Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №679/300/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 679/300/26

Провадження № 22-ц/820/1675/26

Хмельницький апеляційний суд

в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Костенка А.М. (суддя-доповідач), Янчук Т.О., Ярмолюка О.І.,

секретар судового засідання Плінська І.П.

з участю представника заявника

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 679/300/26 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 04 травня 2026 року у складі судді Зеленської В.І. у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування Берездівської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області про звільнення від повноважень опікуна та призначення опікуном іншої особи.

Заслухавши доповідача, пояснення представника заявника, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в :

У березні 2026 року ОСОБА_1 звернулась в суд із заявою, в якій просила звільнити її від повноважень опікуна над ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який рішенням суду від 08.04.2013 року визнаний недієздатним, та призначити його опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В поданій заяві ОСОБА_1 посилалася, що її син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є інвалідом дитинства у зв`язку з психічним розладом, страждає дитячим церебральним паралічем та у нього відсутня функція ходи, він не може самостійно рухатися, здійснювати елементарні рухи по догляду за собою чи дотримання гігієни.

Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 08 квітня 2013 року, ОСОБА_3 визнано недієздатним та її призначено опікуном. Проте на теперішній час вона не може виконувати обов`язки опікуна, так як її стан здоров`я погіршився, вона продовжує лікування у лікаря травматолога, так як має діагноз: Кіоросколіоз, ГВХ ІІІ ст поширений остеохондроз, ГПВХ ІІ-ІІІ стійкий больовий, м`язо-тонічний синдром, Післятравматична артроміогенна контрактура правого плечового суглобу з порушенням функції; хронічний шийний радикуліт стадія загострення. Крім цього, з нею проживає мати ОСОБА_4 , 1937 р.н., яка перебуває на лікуванні у зв`язку з гострим мозковим інсультом і теж потребує стороннього догляду. ЇЇ менший син ОСОБА_2 , 1998 р.н., є працездатним і може здійснювати догляд за недієздатним братом. Однак, з вересня 2025 року ОСОБА_2 мобілізований та проходить військову службу.

Тому ОСОБА_1 просила звільнити її від обов`язків опікуна та призначити опікуном над недієздатним ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його брата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 04 травня 2026 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1

ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення заяви про звільнення її від повноважень опікуна над ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнаним недієздатним, та призначення його опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у повному обсязі.

Апелянт вказує, що згідно подання органу опіки та піклування Берездівської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області № 190/06-30 від 09.03.2026 останній дійшов висновку, що ОСОБА_2 може належним чином та в повній мірі здійснювати опіку над своїм братом – ОСОБА_3 ; призначення його опікуном буде доцільним і здійснюватиметься в інтересах та користь недієздатного ОСОБА_3 . Крім того, в зазначеному вище поданні вказано, що комісією у складі членів опікунської ради та працівників Берездівської сільської ради встановлено факт наявності доброзичливих відносин між усіма членами сім`ї ОСОБА_5 , поваги один до одного, взаємопідтримки та піклування. При цьому, сам недієздатний ОСОБА_3 постійно висловлює занепокоєння з приводу відсутності поряд брата – ОСОБА_2 . Тому в даній ситуації дійсно має місце факт неможливості в належному, повному обсязі виконання заявницею повноважень опікуна щодо недієздатного ОСОБА_3 , у зв`язку із серйозними проблемами зі здоров`ям у неї самої. Апелянтка зазначає, що наявні в неї діагнози та стани перешкоджають здійсненню усіх потрібних функцій по догляду і обслуговуванню хворого з дитинства сина, докази чого містяться в матеріалах справи. Водночас, ОСОБА_2 є єдиним членом сім`ї, який наразі може здійснювати опіку над своїм братом, про що також свідчать наявні у справі документи, зокрема, і подання органу опіки та піклування Берездівської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області № 190/06-30 від 09.03.2026. Єдиною перешкодою призначення останнього опікуном ОСОБА_3 є перебування на військовій службі в ЗСУ, при цьому чинним законодавством передбачено таку підставу для звільнення військовослужбовця з військової служби як необхідність здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною. Відтак, задоволення заяви ОСОБА_1 про звільнення її від обов`язків опікуна ОСОБА_3 та призначення його новим опікуном ОСОБА_2 якраз і надасть можливість останньому звільнитися з військової служби задля належного виконання повноважень опікуна щодо свого недієздатного брата.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.

