Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №924/661/25 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 924/661/25

Провадження № 22-ц/820/2034/26

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П`єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І.,

секретар судового засідання Заворотна А.В.

за участю представника відповідачів – адвоката Пузирка О.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом Фермерського господарства «Веселка» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа – Теофіпольська селищна рада Хмельницького району Хмельницької області, про визнання права постійного користування земельними ділянками та витребування майна з чужого незаконного володіння, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка подана їх представником – адвокатом Пузирком Олександром Олександровичем, на рішення Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 06 липня 2026 року (суддя Самойлович А.П.).

Заслухавши доповідача, пояснення представника учасників справи, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги,

в с т а н о в и в:

У червні 2025 року ФГ «Веселка» звернулося до Господарського суду Хмельницької області з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа Теофіпольська селищна рада Хмельницького району Хмельницької області, про визнання права постійного користування земельними ділянками та витребування майна з чужого незаконного володіння.

В обґрунтування позову зазначалось, що 25 березня 1994 року рішенням п`ятнадцятої сесії Теофіпольської районної Ради народних депутатів Хмельницької області ХХІ скликання № 5 «Про розгляд заяв громадян району «Про надання у користування земельних ділянок для ведення селянських (фермерських) господарств», враховуючи погодження Новоствавецької сільської Ради народних депутатів та рішення районної конкурсної комісії для ведення селянських (фермерських) господарств, виділено громадянину ОСОБА_4 , жителю села Новоставці, 20 гектарів рільних земель із земель запасу розташованих в західній частині землекористування агрофірми «Полква». У вересні 1994 року комісією у складі головного інженера-землевпорядника Теофіпольського району, представника Новоставецьої сільської Ради, землевпорядника Хмельницького філіалу інституту «УкрНДІземпроєкт» та ОСОБА_4 складено акт про встановлення границь ділянки в натурі, яка була передана ОСОБА_4 згідно із рішення Теофіпольської районної Ради народних депутатів Хмельницької області № 5 від 25 березня 1994 року.

На підставі вказаного вище рішення Теофіпольською районною Радою народних депутатів Хмельницької області ОСОБА_4 видано державний акт на право постійного користування землею серії ХМ № 0005. За змістом зазначеного державного акта вбачається те, що громадянину ОСОБА_4 надано в постійне користування земельну ділянку, площею 20,0 гектарів, в межах згідно з планом на території Новоставецьої сільської Ради для ведення селянського (фермерського) господарства. З метою забезпечення реалізації процедури використання земельної ділянки, площею 20,0 гектарів, для ведення селянського (фермерського) господарства на підставі рішення ОСОБА_4 22 листопада 1994 року здійснено державну реєстрацію створення Селянського (фермерського) господарства «Веселка» (код в ЄДРПОУ 21334935), що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, довідкою про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, статутом Селянського (фермерського) господарства «Веселка».

02 квітня 2012 року протоколом зборів Селянського (фермерського) господарства «Веселка» № 1 змінено найменування вказаного господарства із селянське (фермерське) господарство «Веселка» на Фермерське господарство «Веселка».

Таким чином, зазначалось, що Фермерське господарство «Веселка» (попереднє найменування – Селянське (фермерське) господарство «Веселка») відповідно до положення чинних на момент виникнення відповідних правовідносин норм набуло на праві постійно користування земельну ділянку, площею 20 гектарів, для ведення фермерського господарства, яка розташована на території Новоставецької сільської ради Теофіпольського району (на данйи час – Хмельницького району) Хмельницької області.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, права та обов`язки ОСОБА_4 успадковано дочкою останнього – ОСОБА_5 .

За наслідками прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , за ОСОБА_5 зареєстровано статус засновника та голови Фермерського господарства «Веселка», що підтверджується відомостями та випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формування й Статуту вказаного господарства.

Фермерське господарство «Веселка», будучи користувачем земельної ділянки площею 20,0 гектарів на підставі державного акта на право постійного користування землею серії ХМ № 0005, продовжувало використовувати вказану земельну для ведення фермерського господарства, здійснювало її оброблення й вирощування сільськогосподарських культур.

Разом з тим, голові Фермерського господарства «Веселка» стало відомо про те, що колишні члени Фермерського господарства «Веселка», а саме: громадяни ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , за відсутності на те відповідного погодження позивача, здійснили приватизацію земельних ділянок, які розташовані в межах земельної ділянки, площею 20,0 гектарів, яка перебуває на праві постійного користування у Фермерського господарства «Веселка».

Так, зокрема, 04 грудня 2019 року рішеннями Новоставецької сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області «Про затвердження технічної документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» № 85-9/2019, № 88-9/2019 та № 90-9/2019 затверджено технічні документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) й передано ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_7 відповідно наступні земельні ділянки для ведення фермерського господарства, які розташовані на території Новоставецької сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області, а саме: площею 2,3494 га, кадастровий номер 6824785000:04:002:0056; площею 2,3494 га, кадастровий номер 6824785000:04:002:0057; площею 2,3492 га, кадастровий номер 6824785000:04:002:0053.

