Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №757/27729/25-ц — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження: Доповідач - Кафідова О.В.

22-ц/824/12485/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 757/27729/25-ц

17 вересня 2026 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кафідової О.В.

суддів - Оніщука М.І.

- Шебуєвої В.А.

при секретарі - Д'яченко М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 02 лютого 2026 року, ухвалене під головуванням судді Головко Ю.Г., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Розетка.УА», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Гратіс-Сервіс», про розірвання договору купівлі-продажу, повернення коштів, стягнення моральної шкоди та штрафу, -

в с т а н о в и в:

Учервні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, у якому просила розірвати укладений 17.08.2024 між нею та відповідачем договір купівлі-продажу робота-пилососа Xiaomi Robot Vacuum E10, повернути їй сплачені за товар кошти в розмірі 6799,00 грн, стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн та штраф у розмірі 3399,50 грн.

В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 посилається на те, що 17.08.2024 року за замовленням №821263942 вона придбала робот-пилосос Xiaomi Robot Vacuum E10 вартістю 6799,00 грн, який у період гарантії виявив істотні недоліки (несправна навігація, відсутність побудови карти, неможливість повернення на базу, висипання сміття, пошкодження турбо-щітки). 15.03.2025 та повторно 29.03.2025 товар передавався на діагностику через продавця, однак недоліки усунуті не були, що підтверджується актами та листуванням, при цьому після обслуговування було додатково пошкоджено комплектуючі. Відповідно до актів ТОВ «Гратіс-Сервіс» від 25.03.2025 та 08.04.2025, недоліки формально «не виявлено», без належної перевірки, а 14.05.2025 представник сервісного центру фактично підтвердив відсутність повторної діагностики. Позивач направила претензію, однак відповідач листом від 22.05.2025 безпідставно відмовив у задоволенні вимог, порушивши ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» та вимоги Постанови КМУ №1251 від 28.11.2023 щодо гарантійного ремонту, зокрема не забезпечив перевірку товару у присутності споживача та належне документальне оформлення. Внаслідок неналежного виконання гарантійних зобов`язань, ухилення від усунення недоліків та порушення прав споживача позивач обґрунтовує вимоги про розірвання договору купівлі-продажу, повернення 6799,00 грн, стягнення моральної шкоди 5000,00 грн та штрафу 50% від суми (3399,50 грн).

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 02 лютого 2026 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачем у повному обсязі виконано обов`язок щодо організації перевірки якості товару, при цьому обставини відсутності технічних несправностей підтверджуються як актами діагностики, так і поясненнями представника авторизованого сервісного центру.

Натомість позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу у розумінні статей 76-81 ЦПК України, який би спростовував зазначені висновки або об`єктивно підтверджував наявність недоліків товару. Надані позивачем фото- та відеоматеріали не дають можливості встановити наявність технічної несправності товару та не спростовують висновків авторизованого сервісного центру. Крім того, позивач не скористалася правом на проведення незалежної експертизи товару, що також свідчить про недоведеність заявлених вимог.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, 25 травня 2026 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі, судові витрати покласти на відповідача.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги заявник вказує на те, що всупереч нормам процесуального закону, в тому числі частині 6 статті 259 ЦПК України рішення було винесене із порушенням строків. У тексті оскаржуваного рішення зазначено, що воно ухвалене 02.02.2026 року. Разом з тим, повний текст рішення був підписаний суддею із застосуванням електронного цифрового підпису лише 23.04.2026 року, тобто майже через три місяці після дати його ухвалення.

Крім того, у матеріалах справи відсутній технічний запис судового засідання та протокол судового засідання, хоча справа розглядалася за участю (викликом) сторін, за ініціативою суду, попри відсутність клопотань останніх.

Відсутність протоколу судового засідання та технічного запису судового засідання унеможливлює перевірку: фактичного перебігу судового розгляду; заявлених сторонами клопотань; дослідження доказів; пояснень учасників справи; дотримання судом принципів гласності, змагальності та рівності сторін.

У ході провадження у справі, ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 25.08.2026 року було залучено ТОВ «Гратіс-Сервіс» як третю особу без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача. При цьому, судом всупереч вимогам ч.5 ст. 53 ЦПК України не наведено жодного належного обґрунтування такої процесуальної дії. У свою чергу, судом не взято до уваги заперечення позивачки надані суду 28.06.2025р. (номер документа в підсистемі «Електронний суд» №90006/25-Вх) проти залучення третьої особи за відсутності доказів та обґрунтування такого залучення третьої особи.

Фактично суд безпідставно розширив коло учасників процесу та надав третій особі протиправно статус «Авторизованого сервісного центру», який був використаний для підтримки позиції відповідача. Разом з тим товар, що належить позивачці було передано відповідачем третій особі за відсутності юридичного обґрунтовування, що було також проігноровано судом, отже порушено права позивачки та вимоги ст.53 ЦПК України.

Судом не досліджено належним чином докази у справі. Суд першої інстанції формально поклав в основу рішення виключно пояснення відповідача та третьої особи надані у судовому засіданні, не надавши належної оцінки доказам та доводам позивача. З цього приводу звертає увагу, що в основу обґрунтування оскаржуваного рішення суд покладається виключно на позиції відповідача та третьої особи, викладені ніби-то під час судового засідання, за фактичної відсутності протоколу судового засідання та технічного запису судового засідання, а відповідачем та третьою особою у ході розгляду справи не долучено жодних доказів всупереч ч.1 ст.81 ЦПК України та ч.3 ст.83 ЦПК України до письмових заяв.

