Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №686/2521/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/2521/26

Провадження № 22-ц/820/1687/26

Хмельницький апеляційний суд

в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Костенка А.М. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Ярмолюка О.І.,

секретар судового засідання Плінська І.П.

з участю: заявника, її представника

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 686/2521/26 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01 травня 2026 року у складі судді Чевилюк З.А. у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Хмельницькому Хмельницького міжрегіонального управління міністерства юстиції України, Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України про оголошення особи померлою.

Заслухавши доповідача, пояснення заявника, її представника, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в :

У січні 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, в якій просила оголосити ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 померлим (загиблим) з ІНФОРМАЦІЯ_2 , приймаючи безпосередню участь у бойових діях, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення.

В обґрунтування поданої заяви посилалася, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 26.10.2023 № 65, сержант ОСОБА_2 , призначений наказом від 25 жовтня 2023 року № 252-РС на посаду водія інженерно-саперного взводу, з 26 жовтня 2023 року він прийняв посаду та приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

Сповіщенням ІНФОРМАЦІЯ_3 № 3984 від 06 травня 2024 року повідомлено ОСОБА_3 (батька) про те, що його син ОСОБА_2 зник безвісти 28.04.2024 року близько 15.00 під час виконання бойового завдання при виконанні службових обов`язків по захисту територіальної цілісності суверенітету України, під час агресії російської федерації внаслідок проведення штурмових дій зі сторони окупаційних військ рф, в районі населеного пункту Часів Яр, Донецької області.

За фактом зникнення безвісти ОСОБА_2 було призначено службове розслідування за наказом командира військової частини НОМЕР_1 , відповідно до якого підтверджено, що з ОСОБА_2 було втрачено зв`язок близько 15.00 під час виконання бойового завдання, згідно бойового розпорядження командира 41 омбр №5282 від 22.04.2024 року в районі н.п. Часів Яр, Донецької області, під час штурмових дій зі сторони окупаційних військ рф.

Факт зникнення безвісти ОСОБА_2 підтверджується в тому числі відібраними під час службового розслідування поясненнями військовослужбовців.

Пошукові дії по знаходженню ОСОБА_2 не дали позитивного результату.

По вищезазначеному факту внесено відомості в Єдиний реєстр осіб, зниклих безвісти за особливих обставин № 20240618-873 та оголошено ОСОБА_2 в розшук.

16.05.2024 року батьком безвісти зниклого ОСОБА_3 направлено на адресу голови Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими заяви та звернення з приводу перевірки інформації та встановлення місцезнаходження ОСОБА_2 , а також перевірки можливого його статусу його як полоненого. Бахмутським районним відділом поліції підтверджено, що місцезнаходження ОСОБА_2 не з`ясовано, досудове розслідування триває, проводяться необхідні слідчі дії. Відомості щодо перебування ОСОБА_2 в полоні відсутні.

ІНФОРМАЦІЯ_4 батько безвісно зниклого ОСОБА_3 помер.

Заявниця вказувала що є сестрою ОСОБА_2 , в ході самостійного пошуку та збору інформації, вона знайшла фотографії особи, яка ймовірно є її брат, зниклий безвісті в під час виконання бойового завдання при виконанні службових обов`язків по захисту територіальної цілісності суверенітету України і який сфотографований без ознак життя на позиції, при цьому проведення експертного дослідження з метою ідентифікації особи за ознаками зовнішності за результатами фотознімків неможливо провести через низьку якість зображень.

ОСОБА_1 посилалася, що з дня оголошення ОСОБА_2 безвісно зниклим минуло 21 місяць.

Оголошення померлим ОСОБА_2 потрібно для отримання свідоцтва про смерть, одноразової допомоги як члену сім`ї загиблого військовослужбовця та для врегулювання правових відносин.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01 травня 2026 року у задоволенні скарги відмовлено.

ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким заявлені вимоги задовольнити у повному обсязі. Вказує на незаконність судового рішення, невірне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи.

Апелянтка посилається, що висновки суду про відсутність підстав для задоволення її заяви., оскільки населений пункт в зоні якого ОСОБА_2 пропав безвісти –н.п.Часів Яр, Донецької області, є територією активних бойових дій, крім того судом не здобуто та не представлено доказів на підтвердження ймовірної загибелі ОСОБА_2 є безпідставними. Згідно з Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 затверджено перелік територій, на яких ведуться (велися)бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, територія н.п. Часів Часовоярівської міської територіальної громади Донецької області (UA 14020130000080900), згідно п 2.2. розділу 2 Територія активних бойових дій, виникнення активних бойових дій 24.02.2022 року, дата припинення активних бойових дій 06.08.2024 року. При цьому, військовослужбовець ОСОБА_4 зник безвісно 28.04.2024 року під час виконання бойового завдання на території, яка на момент його зникнення не перебувала в тимчасовій окупації, а на якій велися активні бойові дії. Таким чином, з урахування наявних у матеріалах справи доказів, які свідчать про ймовірну смерть ОСОБА_2 та наявність відмітки, що в населеному пункті активні бойові дії не ведуться, так як дата їх припинення є 06.08.2024 року, відлік шестимісячного строку для оголошення особи померлою починається саме від 28.04.2024 року, тому на дату звернення до суду минуло більше 6 місяців, вказані обставини судом першої інстанції не було прийнято до уваги, що стало підставою для ухвалення помилкового рішення про відмову у задоволенні заяви.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.

Відповідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є сестрою ОСОБА_2 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Батьки ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 померли.

ОСОБА_2 є військовослужбовцем.

Наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 26.10.2023 № 65, сержант ОСОБА_2 , який призначений наказом від 25 жовтня 2023 року № 252-РС на посаду водія інженерно-саперного взводу, з 26 жовтня 2023 року прийняв посаду та приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

У відповідності до Акту службового розслідування, проведеного у порядку наказу Міністерства оборони України № 608 від 21.11.2017 року, призначеного відповідно до наказів командира Військової частини НОМЕР_1 № 551 від 28.04.2024 року та № 883 від 26.05.2024 року відповідно – вважається встановленим, що сержант ОСОБА_2 , водій інженерно-саперного взводу військової частини НОМЕР_1 , зник безвісти 28 квітня 2024 року під час виконання бойового завдання, в районі населеного пункту Часів Яр Донецької області, є тимчасовою втратою особового складу військової частини.

Неправомірні дії військовослужбовців відсутні.

За фактом зникнення безвісти військовослужбовця ЗСУ, який проходить службу у в/ч НОМЕР_1 у званні сержанта на посаді водія 1 відділення інженерно-саперного взводу, зареєстровано в ЄРДР кримінальне провадження № 12024243000001562, 08.05.2024 року.

Станом на день розгляду справи інформація про факт потрапляння у полон (місце утримання у полоні) або відомості про загибель ОСОБА_2 відсутні, інформація про збіги ДНК-профіля з тілами невідомих загиблих відносно нього також відсутня.

Місце зникнення безвісти ОСОБА_2 - населений пункт Часів Яр Донецької області в Україні.

Окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 1 ст. 293 ЦПК України).

П. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України встановлено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Згідно з ч. 1 ст. 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи.

На цьому наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі №177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі №607/159/23.

У постановах від 26 квітня 2023 року у справі №337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі №753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути, зокрема, письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.

Вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин. Подібні висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року у справі №607/1612/23 (провадження №61-6323св23).

Законодавець розрізняє дві підстави оголошення судом фізичної особи померлою: загальну та спеціальну.

У ч. 1 ст. 46 ЦК України міститься загальна норма: «фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років» та дві спеціальні: «якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, протягом шести місяців» та «за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру».

У ч. 2 ст. 46 ЦК України законодавець навів дві спеціальні норми: «фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій» (речення перше) та «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» (речення друге).

Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті (ч.ч. 2, 3 ст. 46 ЦК України).

Район воєнних (бойових) дій це визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії (ст. 1 Закону України «Про оборону України»).

Бойові дії це форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння).

Ст. 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі №755/11021/22 зроблено висновок, що шість місяців, які визначені в реченні 2 ч. 2 ст. 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість.

Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року №309, (в подальшому - затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року №376).