Як було надалі встановлено позивачем, вказані земельні ділянки передано в порядку приватизації у приватну власність ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_7 за рахунок території земельної ділянки, площею 20,0 гектарів, яка належить на праві постійного користування Фермерському господарству «Веселка», що підтверджується наказами Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області від 26 вересня 2014 року.

Фермерське господарство зазначало, що ним будь-яких нотаріального засвідчених згод на вилучення в останнього спірних земельних ділянок та їх передання у власність третім особам не надавалось.

А тому, позивач вважав, що приватизація відповідачами земельних ділянок здійснено без згоди позивача за рахунок земельної ділянки, яка перебуває в користуванні позивача, що свідчить про протиправність дій відповідачів щодо набуття ними у власність вказаних земельних ділянок.

Оскільки спірні земельні ділянки є окремо визначеними об`єктами нерухомого майна, враховуючи, що у позивача відсутній документ на кожен із вказаних об`єктів, з метою підтвердження за позивачем права користування, слід визнати за позивачем право постійного користування земельними ділянками: площею 2,3494 га, кадастровий номер 6824785000:04:002:0056, площею 2,3494 га; кадастровий номер 6824785000:04:002:0057, площею 2,3492 га, кадастровий номер 6824785000:04:002:0053.

Крім того, Фермерське господарство «Веселка» наділено правом на звернення до суду з вимогами про витребування майна з чужого незаконного володіння з метою ефективного захисту порушеного речового права.

Враховуючи викладене вище, позивач просив суд:

- визнати за ФГ "Веселка" права постійного користування на земельні ділянки для ведення фермерського господарства (01.02), площею 2,3494 га, кадастровий номер 6824785000:04:002:0056, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1970289668247, площею 2,3494 га; кадастровий номер 6824785000:04:002:0057, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1970600768247, площею 2,3492 га; кадастровий номер 6824785000:04:002:0053, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1970590168247, які розташовані за адресою: Хмельницька обл., Теофіпольський р-н, Новоставецька сільська рада;

- витребувати з незаконного володіння ОСОБА_3 земельну ділянку, площею 2,3494 га, кадастровий номер 6824785000:04:002:0056, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1970289668247, для ведення фермерського господарства (01.02), яка розташована за адресою: Хмельницька обл., Теофіпольський р-н, Новоставецька сільська рада;

- витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 земельну ділянку, площею 2,3494 га, кадастровий номер 6824785000:04:002:0057, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1970600768247, для ведення фермерського господарства (01.02), яка розташована за адресою: Хмельницька обл., Теофіпольський р-н, Новоставецька сільська рада;

- витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 2,3492 га, кадастровий номер 6824785000:04:002:0053, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1970590168247, для ведення фермерського господарства (01.02), яка розташована за адресою: Хмельницька обл., Теофіпольський р-н, Новоставецька сільська рада.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 23.10.2025 позов задоволено частково.

Витребувано у ОСОБА_3 на користь ФГ "Веселка" земельну ділянку, площею 2,3494 га, кадастровий номер 6824785000:04:002:0056, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1970289668247, для ведення фермерського господарства (01.02), яка розташована за адресою: Хмельницька обл., Теофіпольський р-н, Новоставецька сільська рада.

Витребувано у ОСОБА_2 на користь ФГ "Веселка" земельну ділянку, площею 2,3494 га, кадастровий номер 6824785000:04:002:0057, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1970600768247, для ведення фермерського господарства (01.02), яка розташована за адресою: Хмельницька обл., Теофіпольський р-н, Новоставецька сільська рада.

Витребувано у ОСОБА_1 на користь ФГ "Веселка" земельну ділянку, площею 2,3492 га, кадастровий номер 6824785000:04:002:0053, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1970590168247, для ведення фермерського господарства (01.02), яка розташована за адресою: Хмельницька обл., Теофіпольський р-н, Новоставецька сільська рада.

В решті позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду Хмельницької області від 07.11.2025 заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ФГ "Веселка" по 7 000 грн витрат на професійну правничу допомогу. У стягненні решти судових витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.01.2026 апеляційні скарги представника відповідачів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - адвоката Пузирка Олександра Олександровича на рішення Господарського суду Хмельницької області від 23.10.2025 та на додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.11.2025 у справі №924/661/25 задоволено частково.

Рішення Господарського суду Хмельницької області від 23.10.2025 та додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.11.2025 у справі № 924/661/25 скасовано.

Провадження у справі № 924/661/25 закрито.

Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 09.10.2025 у справі № 924/661/25 скасовано.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.01.2026 заяву ФГ «Веселка» про направлення справи за встановленою юрисдикцією задоволено.

Справу №924/661/25 за позовом Фермерського господарства «Веселка» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа – Теофіпольська селищна рада Хмельницького району Хмельницької області, про визнання права постійного користування земельними ділянками та витребування майна з чужого незаконного володіння передано до Теофіпольського районного суду Хмельницької області.

Рішенням Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 06 липня 2026 року позов задоволено частково.

Витребувано у ОСОБА_3 на користь ФГ «Веселка» земельну ділянку, площею 2,3494 га, кадастровий номер 6824785000:04:002:0056, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1970289668247, для ведення фермерського господарства (01.02), яка розташована на території Новоставецької сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області (в даний час – Теофіпольська територіальна громада Хмельницького району Хмельницької області).

Витребувано у ОСОБА_2 на користь ФГ «Веселка» земельну ділянку, площею 2,3494 га, кадастровий номер 6824785000:04:002:0057, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1970600768247, для ведення фермерського господарства (01.02), яка розташована на території Новоставецької сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області (в даний час – Теофіпольська територіальна громада Хмельницького району Хмельницької області).

Витребувано у ОСОБА_1 на користь ФГ «Веселка» земельну ділянку, площею 2,3494 га, кадастровий номер 6824785000:04:002:0053, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1970590168247, для ведення фермерського господарства (01.02), яка розташована на території Новоставецької сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області (в даний час – Теофіпольська територіальна громада Хмельницького району Хмельницької області).

Відмовлено в задоволенні решти позовних вимог.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ФГ «Веселка» сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 2505,54 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ФГ «Веселка» сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 2505,54 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ФГ «Веселка» сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 2505,54 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Пузирка О.О., подали апеляційну скаргу, в якій просять його скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. При цьому, посилаються на невідповідність висновків, суду фактичним обставинам справи, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом норм матеріального права.

Вказують, що жоден із раніше прийнятих та нині чинних законів не забороняє приватизації земель, що перебувають у користуванні фермерського господарства членами фермерського господарства. Необхідною умовою передачі цих земель у власність членам фермерського господарства є згода всіх членів фермерського господарства, голови фермерського господарства, що є рівнозначним згоді юридичної особи ФГ «Веселка». Ця умова була дотримана.

Стосовно висновку суду відносно згоди фермерського господарства на вилучення спірних земельних ділянок та передачі їх відповідачам, зазначають, що у 2014 році всі члени ФГ «Веселка», а саме: ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 звернулися до Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області із заявами про надання дозволу на виготовлення технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у розмірі земельної частки (паю), що відповідає розміру земельної частки (паю) на території Новоставецької сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області та передачу земельної ділянки у власність вище вказаним особам, як членам ФГ «Веселка» за рахунок земель, що перебувають в постійному користуванні ФГ «Веселка».

Зазначають, що до матеріалів справи додано Статут ФГ «Веселка» в редакції від 20.12.2012 та технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі, розроблена на замовлення членів ФГ. Згідно цього Статуту членами ФГ «Веселка» є всі вище названі особи. В технічній документації із землеустрою містяться заяви членів ФГ «Веселка» на ім`я в. о. начальника ГУ Держземагенства у Хмельницькій області ОСОБА_14 , які за змістом є майже ідентичними та однотипними. В цих заявах викладене прохання передати земельну ділянку у власність як члену ФГ «Веселка» із земельної ділянки загальною площею 20 га, що надана в постійне користування ОСОБА_4 для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів. При цьому, констатується, що громадянин, член ФГ на час подання цієї заяви не використав своє право на приватизацію земельної ділянки.

Вказують, що з огляду на те, що всі члени фермерського господарства, в тому числі і голова фермерського господарства Марценюк О.Г., подавши заяви до ГУ Держземагенства про набуття у власність земельних ділянок за рахунок земель фермерського господарства, що перебувають у постійному користуванні фермерського господарства, а згодом до Новоставецької сільської ради з проханням затвердити проєкти землеустрою та передати їм у власність земельні ділянки, то ці дії у своїй сукупності засвідчують згоду фермерського господарства на передачу їх членам фермерського господарства, в тому числі відповідачам.

На думку скаржників, успадкування прав постійного користування земельною ділянкою особисто ОСОБА_15 прямо заборонено законом.

Стосовно звернення позивача з позовом саме до відповідачів, а не до всіх членів фермерського господарства, які набули у власність земельні ділянки за рахунок земель, що перебували у постійному користуванні фермерського господарства скаржники зазначають наступне. Відповідачі звертали на цю обставину увагу у своїх запереченнях проти позову не оспорюючи принцип диспозитивності цивільного процесу, а лише підкреслючи спільну волю членів фермерського господарства, в тому числі і голови фермерського господарства Марценюк О.Г. на приватизацію земель фермерського господарства, що не суперечить ст. 32 Земельного кодексу України та ст. 12 Закону України «Про фермерське господарство».

На думку скаржників, цей факт вказує на згоду фермерського господарства як юридичної особи стосовно передачі у власність земельних ділянок членам фермерського господарства та законність рішень Новоставецької сільської ради щодо передачі земельних ділянок у власність відповідачам.

Вважають, що законність рішень Новоставицької сільської ради та законність набуття у власність земельних ділянок відповідачами підтверджено рішенням Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22 січня 2025 року у справі № 685/1144/20, яке є остаточним рішенням.

Зазначають, що крім відповідачів, наказами Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області від 26.09.2014, надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою згідно поданих заяв всім членам ФГ «Веселка», в тому числі ОСОБА_15 – голові ФГ «Веселка». На підставі одержаних дозволів Земельно-аграрним центром «КАРАТ» розроблена технічна документація на 9 земельних ділянок, які за координатами накладаються на межі земельної ділянки, що була в постійному користуванні ФГ «Веселка» згідно державного акту на землю від 21.11.1994 у серії ХМ № 0005 з метою розпаювання та приватизації земельних ділянок всіма членами ФГ «Веселка», в тому числі ОСОБА_15 – головою ФГ «Веселка». Після поділу земельної ділянки, яка перебувала у постійному користуванні ФГ «Веселка» на 9 окремих об`єктів – земельних ділянок, кадастрові номери 6824785000:04:002:0054, 6824785000:04:002:0057, 6824785000:04:002:0052, 6824785000:04:002:0055, 6824785000:04:002:0058, 6824785000:04:002:0053, 6824785000:04:002:0056, 6824785000:04:002:0059, 6824785000:04:002:0018, земельна ділянка згідно з державним актом на землю від 21.11.1994 серії ХМ № 0005 перестала існувати як об`єкт, а державний акт втратив значення правовстановлюючого документа.

Вказують, що ці дії були спрямовані на передачу земельних ділянок, які були у постійному користуванні фермерського господарства в приватну власність громадянам – членам фермерського господарства, що виключає подальше використання цих земель фермерським господарством на умовах постійного користування. Беззаперечно доведено, що даний юридичний факт, який виник у 2014 році зачіпав інтереси позивача – ФГ «Веселка» та підтверджує початок перебігу позовної давності з 26.09.2014.

На думку скаржників, про порушення прав землекористування ФГ «Веселка» відповідачами та іншими членами ФГ «Веселка», голові ФГ «Веселка» ОСОБА_15 було достовірно відомо 26 вересня 2014 року. З цієї дати починається перебіг строку позовної давності, який закінчився 26.09.2017.

Щодо позовних вимог про визнання права постійного користування земельними ділянками, посилаються на неправильно обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, що також є підставою для відмови в позові. Рішення щодо відмови в позові в цій частині суперечить положенням ст. 92 ЗК України.

Зазначають також, що в позовній заяві, обґрунтовуючи порушення прав ФГ «Веселка», автор посилається на ст. 118 ЗК України, зазначаючи, що надання земельної ділянки, яка перебуває у користуванні, у власність потребує згоди землекористувача, але така згода згідно ч. 6 ст. 118 ЗК України необхідна лише у разі вилучення земельної ділянки. Приймаючи рішення про надання земельних ділянок у власність членам фермерського господарства із земель, які перебувають у користуванні фермерського господарства Новоставецька сільська рада не вилучала цих земель із користування фермерського господарства, не змінювала їх цільового призначення, питання користування потребувало врегулювання відповідно до закону в зв`язку із зміною статусу земельної ділянки. Заперечень нових власників не було.

У зв`язку зі зміною статусу земельних ділянок, передачею із комунальної власності у приватну власність змінився і спосіб врегулювання земельних відносин, але в будь-якому разі право на позов виникає у позивача після пропозиції до відповідачів укласти відповідний договір. Ця процедура позивачем не дотримана.

При цьому, самостійною підставою для відмови в позові є подання позову після спливу строку позовної давності.

Крім того, в апеляційній скарзі посилаються на незаконність рішення в частині стягнення судом першої інстанції судового збору з ОСОБА_3 , оскільки вона являється особою з інвалідністю другої групи.

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.

В судовому засіданні представник позивачів – адвокат Пузирко О.О. підтримав апеляційну скаргу.

Інші учасники справи до суду не з`явились, про день, місце і час слухання справи повідомлені належним чином. Представником позивача – адвокатом Савченко О.В. подано до апеляційного суду заяву про слухання справи у відсутності представника позивача.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно зі статтею 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно встановив та виходив з того, що 25.03.1994 рішенням Теофіпольської районної ради народних депутатів № 5 "Про розгляд заяв громадян району "Про надання у користування земельних ділянок для ведення селянських (фермерських) господарств", враховуючи погодження Новоставецької сільської Ради народних депутатів та рішення районної конкурсної комісії, виділено громадянину ОСОБА_4 , жителю с. Новоставці, 20 га рільних земель із земель запасу, розташованих в західній частині землекористування агрофірми "Полква". (т. 1 а.с.15)