Відповідно до статті 376 ЦПК України підставами для зміни судового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_3 , який є інвалідом з дитинства 1 групи в зв`язку з психічним захворюванням.

ОСОБА_2 є братом ОСОБА_3 .

Рішенням Славутського міськрайонного суду від 08.04.2013 року ОСОБА_3 визнано недієздатним та призначено ОСОБА_1 його опікуном.

Статтею 19 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження.

Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Статтею 55 ЦК України встановлено, що опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Відповідно до частини першої статті 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Як передбачено частиною першою статті 75 ЦК України, суд, якщо він призначив опікуна чи піклувальника, або орган опіки та піклування за заявою особи звільняє її від повноважень опікуна або піклувальника. Ця заява розглядається судом або органом опіки та піклування протягом одного місяця.

Згідно ч. 2 ст. 300 ЦПК України суд за заявою органу опіки та піклування чи особи, призначеної піклувальником або опікуном, у місячний строк звільняє її від повноважень піклувальника або опікуна і призначає за поданням органу опіки та піклування іншу особу, про що постановляє ухвалу.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 вересня 2024 року у справі № 163/1251/22 (провадження № 61-7647св24) зроблено висновок про те, що «законодавець в ЦК України, як основному регуляторі приватних відносин, передбачив конструкцію «звільнення особи від повноважень опікуна». Застосування цієї конструкції зумовлює такий наслідок як припинення повноважень опікуна з моменту його звільнення. Звільнення від повноважень опікуна може відбутися у разі: (а) невиконання нею своїх обов`язків; (б) порушення прав підопічного; (в) поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров`я або соціального захисту».

При цьому з врахуванням положень ст. 75 ЦК України та ст. 300 ЦПК України колегія суддів вважає, що звільнення особи від повноважень опікуна за її заявою з врахуванням інтересів недієздатної особи, захисту її прав може мати місце лише з поважних причин, крім вказаних вище, а саме неможливість виконання обов`язків опікуна за станом здоров`я, і задоволення такої заяви не є обов`язковим для суду.

При розгляді даної заяви суд зобов`язаний встановити вищевказані причини та дотриматись балансу інтересів та прав недієздатної особи.

Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як на підставу заяви ОСОБА_1 послалась на те, що на теперішній час вона не може виконувати обов`язки опікуна, так як її стан здоров`я погіршився, вона продовжує лікування у лікаря травматолога, так як має діагноз: Кіоросколіоз, ГВХ ІІІ ст поширений остеохондроз, ГПВХ ІІ-ІІІ стійкий больовий, м`язо-тонічний синдром, післятравматична артроміогенна контрактура правого плечового суглобу з порушенням функції; хронічний шийний радикуліт стадія загострення. а крім цього, з нею проживає мати, 1937 р.н., яка перебуває на лікуванні у зв`язку з гострим мозковим інсультом і теж потребує стороннього догляду.

Однак такі докази з усією достовірністю не підтверджують факту неможливості заявника виконувати обов`язки опікуна за цих обставин.

Так ОСОБА_1 не встановлено в будь-яку групу інвалідності, відсутні медичні висновки про неможливість здійснення нею опікунських обов`язків внаслідок вищевказаних діагнозів тощо.

Крім того з подання Органу опіки та піклування Берездівської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області від 04.05.2026 року про доцільність заміни опікуна над недієдатною особою вбачається, що недієздатний ОСОБА_3 проживає разом з матір`ю ОСОБА_1 , в будинку має особисту кімнату, де є ліжко, шафа, предмети першої необхідності, його особисті речі, ліки, чисто, тепло, комфортно, наявні в необхідній кількості продукти харчування, засоби гігієни, в домогосподарстві ведеться домашнє господарство, утримують птицю, свиней, корову, коня, обробляють присадибну ділянку. З цих підстав Орган опіки та піклування вважає недоцільним змінювати опікуна для недієздатного ОСОБА_3 .

Тобто з врахуванням всіх обставин справи, досліджених доказів колегія суддів вважає, що заявник ОСОБА_1 може виконувати обов`язки опікуна щодо недієздатного сина та не довела свою неможливість здійснювати таку опіку.

