Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №757/39433/16-ц — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження: Доповідач - Кафідова О.В.

22-ц/824/14233/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 757/39433/16-ц

17 вересня 2026 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кафідової О.В.

суддів - Оніщука М.І.

- Шебуєвої В.А.

при секретарі - Д'яченко М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Укртрансгаз» на рішення Печерського районного суду м. Києва від 26 березня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Єрмічової В.В., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «Укртрансгаз» про зобов`язання виконати умови договорів про виплату авторської винагороди за використання винаходів по патентах,

в с т а н о в и в:

У серпні 2016 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду з вищезазначеним позовом, у якому просили суд:

- зобов`язати відповідача в тримісячний термін виконати зобов`язання за договорами про виплату авторської винагороди за використання винаходів по патентах України НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , НОМЕР_12 , НОМЕР_13 , укладеними між авторами винаходів і ПАТ «Укртрансгаз» (Дочірня компанія «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України») за всіма фактами використання винаходів за весь термін дії патентів, за якими не було виплачено авторську винагороду, а саме:

- скласти і затвердити акти використання винаходів за встановленою формою, за всіма фактами використання винаходів за весь термін дії патентів, які ще не були складені або з якими не були ознайомлені автори-позивачі;

- виконати розрахунки економічної вигоди, отриманої ПАТ «Укртрансгаз» (ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України») від використання винаходів, вираженої у формі, передбаченій договором (економічного ефекту, фактичного прибутку) і ознайомити з ними авторів-позивачів;

- провести розрахунок і нарахування авторської винагороди за використання винаходів за всіма фактами використання винаходів за весь термін дії патентів, за якими не було виплачено авторську винагороду (т. 1 а. с. 8-13, т. 2 а. с. 112-116).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у період з 2001 року по 2008 рік, під час виконання робіт, які проводилися в інтересах ДК «Укртрансгаз», групою авторів, до числа яких входили позивачі, була розроблена технологія комплексного ремонту магістральних газопроводів, що перебувають під тиском. Надалі технологія увійшла в ряд нормативних документів України та стала стандартом виконання ремонтних робіт у відповідній галузі. В основу технології покладено принципово нові технічні рішення, визнані винаходами. Права на отримання патентів України на винаходи, що захищають дані технічні рішення, авторами на договірній основі були передані ДК «Укртрансгаз». У процесі розробки технічних рішень відповідальними службами ДК «Укртрансгаз» до ДП «Укрпатент» подавались заявки на винахід, одночасно з подачею заявок починалось використання запропонованого технічного рішення. Після проведення кваліфікаційної експертизи запропоновані технічні рішення патентним відомством України визнані винаходами, на які ДК «Укртрансгаз» отримала охоронні документи - патенти НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , НОМЕР_12 , НОМЕР_13 . По кожному винаходу між авторами та ДК «Укртрансгаз» укладався договір про виплату винагороди за використання винаходу. Позивачам відомо, що відповідач використовує їх запатентовані винаходи без належного складання документів, передбачених договорами про виплату винагороди за використання винаходу, чим порушує договірні зобов`язання. З березня 2011 року складання актів за фактами використання винаходів, розрахунки економічного ефекту та виплата авторської винагороди практично повністю припинились, у зв`язку з чим відповідачу направлялись заяви про виконання умов договорів. Однак, дотепер ці пропозиції відповідач офіційно не відхилив, але і не виконав їх.

Також в обґрунтування вимог позивачі посилалися на нормативний документ «Галузеві будівельні норми ГБН В.3.1-00013741-12: 2011 «Магістральні газопроводи, ремонт дуговим зварюванням в умовах експлуатації», що регламентує виконання ремонтних робіт на магістральних газопроводах України в частині використання винаходів авторів, до числа яких вони входять та вказували, що всі проведені відповідачем ремонтні роботи магістральних газопроводів повинні відповідати зазначеному нормативному документу, оскільки іншого нормативного документу не існувало. ОСОБА_1 і ОСОБА_2 є розробниками названого галузевого стандарту, який містить всю сукупність ознак винаходів за патентами, авторами яких є позивачі. Отже, проводити такі ремонтні роботи відповідач не може, не використавши запатентовані позивачами технології. Тому не актування відповідних використань винаходів є протиправною бездіяльністю відповідача.

Посилаючись на ст. 11, 526 Цивільного кодексу України, ст. 35 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», позивачі наголошували на порушенні відповідачем прав винахідників та відповідно на законності та обґрунтованості позовних вимог.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 26 березня 2026 року позовну заяву задоволено.

Зобов`язано АТ «Укртрансгаз» в строк три місяці виконати свої зобов`язання за договорами про виплату авторської винагороди за використання винаходів по патентах України НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , НОМЕР_12 , НОМЕР_13 , укладеними між авторами винаходів і АТ «Укртрансгаз» (ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України») за всіма фактами використання винаходів за весь термін дії патентів, за якими не було виплачено авторську винагороду, а саме:

1) скласти і затвердити акти використання винаходів за встановленою формою, за всіма фактами використання винаходів за весь термін дії патентів, які ще не були складені або з якими не були ознайомлені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ;

2) виконати розрахунки економічної вигоди, отриманої АТ «Укртрансгаз» (ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України») від використання винаходів, вираженої у формі, передбаченій договором (економічного ефекту, фактичного прибутку) і ознайомити з ними ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ;

3) провести розрахунок і нарахування авторської винагороди за використання винаходів за всіма фактами використання винаходів за весь термін дії патентів, за якими не було виплачено авторську винагороду.

Стягнуто з АТ «Укртрансгаз» на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 витрати на правничу допомогу у розмірі 42 000 грн на кожного.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачами доведено, а відповідачем не спростовано широке використання винаходів авторів - позивачів, а саме 1710 фактів застосування запатентованих технічних рішень, винаходів по патентах України НОМЕР_1 , НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13 , яке відбувалось з порушенням умов виконання договірних відносин відповідачем, а саме договорів про виплату винагороди за використання винаходів, укладених між позивачами та відповідачем протягом липня 2003 року по жовтень 2011 року, згідно з якими умовою нарахування і виплати авторської винагороди визначено використання об`єктів права інтелектуальної власності.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, 26 червня 2026 року АТ «Укртрансгаз» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Печерського районного суду міста Києва від 26.03.2026 року та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, витрати по сплаті судового збору покласти на позивачів.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги заявник вказує на те, що рішення є таким, що прийнято із неправильним застосуванням норм матеріального права, а також із порушенням норм процесуального права.

Щодо неправильного застосування судом першої інстанцій норм матеріального права, а саме: ст.ст. 9, 28, 31, 34, 35 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» та порушення норм процесуального права, а саме: ст.ст. 2,13, 76-78, 81, 89, 229 Цивільного процесуального кодексу України

В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції прийшов до наступних суперечливих, необгрунтованих та помилкових висновків (цитати): «відповідно до статей 10, 60 ЦПК України 2004 року кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Особливістю процесу доказування у справах про порушення прав інтелектуальної власності на винахід є правова презумпція, встановлена у частині другій статті 28 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі». Згідно з цією нормою будь- який продукт, процес виготовлення якого охороняється патентом, за відсутності доказів протилежного вважається виготовленим із застосуванням цього процесу за умови виконання принаймні однієї з двох вимог: продукт, виготовлений із застосуванням процесу, що охороняється патентом, є новим; існують підстави вважати, що зазначений продукт виготовлено із застосуванням даного процесу і власник патенту не в змозі шляхом прийнятних зусиль визначити процес, що застосовувався при виготовленні цього продукту. В такому разі обов`язок доведення того, що процес виготовлення продукту, ідентичного тому, що виготовляється із застосуванням процесу, який охороняється патентом., відрізняється від останнього, покладається на особу, стосовно якої є достатні підстави вважати, що вона порушує права власника, патенту. Отже, за цією нормою автора винаходу звільнено від доказування факту проведення ремонтних робіт із застосуванням, запатентованого процесу. Тягар доказування протилежного покладається на особу, яка використовує розроблену автором технологію (винахід)».

Однак, відповідач не погоджується з даними висновками суду першої інстанції, оскільки такі висновки є нічим іншим, як припущенням, яке між іншим судом покладено в основу мотивувальної частини оскаржуваного рішення про задоволення позовної заяви Позивачів, що в свою чергу свідчить про грубе порушення норм матеріального та процесуального права, оскільки судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

У спірних правовідносинах відсутні випадки порушення зобов`язань Відповідачем за договорами про використання Винаходів, у зв`язку з чим жодних прав чи інтересів Позивачів порушено не було, а також відсутні будь-які підтверджені факти використання Відповідачем Винаходів без відповідного складання акту про використання Винаходів, співавторами яких є Позивачі, чи факти нездійснення розрахунків економічного ефекту та невиплати відповідної авторської винагороди, розмір якої визначено договорами про використання Винаходів.

AT «Укртрансгаз» стверджує, що не здійснив порушення умов договорів про використання Винаходів, не здійснив використання Винаходів без відповідного оформлення акту про таке використання чи без складення економічного ефекту та виплати авторської винагороди Позивачам тощо, а в свою чергу протилежне Позивачами не доведено.

При цьому, судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги саме та виключно договірний характер спірних правовідносин. При тому, що Патентовласник - це власник виключного права на використання запатентованого винаходу, корисної моделі чи промислового зразка. В даних правовідносинах патентовласником являється AT «Укртрансгаз», а винахідниками - група авторів до числа яких входять Позивачі. Службовий винахід (корисна модель) - винахід (корисна модель), створений працівником:- у зв`язку з виконанням службових обов`язків чи дорученням роботодавця за умови, що трудовим договором (контрактом) не передбачене інше;- з використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва і обладнання роботодавця. Роботодавцем є AT «Укртрансгаз», а працівниками Позивачі.

Враховуючи, що вказаній справі між позивачами та відповідачем виник спір в площині саме договірних відносин, а не в площині застосування норм патентного права, то обов`язок доказування обставин, що підтверджують заявлені позовні вимоги, покладається саме на позивачів.

Разом з тим, в порушення ч. 1 та ч. 6 ст. 81 ЦПК України позивачами не надано суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження обставин, якими вони обґрунтовують свої позовні вимоги та використання відповідачем їх винаходів за патентами, зазначеними у позовній заяві та невиконання ним своїх договірних зобов`язань, а доводи, аргументи (міркування, припущення) позивачів, викладені у позові, є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо порушень судом першої інстанцій норм процесуального права, а саме: ст.ст. 78, 83,102, 106, 110 ЦПК України

У мотивувальній частині Оскаржуваного рішення суд першої інстанції безпідставно та необґрунтовано прийшов до «переконання, що висновки експерта від 12 вересня 2017 року за номерами 182/17, 183/17, які додані до матеріалів справи позивачами...не спростовані відповідачем належними та допустимими доказами, тому підлягають оцінці судом, у сукупності з іншими доказами».

Відповідач категорично заперечує щодо таких висновків, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, оскільки з аналізу таких висновків вбачається, що експерт не обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та про те, що висновок підготовлений для подання до суду. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що дані висновки були складені за зверненням учасника справи, проте на момент складання вказаних висновків експертного дослідження у сфері інтелектуальної власності таку можливість передбачено ще не було, оскільки така можливість була передбачена лише з 15 грудня 2017 року - з дати набрання чинності змін до ЦПК України, в тому числі, в частині викладення ст. 106 цього Кодексу у відповідній редакції.

Щодо безпідставних та необґрунтованих висновків суду першої інстанції про наявність підстав вважати, що наказом № 99 від 18.03.2011 нібито порушено права чи законні інтереси Позивачів

У наказі № 99 від 18.03.2011 зазначено про таке: «керівникам, філій під персональну відповідальність з 18 березня 2011 року припинити підписання договорів, актів наказів, розпоряджень щодо винахідницької, патентно-ліцензійної та раціоналізаторської діяльності без письмового погодження з директором ДК «Укртрансгаз».

Таким чином, зазначеним наказом жодним чином не порушено будь-яких прав чи інтересів позивачів, а сам наказ є внутрішньо-управлінським організаційним актом, яким лише врегульовано порядок підписання договорів, актів, наказів, розпоряджень щодо винахідницької, патентно-ліцензійної та раціоналізаторської діяльності виключно за умови письмового погодження з директором ДК «Укртрансгаз».

Тобто, вказаним наказом жодним чином не заборонялося підписання договорів, актів, наказів, розпоряджень щодо винахідницької, патентно-ліцензійної та раціоналізаторської діяльності у випадках використання винаходів, а також не встановлювалася заборона на виконання договорів про використання винаходів.

Таким чином, висновки суду першої інстанції про те, що наказ директора ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» № 99 від 18.03.2011 порушує права чи законні інтереси позивачів є безпідставними та необґрунтованими. Такі висновки не ґрунтується на фактичних обставинах справи та змісті самого наказу. Судом першої інстанції не враховано, що зазначений наказ є внутрішньо- управлінським актом, який регламентує лише процедуру погодження документів і не містить заборон щодо виконання договорів про використання винаходів чи виплати винагороди за їх використання. Отже, такий наказ не підтверджує ані порушення прав позивачів, ані нібито невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язань.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу та порушення судом норм процесуального права, а саме: ст.ст. 134,137,141 ЦПК України

Так, обґрунтовуючи стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 42 000 грн кожному з позивачів, суд першої інстанції безпідставно послався, зокрема, на «кількість та якість поданих представником відповідачів заяв» та «кількість проведених судових засідань».

Як вбачається з матеріалів справи адвокатом позивачів ОСОБА_4 подано до Печерського районного суду міста Києва лише 2 (дві) письмові заяви, а саме: 1. Письмову промову у судових дебатах (заключне слово) від 16.03.2026; 2. Заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу від 17.03.2026. Крім того, представник позивачів взяла участь лише в одному судовому засіданні 26.03.2026.

Водночас, ОСОБА_4 подаючи до суду вказані вище заяви діяла як представник лише ОСОБА_1 , та не подавала ці заяви як представник ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

При цьому, суд першої інстанції не навів у рішенні жодного розрахунку, не встановив кількість фактично витраченого адвокатом часу, не зазначив, які саме процесуальні дії були виконані представником позивачів та який обсяг правничої допомоги був наданий, а також не навів мотивів, з яких сума 42 000,00 грн кожному позивачу відповідає критеріям співмірності та розумності, визначеним ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

Звертає увагу, що адвокат позивачів вступила у справу на стадії дослідження доказів та не формувала правову позицію щодо захисту прав та інтересів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Розмір витрат про який зазначала адвокат є не спів мірним з розміром наданої правничої допомоги.

У серпні 2026 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали відзив на апеляційну скаргу, в якому просили її відхилити, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

В судове засідання з`явились ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача Акціонерного товариства «Укртрансгаз» Роєнко Євгеній Вікторович, який підтримав доводи апеляційної скарги з наведених в сказі підстав.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з таких підстав.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, що в період з 2001 року по 2008 рік, під час виконання робіт, які проводилися в інтересах ДК «Укртрансгаз», групою авторів, до числа яких входили ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , була розроблена технологія комплексного ремонту магістральних газопроводів, що перебувають під тиском. Права на отримання патентів України на винаходи, що захищають дані технічні рішення, авторами на договірній основі були передані ДК «Укртрансгаз». В процесі розробки технічних рішень відповідальними службами ДК «Укртрансгаз» в ДП «Укрпатент» подавались заявки на винахід. Після проведення кваліфікаційної експертизи запропоновані технічні рішення патентним відомством України визнані винаходами та зареєстровані в Державному реєстрі патентів України на винаходи, на які ДК «Укртрансгаз» отримала охоронні документи - патенти, зареєстровані в Державному реєстрі патентів України на винаходи:

- патент України на винахід № НОМЕР_1 відповідно до Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі». Бюлетень «Промислова власність» № 6 від 15 червня 2004 року, заявка 2001053316 від 17 травня 2001 року, «Спосіб усунення витоків газу крізь фланцеві з`єднанням кранів газопроводів під час перекачування газу по газопроводу», творці: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ;

- патент України на винахід № НОМЕР_2 відповідно до Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі». Бюлетень «Промислова власність» № 8 від 15 серпня 2005 року, заявка 2002129745 від 06 грудня 2002 року, «Спосіб усунення витоків газу через фланцеві з`єднання газопроводів без припинення перекачування газу по газопроводу», творці: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 ;

- патент України на винахід № НОМЕР_3 відповідно до Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі». Бюлетень «Промислова власність» № 4 від 25 лютого 2008 року, заявка № 20031211166 від 08 грудня 2003 року, «Спосіб ремонту ділянок газопроводів, розташованих на колонах балкових переходів, без припинення перекачування газу», творець: ОСОБА_5 ;

- патент України на винахід № НОМЕР_4 відповідно до Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі». Бюлетень «Промислова власність» № 4 від 25 лютого 2008 року, заявка № 20031211167 від 08 грудня 2003 року, «Спосіб ремонту ділянок газопроводів, розташованих на колонах балкових переходів, без припинення перекачування газу», творець: ОСОБА_6 ;

- патент України на винахід № НОМЕР_5 відповідно до Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі». Бюлетень «Промислова власність» № 5 від 15 травня 2006 року, заявка на винахід а2006 01463 від 13 лютого 2006 року, «Спосіб ремонту дефектної ділянки діючого трубопроводу», творці: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ;

- патент України на винахід № НОМЕР_6 відповідно до Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі». Бюлетень «Промислова власність» № 7 від 17 липня 2006 року, заявка № а 2006 02229 від 01 березня 2006 року, «Спосіб ремонту дефектних ділянок діючого газопроводу», творці: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ;

- патент України на винахід № НОМЕР_7 відповідно до Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі». Бюлетень «Промислова власність» № 7 від 17 липня 2006 року, заявка № а 2006 03259 від 27 березня 2006 року, «Спосіб ремонту дефектної ділянки діючого трубопроводу», творці: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ;

- патент України на винахід № НОМЕР_8 відповідно до Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі». Бюлетень «Промислова власність» № 1 від 15 січня 2007 року, заявка № а200611057 від 20 жовтня 2006 року, «Спосіб ремонту дефектної ділянки трубопроводу, що знаходиться під тиском», творці: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ;

- патент України на винахід № НОМЕР_9 відповідно до Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі». Бюлетень «Промислова власність» № 4 від 10 квітня 2007 року, заявка № а200608668 від 02 серпня 2006 року, «Спосіб ремонту протяжних ділянок діючих трубопроводів», творці ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 ;

- патент України на винахід № НОМЕР_10 відповідно до Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі». Бюлетень «Промислова власність» № 5 від 25 квітня 2007 року, заявка на винахід № а200701592 від 15 лютого 2007 року, «Спосіб підвищення категорії протяжної лінійної ділянки діючого трубопроводу (варіанти)», творці: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ;

- патент України на винахід № НОМЕР_11 відповідно до Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі». Бюлетень «Промислова власність» № 8 від 11 червня 2007 року, заявка на винахід № а200613900 від 27 грудня 2006 року, «Спосіб ремонту протяжної лінійної ділянки діючого трубопроводу», творці: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 ;

- патент України на винахід № НОМЕР_12 відповідно до Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі». Бюлетень «Промислова власність» № 3 від 11 лютого 2008 року, заявка на винахід а200713975 від 12 грудня 2007 року, «Спосіб ремонту трубопроводу в умовах експлуатації», творці: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 ;

- патент України на винахід № НОМЕР_13 відповідно до Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі». Бюлетень «Промислова власність» № 15 від 11 серпня 2008 року, заявка на винахід № а200806461 від 14 травня 2008 року, «Спосіб поновлення несучої здатності лінійних та вигнутих ділянок діючого трубопроводу (варіанти)», творці: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 .

Згідно з описами до патентів на винаходи, які видані відповідно до Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», винаходи відносяться до техніки ремонту кранів газопроводів, здебільшого магістральних газопроводів, магістральних газопроводів високого тиску та магістральних газопроводів великого діаметра. Описи до вищевказаних патентів на винаходи містять інформацію та схеми щодо способів ремонту магістральних трубопроводів.

Правонаступником майнових і немайнових прав та обов`язків Дочірньої компанії «Укртрансгаз» є Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз» (розпорядження Кабінету Міністрів України «Про реорганізацію дочірніх компаній Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» від 13 червня 2012 року № 360-р, наказ Міністерства енергетики та вугільної промисловості України «Про реорганізацію Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» від 18 липня 2012 № 530), яке в подальшому змінило організаційно-правову форму на Акціонерне товариство «Укртрансгаз».

Установлено, що протягом липня 2003 року по жовтень 2011 року між сторонами укладалися договори про виплату винагороди за використання винаходів разом з додатковими угодами до них, а також договори між співавторами, умовою нарахування і виплати авторської винагороди визначено використання об`єктів права інтелектуальної власності.

25 червня 2008 року укладено договір між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та відповідачем про виплату винагороди за використання винаходу № НОМЕР_13.

Згідно з п. 1.1. предметом договору є виплата винагороди за використання у ДК «Укртрансгаз» та її філіях відповідного винаходу згідно патенту України № НОМЕР_13 .

Відповідно до розділу 2 пункт 2.3 частина 1) договору патентовласник зобов`язується видати творцям винагороду ОПІВ у випадках при використанні ОПІВ у власному виробництві та/або продажу ліцензії в межах України за такими умовами: а) види винагороди: періодична винагорода; б) розмір винагороди: 20% від фактичного економічного ефекту (прибутку), визначеного згідно Методичних рекомендацій «Визначення прибутку від використання об`єктів промислової власності» Державного патентного відомства України, затверджених Департаментом України від 26 серпня 1998 року № 80 та «Методичних положень визначення економічного ефекту від упровадження нової техніки та оцінення ефективності капітальних вкладень у транспортування газу», затверджених і введених в дію наказом ДУ «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» від 26 червня 2006 року № 238; в) порядок виплати винагороди: періодична винагорода сплачується протягом строку дії (виключних) майнових прав; г) строки виплати винагороди: періодична - не пізніше трьох місяців по завершенню періоду, за який сплачується винагорода.

Згідно з розділом 2 пункт 2.3 частина 2) договору, при реалізації (у тому числі в зарубіжних країнах) при продажу ліцензії (патентної чи безпатентної), за такими умовами: а) види винагороди: періодична винагорода; б) розмір винагороди: періодична 20% доходу, одержаного патентовласником від такої діяльності.

Сторони дійшли згоди, що виплата проводиться на підставі наступних документів: копії патенту на винахід; акту про використання винаходу із висновком про відповідність використаного технічного рішення формулі винаходу; довідки про об`єм використання винаходу; затвердженого ДК «Укртрансгаз» розрахунку економічного ефекту (прибутку) від використання винаходу; угоди між винахідниками про розподіл авторської винагороди; даного договору про виплату винагороди за використання винаходу; наказу керівника ДК «Укртрансгаз» або філії, яка впроваджує винахід, про виплату винагороди.

Згідно з п. 5.1. договору творці мають право ознайомитись з розрахунком суми винагороди і матеріалами, використаними при цих розрахунках.

20 червня 2011 року укладено додаткову угоду № 1 до договору від 25 червня 2008 року щодо зменшення розміру авторської винагороди з 20% від фактичного (економічного) ефекту на 15%, 17 червня 2008 року укладено договір між співавторами про вклад у створення об`єкта права інтелектуальної власності та розподіл винагороди (т. 1 а. с. 70-77).

06 жовтня 2004 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та відповідачем було укладено договір про виплату винагороди за використання винаходу. Предмет договору - виплата винагороди за використання у ДК «Укртрансгаз» та філіях винаходу, що охороняється патентом України № НОМЕР_1 .

Згідно з п. 2.1. договору патентовласник зобов`язується здійснювати виплату винагороди, передбаченої у розділі 3 даного договору та інформувати авторів про використання винаходу. Відповідно до п. 3.1. патентовласник (відповідач) зобов`язується виплачувати винахідникам винагороду за використання винаходу у власному виробництві патентовласника та /або філій ДК «Укртрансгаз». Таким використанням визнається застосування способу, що охороняється патентом № НОМЕР_1 .

Відповідно до п. 3.2. договору винагорода за використання винаходу сплачується протягом строку дії патенту на винахід, не пізніше трьох місяців після закінчення кожних шести місяців використання винаходу. Розмір винагороди становить 15% від фактичного прибутку, одержаного патентовласником від використання винаходу за відповідний період, визначений розрахунком фактичного прибутку від використання винаходу.

Згідно з п. 3.3 договору винагорода за використання винаходу сплачується патентовласником або філією, де був використаний винахід, на підставі таких документів: копія патенту на винахід; даний договір; акт про використання винаходу із висновком про відповідність використаного технічного рішення формулі винаходу; довідка про об`єм використання винаходу; розрахунок прибутку від використання винаходу; угода між винахідниками про розподіл винагороди; наказ керівника ДК «Укртрансгаз» або філії ДК «Укртрансгаз» про виплату винагороди.

17 травня 2001 року укладено угоду між авторами про розподіл авторської винагороди за використання винаходу (т. 2 а. с. 8).

02 липня 2003 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та відповідачем укладено договір про виплату авторської винагороди за використання винаходу, предметом договору є використання винаходу за патентом № НОМЕР_2 та виплата авторської винагороди за використання винаходу в філіях ДК «Укртрансгаз»: УМГ «Київтрансгаз», УМГ «Харківтрансгаз», УМГ «Черкаситрансгаз».

Згідно з п. 2.5. договору ДК «Укртрансгаз» (філія, яка використовує винахід) виплачує авторську винагороду співавторам не пізніше трьох місяців після закінчення кожного етапу використання винаходу в розмірі 20% від фактичного прибутку (економії), або іншої вигоди, яка може бути одержана роботодавцем від впровадження винаходу, від продажу ліцензії або патенту.

Згідно п. 3.1. договору ДК «Укртрансгаз» (філія, яка використовує винахід) проводить виплату авторської винагороди винахідникам на основі документів: копія патенту на винахід; акт про використання винаходу із висновком про відповідність використаного технічного рішення формулі винаходу; довідка про об`єм використання винаходу; розрахунок прибутку від використання винаходу; угода співавторів про розподіл винагороди за використання винаходу; наказ про виплату авторської винагороди.

10 травня 2006 року укладено додаткову угоду № 1 до договору від 02 липня 2003 року.

20 червня 2008 року між ОСОБА_3 та відповідачем було укладено договір про виплату винагороди за використання винаходу № НОМЕР_3.

Відповідно до розділу 2 пункт 2.3 частина 1) договору патентовласник зобов`язується видати Творцям винагороду ОПІВ у випадках: при використанні ОПІВ у власному виробництві та/або продажу ліцензії в межах України за такими умовами: а) види винагороди: періодична винагорода; б) розмір винагороди: 15% від фактичного економічного ефекту (прибутку), визначеного згідно Методичних рекомендацій «Визначення прибутку від використання об`єктів промислової власності» Державного патентного відомства України, затверджених Департаментом України від 26 серпня 1998 року № 80 та «Методичних положень визначення економічного ефекту від упровадження нової техніки та оцінення ефективності капітальних вкладень у транспортування газу», затверджених і введених в дію Наказом ДУ «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» від 26 червня 2006 року № 238) в порядок виплати винагороди: періодична винагорода сплачується протягом строку дії (виключних) майнових прав; г) строки виплати винагороди: періодична - не пізніше трьох місяців по завершенню періоду, за який сплачується винагорода.

Сторони дійшли згоди, що виплата авторської винагороди проводиться на підставі наступних документів: копії патенту на винахід; акту про використання винаходу із висновком про відповідність використаного технічного рішення формулі винаходу; довідки про об`єм використання винаходу; затвердженого ДК «Укртрансгаз» розрахунку економічного ефекту (прибутку) від використання винаходу; угоди між винахідниками про розподіл авторської винагороди; даного договору про виплату винагороди за використання винаходу; наказу керівника ДК «Укртрансгаз» або філії, яка впроваджує винахід, про виплату винагороди.

Згідно з п. 5.1. договору творці мають право ознайомитися з розрахунком суми винагороди і матеріалами, використаними при цих розрахунках.

20 червня 2008 року укладено договір між співавторами про вклад у створення об`єкта права інтелектуальної власності та розподіл винагороди (т. 2 а. с. 81-82).

03 лютого 2004 року між ОСОБА_3 та відповідачем було укладено договір про виплату авторської винагороди за використання винаходу № НОМЕР_4.

Відповідно до п. 2.5 договору ДК «Укртрансгаз» (філія, яка використовує винахід) виплачує авторську винагороду співавторам не пізніше 3-х місяців після закінчення кожного етапу використання винаходу в розмірі 20% від фактичного прибутку (економії) або іншої вигоди, яка може бути одержана роботодавцем від впровадження винаходу, від продажу ліцензії або патенту.

Згідно з п. 3.1. договору ДК «Укртрансгаз» (філія, яка використовує винахід) проводить виплату авторської винагороди винахідникам на основі документів: копія патенту на винахід; акт про використання винаходу із висновком про відповідність використаного технічного рішення формулі винаходу; довідка про об`єм використання винаходу; розрахунок прибутку від використання винаходу; угода співавторів про розподіл винагороди за використання винаходу; наказ про виплату авторської винагороди.

10 травня 2006 року укладено додаткову угоду № 1 до договору від 03 лютого 2004 року.

27 березня 2007 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та відповідачем було укладено договір № 76390 між роботодавцем і творцем про винагороду, згідно умов якого розмір авторської винагороди становить 20% від фактичного (економічного) ефекту. Строки виплати винагороди - періодична - не пізніше 3-х місяців по завершенню періоду, за який сплачується винагорода.

Сторони дійшли згоди, що виплата проводиться на підставі наступних документів: копії патенту на винахід; акту про використання винаходу із висновком про відповідність використаного технічного рішення формулі винаходу; довідки про об`єм використання винаходу; затвердженого ДК «Укртрансгаз» розрахунку економічного ефекту (прибутку) від використання винаходу; угоди між винахідниками про розподіл авторської винагороди; даного договору про виплату винагороди за використання винаходу; наказу керівника ДК «Укртрансгаз» або філії, яка впроваджує винахід, про виплату винагороди.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що творці мають право ознайомитися з розрахунком суми винагороди і матеріалами, використаними при цих розрахунках.

28 березня 2007 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та відповідачем було укладено договір № 77931 між роботодавцем і творцем про винагороду, згідно умов якого розмір авторської винагороди становить 20% від фактичного (економічного) ефекту. Строки виплати винагороди - періодична - не пізніше 3-х місяців по завершенню періоду, за який сплачується винагорода.

Сторони дійшли згоди, що виплата винагороди проводиться на підставі наступних документів: копії патенту на винахід; акту про використання винаходу із висновком про відповідність використаного технічного рішення формулі винаходу; довідки про об`єм використання винаходу; затвердженого ДК «Укртрансгаз» розрахунку економічного ефекту (прибутку) від використання винаходу; угоди між винахідниками про розподіл авторської винагороди; даного договору про виплату винагороди за використання винаходу; наказу керівника ДК «Укртрансгаз» або філії, яка впроваджує винахід, про виплату винагороди.