09.11.1994 Теофіпольською районною радою народних депутатів Хмельницької області ОСОБА_4 видано державний акт на право постійного користування землею серії ХМ №0005. В акті зазначено, що земельна ділянка розташована на території Новоставецької сільради, землю надано для ведення селянського (фермерського) господарства. До акту додано копію сторінок книги видачі державних актів на право користування землею за 1994 рік, в якій міститься запис 6 стосовно державного акту №0005/6. (т. 1 а.с. 16, 17-18)

Згідно з довідкою про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №798 від 27.03.2002, зареєстровано юридичну особу - Селянське (фермерське) господарство "Веселка", дата реєстрації - 22.11.1994, керівник - ОСОБА_4 . (т. 1 а.с. 19)

Згідно із пунктом 5.2 Статуту СФГ "Веселка" (редакції 1994 року), майно господарства, яке припиняє свою діяльність, використовується в першу чергу для розрахунків з оплати праці найманих осіб, виконання зобов`язань перед бюджетом, банком та іншими кредиторами. Решта майна залишається у спільній сумісній власності членів господарства або розподіляється між ними за домовленістю. За відсутності згоди - спір вирішується судом. (т. 1 а.с. 20-22)

Відповідно до протоколу зборів СФГ "Веселка" від 02.04.2012 №1 прийнято рішення прийняти у склад членів СФГ: ОСОБА_3 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , змінити найменування СФГ "Веселка" на ФГ "Веселка", затвердити Статут у новій редакції та зареєструвати зміни щодо найменування юридичної особи в державного реєстратора, (т. 1 а.с. 23)

У п. 3.9 Статуту ФГ "Веселка", у новій редакції 2012 року, передбачено, що в разі вступу (приєднання) до вже створеного (існуючого) господарства нових членів (членів сім`ї, інших родичів) їх майнові права розповсюджуються тільки на майно внесене ними до господарства. Право володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство. Оренда земельної ділянки оформляється договором оренди землі, з фізичними і юридичними особами (п.п. 6.2, 6.3 Статуту).

Відповідно до свідоцтва про смерть від 15.04.2012 серії НОМЕР_1 , ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно ФГ "Веселка" від 02.08.2017, керівником фермерського господарства з 19.12.2012 є Марценюк О.Г., особами, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи, є ОСОБА_15 та Фесун Л.І. (т. 1 а.с. 25)

Згідно з наказами ГУ Держземагенства у Хмельницькій області від 26.09.2014 №22-4407/14-14-СГ, №22-4402/14-14-СГ, №22-4414/14-14-СГ "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" надано дозволи: ОСОБА_3 , ОСОБА_20 , ОСОБА_1 на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, що знаходяться в постійному користуванні відповідно до державного акта на право постійного користування землею від 21.11.1994 серії ХМ №0005, у розмірі середньої земельної частки (паю) на території Новоставецької сільради для подальшої передачі у власність. (т. 1 а.с. 38-39)

Наказом ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 16.10.2019 № 22-7920-СГ "Про передачу в комунальну власність земельної ділянки" передано Новоставецькій сільраді у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, загальною площею 21,1548 га, які розташовані (за межами населених пунктів) на території Новоставецької сільської об`єднаної територіальної громади Теофіпольського району Хмельницької області (6824785000:04:002). Додатком до наказу визначено перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які передаються у комунальну власність, а саме: земельні ділянки, кадастрові номери 6824785000:04:002:0052, 6824785000:04:002:0053, 6824785000:04:002:0054, 6824785000:04:002:0055, 6824785000:04:002:0056, 6824785000:04:002:0057, 6824785000:04:002:0058, 6824785000:04:002:0059, 6824785000:04:002:0018. (т. 1 а.с. 104)

Рішеннями Новоставецької сільради від 04.12.2019 № 85-9/2019, № 88-9/2019, № 90-9/2019 затверджено технічні документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та передано відповідні земельні ділянки (6824785000:04:002:0056, 6824785000:04:002:0057, 6824785000:04:002:0053) у власність для ведення фермерського господарства ОСОБА_3 , ОСОБА_20 (яка після укладення шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_22 ), ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 27,28)

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформованого 30.01.2020, державним реєстратором внесено 27.01.2020 запис про реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку, площею 2,3494 га, кадастровий номер 6824785000:04:002:0056, за ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ). Підставою виникнення права власності визначено рішення Новоставецької сільської ради №85-9/2019 від 04.12.2019. (т. 1 а.с. 29)

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформованого 03.02.2020, державним реєстратором внесено 28.01.2020 запис про реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку, площею 2,3494 га, кадастровий номер 6824785000:04:002:0057, за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ). Підставою виникнення права власності визначено рішення Новоставецької сільської ради № 88-9/2019 від 04.12.2019. (т. 1 а.с. 29 зворот)

