Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №758/7063/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року

м. Київ

провадження № 22-ц/824/7042/2026

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Євграфової Є. П. (суддя-доповідач),

суддів: Левенця Б. Б., Саліхова В. В.,

розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Шелудько Оксани Олександрівни, в інтересах ОСОБА_1 ,

на рішення Подільського районного суду міста Києва у складі судді Левицької Я. К.

від 09 жовтня 2025 року

у цивільній справі № 758/7063/25 Подільського районного суду міста Києва

за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

У травні 2025 року АТ «Ідея Банк» звернулось в суд із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову позивач зазначав, що 04.04.2024 після проведення ідентифікації та верифікації клієнта відповідно до вимог законодавства України між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено Договір № 1933710 комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, за умовами якого позивач надав відповідачу кредит на споживчі цілі у вигляді відновлювальної кредитної лінії по відкритому поточному рахунку та здійснює платежі відповідача з рахунку за рахунок кредиту на суму, що перевищує залишок власних коштів відповідача на рахунку, на умовах повернення, строковості та платності. Процентна ставка за користування кредитом 70,8 % річних, яка є фіксованою протягом усього строку дії угоди та може бути зміненою за умови погодження сторонами в порядку, визначеному угодою. Строк кредитування - 12 місяців, сума кредиту - 50 000 грн.

Банк свої зобов`язання за договором про надання банківських послуг виконав у повному обсязі, відкривши позичальнику поточний рахунок № НОМЕР_1 . Проте позичальник умови договору належним чином не виконував та невчасно сплачував кредитні кошти, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед банком, яка станом на 16.04.2025 склала 67 115 грн 08 коп., з яких: заборгованість за основним боргом - 47 973 грн 14 коп., заборгованість за процентами - 19 141 грн 94 коп.

Посилаючись на викладене, позивач просив задовольнити позов.

Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 09 жовтня 2025 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 67 115 грн 08 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» судовий збір у розмірі 3 028 грн.

В апеляційній скарзі адвокат Шелудько О. О., в інтересах ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати в повному обсязі та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Апелянт зазначає, що надана позивачем публічна пропозиція АТ «Ідея Банк» про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (ДКБОФО) у редакції від 04.04.2024 та Правила надання послуг у системі дистанційного обслуговування «IDEA ONLINE» в АТ «Ідея Банк» не можуть бути доказом погодження умов кредитування, оскільки матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей ДКБОФО, розуміла відповідач та ознайомилась і погодилась з ним, підписуючи кредитний договір № С-001-292972-24-980 від 04.04.2024. Крім того, вказаний ДКБОФО не містить підпису позичальника та до яких договорів він стосується.

Звертає увагу суду, що між сторонами не було узгоджено сплата позичальником таких послуг як «комісія за обслуговування кредиту», не погоджено жодних умови щодо комісійної винагороди по операціям, тому нарахування плати з відповідними послугами є неправомірним. Додатково звертає увагу суду апеляційної інстанції, що під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач не надав суду та сторонам по справі належні роз`яснення з даного питання, не пояснив як саме, з яких підстав та мотивів останній здійснив подібний розрахунок заборгованості. Отже, розмір заборгованості, заявлений позивачем, визначений усупереч вимог законодавства та умов договору.

Стягнення з відповідача заборгованості в непогоджених кредитним договором частинах є безпідставним, оскільки правомірність її нарахування не підтверджується умовами кредитного договору.

Окрім того, вказує що позивач не розтлумачує як ним здійснювався розрахунок заборгованості. Позивач не дає жодних роз`яснень стосовно долученої виписки по особовим рахункам, хоча доведення умов кредитування і наявності заборгованості є обов`язком позивача, виходячи з принципу змагальності сторін, закріпленого статтею 12 ЦПК України. Позовні вимоги не мають чіткого, зрозумілого та обґрунтованого розрахунку, оскільки до загальної суми включено комісію та інше нарахування, проте розмір і підстави такого нарахування не передбачено належними документами; методика обрахунку заборгованості відсутня, що унеможливлює перевірку правильності суми пред`явленої до стягнення та нарахування відсотків

Вважає, що надання банком первинних банківських виписок щодо руху коштів за кредитним договором не звільняє банк, як позивача, щодо обов`язку доказування в частині надання розрахунку заборгованості за кредитним договором - в розрізі платежів та нарахувань за кожен місяць користування кредитом. Надані банком докази об`єктивно не підтверджують наявність заборгованості за кредитним договором у визначеному банком розмірі, тому, позовні вимоги є необґрунтованими.