За таких обставин рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 , про звільнення її від обов`язків опікуна є законним та обґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги щодо неможливості виконання заявником обов`язків опікуна за станом здоров`я зводяться до обґрунтувань апеляційної скарги тими ж обставинами і доказами, що і у позовній заяві, переоцінки доказів і незгоди апелянта з висновками суду, яким надана належна правова оцінка судом апеляційної інстанцій в мотивувальній частині даної постанови.

Однак, що стосується відмови суду першої інстанції у задоволенні вимог заяви про призначення опікуном недієздатного ОСОБА_3 його брата ОСОБА_2 з підстав того, що ОСОБА_2 мобілізований та проходить військову службу в лавах ЗСУ з 25.09.2025 р, підстав для його звільнення з військової служби не вбачається і тому він не зможе виконувати обов`язки опікуна над недієздатним братом, такі висновки суду є помилковими.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 22 червня 2026 року в справі № 305/1557/24 (провадження № 61-9539сво25) вказано, що:

«Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вважає, що відсутні підстави для відступу від висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 грудня 2024 року в справі № 716/662/24, від 27 лютого 2025 року в справі № 344/2344/24, в яких зроблені висновки про те, що особа, яка призвана на військову службу фактично не може здійснювати обов`язки опікуна, оскільки у цих справа встановлена наявність інших осіб, які можуть здійснювати опіку над недієздатною особою.

Сам по собі факт проходження військової служби не може розглядатися як автоматична та безумовна перешкода для призначення військовослужбовця опікуном. Абзац п`ятнадцятий пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» пов`язує можливість реалізації відповідної правової підстави з наявністю або відсутністю інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати опіку над недієздатною особою.»

Тобто сам факт проходження військової служби не є підставою для відмови в призначенні особи, яка проходить військову службу, опікуном недієздатної особи, як про це помилково зазначив суд першої інстанції.

В даній справі відмовлено заявнику ОСОБА_1 у звільненні її від обов`язків опікуна щодо недієздатного ОСОБА_3 , тобто у недієздатного є опікун і тому відсутні підстави для призначення опікуном ОСОБА_2 .

При цьому заявник не просила суд призначити ще одного опікуна недієздатному поряд з нею, а просила призначити ОСОБА_2 опікуном замість неї.

Крім того суд першої інстанції не взяв до уваги як допустимий доказ висновок Органу опіки та піклування Берездівської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області, підписаний сільським головою Віктором Васьківським щодо призначення ОСОБА_2 опікуном недієздатного ОСОБА_3 , так як сільський голова ОСОБА_6 відсторонений від обов`язків сільського голови в межах кримінального провадження № 12022240000000497 від 23 листопада 2023 року.

Тобто в матеріалах справи відсутнє належне подання Органу опіки та піклування щодо призначення ОСОБА_2 опікуном недієздатного ОСОБА_3 .

Також за нормами. 3 ст. 63 ЦК України фізична особа може бути призначена опікуном лише за її письмовою заявою, однак в матеріалах справи така письмова заява ОСОБА_2 про його згоду на призначення його опікуном ОСОБА_3 відсутня.

Відсутня така письмова заява ОСОБА_2 і в Органу опіки та піклування Берездівської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області, про що зазначено в поданні від 04.05.2026 року про доцільність заміни опікуна над недієздатною особою.

В зв`язку з цим в задоволенні вимог заяви про призначення опікуном недієздатного ОСОБА_3 його брата ОСОБА_2 слід відмовити в зв`язку з наявністю у недієздатного іншого опікуна, відсутністю письмової заяви ОСОБА_2 про його згоду на призначення його опікуном ОСОБА_3 та відсутності відповідного подання органу опіки і піклування, передбаченого нормами ст. ч. 2 ст. 300 ЦПК України.

Суд першої інстанції, правильно відмовив в задоволенні вимог заяви про призначення опікуном недієздатного ОСОБА_3 його брата ОСОБА_2 , проте помилився з мотивами такої відмови, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а оскаржене судове рішення за даними вимогами заяви підлягає зміні в частині мотивів відмови, а в іншій частині – рішення суду слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 04 травня 2026 року змінити, виклавши мотивувальну частину рішення щодо відмови в задоволення вимог заяви про призначення опікуном ОСОБА_3 – його брата ОСОБА_2 в редакції даної постанови.

В решті рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 21 вересня 2026 року.

Суддя А.М. Костенко

Т.О. Янчук

О.І. Ярмолюк