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформованого 31.01.2020, державним реєстратором внесено 28.01.2020 запис про реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку, площею 2,3492 га, кадастровий номер 6824785000:04:002:0053, за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ). Підставою виникнення права власності визначено рішення Новоставецької сільської ради №90-9/2019 від 04.12.2019. (т. 1 а.с. 30)

Згідно з протоколом загальних зборів членів ФГ "Веселка" №1 від 07.07.2020, збори проведено за участю засновника - ОСОБА_15 та члена фермерського господарства - ОСОБА_8 , на яких вирішено виключити зі складу членів фермерського господарства: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 37)

Згідно з довідкою від 08.09.2020 № 71 ТОВ "Добробут-Землевпоряд", виданою ФГ "Веселка" інженером-землевпорядником за результатами здійснення виїзду та дослідження земельних ділянок, встановлено, що координати земельних ділянок: кадастрові номери 6824785000:04:002:0056, 6824785000:04:002:0057, 6824785000:04:002:0053, у співвідношенні 100 (сто) відсотків розміщені в межах земельної ділянки, площею 20,0 га, яка на підставі рішення від 25.03.1994 № 5 і державного акта на право постійного користування землею від 21.11.1994 серії ХМ № 0005 надана у користування гр. ОСОБА_4 . Зазначене викладено також у довідці ТОВ "Кайлас-К" №013 від 16.06.2022. (т. 1 а.с. 40, 41)

Дані обставини підтверджуються матеріалами справи.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з чинності права постійного користування ФГ «Веселка» на земельну ділянку, площею 20,0 га, та відсутності факту оспорювання права постійного користування позивача цією земельною ділянкою; факту розміщення спірних земельних ділянок в межах земельної ділянки, площею 20,0 га, яка перебуває на праві постійного користування у ФГ «Веселка»; відсутності доказів отримання відповідачами у власність або користування земельних ділянок для створення фермерського господарства на території Новоставецької сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області, а також внесення ними земельних ділянок, як частки, в майно ФГ «Веселка»; відсутності згоди ФГ «Веселка» на вилучення спірних земельних ділянок для їх передачі відповідачам.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд

Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 92 Земельного кодексу України (№ 2768-III, в редакції на час звернення до суду), право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

У ч. 2 ст. 95 ЗК України (№ 2768-III, в редакції на час звернення до суду) передбачено, що порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 2 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), селянське (фермерське) господарство є формою підприємництва громадян України, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією. Головою селянського (фермерського) господарства є його засновник або особа, яка є його правонаступником. На ім`я голови селянського (фермерського) господарства видається відповідно Державний акт на право приватної власності на землю, державний акт на право постійного користування землею.

Згідно з ч. 2 ст. 4 ст. 2 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), у постійне користування земля надається громадянам для ведення селянського (фермерського) господарства із земель, що перебувають у державній власності.

Відповідно до чч. 1, 2 статті 9 ст. 2 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), після одержання Державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське фермерське господарство підлягає у 30-денний строк державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку. Після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування або укладання договору на тимчасове користування землею в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське фермерське господарство набуває статусу юридичної особи.

Таким чином, законодавством, чинним до 2003 року, було передбачено одержання земельної ділянки як обов`язкової умови для набуття правосуб`єктності селянського (фермерського) господарства як юридичної особи. Водночас одержання громадянином державного акта, яким посвідчувалося право на земельну ділянку для ведення селянського (фермерського) господарства, зобов`язувало таку фізичну особу в подальшому подати необхідні документи до відповідної місцевої ради для державної реєстрації селянського (фермерського) господарства. Тобто закон не передбачав права громадянина використовувати земельну ділянку, надану йому в користування для ведення селянського (фермерського) господарства, без створення такого селянського (фермерського) господарства.

Пунктом 6 розділу X «Перехідні положення» ЗК України, який діяв із 01 січня 2002 року (час набрання чинності ЗК України) до 22 вересня 2005 року, було встановлено, що громадяни та юридичні особи, які набули земельні ділянки на праві постійного користування до 01 січня 2002 року, але згідно з цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01 січня 2008 року переоформити право постійного користування на право власності або право оренди.

Водночас Конституційний Суд України в Рішенні від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 6 розділу X «Перехідні положення» ЗК України щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.

Тому громадяни та юридичні особи, які до 01 січня 2002 року отримали в постійне користування земельні ділянки, правомочні використовувати отримані раніше земельні ділянки на підставі цього правового титулу без обов`язкового переоформлення права постійного користування на право власності на землю чи на право оренди землі.

Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що з моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) та набуття ним прав юридичної особи таке господарство на основі норм права набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки. Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що у відносинах, а також спорах з іншими суб`єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства. У таких правовідносинах їх суб`єктом є не фізична особа - голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року в справі № 615/2197/15-ц).

У пункті 69 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року в справі № 922/989/18 зроблено висновок про те, що в разі смерті громадянина - засновника селянського (фермерського) господарства відповідні правомочності та юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки, яка була надана засновнику саме для ведення фермерського господарства, зберігаються за цією юридичною особою до часу припинення діяльності фермерського господарства у встановленому порядку.

У пунктах 72, 73 постанови від 23 червня 2020 року в справі № 922/989/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що в разі смерті громадянина - засновника селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) право постійного користування земельною ділянкою, наданою для ведення фермерського господарства його засновнику, не припиняється зі смертю цієї особи, а зберігається за фермерським господарством, до якого воно перейшло після створення фермерського господарства. Звідси право постійного користування земельною ділянкою саме через перехід його до селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) не входить до складу спадщини. Спадкувати можна права померлого засновника (члена) щодо селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства), а не земельну ділянку, яка перебуває в користуванні такого господарства.

Право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених у статті 141 ЗК України, перелік яких є вичерпним (пункт 7.27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 листопада 2019 року в справі № 906/392/18).

Таким чином, суд першої інстанції правильно виходив з того, що у даних правовідносинах ФГ «Веселка» набуло прав та обов`язків землекористувача та у зв`язку зі смертю засновника селянського фермерського господарства - ОСОБА_4 , якому була надана земельна ділянка на праві постійного користування на підставі державного акту на право постійного користування землею, таке право не припинилось.

А тому, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог про визнання за позивачем права постійного користування на земельну ділянку, оскільки право постійного користування позивача є чинним, не припиненим та не оспореним, а спір стосується права на одержання відповідачами як членами фермерського господарства частин цієї земельної ділянки.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду в цій частині. Крім того, скаржники не зазначили, яким чином відмова в задоволення позовних вимог про визнання за позивачем права постійного користування на земельну ділянку порушує їх права та інтереси.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про фермерське господарство" (в редакції чинній на час набуття відповідачами права власності на спірні земельні ділянки), майно фермерського господарства належить йому на праві власності. У власності фермерського господарства може перебувати будь-яке майно, в тому числі земельні ділянки, житлові будинки, господарські будівлі і споруди, засоби виробництва тощо, яке необхідне для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і набуття якого у власність не заборонено законом. Порядок володіння, користування і розпорядження майном фермерського господарства здійснюється відповідно до його Статуту, якщо інше не передбачено угодою між членами фермерського господарства та законом.

Землі фермерського господарства можуть складатися із: 1) земельних ділянок, що належать громадянам України - членам фермерського господарства на праві власності, користування; 2) земельних ділянок, що належать фермерському господарству на праві власності, користування. Права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство ч. 1.2. ст. 12 Закону України "Про фермерське господарство" (в редакції чинній на час набуття відповідачами права власності на спірні земельні ділянки)).

Частина перша статті 32 ЗК України (в редакції чинній на час набуття відповідачами права власності на спірні земельні ділянки) передбачає, що громадянам України - членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

Відповідно до частин першої та другої статті 13 Закону «Про фермерське господарство» (в редакції чинній на час набуття відповідачами права власності на спірні земельні ділянки), члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю). Членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Земельні ділянки, на яких розташовані житлові будинки, господарські будівлі та споруди фермерського господарства, передаються безоплатно у приватну власність у рахунок земельної частки (паю).

За правилами статті 116 ЗК України (в редакції чинній на час набуття відповідачами права власності на спірні земельні ділянки), громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Приписами частин першої та шостої статті 118 ЗК України (в редакції чинній на час набуття відповідачами права власності на спірні земельні ділянки) визначено, що громадянин, зацікавлені у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Згідно з правовим висновком, сформульованим у пункті 8.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2023 у справі № 633/408/18, "член фермерського господарства, який отримав земельну ділянку у користування для створення фермерського господарства і раніше не набув права на земельну частку (пай), може цю (отриману ним) земельну ділянку приватизувати у межах розміру земельної частки (паю) за умови припинення права користування нею фермерським господарством. Якщо ж член фермерського господарства не отримував у користування земельну ділянку для його створення, а лише увійшов до складу членів цього господарства, він має право отримати у власність земельну ділянку у передбаченому законом розмірі, проте в загальному порядку, зокрема із земель, які не перебувають у власності чи користуванні фермерського господарства.

Предметом позову про витребування майна є вимога власника, який не є володільцем цього майна, до особи, яка заволоділа останнім, про повернення його з чужого незаконного володіння.

Метою позову про витребування майна є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном, зокрема землями сільськогосподарського призначення, означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно. Рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Отже, задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, призводить до ефективного захисту прав власника саме цього майна.

Таким чином, у разі державної реєстрації права власності за новим володільцем (відповідачем), власник, який вважає свої права порушеними, має право пред`явити позов про витребування відповідного майна.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала, що власник може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, і для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

Такий правовий висновок, зокрема, викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункт 86), від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19, пункт 38), від 16 червня 2020 року у справі № 372/266/15-ц (провадження № 14-396цс19, пункт 33) та від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20, пункт 49).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не отримували у користування земельну ділянку для створення фермерського господарства, а тільки увійшли до складу членів цього господарства, а тому кожен з них мав право отримати у власність земельну ділянку у передбаченому законом розмірі, проте, виключно на загальних підставах, зокрема із земель, які не перебувають у користуванні фермерського господарства.

