Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №676/69/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 676/69/26

Провадження № 22-ц/820/1785/26

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Янчук Т.О. (суддя-доповідач),

Грох Л.М., Ярмолюка О.І.,

секретар Плінська І.П.,

за участю апелянтки ОСОБА_1 та її представника адвоката Худого І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 15 травня 2026 року (суддя Пилипенко І.О.) за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Управлінська компанія «Господар» Кам`янець-Подільської міської ради про визнання незаконним наказу та його скасування, стягнення невиплаченої премії,

в с т а н о в и в :

У січні 2026 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до комунального підприємства «Управлінська компанія «Господар» Кам`янець-Подільської міської ради про визнання незаконним наказу та його скасування, стягнення невиплаченої премії.

Позовну заяву мотивовано тим, що з лютого 2016 року вона працює головним бухгалтером у КП «Управлінська компанія« Господар» Кам`янець-Подільської міської ради. Її обов`язки як бухгалтера, а також інших працівників передбачені посадовими інструкціями.

30 вересня 2025 року директором підприємства було видано наказ №41-К про позбавлення премії головного бухгалтера ОСОБА_1 . Відповідно до вказаного наказу позивачку було позбавлено премії за серпень 2025 року за не подання вчасно заяви-розрахунків та створення повідомлень про виплачу коштів застрахованим особам. Сума недоотриманої заробітної плати (премії) за серпень 2025 року становить 4521,53 грн. Із вказаним наказом позивачка ознайомилась 07 жовтня 2025 року.

Зазначає, що наказ від 30.09.2025 року №41-К підлягає скасуванню, оскільки відповідно до п.23 посадової інструкції економіста, затвердженої директором підприємства 18 квітня 2018 року в обов`язки саме економіста входить формування заяви-розрахунків та повідомлення про виплачу коштів по листках непрацездатності до ФСС згідно з даними бухгалтерського обліку. Позивачка неодноразово надавала доручення економісту виконувати даний обов`язок, а також надавала доповідні директору підприємства про неналежне виконання економістом покладених на неї обов`язків та просила директора вжити відповідні заходи. Вказані у наказі виробничі недоліки були допущені не нею, а тому вважає, що позбавлення премії за серпень 2025 року за не подання вчасно заяви – розрахунків та створення повідомлень про виплату коштів застрахованим особам є незаконним.

Із врахуванням викладеного просила суд визнати наказ керівника комунального підприємства «Управлінська компанія «Господар» Кам`янець-Подільської міської ради №41-К від 30.09.2025 року про позбавлення премії головного бухгалтера ОСОБА_1 незаконним і скасувати його. Стягнути з комунального підприємства «Управлінська компанія «Господар» Кам`янець-Подільської міської ради на користь ОСОБА_1 невиплачену премію за серпень 2025 року у сумі 4521,53 грн.

Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 15 травня 2026 року в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що виплата чи не виплата премії працівнику є виключним правом керівника підприємства та визначається за показниками роботи за місяць, що є дискреційними повноваженнями роботодавця, з врахуванням ряду показників та обставин, а отже виплата такої винагороди не є гарантованою щомісячною винагородою працівника, а правом роботодавця, що передбачене положенням про преміювання. Більш того, зазначений позивачкою розмір премії, який вона просила стягнути з відповідача є лише її припущеннями, оскільки розмір премії визначає виключно керівник.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що за посадовою інструкцією економіста саме в обов`язки економіста входить формування заяви-розрахунків та повідомлення про виплату коштів по листках непрацездатності до ФСС згідно з даними бухгалтерського обліку, тоді як позивач як головний бухгалтер такого обов`язку безпосередньо не мала. Позивач, навпаки, зазначає, що неодноразово доручала економісту виконання відповідних обов`язків та повідомляла керівника підприємства про їх неналежне виконання.

Апелянт також зазначає, що відповідно до Положення про преміювання зменшення або позбавлення премії має здійснюватися лише за той місяць, у якому мали місце відповідні недоліки в роботі, однак у серпні 2025 року таких недоліків щодо подання заяв-розрахунків та створення повідомлень допущено не було. На її думку, оскаржуваний наказ не містить конкретної причини позбавлення її премії, не зазначено конкретно пункти внутрішніх правил чи пункти посадової інструкції, чи інші пункти правових актів, які вона порушила. У наказі не міститься чітких відомостей про те, які саме посадові обов`язки апелянт не виконала чи виконала не належним чином, які конкретні доручення їй надавалися та які дії вона повинна була вчинити.

Крім того, апелянт посилається на те, що відповідачем не проводилася службова перевірка, не відбиралися її пояснення та не надано належних документальних доказів на підтвердження допущення нею виробничих недоліків.

Відзиву на апеляційну скаргу від інших учасників по справі не надходило.

В судовому засіданні апелянтка та її представник адвокат Худий І.А. підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити.

Представник комунального підприємства «Управлінська компанія «Господар» Кам`янець-Подільської міської ради в судове засіданнгя не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового засідання, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно з частиною 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що відповідно до копії наказу комунального підприємства «Управлінська компанія «Господар» Кам`янець-Подільської міської ради №11-К від 17.02.20216 року ОСОБА_2 – економіста переведено на посаду головного бухгалтера з 17 лютого 2016 року. Оплата праці, згідно штатного розпису (а.с.10).

Наказом комунального підприємства «Управлінська компанія» Господар» Кам`янець-Подільської міської ради №41-К від 30 вересня 2025 року ОСОБА_1 – головного бухгалтера позбавлено премії в повному обсязі за серпень 2025 року за систематичне не виконання доручень керівника, а саме не подання вчасно заяви-розрахунків та створення повідомлень про виплату коштів застрахованим особам. Копію наказу отримано ОСОБА_1 07.10.2025 року (а.с.11).

Відповідно до копії посадової інструкції головного бухгалтера, затвердженої директором КП «Управлінська компанія «Господар» 18 квітня 2018 року головний бухгалтер належить до професійної групи «Керівники». Головний бухгалтер беспосередньо підпорядковується керівнику підприємства. Головний бухгалтер здійснює керівництво працівниками бухгалтерії підприємства.

Пунктами 1, 2, 3, 12 розділу ІІ. посадової інструкції головного бухгалтера, передбачено, що головний бухгалтер: забезпечує ведення бухгалтерського обліку, дотримуючись єдиних методологічних засад, встановлених ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», з урахуванням особливостей діяльності підприємства і технології оброблення облікових даних; організовує роботу бухгалтерської служби, контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх бухгалтерських операцій; вимагає від підрозділів, служб та працівників забезпечення неухильного дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів; керує працівниками бухгалтерського обліку підприємства та розподіляє між ними посадові завдання та обов`язки.

Згідно п. 6 розділу ІІІ. Посадової інструкції головний бухгалтер має право: в межах своєї компетенції повідомляти керівнику підприємства про всі виявлені недоліки в діяльності підприємства та вносити пропозиції щодо їх усунення (а.с.12-13).

Відповідно до копії посадової інструкції економіста, затвердженої директором КП «Управлінська компанія «Господар» 18 квітня 2018 року економіст призначається на посаду і звільняється з посади в установленому чинним трудовим законодавством порядку наказом директора за поданням головного бухгалтера. Економіст безпосередньо підпорядковується головному бухгалтеру підприємства. Пунктами 23, 24 вказаної посадової інструкції передбачено, що економіст підприємства: формує заяву-розрахунок та повідомлення про виплату коштів по листках непрацездатності до ВСС згідно даних бухгалтерського обліку. Виконує інші доручення головного бухгалтера (а.с.16).

Відповідно до статті 97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт.

Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.

Власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про оплату праці» у структуру заробітної плати входить основна заробітна плата, додаткова заробітна плата та інші заохочувальні та компенсаційні виплати. Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Отже, при вирішенні спорів про виплату премій необхідно виходити з нормативно-правових актів, якими визначено умови та розмір цих виплат. Працівники, на яких поширюються зазначені нормативно-правові акти, можуть бути позбавлені таких виплат (або розмір останніх може бути зменшено) лише у випадках і за умов, передбачених цими актами.

На підприємствах можуть затверджуватися положення про преміювання.

Частина третя статті 97 КЗпП України тільки зобов`язує власника встановлювати конкретні розміри премій з урахуванням вимог колективного договору, зміст якого повинен відповідати законодавству та угодам.

Законодавство не вимагає, щоб власник реалізував свої повноваження збільшувати, зменшувати розміри премій, які виплачуються конкретним працівникам, повноваження повністю або частково позбавляти конкретного працівника премій обов`язково за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації. Власник має право самостійно вирішувати ці питання, якщо інше не передбачено положенням про преміювання (колективним договором).

Частина четверта статті 97 КЗпП України, яка забороняє власникові приймати одностороннє рішення з питань оплати праці, що погіршує умови, встановлені у відповідному порядку, не стосується випадків, коли власник застосовує встановлені на підприємстві відповідно до законодавства умови оплати праці. Прийняття керівником підприємства на основі положення про преміювання і в межах своєї компетенції рішення про зменшення розміру премій, позбавлення працівників премій повністю або частково, не можна кваліфікувати як погіршення умов оплати праці, про яке працівник повинен бути заздалегідь попереджений.

Відповідний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду України від 15 травня 2017 року в справі № 755/22151/15-ц, провадження № 6-2790цс16.

