Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №361/4406/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження Справа № 361/4406/26

№ 33/824/4500/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Саліхова В.В., за участю секретаря судового засідання Зеленчука М.М.

розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Галича Олександра Миколайовича на постанову судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 10 серпня 2026 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 627470, 30 березня 2026 року о 00 год. 10 хв. в м. Бровари по вул. Київська,229, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом BMW 328, н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах з порожнини рота). Від проходження в установленому законом порядку огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 відмовилася, чим порушила п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 10 серпня 2026 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн. в дохід держави.

Не погоджуючись з такою постановою суду, захисник ОСОБА_1 - адвокат Галич О.М. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 10 серпня 2026 року, а провадження у справі закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Апеляційна скарга обгрунтована тим, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що жодний із доказів, які є в матеріалах справи, не містять інформацію щодо обставин правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , не розкривають об'єктивну сторону інкримінованого правопорушення, в них відсутня інформація щодо керування ОСОБА_1 транспортним засобом, що є головною кваліфікуючою ознакою ч.1 ст. 130 КУпАП.

Зауважує, що відеозапис з бодікамер поліцейських не відповідає дійсності подій, які викладені у протоколі про те, що ОСОБА_1 керувала транспортним засобом, а сам протокол не може бути доказом вчинення правопорушення.

Також зазначає, що в матеріалах справи відсутні і докази зупинки транспортного засобу працівниками поліції.

В судове засідання ОСОБА_1 та її захисник - адвокат Галич О.М. не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належно, про причини неявки суду не повідомили, тому апеляційний суд вважав можливим провести розгляд справи за їх відсутності.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Приймаючи постанову про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи про адміністративне правопорушення містять достатньо фактичних даних, які свідчать про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме у відмові особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Апеляційний суд вважає такий висновок суду законним і обґрунтованим з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.

Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Так, до суду був наданий протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 627470, 30 березня 2026 року о 00 год. 10 хв. в м. Бровари по вул. Київська,229, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом BMW 328, н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах з порожнини рота). Від проходження в установленому законом порядку огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 відмовилася, чим порушила п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

До протоколу було долучено направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, CD-диск із відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції.

Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, тягне за собою адміністративну відповідальність.

Виходячи з вказаних норм законодавства, сама по собі відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння є складом адміністративного правопорушення та тягне за собою адміністративну відповідальність передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, з дотриманням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735, а також Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103.

Відповідно до вимог ст. 266 КУпАП, вищезазначених Інструкції і Порядку, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я. З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Судом апеляційної інстанції досліджено відеозапис з нагрудних камер працівників поліції, з якого вбачається, що у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим їй було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або у медичному закладі, однак вона відмовилася.

Як наслідок, обов`язок, встановлений п. 2.5 Правил дорожнього руху, ОСОБА_1 не виконала.

Факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі не спростовано.

Доводи апеляційної скарги про те, що матеріали справи не містять доказів факту керування ОСОБА_1 та факту зупинки транспортного засобу працівниками поліції, апеляційний суд відхиляє, з огляду на сукупність наявних у справі доказів. З наявних у справі доказів вбачається, що ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції та складання адміністративних матеріалів не заперечувала факт керування нею транспортним засобом. Крім того, як вбачається з відеозапису з нагрудних бодікамер працівників поліції, будь-яких інших осіб біля автомобіля та автомобілі немає.

За наведених обставин, апеляційний суд не має сумнівів щодо керування ОСОБА_1 транспортним засобом та його зупинки працівниками поліції.

Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки вони спростовуються доказами, які містяться в матеріалах даної справи.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Дотримуючись вимог вищенаведеного закону суд апеляційної інстанції бере до уваги наступну практику Європейського суду з прав людини.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, зазначено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність і належність доказів і викладених обставин в них, по справі не вбачається.

Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як і не встановлено істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт.

Таким чином, суд першої інстанції, проаналізувавши усі докази у справі у їх сукупності, правильно встановив фактичні обставини правопорушення, визнавши доведеним невиконання водієм п.2.5 ПДР України, отже дійшов правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 10 серпня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування відсутні, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Галич Олександра Миколайовича - залишити без задоволення.

Постанову судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 10 серпня 2026 року, якою визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського апеляційного суду В.В. Саліхов