Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №760/11792/26 — Київський апеляційний суд

Суд: Київський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Дата: 20 вересня 2026 р.

Справа: №760/11792/26

Суддя: Таргоній Дар'я Олександрівна

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 760/11792/26 Головуючий у І інстанції Кравченко Я.В.

Провадження № 33/824/4033/2026 Головуючий у ІІ інстанції Таргоній Д.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 вересня 2026 року Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Таргоній Д.О., перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Кузьмічова Олексія Дмитровича на постанову Солом`янського районного суду м. Києва від 02 липня 2026 року про притягнення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 02 липня 2026 рокуОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу, на підставі ч. 2 ст. 30 КУпАП, до стягнення призначеного ОСОБА_1 за даною постановою, приєднано невідбуту частину стягнення відповідно до постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 08 серпня 2024 року у справі №752/15291/24 та остаточно застосовано до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами cтроком на 8 (вісім) років 1 (один) місяць 17 (сімнадцять) днів, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 665,60 грн.

Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, захисник ОСОБА_1 - адвокат Кузьмічов О.Д. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Солом`янського районного суду м. Києва від 02 липня 2026 рокускасувати та прийняти нову, якою провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності закрити, за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постановою Київського апеляційного суду від 03 серпня 2026 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Кузьмічова Олексія Дмитровича на постанову Солом`янського районного суду м. Києва від 02 липня 2026 року повернути собі, яка її подала, з тих підстав, що адвокат Кузьмічов О.Д. в порушення вимог ч. 2 ст. 271 КУпАП не надав суду апеляційної інстанції витягу з договору, засвідченого підписами сторін, в якому зазначаються повноваження адвоката або обмеження його прав на вчинення окремих дій як захисника, який обов`язково додається до ордеру.

07 серпня 2026 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Кузьмічов О.Д. повторно подав апеляційну скаргу на постанову Солом`янського районного суду м. Києва від 02 липня 2026 року, долучивши при цьому Договір про надання правничої від 06 липня 2026 року на підтвердження своїх повноважень щодо захисту інтересів ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - адвокат Кузьмічов О.Д., посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просить постанову Солом`янського районного суду м. Києва від 02 липня 2026 рокускасувати та прийняти нову, якою провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності закрити, за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення

Разом з апеляційною скаргою захисник ОСОБА_1 - адвокат Кузьмічов О.Д. подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого зазначає, що його підзахисний не брав участі в судовому засіданні 02 липня 2026 року, копію оскаржуваної постанови не отримував, про сам факт розгляду даної справи дізнався випадково з Єдиного державного реєстру судових рішень лише 22 липня 2026 року, тобто вже після спливу десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Таким чином, захисник ОСОБА_1 - адвокат Кузьмічов О.Д.вважає, що пропуск строку на апеляційне оскарження відбувся з поважних причин, незалежних від його волі та волі його підзахисного.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню особі, якою вона подана, з таких підстав.

Право доступу до суду апеляційної інстанції для оскарження рішення суду є невід`ємною частиною права на справедливий судовий розгляд з метою перевірки законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, що може змінюватись у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 року у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства»).

Згідно приписів ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Діючим Кодексом України про адміністративні правопорушення чітко встановлено процедуру та строки оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Правом на апеляційне оскарження постанови судді по справі про адміністративне правопорушення, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, розпоряджається на власний розсуд в межах процесуального закону.

Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання.

Апеляційний суд виходить з того, що про поважність причин для поновлення строку апеляційного оскарження може свідчити наявність конкретних обставин, які об`єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду зі скаргою протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження рішення суду, виникли раптово, носили несподіваний характер і не могли бути контрольовані апелянтом.

Питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку з урахуванням того, які саме дані наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження та чи підтверджуються вони відповідними доказами.

Судом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 640190складено працівниками поліції 14 квітня 2026 року, оскаржувана постанова судді була винесена 02 липня 2026 року.

Апеляційну скаргу захисник ОСОБА_1 - адвокат Кузьмічов О.Д.вперше подав лише 22 липня 2026 року, пропустивши встановлений законом 10-денний строк на апеляційне оскарження.