Згідно з п. 5.1. договору, творці мають право ознайомитися з розрахунком суми винагороди і матеріалами, використаними при цих розрахунках. Також укладено договір між співавторами про вклад у створення об`єкта права інтелектуальної власності та розподіл винагороди від 28 березня 2007 року (т. 2 а. с.33-34).

15 березня 2006 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та відповідачем було укладено договір № 75859 між роботодавцем і творцем про винагороду. Сторони погодили, що розмір авторської винагороди становить 15% від фактичного (економічного) ефекту. Строки виплати винагороди - періодична - не пізніше 3-х місяців по завершенню періоду, за який сплачується винагорода.

Сторони дійшли згоди, що виплата винагороди проводиться на підставі наступних документів: копії патенту на винахід; акту про використання винаходу із висновком про відповідність використаного технічного рішення формулі винаходу; довідки про об`єм використання винаходу; затвердженого ДК «Укртрансгаз» розрахунку економічного ефекту (прибутку) від використання винаходу; угоди між винахідниками про розподіл авторської винагороди; даного договору про виплату винагороди за використання винаходу; наказу керівника ДК «Укртрансгаз» або філії, яка впроваджує винахід, про виплату винагороди.

Відповідно до п. 5.1. договору творці мають право ознайомитися з розрахунком суми винагороди і матеріалами, використаними при цих розрахунках.

20 червня 2011 року укладено додаткову угоду № 1 до договору від 15 березня 2006 року.

22 травня 2006 року укладено договір між співавторами про вклад у створення об`єкта права інтелектуальної власності та розподіл винагороди (т. 2 а. с. 19-20).

14 липня 2006 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та відповідачем було укладено договір № 76391 між роботодавцем і творцем про винагороду. Сторони погодили, що розмір авторської винагороди становить 15% від фактичного (економічного) ефекту. Строки виплати винагороди - періодична - не пізніше 3-х місяців по завершенню періоду, за який сплачується винагорода.

Сторони дійшли згоди, що виплата винагороди проводиться на підставі наступних документів: копії патенту на винахід; акту про використання винаходу із висновком про відповідність використаного технічного рішення формулі винаходу; довідки про об`єм використання винаходу; затвердженого ДК «Укртрансгаз» розрахунку економічного ефекту (прибутку) від використання винаходу; угоди між винахідниками про розподіл авторської винагороди; даного договору про виплату винагороди за використання винаходу; наказу керівника ДК «Укртрансгаз» або філії, яка впроваджує винахід, про виплату винагороди.

Згідно з п. 5.1. договору творці мають право ознайомитися з розрахунком суми винагороди і матеріалами, використаними при цих розрахунках.

21 березня 2007 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ОСОБА_3 та відповідачем було укладено договір № 78664 між роботодавцем і творцем про винагороду. Сторони погодили, що розмір авторської винагороди становить 20% від фактичного (економічного) ефекту. Строки виплати винагороди - періодична - не пізніше 3-х місяців по завершенню періоду, за який сплачується винагорода.

Сторони дійшли згоди, що виплата винагороди проводиться на підставі наступних документів: копії патенту на винахід; акту про використання винаходу із висновком про відповідність використаного технічного рішення формулі винаходу; довідки про об`єм використання винаходу; затвердженого ДК «Укртрансгаз» розрахунку економічного ефекту (прибутку) від використання винаходу; угоди між винахідниками про розподіл авторської винагороди; даного договору про виплату винагороди за використання винаходу; наказу керівника ДК «Укртрансгаз» або філії, яка впроваджує винахід, про виплату винагороди.

03 квітня 2007 року укладено договір між співавторами про вклад у створення об`єкта права інтелектуальної власності та розподіл винагороди від (т. 2 а. с. 26-27).

05 квітня 2007 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та відповідачем було укладено договір № 78963 між роботодавцем і творцем про винагороду. Сторони погодили, що розмір авторської винагороди становить 20% від фактичного (економічного) ефекту. Строки виплати винагороди - періодична - не пізніше трьох місяців по завершенню періоду, за який сплачується винагорода.

Сторони дійшли згоди, що виплата винагороди проводиться на підставі наступних документів: копії патенту на винахід; акту про використання винаходу із висновком про відповідність використаного технічного рішення формулі винаходу; довідки про об`єм використання винаходу; затвердженого ДК «Укртрансгаз» розрахунку економічного ефекту (прибутку) від використання винаходу; угоди між винахідниками про розподіл авторської винагороди; даного договору про виплату винагороди за використання винаходу; наказу керівника ДК «Укртрансгаз» або філії, яка впроваджує винахід, про виплату винагороди.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що творці мають право ознайомитися з розрахунком суми винагороди і матеріалами, використаними при цих розрахунках.

05 квітня 2007 року укладено договір між співавторами про вклад у створення об`єкта права інтелектуальної власності та розподіл винагороди (т. 2 а. с. 51-52).

11 червня 2007 року між позивачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та відповідачем було укладено договір № НОМЕР_11 між роботодавцем і творцем про винагороду. Сторони погодили, що розмір авторської винагороди становить 20% від фактичного (економічного) ефекту. Строки виплати винагороди - періодична - не пізніше трьох місяців по завершенню періоду, за який сплачується винагорода.

Сторони дійшли згоди, що виплата винагороди проводиться на підставі наступних документів: копії патенту на винахід; акту про використання винаходу із висновком про відповідність використаного технічного рішення формулі винаходу; довідки про об`єм використання винаходу; затвердженого ДК «Укртрансгаз» розрахунку економічного ефекту (прибутку) від використання винаходу; угоди між винахідниками про розподіл авторської винагороди; даного договору про виплату винагороди за використання винаходу; наказу керівника ДК «Укртрансгаз» або філії, яка впроваджує винахід, про виплату винагороди.

Згідно з п. 5.1. договору, творці мають право ознайомитися з розрахунком суми винагороди і матеріалами, використаними при цих розрахунках.

04 жовтня 2011 року укладено додаткову угоду № 1 до договору від 11 червня 2007 року якою сторони погодили зменшити розмір авторської винагороди з 20% від фактичного (економічного) ефекту на 15%.

11 червня 2007 року укладено договір між співавторами про вклад у створення об`єкта права інтелектуальної власності та розподіл винагороди (т. 2 а. с.59-60).

08 квітня 2008 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та відповідачем було укладено договір № НОМЕР_12 між роботодавцем і творцем про винагороду. Сторони погодили, що розмір авторської винагороди становить 15% від фактичного (економічного) ефекту. Строки виплати винагороди - періодична - не пізніше трьох місяців по завершенню періоду, за який сплачується винагорода.

Сторони дійшли згоди, що виплата винагороди проводиться на підставі наступних документів: копії патенту на винахід; акту про використання винаходу із висновком про відповідність використаного технічного рішення формулі винаходу; довідки про об`єм використання винаходу; затвердженого ДК «Укртрансгаз» розрахунку економічного ефекту (прибутку) від використання винаходу; угоди між винахідниками про розподіл авторської винагороди; даного договору про виплату винагороди за використання винаходу; наказу керівника ДК «Укртрансгаз» або філії, яка впроваджує винахід, про виплату винагороди.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що творці мають право ознайомитися з розрахунком суми винагороди і матеріалами, використаними при цих розрахунках.

02 квітня 2011 року укладено договір між співавторами про вклад у створення об`єкта права інтелектуальної власності та розподіл винагороди від (т. 2 а. с.67-68), (т. 1 а. с. 120-195; т. 2 а. с. 1-89).

З березня 2011 року відповідач припинив формувати документи, передбачені договорами, на підставі яких авторам винаходів має проводитися виплата винагороди у розмірі, встановленому договорами, за використання винаходів по патентах України № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , НОМЕР_12 , НОМЕР_13 . Ознайомлення позивачів з такими документами не здійснювалося та припинено виплати останнім авторської винагороди.

18 березня 2011 року директором ДК «Укртрансгаз» Вінокуровим С. О. винесено наказ № 99 щодо «Положення про організацію діяльності у сфері інтелектуальної власності в ДК «Укртрансгаз», пунктами 1, 2 якого, наказ ДК «Укртрансгаз» від 20 січня 2006 року № 22 «Про введення в дію «Положення про організацію діяльності у сфері інтелектуальної власності у ДК «Укртрансгаз» з 18 березня 2011 року, яким вважати таким, що втратив чинність. Керівникам філій, під персональну відповідальність, з 18 березня 2011 року наказано припинити підписання договорів, актів, наказів, розпоряджень винахідницької, патентно-ліцензійної діяльності та раціоналізаторської діяльності без письмового погодження з директором ДК «Укртрансгаз».

Відповідно до витягу з «Положення про організацію діяльності у сфері інтелектуальної власності у ДК «Укртрансгаз», зокрема п. 7.6., 7.6.1., 7.6.2. факт використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка засвідчується актом встановленої форми (додаток Ж); акт про використання винаходу засвідчує дату початку використання винаходу. Акт підписує головний інженер, начальник підрозділу (цеху, відділу, дільниці), інженер, (відповідальний), відповідальний за використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка або особи, яким надані такі ж права. Акт про використання складається кожен раз при використанні винаходу, корисної моделі, промислового зразка у різних виробах, в тому числі в кожному виготовленому типорозмірі виробу підприємством або його філією, на кожному новому об`єкті (т. 5 а. с. 181-184).

Згідно з ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, відповідно до постанови Апеляційного суду м. Києва від 24 листопада 2015 року у справі № 757/29630/15-ц (апеляційне провадження № 22-ц/796/14758/2015) за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 до ПАТ «Укртрансгаз» про стягнення авторської винагороди, встановлено, що «на відповідача покладено обов`язок інформувати винахідників про кожний випадок застосування способу, що охороняється патентом № 42619 при проведені робіт з усунення витоків газу крізь фланцеві з`єднання кранів газопроводу під час перекачування газу по газопроводам філій ДК «Укртрансгаз», а виробний відділ з питань експлуатації газопроводів і ГРС філії ДК «Укртрансгаз», де відбулося використання винаходу, складає розрахунок фактичного прибутку від використання винаходу, який візується у встановленому порядку та затверджується головним інженером ДК «Укртрансгаз» (п. 3.1, 3.2 договору про виплату винагороди за використання винаходу).