Оскільки спірні земельні ділянки сформовані із земельної ділянки, площею 20,0 га, яка на праві постійного користування належить ФГ «Веселка» на підставі державного акта на право постійного користування землею, тому набуття відповідачами у власність земельних ділянок є незаконним і постійний користувач – ФГ «Веселка» наділений правомочністю на витребування майна з чужого незаконного володіння. А тому, обгрунтованим є висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ФГ «Веселка» про витребування від відповідачів спірних земельних ділянок.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно відхилив доводи сторони відповідачів про те, що про порушення прав землекористування ФГ «Веселка» відповідачами ФГ «Веселка» було достовірно відомо ще 26 вересня 2014 року при отриманні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою згідно поданих заяв всім членам ФГ «Веселка», оскільки рішення про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі набуття права власності чи користування на земельну ділянку. Аналогічні доводи містить і апеляційна скарга, а тому вони не приймаються апеляційним судом до уваги.

Суд першої інстанції правильно виходив з того, що оскільки рішеннями Новоставецької сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області від 04 грудня 2019 року №№ 85-9/2019, 88-9/2019 та 90-9/2019 «Про затвердження технічної документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» затверджено технічні документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) відповідачів, то саме з цього часу було порушено право постійного користування позивача діями відповідачів у даній справі.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", відповідно до якого розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено п. 12 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".

Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" набрав чинності 02 квітня 2020 року.

Строк дії карантину неодноразово продовжувався постановами Кабінету Міністрів України та був відмінений з 24 год. 00 хв. 30 червня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Разом з тим, суд першої інстанції врахував, що 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України № 64/2022, який затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05:30 год. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому відповідними Указами Президента України було неодноразово продовжено строк дії воєнного стану в Україні, який тривав станом і на дату подання позову до суду.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" від 15 березня 2022 року № 2120-IX, який набрав чинності 17 березня 2022 року, розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, п. 19 такого змісту: "У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану".

Таким чином, оскільки з 24 лютого 2022 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", згідно з яким в Україні запроваджений з 12 березня 2020 року загальнодержавний карантин, який тривав до 30 червня 2023 року, а з 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан і відповідно станом на 30 червня 2025 року (дата подання позовної заяви) діяв на усій території України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивач у даній справі звернувся з вимогами до суду першої інстанції в межах строку позовної давності, а тому заяви відповідачів не підлягають задоволенню.

Безпідставним є доводи апеляційної скарги на згоду фермерського господарства на передачу земельних ділянок відповідачам, як членам фермерського господарства, оскільки кожен з них не отримував у користування земельну ділянку для створення фермерського господарства і увійшов до складу членів цього господарства у 2012 році, а тому мав право отримати у власність земельну ділянку у передбаченому законом розмірі лише на загальних підставах, із земель, які не перебувають у користуванні фермерського господарства, відповідно, згода фермерського господарства не потребувалась.

Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів і незгоди скаржників з висновками суду в цій частині, до особистого тлумачення норм права й обставин справи, такі доводи містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судовий збір», судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ст. 2 Закону).

Статтею 5 Закону встановлено пільги щодо сплати судового збору, зокрема, згідно з п. 9 ч. 1 даної норми від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю 1 та 2 групи, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

За правилами ч. 1ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 6 ст. 141 ЦПК України).

Зважаючи на те, що позов ФГ «Веселка» задоволено судом частково, а відповідачка ОСОБА_3 , згідно із п. 9 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір», звільнена від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, відповідно до вищенаведених правил та положень ч.ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України, належить позивачу компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, понесені судові витрати за розгляд справи у суді першої інстанції у вигляді сплати судового збору розмірі 2505 грн 54 коп.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвели до ухвалення помилкового рішення в частині стягнення судового збору з ОСОБА_3 . І з цих підстав, є обґрунтованими доводи апеляційної скарги.

Таким чином, оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині стягнення з з ОСОБА_3 на користь ФГ «Веселка» судового збору, на підставі ст.. 376 ЦПК України, підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення в цій частині про компенсацію позивачу сплаченого судового збору за рахунок держави в порядку, визначеному КМУ.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 376, 382, 384 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка подана їх представником – адвокатом Пузирком Олександром Олександровичем, задовольнити частково.

Рішення Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 06 липня 2026 року в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ФГ «Веселка» судового збору скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

Компенсувати ФГ «Веселка» судовий збір в розмірі 2505 грн 54 коп., сплачений при подачу позову, в порядку, визначеному КМУ.

В решті рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 21 вересня 2026 року.

Суддя-доповідач І.В. П`єнта

Судді: А.П. Корніюк

О.І. Талалай