Судом неправильно застосовані норми ст. 1, ст. 8, ст.10, ст.15 та ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» Суд дійшов помилкового висновку про те, що саме позивачка повинна була доводити наявність недоліків товару. Хоча позивачкою були надані усі наявні докази таких недоліків, зокрема фото- та відеодокази, які долучені до матеріалів справи, листування із відповідачем, акти прийому товару на діагностику, які свідчать про повну комплектацію товару та його неушкодженість до здачі в гарантійний ремонт.

Водночас частина 14 статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» прямо передбачає, що саме продавець повинен довести, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування товаром, а експертиза товару проводиться споживачем за необхідності.

Жодного належного та допустимого доказу того, що:- недоліки виникли з вини позивача;- товар використовувався неналежним чином;- пошкодження комплектуючих спричинені споживачем, - відповідач суду не надав.

У серпні 2026 року ТОВ «Розетка.УА» та ТОВ «Гратіс-Сервіс» подали відзив на апеляційну скаргу, в якому просили її відхилити, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Розетка.УА», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Гратіс-Сервіс» в судове засідання не з`явились. У відзивах на апеляційну скаргу просили суд розглядати справу за їх відсутності.

З огляду на вище викладене колегія суддів вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності не з`явившихся сторін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з таких підстав.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, що 17.08.2024 ОСОБА_1 придбала у ТОВ «Розетка.УА» за замовленням № 821263942 робот-пилосос Xiaomi Robot Vacuum E10 вартістю 6799,00 грн, що підтверджується скріншотом замовлення із сайту продавця, копією електронного чеку № zvc7eCywxyl від 17.08.2024 та видатковою накладною.

Після звернень позивача щодо наявності недоліків, відповідачем було організовано проведення діагностики товару відповідно до вимог Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.11.2023 №1251.

Товар двічі передавався до авторизованого сервісного центру ТОВ «Гратіс-Сервіс», а саме: за актом прийому на діагностику від 15.03.2025 року, з оформленням результатів актом №2503-3424 від 25.03.2025 року, згідно з яким заявлена несправність не виявлена; за актом прийому на діагностику від 29.03.2025 року, з оформленням результатів актом №2504-3125 від 08.04.2025 року, відповідно до якого заявлена несправність також не виявлена.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на відновлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтею 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Права покупця у разі продажу йому товару неналежної якості визначено статтею 708 ЦК України.

Звертаючись до суду із вказаним позовом, ОСОБА_1 посилалася на наявність недоліку придбаного нею товару та просила розірвати договір купівлі-продажу на підставі статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів».

Цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (пункт 22 частини першої статті 1 Закону).

Згідно з частиною першою статті 4 Закону, споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: захист своїх прав державою; належну якість продукції та обслуговування; безпеку продукції; необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця); відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав; об`єднання в громадські організації споживачів (об`єднання споживачів).

У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця) або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов`язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника:1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар (частина перша статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Статтею 1 вказаного Закону визначено, що істотний недолік - недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

Недолік - будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів, умовам договорів або вимогам, що пред`являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем).

Отже, за правилами статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право вимагати розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку саме істотного недоліку, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, а не будь-якого недоліку.

Саме на споживача покладається обов`язок довести наявність істотного недоліку продукції, а тягар доказування причин виникнення недоліку товару покладений на продавця.

Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 559/388/17, від 14 січня 2021 року у справі № 755/11237/17, від 26 січня 2022 року у справі № 755/5301/16, від 26 лютого 2025 року у справі № 619/3972/21 (провадження № 61-5655св24).

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 02 жовтня 2012 року у справі № 23/236 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 523/6003/14-ц (провадження № 14-84цс18), обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) закон покладає саме на замовника.

Враховуючи наведене, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про не доведення позивачем заявлених нею позовних вимог, зокрема, наявності істотного недоліку продукції, про які вона вказує в позові. Натомість, відповідач, на вимогу позивача, виконав свій обов`язок щодо організації перевірки якості товару, під час якої не встановив заявлених позивачем недоліків.

Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції погоджується та вважає їх правильними, оскільки саме на споживача покладається обов`язок довести наявність істотного недоліку продукції, проте позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу у розумінні статей 76-81 ЦПК України на підтвердження таких доводів.

Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки по своїй суті зводяться до незгоди з висновками суду щодо їх оцінки та неправильного тлумачення чинного законодавства, а тому апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції всебічно і повно з`ясував обставини справ та надав об`єктивну оцінку зібраним і дослідженим доказам.

Що стосується доводів заявника про порушення норм процесуального права, зокрема, відсутності протоколу судового засідання та технічного запису судового засідання, що унеможливлює перевірку фактичних обставин справи та доводі сторін, то такі не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на законність та обґрунтованість судового рішення, яке ухвалено на підставі наявних в матеріалах справи доказах.

Інші доводи апеляційної скарги щодо порушення судом норм процесуального права не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду.

Отже, колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частин першої статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Печерського районного суду м. Києва від 02 лютого 2026 року - без змін, оскільки підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись статтями 268, 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 02 лютого 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 21 вересня 2026 року

Головуючий: Судді: