Постанова від 17 вересня 2026 р. у справі №760/15733/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

вул. Солом`янська, 2-а, м. Київ, 03110

e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Унікальний номер справи № 760/15733/26 Апеляційне провадження № 22-ц/824/14650/2026Головуючий у суді першої інстанції - Майстренко О.М. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2026 року місто Київ

Київський апеляційний суд в складі:

суддя-доповідач Оніщук М.І.,

судді Шебуєва В.А., Кафідова О.В.,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 17 червня 2026 року про повернення позовної заяви ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання інформації недостовірною та її спростування,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва із позовною заявою до Міністерства оборони України про визнання інформації недостовірною та її спростування.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 17.06.2026 позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу (а.с. 46).

В апеляційній скарзі, позивач, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, а також невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що на виконання вимог ухвали про залишення позовної без руху, 09.06.2026 через підсистему «Електронний суд» було подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.

При цьому указує, що заява про усунення недоліків позовної заяви від 09.06.2026 була зареєстрована у підсистемі «Електронний суд», що підтверджується відомостями з електронного кабінету, де зазначено статус документа - «зареєстровано», однак, незважаючи на це, суд першої інстанції дійшов висновку про визнання позовної заяви неподаною та її повернення особі, яка її подала (а.с. 57-64).

Ухвалами Київського апеляційного суду від 14.07.2026 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно приписів ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові) (п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що в травні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва із позовною заявою до Міністерства оборони України про визнання інформації недостовірною та її спростування.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 08.06.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання інформації недостовірною та її спростування залишено без руху та надано строк для усунення недоліків (а.с. 33).

Підставами для залишення позовної заяви без руху слугувало те, що позивачем не було долучено до позовної заяви доказів направлення копії позовної заяви із додатками відповідачу, відповідно до приписів ч. 7 ст. 43 ЦПК України.

Роз`яснено позивачу, що якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 17.06.2026 позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху позивач отримав в електронному кабінеті в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі 08.06.2026, проте станом на 17.06.2026 недоліки позовної заяви не усунув. При цьому, суд зазначив, що у вказаний період позивач станом розгляду позовної заяви не цікавився та до суду з метою надання інформації не звертався.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Статтею 129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

ЄСПЛ, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду (рішення ЄСПЛ у справах: «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року, заява № 39843/98; «Беллет проти Франції» від 04 грудня 1995 року, заява № 23805/94).

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене у пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, внесе у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошову суму у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (частина третя статті 185 ЦПК України).

У цій справі, як вбачається, ухвалу про залишення позовної заяви без руху було доставлено до електронного кабінету ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою про доставку електронного документу (а.с. 34).

09.06.2026 ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» сформував та надіслав до Солом`янського районного суду м. Києва, на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, заяву про усунення недоліків позовної заяви, до якої долучив докази надіслання позовної заяви з доданими до неї документами відповідачу у справі (а.с. 48-56).

З долученої до апеляційної скарги картки руху заяви у системі «Електронний суд» вбачається, що заяву про усунення недоліків позовної заяви було доставлено до суду - 09.06.2026, тобто в день її формування ОСОБА_1 у електронному кабінеті системи «Електронний суд» (а.с. 76).

В свою чергу, заява про усунення недоліків позовної заяви була зареєстрована у Солом`янському районному суді м. Києва лише 18.06.2026 за вх. 49891.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що повернення позовної заяви з підстав недотримання вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України є передчасним та помилковим, оскільки ОСОБА_1 у визначений судом строк подав до суду першої інстанції заяву про усунення недоліків.

Європейський суд з прав людини, рішення якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ як джерело права, притримується позиції, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (до прикладу, рішення у справі «Шишков проти Росії» (Shishkov v. Russia), № 26746/05, параграф 110, від 20.02.2014).

Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції.

З огляду на викладене у сукупності, беручи до уваги доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку щодо наявності підстав для повернення позовної заяви, оскільки позивачем у визначений судом строк подано заяву про усунення недоліків, яка не була врахована судом.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Підставами для скасування ухвалу суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали (ст. 379 ЦПК України).

З огляду на викладене, ухвала суду першої інстанції, постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 371, 374, 379, 381- 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 17 червня 2026 року про повернення позовної заяви ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання інформації недостовірною та її спростування - скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М.І. Оніщук

Судді В.А. Шебуєва

О.В. Кафідова