З огляду на зазначене, при вирішенні спорів про виплату премій, винагороди за підсумками роботи за рік чи за вислугу років, надбавок і доплат необхідно виходити з нормативно-правових актів, якими визначено умови та розмір цих виплат. Працівники, на яких поширюються зазначені нормативно-правові акти, можуть бути позбавлені таких виплат (або розмір останніх може бути зменшено) лише у випадках і за умов, передбачених цими актами.

Як вбачається із матеріалів справи, пунктом 5.4 Колективного договору між адміністрацією та трудовим колективом комунального підприємства «Управлінська компанія» Господар» Кам`янець-Подільської міської ради, затвердженого зборами трудового колективу від 19.04.2024 передбачено, що адміністрація зобов`язується здійснювати преміювання працівників підприємства згідно з Положенням про преміювання та виходячи із фінансової можливості підприємства за поточні результати роботи, за виконання особливо важливих виробничих завдань.

Положення про преміювання інженерно-технічних працівників і службовців КП «УК «Господар» затверджено директором КП 19.04.2024 року, яке прийнято з метою зацікавленості інженерно-технічних працівників і службовців КП «УК «Господар», покращення технічного та санітарного стану житлового фонду, забезпечення своєчасного та якісного ремонту житлових будинків, їх збереження і благоустрою.

Пунктом 1, 3, 4 положення про преміювання передбачено, що інженерно-технічні працівники і службовці преміюються за виконання плану і поточного ремонту житлового фонду, виконання збору по квартирній платі. Премія ІТП і службовцям затверджується керівником КП «УК «Господар». Преміювання проводиться за показниками роботи за місяць. Основою нарахування премії є дані бухгалтерського обліку.

Згідно пунктів 6, 8 положенням про преміювання керівнику підприємства надається право позбавляти окремих працівників премії у повному обсязі або частково за виробничі недоліки. Зменшення або позбавлення в повному обсязі премії оформлюється на підставі наказу керівника КП «УК «Господар» з обов`язковою вказівкою конкретної причини та здійснюється тільки за той місяць в якому мали місце недоліки у роботі.

За встановлених обставин, правильним є висновок суду першої інстанції, що премія не є складовою частиною основної заробітної плати, а додатковою винагородою, яка виплачується кожному окремому працівникові установи за результатами їх трудової діяльності за показниками та умовами оцінки цих результатів, відноситься до додаткової заробітної плати, виплачується працівникові виключно за рішенням керівника та не становить обов`язкову частину у структурі заробітної плати. Право на призначення або позбавлення премії надано керівнику.

Із матеріалів справи вбачається, що підставою позбавлення позивача - головного бухгалтера премії були виробничі недоліки ведення бухгалтерського обліку, а саме систематичне не виконання доручень керівника, що полягає у не поданні вчасно заяви-розрахунків та створення повідомлень про виплату коштів застрахованим особам.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідно до положень посадової інструкції головного бухгалтера, саме на останню покладено обов`язок забезпечувати введення бухгалтерського обліку, організовувати та контролювати роботу бухгалтерської служби та вимагати від працівників підрозділу дотримання та подання до обліку первинних документів. При цьому, як вбачається із посадової інструкції економіста, останній безпосередньо підпорядковується головному бухгалтеру підприємства, призначається на посаду та звільняється за поданням головного бухгалтера; формує заяву розрахунок про виплату коштів по литках непрацездатності та виконує інші доручення головного бухгалтера. Тобто, саме на головного бухгалтера покладено обов`язок контролювати та керувати працівниками бухгалтерського обліку підприємства щодо виконання ними своїх посадових обов`язків.

Разом з цим, згідно із положенням про преміювання КП «УК «Господар», преміювання проводиться за показниками роботи за місяць; саме керівнику підприємства надається право позбавляти окремих працівників премії у повному обсязі або частково за виробничі недоліки.

Отже, ухвалюючи рішення про відмову в позові, суд першої інстанції, враховуючи вказані норми матеріального права, встановивши, що премія виплачується працівникові виключно за рішенням керівника та визначається за показниками роботи за місяць, з врахуванням ряду показників та обставин, дійшов обґрунтованого висновку по те, що відповідач діяв відповідно до умов передбачених трудовим законодавством і зокрема відповідно до Положення, а вирішення питання щодо доцільності такого рішення роботодавця не може бути предметом судового розгляду, оскільки входить до дискреційних повноважень роботодавця.

Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, не спростовують висновків суду першої інстанції, фактично апелянт наводить ті ж аргументи, що є підставою позову та яким дана оцінка судом в мотивувальній частині рішення, а тому такі доводи апелянта слід відхилити.

Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін.

Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, підстави для нового розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 15 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 21 вересня 2026 року.

Судді Т.О. Янчук

Л.М. Грох

О.І. Ярмолюк