Вказує, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». У кредитному договорі № С-001-292972-24-980 від 04.04.2024 розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості встановлено без уточнення найменування конкретних послуг та систематичності запиту споживачем інформації щодо обслуговування кредитної заборгованості.

У поданому відзиві на апеляційну скаргу позивач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, посилаючись на безпідставність її доводів, а рішення суду залишити без змін, вважаючи його законним. Зазначає, що 04.04.2024 між банком та ОСОБА_1 після проходження належної дистанційної ідентифікації та верифікації за допомогою порталу «Дія» і FaceMatch було укладено договір № 1933710 про використання електронного підпису клієнта. Вказує, що безпосередньо в Угоді № С-001-292972-24-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки від 04.04.2024, підписаній електронним підписом відповідача шляхом введення одноразового ідентифікатора, узгоджено всі істотні умови, зокрема суму кредитного ліміту в розмірі 50 000,00 грн, строк кредитування 12 місяців та фіксовану процентну ставку в розмірі 70,8 % річних. Звертає увагу на те, що відповідно до частини п`ятої статті 9 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та статті 634 ЦК України відповідач приєдналася до кредитного договору в цілому, що підтверджено судовою практикою (правовий висновок у постанові Верховного Суду від 19.03.2018 у справі № 263/13449/16-ц). Позивач зазначає, що судова практика, наведена відповідачем, є нерелевантною, оскільки у справі Великої Палати Верховного Суду № 342/180/17 процентна ставка взагалі не була зазначена в анкеті-заяві, тоді як у цій справі розмір ставки 70,8 % річних прямо погоджений в індивідуальній угоді. Банк наголошує на необґрунтованості заперечень щодо стягнення комісії за обслуговування кредиту, оскільки така заборгованість умовами договору не передбачалася, не нараховувалася і до стягнення не заявлялася, що прямо підтверджується детальним розрахунком.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Отже розгляд даної справи здійснюється без повідомлення учасників справи.

Учасники справи належним чином повідомлені про розгляд апеляційної скарги на рішення суду від 09.10.2025 в порядку письмового провадження без виклику учасників справи, що підтверджується звітами про доставку копії ухвали про відкриття апеляційного провадження до електронного кабінету та на електрону адресу позивача, та представника відповідача. (а. с. 165-166).

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що з метою надання послуг клієнтам позивач в тому числі використовує інформаційно-комунікаційну систему - «Система дистанційного обслуговування «O.Bank 2.0». Алгоритм дій при укладенні між сторонами кредитного договору включає: реєстрацію в програмному комплексі «Система дистанційного обслуговування «O.Bank 2.0» через мобільний додаток «O.Bank 2.0»; проходження дистанційної ідентифікації та верифікації клієнта в мобільному додатку «O.Bank 2.0» за допомогою державного порталу «ДІЯ» та з можливістю оформлення цифрової картки та отримання інших банківських послуг; укладення Договору про використання електронного підпису клієнта та акцепт публічної оферти АТ «Ідея Банк» про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки банку; укладення угоди про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки.

04.04.2024 між АТ «Ідея Банк» (банк) та ОСОБА_1 (клієнт) було укладено Договір № 1933710 про використання електронного підпису клієнта та акцепт Публічної оферти АТ «Ідея Банк» про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки банку.