Відповідно до п. 3.3 зазначеного договору винагорода за використання винаходу сплачується патентовласником або філією, де був використаний винахід, на підставі таких документів: копія патенту на винахід; даний договір; акт про використання винаходу із висновком про відповідність використаного технічного рішення формулі винаходу; довідка про об`єм використання винаходу; розрахунок прибутку від використання винаходу; угода між винахідниками про розподіл винагороди; наказ керівника ДК «Укртрансгаз» або філії ДК «Укртрансгаз» про виплату винагороди.

З наведеного випливає, що акт про використання винаходу із висновком про відповідність використаного технічного рішення формулі винаходу, довідку про об`єм використання винаходу, розрахунок прибутку від використання винаходу - зобов`язаний складати відповідач та видати наказ про виплату винагороди».

Згідно рішення Печерського районного суду м. Києва від 11 грудня 2015 року в справі № 757/23816/15-ц за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 до ПАТ «Укртрансгаз» про стягнення авторської винагороди (за патентом України № НОМЕР_10 ), яким позовні вимоги задоволено, стягнуто з ПАТ «Укртрансгаз» на користь позивачів авторську винагороду, збитки від інфляції, борг за користування грошовими коштами та пеню, та ухвали Апеляційного суду міста Києва від 07 червня 2016 року в справі № 757/23816/15-ц, якою встановлено, що акт про використання винаходу із висновком про відповідність використаного технічного рішення формулі винаходу, довідку про об`єм використаного винаходу, розрахунок прибутку від використання винаходу - зобов`язаний складати відповідач та видати наказ про виплату винагороди.

Отже, виконання договірних зобов`язань, укладених між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та АТ «Укртрансгаз» (ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України») в частині складення документів за фактами використання винаходів, на підставі яких проводиться виплата авторської винагороди, а саме: акту про використання винаходу із висновком про відповідність використаного технічного рішення формулі винаходу; довідки про об`єм використання винаходу; затвердженого ДК «Укртрансгаз» розрахунку економічного ефекту (прибутку) від використання винаходу; наказу керівника ДК «Укртрансгаз» або філії, яка впроваджує винахід, про виплату винагороди, покладається на відповідача.

Позивачі неодноразово звертались до відповідача з проханням виконати умови вищевказаних договорів та заактувати факти використання патентів, провести і затвердити розрахунки економічного ефекту від використання запатентованих технологій та розглянути питання про виплату авторам винагороди за використання запатентованих технологій у зв`язку з широким використанням винаходів, що мають світову новизну і високий економічний ефект, обумовлений різким зниженням витрат на здійснення ремонту.

Листом від 22 березня 2010 року позивачі та інші автори вказували про 70 фактів застосування запатентованих технічних рішень у 2009 році (т. 1 а. с. 78).

У листі позивачів від 17 липня 2012 року на ім`я директора ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» йдеться про порушення чинного законодавства, яке полягає у відсутності виплат авторської винагороди у зв`язку з масовим використанням винаходів, що мають світову новизну (понад 160 фактів застосування запатентованих технічних рішень тільки за 2011-2012 роки) і високий економічний ефект, обумовлений різким зниженням витрат на здійсненням ремонту. Факти використання запатентованих технологій на більшості об`єктах не актуються, а розрахунки економічного ефекту на об`єктах, по яких вже складені акти про використання патентів, не затверджуються. Рішення Апеляційного суду м. Києва, яке набрало чинності 26 жовтня 2011 року, що зобов`язує ДК «Укртрансгаз» виплатити авторську винагороду за використання патенту НОМЕР_1 в 2008-2009 роках досі не виконано. Невиплата авторам винаходів винагород є прямим порушенням статті 54 Конституції України та законів України, що регламентують порядок використання об`єктів інтелектуальної власності. Вказаним листом позивачі просили директора ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» дати розпорядження підлеглим службам заактувати факти використання патентів, провести і затвердити розрахунки економічного ефекту від використання запатентованих технологій і розглянути питання про виплату авторам винагороди за використання запатентованих технологій відповідно до діючого законодавства (т. 1 а. с. 81).

Позивачі звертались до директора ДК «Укртрансгаз» Вінокурова С. О. з листом - мировою пропозицією від 25 травня 2013 року, в якому зазначено про наявність заборгованості згідно договірних відносин по авторським винагородам та про 400 фактів використання патентів на винаходи за останні три роки на об`єктах ПАТ «Укртрансгаз». Позивачами було запропоновано укласти мирову угоду, згідно якої останні відмовляються від подальших авторських винагород по всім фактам використання патентів ПАТ «Укртрансгаз» за умови проведення виплат ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 по 4 000 000 (чотири мільйони) гривень, зазначивши, що вказані суми є співмірними з наявною заборгованістю ПАТ «Укртрансгаз» перед ними, авторами винаходів (т. 1 а. с. 84).

30 вересня 2013 року позивачі звернулись до директора ДК «Укртрансгаз» Вінокурова С. О. з листом про те, що у ПАТ «Укртрансгаз» широко використовуються технології ремонту газопроводів, регламентовані ГБН В.3.1-00013741-12:2011 «Магістральні газопроводи, ремонт дуговим зварюванням в умовах експлуатації», що дають можливість відремонтувати труби з практично будь-якими видами дефектів під тиском, без виведення газопроводу з експлуатації. На сьогоднішній день дані технології є найбільш ефективними у світовій практиці. Будь-які інші технології ремонту, не обумовлені ГБН В.3.1-00013741-12:2011, не допущені до використання на ГТС України. Авторами зазначено, що в основу технологій, включених до норм ГБН В.3.1-00013741-12: 2011, покладені технічні рішення, що мають світову новизну і захищені патентами України на винаходи № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_14 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_15 , НОМЕР_8 , 78664, 78963, НОМЕР_11, 81894, НОМЕР_12, 82038, НОМЕР_13, 86880, 92437, 92575, 98440, 98601 та інші, співавторами яких є співробітники ТОВ « НПИП КИАТОН». У ПАТ «Укртрансгаз», що є власником більшої частини вищевказаних патентів на винаходи, накопичилася значна заборгованість перед їх авторами, яка продовжує збільшуватися. Так, за останні три роки на об`єктах ПАТ «Укртрансгаз» було 400 фактів використання патентів на винаходи (291 місце ремонту газопроводу за допомогою муфт і 109 відремонтованих кранів), співавторами яких є власники підприємства «НПИП КИАТОН», хоча акти з використання винаходів та розрахунок економічного ефекту від їх використання складені тільки по 39 фактам використання, наведеним у Додатку (т. 1 а. с. 85).

Крім того, позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звертались з листом від 18 жовтня 2013 року до директора ДК «Укртрансгаз» Вінокурова С. О. та пропозицією про мирову угоду від 30 липня 2014 року на ім`я голови ПАТ «Укртрансгаз» (т. 1 а. с. 88-89). У листі від 12 травня 2015 року на ім`я президента ПАТ «Укртрансгаз» Прокопіва І. Б. авторами винаходів зазначено, що в порушення вимог чинного законодавства, акти за фактами використання їх винаходів не складаються, розрахунки економічного ефекту від їх використання не проводяться, авторська винагорода не виплачується. Посадові особи ПАТ «Укртрансгаз» пояснюють свою бездіяльність наявністю наказу директора ДК «Укртрансгаз» № 99 від 18.03.2011 року, що скасовує дію Положення про організацію діяльності у сфері інтелектуальної власності та забороняє підписання документів, що стосуються винахідницької та патентно-ліцензійної роботи без письмового погодження з директором ДК «Укртрансгаз». Повідомили, що за останні три роки мало місце понад 400 фактів використання винаходів.

У листі від 25 липня 2016 року на ім`я президента ПАТ «Укртрансгаз» Прокопіва І. Б. позивачі вказували, що при виконанні ремонтних робіт лінійної частини магістральних газопроводів високого тиску ПАТ «Укртрансгаз» масово використовуються створені ними винаходи, захищені патентами України № 42619, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, 72840, 75859, 76390, 76391, 77930, 77931, 78664, 78963, НОМЕР_11, 81894, НОМЕР_12, 82038, НОМЕР_13 та іншими. В останні роки мало місце понад 600 фактів використання винаходів, за якими, в порушення чинного законодавства, акти використання не складалися, розрахунки економічного ефекту від їх використання не проводилися, авторська винагорода винахідникам не виплачувалася. Листом від 25 липня 2016 року просили президента ПАТ «Укртрансгаз» дати доручення підлеглим службам скласти акти за формою ІВ-6 за всіма фактами використання винаходів в ДК і ПАТ «Укртрансгаз», які ще не були заактовані, провести розрахунки економічного ефекту від їх використання та виплатити авторську винагороду винахідникам відповідно до чинного законодавства (т. 1 а. с. 86-91).

12 січня 2020 року позивачі звертались до тимчасово виконуючого обов`язки президента ПАТ «Укртрансгаз» Олексієнка С. О. щодо укладання мирової угоди, обґрунтовуючи тим, що ремонт магістральних газопроводів України регламентується нормативним документом ГБН В.3.1-00013741-12: 2011 «Магістральні газопроводи, ремонт дуговим зварюванням в умовах експлуатації». При розробці даного нормативного документа ставилося завдання максимального дотримання патентної чистоти використовуваних технологій для запобігання порушенню прав інтелектуальної власності третіх осіб і організацій. У зв`язку з цим, в основу розробок були покладені запатентовані технології ремонту, виняткове право на використання яких належить ПАТ «Укртрансгаз» або ПАТ «Укртрансгаз » спільно з ТОВ «НПИП КИАТОН». 3 01 січня 2020 року діяльність з транспортування газу здійснюється новоствореним підприємством «Оператор газотранспортної системи України», яке при проведенні ремонтних робіт на магістральних газопроводах України керується тим же нормативним документом - ГБН В.3.1-00013741-12: 2011, про що неодноразово вказувалося в тендерній документації, опублікованій в електронній системі закупівель PROZORRO (т. 6 а. с. 165-169).

Установлено, що зазначені вище листи та мирові пропозиції від 22 березня 2010 року, 17 липня 2012 року, 25 травня 2013 року, 30 вересня 2013 року, 18 жовтня 2013 року, 30 липня 2014 року, 12 травня 2015 року, 25 липня 2016 року та 12 січня 2020 року були направлені позивачами відповідачу та отримані останнім, оскільки представник відповідача цей факт не спростував. За таких підстав, зазначені докази відповідають вимогам належності та допустимості відповідно до положень ЦПК України та підлягають врахуванню при вирішенні спору.

Крім того, відповідачем неодноразово підтверджувались факти використання винаходів, авторами яких є, в тому числі, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

У відповіді на звернення позивачів від 22 березня 2010 року щодо вирішення питання про здійснення виплат авторам винагород по укладеним договірним зобов`язанням, яку надав заступник директора з науково-технічної діяльності і перспективного розвитку Клюк Б. О., вих. № 4619/29-012 від 20 квітня 2010 року, на ім`я ОСОБА_1 та НАК «Нафтогаз України», указано, що ДК «Укртрансгаз» зацікавлений у подальшому співробітництві та розвитку технологій ремонту магістральних газопроводів в умовах експлуатації, тому починаючи з квітня 2010 року будуть відновлені виплати авторської винагороди за використання винаходів, патентовласником яких є ДК «Укртрансгаз». Понад 70 фактів застосування запатентованих технічних рішень, про які вказували позивачі не заперечується (т. 1 а. с. 79).

У листі ОСОБА_9 , вих. № 3341/29-011 від 30 березня 2011 року, який надіслано на ім`я автора винаходу (корисної моделі, промислового зразка) ОСОБА_1 , дочірня компанія «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» запросила останнього прибути 05 квітня 2011 року в приміщення за адресою АДРЕСА_1 , з метою перепідписання договору між роботодавцем і творцем винаходу (корисної моделі, промислового зразка) про винагороду за його використання (т. 1 а. с. 80).

Відповіддю директора ДК «Укртрансгаз» Вінокурова С. О., вих. № 10031/29-001 від 17 жовтня 2012 року, підтверджено наявність боргових зобов`язань щодо виплат винагороди авторам за використання патентів, по яким підписані акти використання об`єктів права інтелектуальної власності, крім того зазначено, що судові скарги і затверджений економічний ефект будуть занесені до реєстру боргових зобов`язань для подальшої виплати правонаступником (наказ № 530 від 18 липня 2012 року Міністерства енергетики та вугільної промисловості України), а факти використання запатентованих технологій на об`єктах ДК «Укртрансгаз», які ще не були оформлені відповідними документами і знаходяться на розгляді, будуть вирішені згідно чинного законодавства при умові подання всіх необхідних за договором документів (т. 1 а. с. 82).

28 грудня 2016 року протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва задоволено клопотання позивачів та витребувано у відповідача ряд доказів, а саме: 1) копії актів виконання ремонту кранів і фланцевих з`єднань, виконаних відповідно до нормативних документів (далі мовою оригіналу) «Краны магистральных газопроводов. Устранение утечек газа через фланцеве соединения полиуретановым составом. Технологическая инструкция» (по патентах України № НОМЕР_1 і НОМЕР_2 на винаходи) за період з 15 червня 2004 року по теперішній час; 2) копії актів виконання ремонту лінійної частини магістральних газопроводів за допомогою муфт КТП-7, КТП-10, КТП-20, КТП-21, КТП-24, КТП-25 та посиленої муфти КТП-5 відповідно до ГБН В.3.1-00013741-12: 2011 «Магістральні газопроводи, ремонт дуговим зварюванням в умовах експлуатації» (за патентами України № 76391, НОМЕР_12, 76390, НОМЕР_11, НОМЕР_13, 78963, 75859, 78664 на винаходи) за період з 09 червня 2011 року по теперішній час; 3)копії актів виконання ремонту лінійної частини магістральних газопроводів, розміщених на балкових переходах (по патентах України № НОМЕР_3 і НОМЕР_4 на винахід) за період з 09 червня 2011 року по теперішній час.

На виконання вимог вказаної ухвали, представник відповідача надав лише усні пояснення зазначивши, що ремонти кранів і фланцевих з`єднань, відповідно до нормативних документів (далі мовою оригіналу) «Краны магистральных газопроводов. Устранение утечек газа через фланцеве соединения полиуретановым составом. Технологическая инструкция» (по патентах України № НОМЕР_1 і НОМЕР_2 на винаходи), не виконувались. Тобто, відповідач не виконав вимоги ухвали, не дотримався покладених на нього судом процесуальних обов`язків, оскільки до матеріалів справи не було додано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження свого пояснення.

У подальшому судом було витребувано у відповідача документи, де замість КТП (конструктивно-технічний проект) позивачами було запрошено КТР (конструктивно-технічне рішення) відповідно до ГБН В.3.1- 00013741-12: 2011 «Магістральні газопроводи, ремонт дуговим зварюванням в умовах експлуатації» за відповідними патентами. Однак, відповідачем не було надано затребуваних судом документів, а також не було зазначено причини неможливості надання таких доказів. Протокольною ухвалою від 13 січня 2017 року судом надано час представнику відповідача для отримання відповіді щодо виконання ремонту кранів і фланцевих з`єднань та пред`явлення доказів в наступне судове засідання, однак, вимоги ухвали не виконано.

Протокольною ухвалою від 03 серпня 2021 року судом було витребувано наступні докази у АТ «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1), ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» (03065, м. Київ, проспект Любомира Гузара, буд. 44), ТОВ «НПИП КИАТОН» (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 107), а саме: 1) перелік фактів виконання робіт на об`єктах ГТС України відповідно до нормативного документа (далі мовою оригіналу) «Краны магистральных газопроводов. Устранение утечекгаза через фланцеве соединения полиуретановым составом Стык-Паз. Технологическаяинструкция» за період з 17 травня 2001 по 03 серпня 2021 року; 2) перелік фактів виконання ремонту газопроводів з використанням муфт КТР-7, КТР-10, КTP-19, КТР-20, КТР-21, КТР-24, КТР-25 відповідно до ГБН В.3.1-00013741-12: 2011; «Магістральні газопроводи, ремонт дуговим зварюванням в умовах експлуатації» за період з 13 лютого 2006 по 03 серпня 2021 року, (т. 6 а. с. 170-171, т. 6 а. с. 241-254). На виконання вимог ухвали суду відповідач надав відповідь, якою повідомлено, що майно та відповідна документація, що використовуються у процесі провадження діяльності з транспортування природного газу магістральними трубопроводами була передана з АТ «Укртрансгаз» 01 січня 2020 року до ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» в зв`язку з чим запитувана інформація відсутня (т. 6 а. с. 251).

У свою чергу ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» надало відповідь (вих. № ТОВВИХ-20-12652) в якій зазначено, що ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» є ліцензіатом у сфері транспортування природного газу з 01 січня 2020 року. Факти виконання робіт Товариством з 01 січня 2020 року по дату надання відповіді на запит на об`єктах газотранспортної системи, що експлуатуються Товариством відповідно до нормативного документу (далі мовою оригіналу) «Краны магистральных газопроводов. Устранение утечек газа через фланцеве соединения полиуретановым составом Стык-Паз. Технологическая инструкция» та виконання ремонту газопроводів з використанням відповідних муфт КТР-7, КТР-10, КTP-19, КТР-20, КТР-21, КТР-24, КТР-25 відповідно до ГБН В.3.1-00013741-12: 2011 «Магістральні газопроводи, ремонт дуговим зварюванням в умовах експлуатації» не встановлені. (т. 6 а. с. 250).

Отже, за період до ліцензування ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», тобто до 01 січня 2020 року відповідачем жодних документів та інформації не надано.

На виконання вимог судової ухвали ТОВ «НПИП КИАТОН» надало відповідь від 12 листопада 2020 року № 015-2/1 про те, що з 1998 року по лютий 2016 року ТОВ «НПИП КИАТОН» брало участь в ремонтних роботах на об`єктах ГТС України, перебуваючи в договірних відносинах з ДК «Укртрансгаз». З 17 травня 2001 року підприємство брало участь в роботах по герметизації фланцевих з`єднань кранів магістральних газопроводів і ізолюючих фланців з метою усунення несанкціонованих витоків газу. Роботи проводились у відповідності з нормативним документом (далі мовою оригіналу) «Краны магистральных газопроводов. Устранение утечек газа через фланцеве соединения полиуретановым составом Стык-Паз. Технологическая инструкция», офіційно допущеним для використання на об`єктах ГТС України. Варто відмітити, що технологія визначена вказаним нормативним документом, є єдиною технологією, що регламентує ремонт кранів магістральних трубопроводів, до використання якої допущено підприємство «ТОВ НПИП КИАТОН». Це вбачається з заключення експертизи № 12.3-04-00-0089.09 від 28 травня 2009 року, в розділі, наданих для проведення експертизи матеріалів, зазначена технологічна інструкція (далі мовою оригіналу) «Краны магистральных газопроводов. Устранение утечек газа через фланцеве соединения полиуретановым составом Стык-Паз. Технологическая инструкция», а також патент України № НОМЕР_1 «Спосіб усунення витоків газу крізь фланцеві з`єднанням кранів газопроводів під час перекачування газу по газопроводу». Магістральні газопроводи є об`єктами підвищеної небезпеки, тому використання будь-яких інших технологій ремонту кранів підприємством ТОВ «НПИП КИАТОН», навіть якби вони існували, було б не можливим. Крім того, підприємство здійснювало формування підмуфтового шару з герметизацією підмуфтового простору в ремонтних конструкціях КТР-7, КТР-8, КТР-10, КТР-20, КТР-21, КТР-24, КТР-25 відповідно до чинних на момент проведення робіт нормативних документів. Всього за вказаний період, «ТОВ НПИП КИАТОН» виконувало дані види робіт на 1710 об`єктах, в тому числі на 966 кранах і ізолюючих фланцях і на 744 ремонтних конструкціях КТР-7, КТР-8, КТР-10, КТР-20, КТ -21, КТР-24, КТР-25. У відповіді наведено таблицю з переліком фактів виконання ремонтних робіт на об`єктах ГТС України в період з 2001 року по листопад 2021 року з зазначенням чисельності відремонтованих об`єктів по роках укладання договорів, їх кількості (1710), газопроводу та місць розташування (т. 7 а. с. 2 0-156).

У судовому засіданні за участю сторін досліджено електронні докази, надані «ТОВ НПИП КИАТОН» на оптичному диску, які підтверджують широке застосування запатентованих технологій винахідників, позивачів у справі, а саме договори про виконання робіт, технічні завдання на виконання послуг, акти приймання-передачі послуг до завдання за 2005, 2006, 2007, 2008, 2009, 2010, 2011, 2013, 2015 роки, всього зафіксовано документально 1710 фактів використання винаходів відповідачем у справі без складення відповідних документів, що передбачено договорами.

До договорів та актів долучено схеми кранів та муфт, які ідентичні схемам, що містяться в патентах України.

04 листопада 2008 року між ТОВ «НПИП» КИАТОН» та ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» укладено договір, де згідно з п. 1.1. виконавець зобов`язується за завданням замовника надати послуги з ремонту запірної арматури і лінійної частини магістральних газопроводів по запатентованим методам, надалі - послуги, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги. Тобто, вказаним пунктом установлено, що ремонт буде здійснено саме по запатентованим методам.

Установлено, що пояснення представника відповідача, згідно протокольної ухвали від 13 січня 2017 року про те, що відповідні муфти при виконанні ремонту лінійної частини магістральних газопроводів відповідно до ГБН не використовувались, спростовано долученими позивачами доказами, а саме: завданнями на виконання послуг, актами приймання-передачі послуг до завдання, схемами використання (встановлення) муфт, структурою ціни роботи та розрахунками потреби в матеріалах. Вказані докази підтверджують використання ПАТ «Укртрансгаз» запатентованих технологій, широке застосування технологій усунення витоків газу на фланцевих з`єднаннях та технологій ремонту з використання муфт КТР 7, КТР 20, КТР 21, КТР 24 у період з серпня 2015 по лютий 2016 року (т. 5 а. с. 28-31, т. 3. а. с. 1-246, т. 4 а. с. 1-250, т. 5 а. с. 1-24), протокольна ухвала від 26 січня 2017 року.

З огляду на встановлені обставини, установлено, що відповідачем порушено принцип змагальності сторін, добросовісності та обов`язку сприяти суду у всебічному, повному й об`єктивному з`ясуванні обставин справи.

Судом досліджено нормативний документ «Галузеві будівельні норми України «Магістральні газопроводи. Ремонт дуговим зварюванням в умовах експлуатації» (ГБН В.3.1-00013741-12:2011) розробниками якого є ОСОБА_1 і ОСОБА_2 . Оригінал було надано суду для огляду в засіданні 06 грудня 2022 року. Нормативний документ регламентує виконання ремонтних робіт на магістральних газопроводах України в частині використання винаходів авторів, до числа яких входять позивачі. Позивачі в судовому засіданні стверджували, що виконання ремонтних робіт на магістральних газопроводах повинні відповідати єдиному нормативному документу - галузевим будівельним нормам ГБН В.3.1-00013741-12: 2011 «Магістральні газопроводи, ремонт дуговим зварюванням в умовах експлуатації», оскільки іншого нормативного документу не існувало. В судовому засіданні на запитання суду представником відповідача було підтверджено, що при виконанні ремонтних робіт магістральних газопроводів використовується саме цей нормативний документ.

Позивачами до справи додано висновок експерта Науково-дослідницького центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції № 182/17 за результатами проведення експертного дослідження у сфері інтелектуальної власності від 12 вересня 2017 року. Дослідженню підлягали патенти України на винаходи № НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , НОМЕР_16 , НОМЕР_12 , НОМЕР_13 та нормативний документ ГБН В.3.1-00013741-12:2011«Магістральнігазопроводи, ремонт дуговим зварюванням в умовах експлуатації» від 09 червня 2011 року. На вирішення експертного дослідження експерту було поставлено питання: 1) чи міститься в ГБН В.3.1-00013741-12:2011 «Магістральні газопроводи, ремонт дуговим зварюванням в умовах експлуатації» (затверджені наказом Міністра енергетики та вугільної промисловості України 09 червня 2011 року № 201) вся сукупність ознак винаходів за патентами України під номерами 76391, 77931, 78664, 78963, НОМЕР_11, 81894, НОМЕР_12, 82789?

За результатами експертного дослідження експертом зроблено висновок, що в нормативному документі ГБН B.3.1-00013741-12:2011 «Магістральні газопроводи, ремонт дуговим зварюванням в умовах експлуатації» (затверджені наказом Міністра енергетики та вугільної промисловості України 09 червня 2011 року № 201) міститься вся сукупність ознак винаходів за патентами України під номерами НОМЕР_7 , 77931, 78664, 78963,НОМЕР_11, 81894, НОМЕР_12, НОМЕР_13.

Також, позивачі додали до справи висновок експерта Науково-дослідницького центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції № 183/17 за результатами проведення експертного дослідження у сфері інтелектуальної власності від 12 вересня 2017 року. Дослідженню підлягали: винахід № 42619 від 15 червня 2004 року та нормативний документ (далі мовою оригіналу) «Краны магистральных трубопроводов. Устранение утечек газа через фланцеве соединения полиуретановым составом «Стык-Паз». Технологическая инструкция» від 30 квітня 2002 року.

На вирішення експертного дослідження експерту було поставлено питання: 1) чи міститься в нормативному документі (далі мовою оригіналу) «Краны магистральных трубопроводов. Устранение утечек газа через фланцеве соединения полиуретановым составом «Стык-Паз». Технологическая инструкция» (затверджена 30 квітня 2002 року) вся сукупність ознак винаходу за патентом України № НОМЕР_1 ?

За результатами попереднього вивчення матеріалів справи та з`ясування змісту поставленого на вирішення експертизи завдання, експерт, керуючись пунктом 4.14. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Міністерством юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 27липня 2015 року № 1350/5), змінив питання та викладав його в такій редакції: 1) чи використано в нормативному документі «Краны магистральных трубопроводов. Устранение утечек газа через фланцеве соединения полиуретановым составом «Стык-Паз». Технологическая инструкция» (затверджена 30 квітня 2002 року) вся сукупність ознак винаходу за патентом України № 42619 ?

За результатами експертного дослідження експертом зроблено висновок, що в нормативному документі (далі мовою оригіналу) «Краны магистральных трубопроводов. Устранение утечек газа через фланцевые соединения полиуретановым составом «Стык-Паз». Технологическая инструкция» (затверджена 30 квітня 2002 року) використано всю сукупність ознак винаходу за патентом України № НОМЕР_1 (т. 6 а. с. 96-102).

Заперечуючи проти вказаних висновків відповідач не надав доказів на їх спростування, не заявляв клопотання про призначення судової експертизи з метою з`ясування обставин, які потребують спеціальних знань.

Питання використання запатентованих технологій усунення витоків газу на фланцевих з`єднаннях магістральних газопроводів в ДК «Укртрансгаз» відповідно до нормативного документа (далі мовою оригіналу) «Краны магистральных газопроводов. Устранение утечекгаза через фланцеве соединения полиуретановым составом. Технологическая инструкция» а також муфтовий ремонт магістральних газопроводів відповідно до нормативного документу ГБН В.3.1-00013741-12: 2011 «Магістральні газопроводи, ремонт дуговим зварюванням в умовах експлуатації» вже досліджувались судами, а саме:

- по патенту України № НОМЕР_1 на винахід було досліджено судами в рамках цивільних справ № 2-2458/11 і № 757/29630/15-ц;

- питання використання запатентованих технологій за патентом України № НОМЕР_3 на винахід досліджувалось судами в рамках цивільної справи № 757/29628/15-ц;

- питання використання запатентованих технологій за патентом України № НОМЕР_13 на винахід вивчалися в рамках цивільних справ № 757/33127/14-ц і № 757/31495/15;

- питання використання запатентованих технологій за патентом України № НОМЕР_5 на винахід вивчалися в рамках цивільних справ № 757/17179/14-ц, № 757/29632/15-ц та № 757/31457/15-ц;

- питання використання запатентованих технологій за патентом України № НОМЕР_10 на винахід вивчалися в рамках цивільної справи № 757/23816/15-ц;

- питання використання запатентованих технологій за патентом України № НОМЕР_11 на винахід вивчалися в рамках цивільної справи № 757/31457/15-ц.

Так, рішенням Печерського районного суду м. Києва від 03 липня 2011 року в справі № 2-2458/11 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Дочірньої компанії «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» про стягнення сум авторської винагороди встановлено, що у 2000 році під час виконання робіт, які проводились в інтересах ДК «Укртрансгаз» групою авторів, запропоновано спосіб ремонту запірної арматури на діючому магістральному газопроводі без зміни режиму транспортування газу. 25 квітня 2001 року між групою винахідників, до складу якої входили позивачі, з однієї сторони, та відповідачем і ТОВ «НПИП КИАТОН» (роботодавці) з іншої сторони, укладено договір про передачу авторами роботодавцям прав на подання заявки та одержання патенту на службовий винахід. Згідно умов даного договору винахідники передають, а роботодавці приймають право як патентовласники на одержання патенту на вказаний винахід. Відповідно до п. 3.4 договору роботодавці зобов`язалися укласти з винахідниками письмові договори щодо розміру та умови виплати їм винагороди відповідно до економічної цінності винаходу, або іншої вигоди, яка може бути отримана роботодавцями. 06 жовтня 2004 року між сторонами укладено договір про виплату винагороди за використання винаходу, згідно з п. 3.2 якого розмір винагороди за використання винаходу становить 15% від фактичного прибутку, одержаного відповідачем від використання винаходу за відповідний період. Проте, авторська винагорода у визначені договором строки відповідачем виплачена не була. Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивачі посилаються на те, що незважаючи на виконання ними умов договорів від 25 квітня 2001 року та 06 жовтня 2004 року, відповідач неправомірно ухиляється від виконання своїх зобов`язань щодо виплати суми авторської винагороди. Разом з тим, п. 3.3 договору від 06 жовтня 2004 року передбачає, що винагорода за використання винаходу сплачується на підставі пакету певних документів, зокрема, копії патенту на винахід; даного договору; акту про використання винаходу із висновком про відповідність використаного технічного рішення формулі винаходу; довідки про об`єм використання винаходу; розрахунку прибутку від використання винаходу; угоди між винахідниками про розподіл винагороди та наказу керівника відповідача або філії про виплату винагороди. Позивачі були ознайомлені зі змістом умов даного зобов`язання та, відповідно, з ними погодились, що підтверджується їх підписами в тексті договору. Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивачами надано лише частину вищевказаних документів. Зокрема, в ході розгляду справи судом не здобуто доказів, які б свідчили про наявність висновків про відповідність використаного технічного рішення формулі винаходу, довідки про об`єм використання винаходу, розрахунку прибутку від використання винаходу, наказу керівника відповідача або філії про виплату винагороди. Таким чином, оскільки на даний час пакет документів не сформовано, який згідно імперативній умові договору від 06 жовтня 2004 року є обов`язковою підставою для виплати авторської винагороди, позовні вимоги задоволенню не підлягають як такі, що заявлені передчасно.