У цьому Наказі зазначені (1) території, на яких ведуться (велися) бойові дії, зокрема: (а) території можливих бойових дій; (б) території активних бойових дій; (в) території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; (2) тимчасово окуповані рф території України. До того ж цей Наказ містить інформацію про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території, у зв`язку з чим суди можуть використовувати дані з відповідного Наказу, для визначення часових характеристик ведення воєнних дій на конкретній території України.

Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що обрахування шестимісячного строку, зазначеного у реченні 2 ч. 2 ст. 46 ЦК України, від дня припинення або скасування воєнного стану в Україні загалом або закінчення воєнних дій, збройного конфлікту на усій її території суперечило б принципу правовладдя (верховенства права) та його складовій правовій визначеності (п.п. 81, 85).

Під час визначення моменту для початку відліку шестимісячного строку, встановленого реченням 2 ч. 2 ст. 46 ЦК України, суд повинен враховувати соціальний контекст та засаду справедливості. Оскільки в умовах російської агресії, яка триває на території України, ситуація в країні залишається недостатньо стабільною, будь-які правові рішення повинні бути чутливими до складних життєвих обставин, в яких опинилися люди.

Відрахування шестимісячного строку з дня припинення або скасування воєнного стану чи закінчення воєнних дій, збройного конфлікту було б непропорційним обмеженням прав та інтересів значної кількості цивільних осіб, членів сімей Захисників і Захисниць України.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що у ч. 2 ст. 46 ЦК України йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан. Не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на усій території України.

Також не можна відраховувати шестимісячний строк, передбачений ч. 2 ст. 46 ЦК України, від дати ймовірної загибелі фізичної особи на території ведення активних бойових дій, оскільки внаслідок триваючих активних бойових дій ситуація на певній території може бути невизначеною та непередбачуваною. Зокрема, зв`язок із особою може перерватися з різних причин, особа може бути змушена змінити місце постійного проживання, перебування або потрапити в полон, що ускладнює встановлення обставин її зникнення. В умовах воєнних дій, збройного конфлікту часто бракує достовірної інформації, що унеможливлює навіть гіпотетичне визначення дати ймовірної загибелі, а відтак і об`єктивне обчислення строків для оголошення особи померлою (п.п. 94, 100 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі №755/11021/22).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 , водій інженерно-саперного взводу військової частини НОМЕР_1 , зник безвісти 28 квітня 2024 року на території н.п. Часів Яр Донецької області, під час виконання бойового завдання, в районі н.п. Часів Яр Донецької області.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 28 лютого 2025 року № 376, станом на час розгляду справи судом першої інстанції, населений пункт н.п. Часів Яр Донецької області, де під час виконання бойового завдання зник ОСОБА_2 , відповідно до пункту Наказу № 376, бойові дії в даному населеному пункті розпочалися 24.02.2022 року, завершились 06.08.024 року, а з 07.08.2024 року розпочались знову і на час звернення до суду, розгляду справи і на поточний момент не завершені.

За таких обставин, відлік шестимісячного строку для оголошення ОСОБА_2 померлим не розпочався, а тому заява ОСОБА_1 не може бути задоволена з вищенаведених підстав.

Суд першої інстанції правильно визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини, внаслідок чого доводи апеляційної скарги про те, що висновки суду є незаконними та безпідставними, слід вихилити.

Висновки суду першої інстанції відповідають установленим обставинам справи та не суперечать правовим позиціям Верховного Суду, на які вказує ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, а тому колегія судів, відхиляє доводи апеляційної скарги про наявність правових підстав для задоволення заяви.

При цьому доводи апелянта, що активні бойові дії 06.08.2024 року в н.п. часів Яр Донецької області припинились не відповідають положенням наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 28 лютого 2025 року № 376, згідно якого бойові дії в даному населеному пункті завершились 06.08.024 року, а з 07.08.2024 року розпочались знову і на час звернення до суду, розгляду справи і на поточний момент не завершені, тобто фактично бойові дії в даному населеному пункті не припинялись і тривають на даний час.

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 21 вересня 2026 року.

Суддя А.М. Костенко

Л.М. Грох

О.І. Ярмолюк