Відповідно до з протоколу № 1933710 від 04.04.2024 реєстрації /фіксації Клієнта при реєстрації в програмному комплексі «Система дистанційного обслуговування «O.Bank 2.0» через мобільний додаток «O.Bank 2.0» (Протокол підписання Договору): ведення фінансового номеру телефону клієнтом, запит на надання згоди на обробку персональних даних і погодження з умовами, правилами та тарифами через оператора мобільного зв`язку, відправка ОТР та його введення Клієнтом в додаток O.Bank 2.0; 04.04.2024 о 18 год. 22 хв. банком надіслано клієнту ОТР та номер мобільного телефону у вигляді смс-повідомлення з наступником текстом: «ХХХХ - код підтвердження реєстрації в O.Bank 2.0, діє до ЧЧ:ММ»; 04.04.2024 18 год. 22 хв. ОТР підтверджено/введено клієнтом та надіслано в банк для підтвердження волевиявлення; 04.04.2024 18 год. 22 хв. запит банку в ДП «ДІЯ» електронним шляхом на отримання документів клієнта з ДП «ДІЯ» (ID-картка/закордонний паспорт, Реєстраційний номер облікової картки платника податків); 04.04.2024 18 год. 23 хв. документи та дані клієнта (ID-картка/закордонний паспорт, ІПН), отримані від ДП «ДІЯ» збережено в систему банку; 04.04.2024 18 год. 24 хв. здійснення розпізнавання реальності особи за методом FaceMatch; 04.04.2024 18 год. 22 хв. передача анкети Клієнтом, внесення адреси електронної пошти та надання згоди на перевірку даних в Бюро кредитних історій та передачу інформації до кредитного реєстру Національного банку України (НБУ) - на екрані пристрою відображається чек-бокс, в якому клієнт повинен обрати: «Продовжуючи, ви погоджуєтесь на отримання даних Вашої кредитної історії з Бюро Кредитних історій та передачу інформації до Кредитного реєстру НБУ»; 04.04.2024 18 год. 27 хв. ознайомлення та підписання клієнтом «Договору про використання електронного підпису клієнта та акцепт Публічної оферти АТ «Ідея Банк» про використання аналога власноручного підпису та Відтиску печатки банку» через відтворення свого підпису на екрані мобільного пристрою; 04.04.2024 18 год. 28 хв. підписання банком договору № 1933710 від 04.04.2024.

Для підтвердження реєстрації/фіксації Клієнта ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , при реєстрації в програмному комплексі «Система дистанційного обслуговування «O.Bank 2.0» через мобільний додаток «O.Bank 2.0» надано протокол перевірки фотографій клієнта при проведенні повної дистанційної ідентифікації, анкету Клієнта при реєстрації в програмного комплексі № 975642 від 04.04.2024, протокол перевірки підписів клієнта при проведенні повної дистанційної ідентифікації від 04.04.2024 18 год. 28 хв.

Відповідач не заперечувала укладення з АТ «Ідея Банк» договору № 1933710 про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки банку від 04.04.2024 № 1933710, який передував укладенню між сторонами угоди про відкриття Кредитної лінії, обслуговування кредитної картки № С-001-292972-24-980 від 04.04.2024. Також відповідач не заперечувала належність фінансового номеру, який зазначеного в договорі № 1933710 від 04.04.2024, а також недійсність умов такого договірного зобов`язання.

Відповідно до п. 1.3 Договору № 1933710 від 04.04.2024 клієнт акцептує публічну оферту АТ «Ідея Банк» на укладення Договору про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки банку, яка розміщена на сайті банку www.ideabank.ua на умовах, запропонованих банком. Подальше підписання договорів щодо отримання банківських послуг у вигляді електронного документа, може здійснюватись шляхом використання електронного підпису клієнтом та кваліфікованого електронного підпису банком. Сторони погоджуються, що надання клієнтом до банку ОТР-паролю та підтвердження банком його достовірності сторони визнають укладені правочини у вигляді електронного документа, а також погоджуються, що ризик збитків, що можуть бути заподіяні підписувачам і третім особам несе сторона, з вини якої такі збитки виникли (п. 3.2 Договору № 1933710 від 04.04.2024).

Згідно з п. 1.4.1 Договору № 1933710 від 04.04.2024 клієнт надає згоду на використання власного телефону зазначеного в цьому Договорі як Фінансового номеру телефону для отримання смс-повідомлень, що містять ОТР-пароль, з метою подальшого підписання електронним підписом договорів про отримання банківських послуг у вигляді електронного документа та підтверджує, що номер телефону, що зазначений нижче, належить виключно йому, а відтак накладений електронний підпис однозначно пов`язаний з клієнтом, і не пов`язаний з жодною іншою особою та прирівнюється до власноручного підпису і створює для клієнта юридичні наслідки.

Відповідно до угоди про відкриття Кредитної лінії, обслуговування кредитної картки №С-001-292972-24-980 від 04.04.2024 (далі-кредитний договір), укладеного між АТ «Ідея Банк» (банк) та ОСОБА_1 , клієнт надає заяву про відкриття банківського поточного рахунку для власних потреб у гривні на своє ім`я ОСОБА_1 в АТ «Ідея Банк» в рамках продукту O CARD ID+ із оформленням до рахунку електронного платіжного засобу у вигляді банківської платіжної картки із підключенням до сервісу «SMS - Банкінг», а банк відкриває клієнту в рамках банківського продукту банківський поточний рахунок IBAN НОМЕР_1 у валюті гривня, операції за яким можуть здійснюватись з використанням банківської платіжної картки, оформляє до рахунку та надає у користування банківську платіжну картку.

Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора (ОТР - пароль), який був надісланий на номер мобільного телефону (фінансовий номер) відповідача, про що свідчить п. 4.4 кредитного договору, на підтвердження чого позивачем надано витяг з Реєстру СМС-повідомлень, оформленого на виконання умов Договору надання послуг № 01/01122020, укладеного 01.12.2020 між позивачем та ТОВ «Мобільний маркетинг» та додатку № 2 до вказаного договору, а також протокол № С-001-292972-24-980 від 04.04.2024 реєстрації/фіксації дій Клієнта при реєстрації в програмному комплексі «Система дистанційного обслуговування O.Bank 2.0» (Протокол підписання Договору на продукт), зокрема: 04.04.2024 19 год. 22 хв. підтвердження отримання, ознайомлення клієнта з Паспортом споживчого кредиту, з Угодою про відкриття Кредитної лінії, обслуговування Кредитної картки та страхування (у разі наявності страхування); 04.04.2024 19 год. 22 хв. надсилання банком клієнту ОТР-коду для підписання Паспорта споживчого кредиту, Договору на продукт з наступним текстом: ОТР - ХХХХ для підписання Паспорта споживчого кредиту та Кредитного договору дійсним до ХХ:ХХ; 04.04.2024 19 год. 22 хв. ОТР для підписання Паспорта споживчого кредиту, Договору на продукт підтверджено/введено успішно Клієнтом та надіслано в Банк; 04.04.2024 19 год. 23 хв. підписання банком Договору на продукт № С-001-292972-24-980 від 04.04.2024; 04.04.2024 19 год. 23 хв. надсилання банком клієнту листа на його електронну адресу, яку клієнт зазначив в Анкеті, з підписанням банком та клієнтом, паспортом споживчого кредиту та договором на продукт.

За умовами кредитного договору відповідач отримав кредит шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії по відкритому поточному рахунку № IBAN НОМЕР_1 , операції за яким можуть здійснюватися за дебетно-кредитною схемою обслуговування з використанням електронного платіжного засобу в межах встановленого кредитним договором ліміту кредитної лінії, доступного відповідачу. Процентна ставка за користування коштами кредитної лінії становить 70,8 % річних. Максимальний ліміт кредитної лінії встановлюється у розмірі 200 000,00 грн. Ліміт кредитної лінії, доступний клієнту на момент укладення угоди, становить 50 0000 грн. Враховуючи, що зобов`язання банку щодо встановлення ліміту кредитної лінії є для нього відкличними та безризиковими, визначення суми кредитної лінії, що може бути доступна клієнту, строку дії відновлювальної кредитної лінії, здійснюється банком в межах встановленого угодою максимального ліміту кредитної лінії без будь-яких обмежень.

Встановлено також, що банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, що підтверджується випискою по поточному рахунку позичальника за період з 12.08.2016 по 16.04.2025 (яка є належним доказом), а також детальним розрахунком заборгованості за кредитним договором № С-001-292972-24-980 від 04.04.2024 станом на 16.04.2025.

Відповідач порушив взяті на себе зобов`язання, не повернув отриманий кредит у встановлений договором термін та не сплатив нараховані відсотки за кредитним договором.