29 вересня 2015 року Печерським районним судом м. Києва винесено рішення в справі № 757/29630/15-ц за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 до ПАТ «Укртрансгаз» про стягнення авторської винагороди, яким позов задоволено. Апеляційним судом м. Києва від 24 листопада 2015 року винесено постанову за апеляційною скаргою ПАТ «Укртрансгаз» (справа № 22-ц/796/14758/2015) та 21 січня 2016 року розглянуто у касаційній інстанції та залишено без змін рішення апеляційної інстанції від 24 листопада 2015 року.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 11 грудня 2015 року в справі № 757/29628/15-ц за позовом ОСОБА_8 та ОСОБА_3 до ПАТ «Укртрансгаз» про стягнення авторської винагороди (за патентом України № НОМЕР_3 ), залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 14 квітня 2016 року (14 вересня 2016 року розглянуто у касаційній інстанції, залишено без змін рішення апеляційної інстанції від 14 квітня 2016 року) позовні вимоги задоволено та стягнуто з ПАТ «Укртрансгаз» на користь позивачів авторську винагороду, збитки від інфляції, борг за користування грошовими коштами та пеню.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 30 липня 2015 року в справі № 757/33127/14-ц за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 до ПАТ «Укртрансгаз» про стягнення авторської винагороди (за патентом України № НОМЕР_13 ) позовні вимоги задоволено та стягнуто з ПАТ «Укртрансгаз» на користь позивачів авторську винагороду та пеню за прострочку виплати авторської винагороди.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 22 грудня 2015 року в справі № 757/31495/15-ц за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_10 до ПАТ «Укртрансгаз» про стягнення авторської винагороди (за патентом України № НОМЕР_13 ) позовні вимоги задоволено та стягнуто з ПАТ «Укртрансгаз» на користь позивачів авторську винагороду, збитки від інфляції, борг за користування грошовими коштами та пеню.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 08 вересня 2014 року в справі № 757/17179/14-ц за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 до ПАТ «Укртрансгаз» про стягнення авторської винагороди (за патентом України № № НОМЕР_5 ) позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з ПАТ «Укртрансгаз» на користь позивачів авторську винагороду та пеню.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 11 грудня 2015 року в справі № 757/29632/15-ц за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 до ПАТ «Укртрансгаз» про стягнення авторської винагороди (за патентом України № № НОМЕР_5 ) позовні вимоги задоволено та стягнуто з ПАТ «Укртрансгаз» на користь позивачів авторську винагороду, збитки від інфляції, борг за користування грошовими коштами та пеню.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 11 грудня 2015 року в справі № 757/23816/15-ц за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 до ПАТ «Укртрансгаз» про стягнення авторської винагороди (за патентом України№ НОМЕР_10 ) позовні вимоги задоволено та стягнуто з ПАТ «Укртрансгаз» на користь позивачів авторську винагороду, збитки від інфляції, борг за користування грошовими коштами та пеню. Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 07 червня 2016 року, якою переглядалось зазначене рішення першої інстанції встановлено, що : «…акт про використання винаходу із висновком про відповідність використаного технічного рішення формулі винаходу, довідку про об`єм використаного винаходу, розрахунок прибутку від використання винаходу зобов`язаний скласти відповідач та видати наказ про виплату винагороди».

Зазначені судові рішення, які вступили в законну силу, доводять той факт, що в ПАТ «Укртрансгаз» дійсно мало місце широке використання винаходів позивачів у справі. Факти, встановлені судовими рішеннями перевірялися під час їх розгляду та вважаються такими, що не підлягають доказуванню.

Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 26 жовтня 2011 року в справі № 22-11980 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз Україна» про стягнення сум авторської винагороди за патентом № НОМЕР_1 , установлено, що відповідачем було допущено порушення умов договору від 06 жовтня 2004 року про виплату винагороди за використання винаходу. Апеляційним судом міста Києва встановлено перелік документів, які має підготувати відповідач згідно з п. 3.3. договору та стягнуто з ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» на користь авторів авторську винагороду та пеню за прострочку виплати винагороди.

Відповідно до частини першої статті 54 Конституції України громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв`язку з різними видами інтелектуальної діяльності.

Згідно зі статтею 432 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності.

Відповідно до частин першої та п`ятої статті 35 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» захист прав на винахід (корисну модель) здійснюється у судовому та іншому встановленому законом порядку. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у зв`язку з застосуванням цього Закону. Суди відповідно до їх компетенції розв`язують, зокрема, спори про: авторство на винахід (корисну модель); встановлення факту використання винаходу (корисної моделі); встановлення власника патенту; порушення прав власника патенту; укладання та виконання ліцензійних договорів; право попереднього користування; компенсації.

Згідно зі статтею 428 ЦК України право інтелектуальної власності, яке належить кільком особам спільно, може здійснюватися за договором між ними. У разі відсутності такого договору право інтелектуальної власності, яке належить кільком особам, здійснюється спільно.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 464 ЦК України майновими правами інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок є виключне право дозволяти використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка (видавати ліцензії).

Згідно з частиною першою статті 465 ЦК України майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок є чинними з дати, наступної за датою їх державної реєстрації, за умови підтримання чинності цих прав відповідно до Закону.

Відповідно до частини п`ятої статті 8 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» винахіднику належить право авторства, яке є невід`ємним особистим правом і охороняється безстроково. Винахідник має право на присвоєння свого імені створеному ним винаходу (корисні моделі).

Згідно з частинами першою та другою статті 8 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» право на одержання патенту має винахідник, якщо інше не передбачено цим Законом. Винахідники, які спільно створили винахід (корисну модель), мають однакові права на одержання патенту, якщо інше не передбачено угодою між ними.

За змістом статей 627, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 ЦК України визначено , що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Особливістю процесу доказування у справах про порушення прав інтелектуальної власності на винахід є правова презумпція, встановлена у частині другій статті 28 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі». Згідно з цією нормою будь- який продукт, процес виготовлення якого охороняється патентом, за відсутності доказів протилежного вважається виготовленим із застосуванням цього процесу за умови виконання принаймні однієї з двох вимог: продукт, виготовлений із застосуванням процесу, що охороняється патентом, є новим; існують підстави вважати, що зазначений продукт виготовлено із застосуванням даного процесу і власник патенту не в змозі шляхом прийнятних зусиль визначити процес, що застосовувався при виготовленні цього продукту. В такому разі обов`язок доведення того, що процес виготовлення продукту, ідентичного тому, що виготовляється із застосуванням процесу, який охороняється патентом, відрізняється від останнього, покладається на особу, стосовно якої є достатні підстави вважати, що вона порушує права власника патенту. Отже, за цією нормою автора винаходу звільнено від доказування факту проведення ремонтних робіт із застосуванням запатентованого процесу. Тягар доказування протилежного покладається на особу, яка використовує розроблену автором технологію (винахід).

Такі висновки викладені, зокрема, в постанові Верховного Суду від 04 вересня 2019 року в справі № 757/39433/16-ц.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно з частиною першою статті 420 ЦК України до об`єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать винаходи.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» винахід (корисна модель) - це результат інтелектуальної, творчої діяльності людини в будь-якій сфері технології. Винахідник - людина, інтелектуальною, творчою діяльністю якої створено винахід (корисну модель). Патент (патент на винахід, патент на секретний винахід, патент на корисну модель, патент на секретну корисну модель) - охоронний документ, що засвідчує пріоритет, авторство і права на винахід (корисну модель).

Згідно зі статтею 462 ЦК України набуття права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок засвідчується патентом. Обсяг правової охорони визначається формулою винаходу, корисної моделі, сукупністю суттєвих ознак промислового зразка.

Умови та порядок видачі патенту встановлюються законом.

За правилами ст. 463 ЦК України, суб`єктами права інтелектуальної власності на корисну модель та промисловий зразок є: 1) винахідник, автор промислового зразка; 2) інші особи, які набули прав на винахід, корисну модель та промисловий зразок за договором чи законом.

Особа, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, може використовувати цей об`єкт на власний розсуд, з додержанням при цьому прав інших осіб; використання об`єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом; умови надання дозволу (видачі ліцензії) на використання об`єкта права інтелектуальної власності можуть бути визначені ліцензійним договором, який укладається з додержанням вимог цього Кодексу та іншого закону (частини друга-четверта статті 426 ЦК України).

Порушення права інтелектуальної власності, в тому числі, невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену ЦК України, законом чи договором (стаття 431 ЦК).

Враховуючи наведене, встановивши, що АТ «Укртрансгаз» використував запатентовані позивачами винаходи по патентах України НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , 78664, 78963, НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13 з порушенням укладених між ним та позивачами договорів про виплату винагороди за використання винаходів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про зобов`язання АТ «Укртрансгаз» (ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України») виконати умови договірних відносин наступним шляхом: скласти і затвердити акти використання винаходів за встановленою формою, за всіма фактами використання винаходів за весь термін дії патентів, які ще не були складені або з якими не були ознайомлені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ; виконати розрахунки економічної вигоди, отриманої АТ «Укртрансгаз» (ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України») від використання винаходів, вираженої у формі, передбаченій договором (економічного ефекту, фактичного прибутку), ознайомити з ними ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та провести розрахунок і нарахування авторської винагороди за використання винаходів за всіма фактами використання винаходів за весь термін дії патентів, за якими не було виплачено авторську винагороду.

Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки по своїй суті зводяться до незгоди з висновками суду щодо їх оцінки та неправильного тлумачення чинного законодавства, а тому апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції всебічно і повно з`ясував обставини справ та надав об`єктивну оцінку зібраним і дослідженим доказам.

У свою чергу, колегія суддів звертає увагу, що особливістю процесу доказування у справах про порушення прав інтелектуальної власності на винахід є правова презумпція, встановлена у ч. 2 ст. 28 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі». Тягар доказування покладається на особу, яка використовує розроблену автором технологію (винахід), тобто на відповідача.

Під час розгляду справи суд першої інстанції неодноразово витребовував у відповідача докази на підтвердження заявлених у відзиві доводів та спростування заявлених позивачами вимог, проте відповідні ухвали відповідач не виконав та докази не надав. Вказані дії відповідача суд розцінив як порушення останнім принципів змагальності сторін, добросовісності та обов`язку сприяти суду у всебічному, повному й об`єктивному з`ясуванні обставин справи.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частин першої статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Печерського районного суду м. Києва від 26 березня 2026 року - без змін, оскільки підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись статтями 268, 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укртрансгаз» залишити без задоволення.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 26 березня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 21 вересня 2026 року

Головуючий: Судді: