постанови, позивач 01.10.2024 об 16:45 год. в місті Запоріжжя, вулиця Скворцова 1, позивач керуючи транспортним засобом не виконав вимогу д.з. 3.41 (контроль) та здійснив проїзд перед контрольним пунктом патрульної зупинки не зупиняючи транспортний засіб, при цьому не пред`явив на вимогу поліцейського посвідчення на право керування транспортним засобом, реєстраційний документ на транспортний засіб та чинний страховий поліз обов`язкового страхування, чим порушив пункт 2.4а Правил дорожнього руху – керування транспортним засобом особою, яка не пред`явила посвідчення водія, реєстраційного документу на транспортний засіб, а також поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність правомірності зупинки транспортного засобу позивача та, як наслідок, законності вимоги працівника поліції про пред`явлення документів.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Отже, у разі посилання поліцейського на зазначену підставу зупинки належить встановити конкретне порушення Правил дорожнього руху, яке передувало зупинці транспортного засобу, а також підтвердити його належними та допустимими доказами.

Водночас суд першої інстанції, встановлюючи правомірність дій відповідача, не з`ясував, яке саме порушення Правил дорожнього руху стало безпосередньою підставою для зупинки транспортного засобу позивача.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається посилання на невиконання позивачем вимоги дорожнього знака 3.41 «Контроль». Проте належних та достатніх доказів, які б безпосередньо підтверджували факт невиконання позивачем вимоги зазначеного дорожнього знака, відповідачем до суду не надано.

Саме лише зазначення відповідної обставини у постанові про адміністративне правопорушення не є достатнім доказом її вчинення, оскільки відповідно до статті 251 КУпАП факт адміністративного правопорушення має бути підтверджений фактичними даними, одержаними у визначеному законом порядку.

Наданий відповідачем відеозапис також не дає можливості достовірно встановити факт невиконання позивачем вимоги дорожнього знака 3.41 «Контроль» як обставини, що безпосередньо передувала його зупинці. Зокрема, з нього не вбачається з достатньою очевидністю моменту проїзду транспортним засобом позивача відповідного контрольного пункту без зупинки та інших обставин, які б підтверджували саме зазначене порушення.

При цьому суд першої інстанції фактично обмежився посиланням на зміст оскаржуваної постанови та відеозапис, не встановивши належним чином фактичну підставу зупинки транспортного засобу та не надавши оцінки тому, чи доведено саме те порушення Правил дорожнього руху, на яке посилався відповідач.

Таким чином, суд першої інстанції не встановив належними доказами конкретного порушення Правил дорожнього руху, яке стало підставою для зупинки автомобіля позивача.

Відтак не можна визнати доведеним і те, що вимога поліцейського про пред`явлення позивачем посвідчення водія, реєстраційного документа на транспортний засіб та страхового поліса була заявлена саме в межах реалізації повноважень, передбачених законом.

Колегія суддів звертає увагу, що обов`язок водія пред`явити документи на вимогу поліцейського не є безумовним у кожній ситуації, а виникає за наявності законної вимоги поліцейського, заявленої в межах наданих йому законом повноважень.

Отже, для вирішення питання про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 126 КУпАП, необхідно було насамперед встановити правомірність зупинки транспортного засобу та законність вимоги про пред`явлення документів.

Оскільки належних та достатніх доказів того, що позивач безпосередньо перед зупинкою вчинив порушення вимог дорожнього знака 3.41 «Контроль», відповідачем не надано, правомірність зупинки транспортного засобу з підстави, визначеної пунктом 3 частини першої статті 35 Закону України «Про Національну поліцію», належним чином не доведена.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про правомірність дій відповідача та наявність підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 126 КУпАП є передчасним.

Ураховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги позивача спростовують висновки суду першої інстанції та є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з прийняттям постанови про задоволення позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу, згідно норм ч. 1 ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 139, 243, 244, 311, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 23 січня 2025 року у справі №334/8280/24 - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовну заяву ОСОБА_1 до поліцейського 2 взводу 1 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області старшого сержанта поліції Пахомова Олександра Олександровича про визнання дій неправомірними, скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову "Про накладення адміністративного стягнення по справві про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього рху зафіксоване не в автоматичном режимі" серії ЕНА №3175152 від 01.10.2024 року, яким ОСОБА_1 було притягнуто до адміністратвиної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за ч.1 ст.126 КУпАП.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 126 КУпАП, на підставі ст.247 п.1ч.1 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги у загальному розмірі 1514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) гривень 00 копійок, з яких 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок – судовий збір за подання позовної заяви та 908 (дев`ятсот вісім) гривень 40 копійок – судовий збір за подання апеляційної скарги.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий - суддя С.В. Сафронова

суддя Д.В. Чепурнов

суддя А.О. Коршун