З матеріалів справи вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення надійшов до суду першої інстанції 20 листопада 2025 року, перше судове засідання було призначено на 10 грудня 2025 року, про дату, час та місце розгляду завчасно та належним чином було повідомлено особу, що притягається до адміністративної відповідальності.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 належним чином повідомлявся про судові засідання, які були призначені на 21 травня 2026 року, 11 червня 2026 року, 02 липня 2026 року шляхом направлення судових повісток про виклик в судове засідання на вказану в протоколі про адміністративне правопорушення адресу місця проживання та на зазначений ОСОБА_1 номер телефону, що підтверджується матеріалами справи.

Крім того, під час складання протоколу у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 повідомлено про місце розгляду справи.

В судове засідання 02 липня 2026 року належним чином повідомлений ОСОБА_1 не з`явився.

З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що оскаржувану постанову надіслано судом до ЄДРСР - 02 липня 2026 року, зареєстровано - 03 липня 2026 року, забезпечено надання загального доступу - 06 липня 2026 року.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що ОСОБА_1 та його адвокат Кузьмічов О.Д., з яким ОСОБА_1 уклав договір про надання правничої допомоги 06 липня 2026 року, знаючи про судовий розгляд стосовно останнього та винесення оскаржуваної постанови, не виявили зацікавленості щодо подання апеляційної скарги у визначений законом десятиденний строк на апеляційне оскарження.

Апеляційний суд критично оцінює твердження адвоката про те, що його підзахисний дізнався про наявність оскаржуваної постанови випадково з Єдиного державного реєстру судових рішень лише 22 липня 2026 року. Апеляційний суд звертає увагу, що адвокат Кузьмічов О.Д. не цікавився станом розгляду даної справи після укладення договору про надання правничої допомоги 06 липня 2026 року, зокрема шляхом подання відповідних клопотань/заяв до суду першої інстанції, оскільки матеріали справи таких не містять.

Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини зазначається, що у кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» (Заява № 3236/03).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення суду у справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 р.).

Разом з тим, сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі "Олександр Шевченко проти України").

Отже, як вбачається з матеріалів справи, захисник ОСОБА_1 - адвокат Кузьмічов О.Д., достовірно знаючи про те, що відносно його підзахисного було складено протокол про адміністративне правопорушення та знаючи, що розгляд справи за даним протоколам проводився в суді першої інстанції, за наслідком розгляду справи була винесена постанова, знехтував своїми процесуальними обов`язками та не виявив зацікавленості щодо вчасної подачі апеляційної скарги на постанову Солом`янського районного суду м. Києва від 02 липня 2026 року.

Суд апеляційної інстанції також зауважує, що доказів звернення до суду першої інстанції з відповідними заявами про отримання копії оскаржуваної постанови матеріали справи не містять.

З огляду на вказане, враховуючи, що захисник ОСОБА_1 - адвокат Кузьмічов О.Д. у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження не наводить конкретних обставин, які унеможливили подання апеляційної скарги на постанову судді у передбачений законом десятиденний строк, починаючи з моменту винесення постанови, апеляційний суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання.

Будь-яких інших посилань на поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження клопотання не містить, у зв`язку з чим, апеляційний суд не вбачає підстав для поновлення захиснику ОСОБА_1 - адвокату Кузьмічову О.Д.строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП у разі відмови у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови суду, апеляційна скарга повертається особі, яка її подала.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду апеляційним судом і підлягає поверненню у зв`язку із відмовою в поновленні строку на апеляційне оскарження.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суду

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Кузьмічова Олексія Дмитровичапро поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Солом`янського районного суду м. Києва від 02 липня 2026 року відмовити.

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Кузьмічова Олексія Дмитровича на постанову Солом`янського районного суду м. Києва від 02 липня 2026 рокуповернути особі, яка її подала, як таку що подана після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського апеляційного суду Д.О.Таргоній

Оригінал: reyestr.court.gov.ua