Постанова від 17 вересня 2026 р. у справі №686/23286/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/23286/26

Провадження № 33/820/723/26

Суддя Хмельницького апеляційного суду Вітюк І.В., за участю секретаря Цугеля А.В., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 – адвоката Гудими Є.П. розглянула у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 серпня 2026 року,

в с т а н о в и л а:

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 серпня 2026 року

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , не працюючого,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 665 гривень 60 копійок судового збору.

За постановою суду, 21 липня 2026 року о 23 годині 35 хвилин ОСОБА_1 , в порушення вимог п.2.9 (а) Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ №1306 від 10.10.2001 року, згідно якого водієві забороняється керувати транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, керував транспортним засобом «ВАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння по вул. Кам`янецькій, 49/1 в м. Хмельницькому, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду, захисник Гудима Є.П. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та провадження по справі закрити.

Свої вимоги аргументує тим, що рішення є незаконним та винесеним з порушенням вимог КУпАП.

Вказує, що суд першої інстанції розглянув справу без участі ОСОБА_1 , пославшись лише на підпис у протоколі, як на підтвердження належного повідомлення. Зазначає, що підпис у протоколі не підтверджує, що особа повідомлена про дату, час і місце судового розгляду. Судова повістка йому не направлялась.

Справа могла бути розглянута за відсутності особи лише за наявності даних про її своєчасне повідомлення, чим були порушені вимоги ст.268 та ст.277-2 КУпАП.

Через неналежне повідомлення ОСОБА_1 був позбавлений можливості бути присутнім у суді, надати пояснення, подати докази, заявити клопотання та заперечення, чим, на його думку, порушено його процесуальні права та принцип змагальності.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, на підтримку доводів апеляційної скарги з підстав наведених у ній, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.ст.252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вказані вимоги закону при розгляді даної справи судом першої інстанції виконані в повній мірі.

Висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 в порушенні п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується дослідженими в судовому засіданні та правильно оціненими доказами.

Фактичні обставини огляду, підстави та процедура його проведення, повністю узгоджуються з вимогами закону та в апеляційній скарзі не оспорюються.

Доводи апелянта про неналежне повідомлення правопорушника про розгляд справи в суді першої інстанції є необґрунтованими. Як зазначено в постанові, справа призначена до розгляду на 10 серпня 2026 року. ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про день, час та місце її розгляду, що підтверджувалося його підписом у протоколі про адміністративне правопорушення у графі 12. Копію протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 отримав, про що власноручно розписався у графі 18 вказаного протоколу.

Будучи обізнаним про необхідність участі у розгляді справи, ОСОБА_1 до суду не з`явився, причин неявки не повідомив та клопотання про відкладення розгляду справи не подавав. За таких обставин, суд першої інстанції, керуючись ч.1 ст.268 КУпАП, обґрунтовано розглянув справу за його відсутності на підставі наявних матеріалів.

Посилання апелянта на те, що відсутність окремої судової повістки автоматично свідчить про неналежне повідомлення, саме по собі не спростовує висновку суду першої інстанції про обізнаність правопорушника щодо розгляду справи. Крім того, апелянтом не наведено конкретних обставин, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 був позбавлений можливості повідомити суд про бажання бути присутнім, подати клопотання про відкладення судового засідання або реалізувати інші процесуальні права.

Таким чином, підстав вважати, що розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 призвів до істотного порушення його права на захист, суд апеляційної інстанції не вбачає.

Крім того, апеляційний суд зазначає, що права, передбачені ст.268 КУпАП давати пояснення, висловлювати свою правову позицію, подавати докази, приймати участь в їх дослідженні та інше, були відновлені під час апеляційного розгляду справи. В апеляційному суді ОСОБА_1 та його захиснику була надана можливість довести свою невинуватість у вчиненому правопорушенні, висловити свої доводи щодо обставин провадження, висловлювати правову позицію. Захисник був присутній в судовому засіданні апеляційного суду, надавав свої пояснення та заперечення, однак переконливих доводів, які б підтверджували невинуватість ОСОБА_1 , або обставин, які не були предметом розгляду судом першої інстанції, не повідомив.

Даних про те, що в справі неправильно застосовано норми матеріального права чи допущено порушення норм процесуального права при дослідженні місцевим судом доказів, перевіркою матеріалів справи не встановлено.

Доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази та порушення вимог закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення.

Протокол про адміністративне правопорушення складений в силу ст.255 КУпАП уповноваженою на те особою, відповідає вимогам ст.256 КУпАП щодо місця, часу вчинення та суті адміністративного правопорушення, повністю узгоджується з даними, які містяться у відеозаписі, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.

Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви у об`єктивності вищевказаних матеріалів, апелянтом не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду.

Адміністративне стягнення на правопорушника накладено у відповідності до вимог ст.ст.33, 34 КУпАП України, з врахуванням його особи, ступеня та характеру скоєного, в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП України.

За таких обставин, враховуючи підвищену суспільну небезпечність правопорушень, пов`язаних з керуванням транспортними засобами у стані сп`яніння, апеляційний суд вважає, що накладене адміністративне стягнення є необхідним і достатнім для запобігання вчинення ОСОБА_1 нових правопорушень.

Таким чином, при апеляційному розгляді справи істотних порушень норм процесуального права не виявлено, підстав для скасування чи зміни постанови місцевого суду не встановлено.

З огляду на викладене, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 серпня 2026 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника – без задоволення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Хмельницького

апеляційного суду І.В. Вітюк