Відповідно до довідки-розрахунку заборгованість ОСОБА_1 станом на 16.04.2025 становить 67 115,08 грн, із яких: 47 973,14 грн - прострочений борг; 19 141,94 - прострочені проценти.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що між сторонами 04 квітня 2024 року в електронній формі з дотриманням статей 205, 207, 626, 628, 638, 1054, 1055 ЦК України та статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» було належним чином укладено договір № С-001-292972-24-980 про відкриття кредитної лінії з лімітом 50 000,00 грн під 70,8 % річних строком на 12 місяців. Встановивши, що підписанню кредитної угоди передувала ідентифікація особи через мобільний додаток «O.Bank 2.0» із використанням даних порталу «Дія» та укладення договору від 04 квітня 2024 року № 1933710 про використання аналога власноручного підпису з визначенням фінансового номера телефону, суд дійшов висновку про доведеність факту укладення кредитного договору та узгодження позичальницею його істотних умов. Дослідивши виписку за особовим рахунком та детальний розрахунок заборгованості, суд першої інстанції констатував повне виконання банком обов`язку з надання коштів і неналежне виконання відповідачем обов`язку з їх повернення, внаслідок чого станом на 16.04.2025 утворився борг у сумі 67 115,08 грн, з яких 47 973,14 грн становить заборгованість за основним боргом та 19 141,94 грн - заборгованість за процентами. Суд першої інстанції відхилив заперечення відповідача щодо неузгодженості умов кредитування, зазначивши, що істотні умови договору, включаючи розмір процентної ставки, були прямо закріплені в індивідуальній частині угоди, підписаній позичальницею за допомогою одноразового ідентифікатора. Водночас суд дійшов висновку про безпідставність тверджень відповідача про нарахування комісії за обслуговування кредиту, встановивши, що комісійні платежі договором не встановлювалися, банком не нараховувалися і до стягнення не заявлялися.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до статей 526, 530, 610, 611 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону у встановлений строк, а порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що 04.04.2024 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір № С-001-292972-24-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки. Зазначений договір укладено в електронній формі з дотриманням положень статей 205, 207 ЦК України та статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», що прирівнюється за своїми правовими наслідками до письмової форми. Позичальниця пройшла повну дистанційну ідентифікацію за допомогою порталу «Дія» та верифікацію FaceMatch у мобільному додатку «O.Bank 2.0», уклала договір про використання електронного підпису від 04.04.2024 № 1933710 та підписала кредитну угоду одноразовим ідентифікатором, надісланим на її фінансовий номер мобільного телефону. Належність зазначеного номера та підписання угоди саме відповідачем не спростовані.

Доводи апеляційної скарги про відсутність погодження істотних умов кредитування з посиланням на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду (правовий висновок у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17) колегія суддів відхиляє як необґрунтовані. На відміну від обставин справи № 342/180/17, де анкета-заява не містила погоджених процентної ставки та неустойки, у справі, що переглядається, безпосередньо в тексті індивідуальної Угоди № С-001-292972-24-980, підписаної відповідачем електронним підписом, чітко зазначено суму ліміту кредитної лінії (50 000,00 грн), строк кредитування (12 місяців) та фіксовану процентну ставку в розмірі 70,8 % річних. Оскільки ці умови були безпосередньо відображені в електронному документі, з яким позичальниця погодилася при його підписанні, вони є обов`язковими для сторін відповідно до статті 629 ЦК України (правовий висновок у постанові Верховного Суду від 19.03.2018 у справі № 263/13449/16-ц).

Колегія суддів також відхиляє доводи апелянта про нікчемність та неправомірність стягнення комісії за обслуговування кредиту. Судом першої інстанції досліджено наданий банком детальний розрахунок заборгованості та встановлено, що загальна сума боргу станом на 16.04.2025 становить 67 115,08 грн, із яких 47 973,14 грн - прострочений основний борг за тілом кредиту та 19 141,94 грн - прострочені проценти за користування кредитом. Жодних нарахувань комісійних винагород чи плат за супровідні послуги банк не здійснював і до стягнення не заявляв. Відтак судова практика щодо нікчемності умов про оплату обслуговування кредиту до спірних правовідносин не застосовуються через відсутність самого факту таких нарахувань.

Оцінюючи нарахування процентів у межах строку кредитування, колегія суддів враховує висновок щодо меж дії частини першої статті 1048 ЦК України (правовий висновок у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12). Договір укладено 04.04.2024 строком на 12 місяців, відтак строк користування кредитом сплив 04.04.2025. Нараховані банком проценти у розмірі 19 141,94 грн повністю відповідають погодженій сторонами ставці 70,8 % річних за 12 місяців фактичного користування сумою основного боргу (47 973,14 грн), а контррозрахунку чи доказів нарахування процентів поза межами погодженого 12-місячного строку кредитування відповідачем надано не було. За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Оскільки матеріали справи містять належні та допустимі письмові докази наявності та розміру боргу, які відповідачем не спростовані, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про законність позовних вимог.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів апелянта по суті спору та їх відображення в оскаржуваному судовому рішенні, питання вмотивованості висновків суду, колегія суддів виходить з того, що у справі, яка розглядається, сторонам надано мотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду першої інстанції.

Отже оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають встановленим обставинам, підстави для зміни чи скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги не встановлені.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 369, 374, 375, 381, 383 ЦПК України суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу адвоката Шелудько Оксани Олександрівни, в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Рішення Подільського районного суду міста Києва від 09 жовтня 2025 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Судді Є. П. Євграфова

Б. Б. Левенець

В. В. Саліхов