Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №372/511/24 — Київський апеляційний суд

Суд: Київський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:

Дата: 16 вересня 2026 р.

Справа: №372/511/24

Суддя: Євграфова Єлизавета Павлівна

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 року

м. Київ

провадження № 22-ц/824/12502/2026

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Євграфової Є. П. (суддя-доповідач),

суддів: Левенця Б. Б., Саліхова В. В.,

при секретарі Мудрак Р. Р.

за участі: представника відповідача ТОВ «Долина Ленд» - адвоката Колосара М. Є.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Долина Ленд» та адвоката Шубенка Олега Миколайовича, в інтересах ОСОБА_1 ,

на рішення Обухівського районного суду Київської області у складі судді Сташківа Т. Г.

від 23 квітня 2026 року

у цивільній справі № 372/511/24 Обухівського районного суду Київської області

за позовом ОСОБА_2

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Долина Ленд», ОСОБА_1 ,

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервісна Компанія «Сонячна»,

про встановлення земельного сервітуту,

У С Т А Н О В И В:

В січні 2024 року ОСОБА_2 через свого представника - адвоката Білоусова А. Ю., звернулася в суд з позовом, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, просила:

1. Встановити безстроковий, безоплатний земельний сервітут відносно частин земельних ділянок з кадастровими номерами 3223186800:05:009:0116, 3223186800:05:010:0061, 3223186800:05:010:0067, 3223186800:05:009:0098, 3223186800:05:003:0141 для можливості проїзду, проходу до земельної ділянки кадастровий номер 3223186800:05:009:0076, належної ОСОБА_2 (ІПН: НОМЕР_1 ), на якій знаходиться житловий будинок, загальною площею 377,1 кв. м (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 5783532231) за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до Висновку експерта № СЕ-1202-1-1386.24 за результатами проведеної судової земельно-технічної експертизи у цивільній справі № 372/511/24, складеного 19.05.2025 судовим експертом Кріві Катериною Вікторівною (ТОВ "Судова незалежна експертиза України") (далі - Висновок), а саме:

1.1. Межі земельної ділянки площею 0,1856 га, яку пропонується до встановлення земельного сервітуту на земельній ділянці площею 1,5666 га, кадастровий номер 3223186800:05:009:0116, для можливості проїзду, проходу до земельної ділянки кадастровий номер 3223186800:05:009:0076, описуються наступним чином (див. Додаток 2 до Висновку, представлено синім кольором):

від початкової точки 1 по прямій лінії на відстані 11,58 м до точки 2; з наступним поворотом вправо по прямій лінії, визначеній кадастровим планом, на відстані 16,02 м до точки 3; з наступним поворотом вправо по прямій лінії, на відстані 4,18 м до точки 4; з наступним поворотом вліво вздовж існуючого проїзду на відстані 32,30 м до точки 5; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 19,20 м до точки 6; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 14,60 м до точки 7; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 25,60 м до точки 8; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 27,94 м до точки 9; далі по прямій лінії на відстані 29,17 м до точки 10; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 19,25 м до точки 11; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 21,29 м до точки 12; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 22,11 м до точки 13; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 15,30 м до точки 14; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 7,25 м до точки 15; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 14,79 м до точки 16; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 7,89 м до точки 17; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 12,30 м до точки 18; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 26,15 м до точки 19; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 10,85 м до точки 20; з наступним поворотом вправо по прямій лінії, визначеній кадастровим планом, на відстані 2,41 м до точки 21; з наступним поворотом вправо по прямій лінії, визначеній кадастровим планом, на відстані 39,37 м до точки 22; з наступним поворотом вліво по прямій лінії, визначеній кадастровим планом, на відстані 3,79 м до точки 23; з наступним поворотом вправо вздовж існуючого проїзду на відстані 8,33 м до точки 24; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 8,49 м до точки 25; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 14,54 м до точки 26; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 14,95 м до точки 27; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 10,32 м до точки 28; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 11,09 м до точки 29; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 10,87 м до точки 30; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 23,79 м до точки 31; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 13,17 м до точки 32; далі по прямій лінії на відстані 35,21 м до точки 33; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 24,92 м до точки 34; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 21,15 м до точки 35; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 14,02 м до точки 36; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 21,72 м до точки 37; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 38,67 м до точки 38; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 11,24 м до початкової точки 1.

1.2. Межі земельної ділянки площею 0,0168 га, яку пропонується до встановлення земельного сервітуту на земельній ділянці площею 0,0427 га, кадастровий номер 3223186800:05:009:0098, для можливості проїзду, проходу до земельної ділянки кадастровий номер 3223186800:05:009:0076, описуються наступним чином (див. Додаток 2 до Висновку, представлено синім кольором):

від початкової точки 1 по прямій лінії, визначеній кадастровим планом, на відстані 3,79 м до точки 2; з наступним поворотом вправо по прямій лінії, визначеній кадастровим планом, на відстані 39,37 м до точки 3; з наступним поворотом вправо по прямій лінії, визначеній кадастровим планом, на відстані 3,54 м до точки 4; з наступним поворотом вправо вздовж існуючого проїзду на відстані 9,02 м до точки 5; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 5,38 м до точки 6; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 7,17 м до точки 7; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 9,67 м до точки 8; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 8,11 м до початкової точки 1.

1.3. Межі земельної ділянки площею 0,0041 га, яку пропонується до встановлення земельного сервітуту на земельній ділянці площею 0,0179 га, кадастровий номер 3223186800:05:010:0067, для можливості проїзду, проходу до земельної ділянки кадастровий номер 3223186800:05:009:0076, описуються наступним чином (див. Додаток 2 до Висновку, представлено синім кольором):

від початкової точки 1 по прямій лінії, визначеній кадастровим планом, на відстані 3,54 м до точки 2; з наступним поворотом вправо по прямій лінії, визначеній кадастровим планом, на відстані 20,94 м до точки 3; з наступним поворотом вправо вздовж існуючого проїзду на відстані 10,06 м до точки 4; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 6,92 м до точки 5; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 4,12 м до початкової точки 1.

1.4. Межі земельної ділянки площею 0,4707 га, яку пропонується до встановлення земельного сервітуту на земельній ділянці площею 5,3247 га, кадастровий номер 3223186800:05:003:0141, для можливості проїзду, проходу до земельної ділянки кадастровий номер 3223186800:05:009:0076, описуються наступним чином (див. Додаток 2 до Висновку, представлено синім кольором):

від початкової точки 1 по прямій лінії, визначеній кадастровим планом, на відстані 18,65 м до точки 2; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 9,71 м до точки 3; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 40,55 м до точки 4; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 40,54 м до точки 5; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 150,18 м до точки 6; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 205,76 м до точки 7; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 114,16 м до точки 8; з наступним поворотом вліво на відстані 29,86 м до точки 9; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 44,23 м до точки 10; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 34,22 м до точки 11; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 4,37 м до точки 12; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 89,02 м до точки 13; з наступним поворотом вправо на відстані 1,51 м до точки 14; з наступним поворотом вліво по прямій лінії, визначеній кадастровим планом, на відстані 6,24 м до точки 15; з наступним поворотом вліво по прямій лінії, визначеній кадастровим планом, на відстані 7,68 м до точки 16; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 100,55 м до точки 17; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 5,19 м до точки 18; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 7,31 м до точки 19; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 6,07 м до точки 20; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 9,35 м до точки 21; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 8,32 м до точки 22; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 4,81 м до точки 23; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 36,81 м до точки 24; з наступним поворотом вправо на відстані 19,94 м до точки 25; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 93,72 м до точки 26; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 98,44 м до точки 27; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 43,89 м до точки 28; далі по прямій лінії на відстані 55,41 м до точки 29; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 27,79 м до точки 30; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 54,39 м до точки 31; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 54,88 м до точки 32; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 54,02 м до точки 33; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 10,06 м до точки 34; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 17,24 м до точки 35; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 42,63 м до точки 36; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 15,21 м до точки 37; з наступним поворотом вліво на відстані 13,0 м до початкової точки 1.

1.5. Межі земельної ділянки площею 0,1192 га, яку пропонується до встановлення земельного сервітуту на земельній ділянці площею 0,6688 га, кадастровий номер 3223186800:05:010:0061, для можливості проїзду, проходу до земельної ділянки кадастровий номер 3223186800:05:009:0076, описуються наступним чином (див. Додаток 2 до Висновку, представлено синім кольором):

від початкової точки 1 по прямій лінії, визначеній кадастровим планом, на відстані 20,94 м до точки 2; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 30,12 м до точки 3; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 46,96 м до точки 4; з наступним поворотом вліво на відстані 36,11 м до точки 5; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 60,98 м до точки 6; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 4,40 м до точки 7; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 3,72 м до точки 8; з наступним поворотом вліво на відстані 4,29 м до точки 9; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 0,83 м до точки 10; з наступним поворотом вліво по прямій лінії, визначеній кадастровим планом, на відстані 6,21 м до точки 11; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 9,03 м до точки 12; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 65,69 м до точки 13; з наступним поворотом вправо на відстані 26,07 м до точки 14; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 51,82 м до точки 15; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 23,51 м до точки 16; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 22,56 м до точки 17; з наступним поворотом вліво по прямій лінії, визначеній кадастровим планом, на відстані 2,41 м до початкової точки 1.

2. Встановити, що зазначене право земельного сервітуту реалізується щоденно та цілодобово ОСОБА_2 (ІПН: НОМЕР_1 ) безпосередньо, а також у тому ж самому обсязі та на тих самих умовах її уповноваженими особами (члени родини, сім`ї та треті особи, запрошені в тому числі, але не виключно, з метою гостьового відвідування, проживання, надання та виконання робіт і послуг (в т.ч. комунальних), надання першої невідкладної допомоги, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та/або природного характеру тощо, а також з іншою метою для обслуговування житлового будинку, загальною площею 377,1 кв. м (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 5783532231) за адресою: АДРЕСА_1 , та земельної ділянки площею 0,19 га, кадастровий номер 3223186800:05:009:0076, належним ОСОБА_2 (ІПН: НОМЕР_1 ).

Обґрунтовуючи вимоги, ОСОБА_2 зазначала, що є власницею земельної ділянки площею 0,19 га з кадастровим номером 3223186800:05:009:0076 та розташованого на ній житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , які розміщені на території огородженого котеджного містечка «Сонячна долина».

Позивачка вказувала на те, що єдиний можливий під`їзд до її власності та земель комунальної власності пролягає автомобільною дорогою загального користування через земельну ділянку з кадастровим номером 3223186800:05:003:0141, належну на праві власності ТОВ «Долина Ленд» і передану в оренду ТОВ «Сервісна компанія «Сонячна», а також через прилеглі ділянки з кадастровими номерами 3223186800:05:009:0116 ТОВ «Долина Ленд» та 3223186800:05:010:0061, 3223186800:05:010:0067, 3223186800:05:009:0098 ОСОБА_1 , який є кінцевим бенефіціарним власником товариства. Звертала увагу на те, що на в`їзді до містечка на ділянці 3223186800:05:003:0141 відповідачами без дозволу Козинської селищної ради влаштовано пункт пропуску, шлагбауми, боларди та виставлено охорону, яка на власний розсуд здійснює пропускний режим. Наголошувала, що за актами органу місцевого самоврядування та рішенням Господарського суду Київської області від 11.04.2023 у справі № 911/1375/22 зазначена дорога відноситься до зони транспортної інфраструктури ТР-2 в межах червоних ліній, на якій власник не має права обмежувати рух. Вказувала на систематичні перешкоди в проїзді мешканців, комунальної техніки та екстрених служб, що підтверджено матеріалами кримінальних проваджень № 12022116230000113 від 16.02.2022, № 12022111230000848 від 29.07.2022 (зокрема щодо невиконання ухвали Подільського районного суду міста Києва від 17.12.2021 у справі № 758/17661/21 та блокування вагончиком проїзду) та № 12022116230000359 від 30.07.2022, у тому числі недопуском 29.07.2022 автомобіля швидкої медичної допомоги до будинку однієї з мешканок.

Позивачка посилалася на перебування у фактичному «анклаві», внаслідок чого користування належною їй нерухомістю неможливе без проїзду через землі відповідачів. Зазначала, що 19.07.2023 надіслала відповідачам звернення з проєктом договору про встановлення безстрокового безоплатного сервітуту на право цілодобового пішого проходу та проїзду всіма видами транспорту за схемою геодезиста ФОП ОСОБА_3 . Стверджувала, що звернення отримано третім представником 25.07.2023 та ТОВ «Долина Ленд» 28.07.2023, тоді як ОСОБА_1 станом на 22.08.2023 відмовився від отримання листа. Позивачка вважає дотриманою передумову недосягнення домовленості про встановлення сервітуту згідно з частиною другою статті 402 ЦК України та висновком Верховного Суду в постанові від 08.12.2021 у справі № 686/18456/18. Вважає, що на підставі статей 401, 402, 404 ЦК України та статей 98, 99, 100 Земельного кодексу України наявні всі правові підстави для встановлення земельного сервітуту в судовому порядку.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 23 квітня 2026 року позов задоволено частково.

Встановлено безстроковий, безоплатний земельний сервітут відносно частин земельних ділянок з кадастровими номерами 3223186800:05:009:0116, 3223186800:05:010:0061, 3223186800:05:010:0067, 3223186800:05:009:0098, 3223186800:05:003:0141 для можливості проїзду, проходу до земельної ділянки з кадастровим номером 3223186800:05:009:0076, належної ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 ), на якій знаходиться житловий будинок, загальною площею 377,1 кв. м (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 5783532231) за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до Висновку експерта № СЕ-1202-1-1386.24 за результатами проведеної судової земельно-технічної експертизи, складеного 19.05.2025 судовим експертом Кріві Катериною Вікторівною (ТОВ «Судова незалежна експертиза України»), а саме:

Межі земельної ділянки площею 0,1856 га, яку пропонується до встановлення земельного сервітуту на земельній ділянці площею 1,5666 га, кадастровий номер 3223186800:05:009:0116, для можливості проїзду, проходу до земельної ділянки кадастровий 3223186800:05:009:0076, описуються наступним чином (див. Додаток 2 до Висновку, представлено синім кольором):

від початкової точки 1 по прямій лінії, на відстані 11,58 м до точки 2; з наступним поворотом вправо по прямій лінії, визначеній кадастровим планом, на відстані 16,02 м до точки 3; з наступним поворотом вправо по прямій лінії, на відстані 4,18 м до точки 4; з наступним поворотом вліво вздовж існуючого проїзду на відстані 32,30 м до точки 5; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 19,20 м до точки 6; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 14,60 до точки 7; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 25,60 м до точки 8; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 27,94 м до точки 9; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 29,17 м до точки 10; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 19,25 м до точки 11; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 21,29 м до точки 12; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 22,11 м до точки 13; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 15,30 м до точки 14; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 7,25 м до точки 15; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 14,79 м до точки 16; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 7,89 м до точки 17; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 12,30 м до точки 18; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 26,15 м до точки 19; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 10,85 м до точки 20; з наступним поворотом вправо по прямій лінії, визначеній кадастровим планом, на відстані 2,41 м до точки 21; з наступним поворотом вправо по прямій лінії, визначеній кадастровим планом, на відстані 39,37 м до точки 22; з наступним поворотом вліво по прямій лінії, визначеній кадастровим планом, на відстані 3,79 м до точки 23; з наступним поворотом вправо вздовж існуючого проїзду на відстані 8,33 м до точки 24; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 8,49 м до точки 25; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 14,54 м до точки 26; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 14,95 м до точки 27; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 10,32 м до точки 28; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 11,09 м до точки 29; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 10,87 м до точки 30; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 23,79 м до точки 31; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 13,17 м до точки 32; далі по прямій лінії на відстані 35,21 м до точки 33; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 24,92 м до точки 34; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 21,15 м до точки 35; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 14,02 м до точки 36; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 21,72 м до точки 37; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 38,67 м до точки 38; далі вздовж існуючого проїзду на відстані 11,24 м до початкової точки 1.

У іншій частині позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання судових витрат.

Апелянт Товариство з обмеженою відповідальністю «Долина Ленд» вважає, що рішення Обухівського районного суду Київської області від 23 квітня 2026 року у справі № 372/511/24 є незаконним, необґрунтованим та ухваленим із порушенням норм матеріального і процесуального права. Зазначає, що обраний позивачкою спосіб захисту не відповідає змісту порушеного права, оскільки асфальтований проїзд віднесений згідно з Генеральним планом села Романків до зони транспортної інфраструктури ТР-2, режим якої регулюється Законом України «Про благоустрій населених пунктів», де право на доступ є універсальним для невизначеного кола осіб, а відтак належним способом захисту мала бути вимога про усунення перешкод у користуванні дорогою загального користування, а не встановлення приватного сервітуту (правовий висновок у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 та від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16). Звертає увагу на те, що ОСОБА_2 фактично має вільний доступ до своєї ділянки, контрольно-пропускні споруди на ділянці товариства не функціонують, а охорона здійснюється Обслуговуючим кооперативом «Котеджне містечко Сонячна Долина» (код ЄДРПОУ 44419353) на підставі дозволу виконкому Козинської селищної ради від 25.07.2022 № 6, учасником якого є сама позивачка, що виключає факт реального порушення її прав. Вказує, що позивачкою не було дотримано обов`язкової передумови судового захисту щодо вжиття належних заходів досудового врегулювання спору, оскільки надісланий нею 19.07.2023 проєкт договору не містив такої істотної умови, як межі сервітуту, визначені на підставі відповідної технічної документації із землеустрою, обов`язок виготовлення якої покладено на позивача (правовий висновок у постановах Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 905/798/19 та від 02.11.2022 у справі № 915/442/21). Наголошує, що умови подальшого позову не були ідентичними умовам запропонованого проєкту договору, що суперечить правозастосовчій практиці (правовий висновок у постанові Верховного Суду від 19.11.2025 у справі № 902/1257/24).

Також підкреслює порушення судом статей 98, 100 Земельного кодексу України та статей 401, 403 ЦК України через встановлення безоплатного та безстрокового сервітуту, тоді як цільове призначення ділянок товариства з кадастровими номерами 3223186800:05:009:0116 та 3223186800:05:003:0141 визначено для будівництва житлового будинку, а товариство змушене щорічно нести податковий тягар зі сплати земельного податку згідно зі статтями 14, 265, 269, 270, 271 Податкового кодексу України. Звертає увагу, що 24.10.2024 товариство поштовим відправленням № 0100198912608 направило позивачці лист № 17/1-10/2024 з проєктом договору № 622/92СДЛ від 17.10.2024 про встановлення строкового сервітуту на 3 роки з річною платою в розмірі 3 643,88 грн, розрахованою виключно з розміру земельного податку пропорційно до кількості користувачів, на що відповіді не отримало.

Стверджує, що висновок судового експерта Кріві К. В. № СЕ-1202-1-1386.24 від 19.05.2025 є недопустимим доказом, оскільки експерт не є працівником призначеної установи, судом не розглядалися клопотання установи про її залучення, а також представником позивачки ОСОБА_4 13.05.2025 надано експерту додаткові матеріали з порушенням статті 83 ЦПК України без їх направлення іншим учасникам. Крім того, наголошує, що на земельні ділянки товариства ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 19.10.2022 у справі № 759/13801/22 накладено арешт із забороною вчинення реєстраційних дій, що унеможливлює реєстрацію речового права сервітуту на підставі Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

На підставі викладеного просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

В апеляційній скарзі адвокат Шубенок О. М., в інтересах ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Зазначає, що позивачка фактично домагається безперешкодного доступу до вулично-дорожньої мережі котеджного містечка, що охоплюється правовим режимом об`єктів благоустрою згідно із Законом України «Про благоустрій населених пунктів», а тому вимога про встановлення земельного сервітуту не відповідає належному способу захисту права, яким є вимога про усунення перешкод (правовий висновок у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 та від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16). Вказує, що ОСОБА_2 фактично користується наявним проїздом, не зазнає жодних реальних перешкод з боку відповідача і не довела неможливості задоволення своїх потреб без обтяження чужої приватної власності. Звертає увагу на те, що досудовий порядок врегулювання спору не був дотриманий, оскільки звернення та проєкт договору позивачка неправомірно направила за адресою: АДРЕСА_2 , де він ніколи не проживав, замість його дійсної адреси: АДРЕСА_3 , що позбавило його змоги розглянути пропозицію. Наголошує, що запропонований проєкт договору не містив кадастрового плану меж земельного сервітуту, а також не був ідентичним подальшим позовним вимогам (правовий висновок у постановах Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 905/798/19, від 02.11.2022 у справі № 915/442/21 та від 19.11.2025 у справі № 902/1257/24). Стверджує про необґрунтованість встановлення саме безоплатного та безстрокового сервітуту на частини належних йому ділянок із кадастровими номерами 3223186800:05:009:0116, 3223186800:05:010:0061, 3223186800:05:010:0067, 3223186800:05:009:0098, оскільки це порушує майновий баланс сторін та покладає на нього весь тягар зі сплати земельного податку відповідно до статей 14, 269, 270, 271 Податкового кодексу України. Зазначає, що під час розгляду справи він пропонував позивачці встановити строковий сервітут на 3 роки з пропорційною платою близько 2 000 грн на рік, яка спрямовувалася б на покриття суми земельного податку, проте згоди не отримав. Вказує на недопустимість висновку земельно-технічної експертизи від 19.05.2025 № СЕ-1202-1-1386.24, складеного судовим експертом Кріві К. В., яка не є працівником визначеної судом експертної установи, а матеріали для експертизи були прийняті судом із порушенням статті 83 ЦПК України без надсилання стороні відповідача. Крім того, зазначає, що ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 19.10.2022 у справі № 759/13801/22 на його земельні ділянки накладено арешт із забороною здійснення реєстраційних дій та проведення будь-яких робіт з порушенням благоустрою.

У поданих відзивах на апеляційні скарги адвокат Білоусов А. Ю., в інтересах ОСОБА_2 , заперечив проти апеляційних скарг, вважаючи їх доводи безпідставними, а рішення суду залишити без змін, вважаючи його законним. Зазначає, що за змістом статей 15, 16, 404 ЦК України та статті 99 Земельного кодексу України встановлення земельного сервітуту є належним і найбільш ефективним способом захисту її порушеного права на доступ до належного їй будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки з кадастровим номером 3223186800:05:009:0076, що узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (правовий висновок у постанові Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 910/13488/17). Звертає увагу на те, що рішенням Господарського суду Київської області від 11.04.2023 у справі № 911/1375/22, залишеним без змін постановами Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2023 та Верховного Суду від 26.03.2024, яке має преюдиційне значення відповідно до статті 82 ЦПК України, встановлено факт створення перешкод для мешканців котеджного містечка у вільному проїзді автотранспортом по дорозі загального користування з боку ТОВ «Долина Ленд» шляхом спорудження контрольно-пропускного пункту, шлагбаумів і болардів. Вказує, що судовим експертом Кріві К. В. у висновку від 19.05.2025 № СЕ-1202-1-1386.24 однозначно встановлено відсутність будь-яких альтернативних проїздів до її будинку, які б не пролягали через приватні ділянки відповідачів ТОВ «Долина Ленд» та ОСОБА_1 , що підтверджує наявність обов`язкових передумов для сервітуту (правовий висновок у постановах Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 463/1534/18, від 20.03.2024 у справі № 463/2640/21 та від 25.06.2025 у справі № 463/10616/19). Спростовуючи доводи про відсутність досудового врегулювання, стверджує, що 19.07.2023 направила на всі відомі адреси відповідачів проєкт договору, а виготовити технічну документацію із землеустрою до укладення договору або ухвалення судового рішення вона юридично не могла в силу положень статей 1, 22, 25, 55-1 Закону України «Про землеустрій», оскільки не є власником чи користувачем чужих ділянок. Щодо оплатності зазначає, що відповідачі не надали суду першої інстанції належних доказів і детальних розрахунків реальних витрат на сплату податку, при цьому встановлення земельного сервітуту по дорогах загального користування зони ТР-2 не покладає на власників надмірного тягаря (правовий висновок у постанові Верховного Суду від 25.06.2025 у справі № 463/10616/19). Наголошує, що накладений ухвалою слідчого судді арешт є заходом кримінального провадження і в силу пункту 60 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень не позбавляє суд права ухвалити судове рішення про сервітут. Щодо експертизи зазначає, що експерт має належну кваліфікацію та діяв у межах процесуальних повноважень, а відповідачі клопотань про повторну експертизу не заявляли. Просить залишити апеляційні скарги без задоволення, а судове рішення першої інстанції - без змін.

Інші учасники справи правом подачі відзиву на апеляційні скарги не скористались.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача ТОВ «Долина Ленд» - адвокат Колосар М. Є., підтримав апеляційну скаргу із наведених у ній підстав та доводів.

Відповідач ОСОБА_1 та в його інтересах адвокат Шубенок О. М., в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи сповіщені належним чином.

Від представника позивача - адвоката Оберемка Д. О. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю прибуття, мотивоване отриманням напередодні засідання, а саме 14 вересня 2026 року, повістки про виклик для участі в допиті у кримінальному провадженні.

Вирішуючи вказане клопотання, колегія суддів враховує, що відповідно до положень статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Водночас неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду. Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, а зловживання процесуальними правами не допускається. Обов`язок швидкого та справедливого розгляду справи покладається на суд з метою дотримання розумних строків розгляду справи, визначених статтями 2, 121 ЦПК України.

Оцінюючи поважність наведених адвокатом підстав неприбуття, суд бере до уваги вимоги статті 44 Правил адвокатської етики, за якими під час здійснення професійної діяльності в суді адвокат повинен бути добропорядним, поводити себе чесно та гідно, стверджуючи повагу до адвокатської професії, і не вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи. Відповідно до статей 11 і 27 Правил адвокатської етики адвокат зобов`язаний надавати професійну правничу допомогу клієнту добросовісно, що передбачає доскональність у врахуванні всіх обставин, своєчасне планування та оперативне виконання доручення клієнта.

З матеріалів справи вбачається, що розгляд даної справи судом апеляційної інстанції було призначено завчасно ще 13 липня 2026 року, тобто учасники процесу мали достатньо часу (понад два місяці) для узгодження своїх професійних графіків, організації представництва та забезпечення явки.

Крім того, повноваження адвоката Оберемка Д. О. оформлені ордером, виданим Адвокатським об`єднанням «Юридичний консалтинговий альянс». За змістом статті 61 Правил адвокатської етики, дія цих Правил у повному обсязі поширюється на адвокатські об`єднання, які у разі неможливості участі визначеного адвоката зобов`язані забезпечити належне виконання договору про надання правничої допомоги, в тому числі шляхом залучення або заміни адвоката, що виключає зрив призначених засідань.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що відзив на апеляційну скаргу від імені позивача подано та підписано іншим адвокатом - Білоусовим А. Ю., який здійснює індивідуальну адвокатську діяльність. Це безпосередньо свідчить про наявність у позивача інших представників, сформованість і письмове викладення правової позиції сторони в матеріалах справи та відсутність реальних перешкод для всебічного і повного апеляційного перегляду рішення за наявними доказами.

Сам факт отримання 14.09.2026 повістки про виклик на допит у кримінальному провадженні, за умови тривалого завчасного повідомлення про судове засідання в апеляційному суді та колективного представництва інтересів позивача адвокатським об`єднанням, не може бути визнаний об`єктивною непереборною підставою для відкладення судового розгляду справи.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про неповажність причини неявки представника позивача адвоката Оберемка Д. О. та відсутність підставі для відкладення судового засідання.

Заслухавши доповідь судді Євграфової Є. П., пояснення представника ТОВ «Долина Ленд» - адвокат Колосара М. Є., дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг та відзиву на них, колегія суддів виходить з наступного.

Судом встановлено й підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_2 є власницею земельної ділянки площею 0,19 га, кадастровий номер 3223186800:05:009:0076, розташованої за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, с. Романків, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 166934231.

На вказаній земельній ділянці розташований житловий будинок, загальною площею 377,1 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 5783532231) за адресою: АДРЕСА_1 , який, відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 164256286, належить позивачу.

Вказаний будинок та земельна ділянка знаходяться на території котеджного містечка « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Встановлено, що дорога для проїзду в котедженому містечку, якою користуються мешканці, зокрема позивач у цій справі ОСОБА_2 , облаштована, асфальтована та проходить, у тому числі, по належним відповідачу земельним ділянкам. В`їзд на територію Котеджного містечка розташований на земельній ділянці 3223186800:05:003:0141.

Земельна ділянка кадастровий номер 3223186800:05:003:0141, площею 5,3247 га, на праві власності належать ТОВ «Долина Ленд».

Земельні ділянки з кадастровими номерами 3223186800:05:010:0061, 3223186800:05:009:0116, 3223186800:05:010:0067, 3223186800:05:009:0098 на праві власності належать ОСОБА_1 .

Відповідно до висновку експерта № CЕ-1202-1-1386.24 за результатами проведеної судової земельно-технічної експертизи у цивільній справі № 372/511/24, складеним 19.05.2025, найбільш необтяжливий та найменший за довжиною маршрут до досліджуваної земельної ділянки з кадастровим номером 3223186800:05:009:0076 є фактичний проїзд (прохід), що відображений стрілками синього кольору у додатку 1 до даного висновку. Технічна можливість встановлення земельного сервітуту відносно частини земельних ділянок з кадастровими номерами: 3223186800:05:009:0116, 3223186800:05:010:0061, 3223186800:05:010:0067, 3223186800:05:009:0098, 3223186800:05:003:0141, для проїзду, проходу до земельної ділянки з кадастровим номером 3223186800:05:009:0076, на якій знаходиться житловий будинок загальною площею 377,1 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 5783532231) за адресою: АДРЕСА_1 , існує.

На розгляд суду пропонується один технічно можливий варіант встановлення земельного сервітуту відносно частин земельних ділянок з кадастровими номерами: 3223186800:05:009:0116, 3223186800:05:010:0061, 3223186800:05:010:0067, 3223186800:05:009:0098, 3223186800:05:003:0141, який пропонується встановити на всю ширину проїзду, такий варіант є найменш обтяжливим та протяжним.

Запропонований варіант встановлення земельного сервітуту відносно частин земельних ділянок з кадастровими номерами: 3223186800:05:009:0116, 3223186800:05:010:0061, 3223186800:05:010:0067, 3223186800:05:009:0098, 3223186800:05:003:0141 для проїзду, проходу до земельної ділянки з кадастровим номером 3223186800:05:009:0076:

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_2 є законним власником житлового будинку та присадибної земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , розташованих на огородженій закритій території котеджного містечка « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Встановивши на підставі висновку судової земельно-технічної експертизи від 19.05.2025 № СЕ-1202-1-1386.24, що проїзд до вказаного будинковолодіння позивачки можливий виключно по наявному асфальтованому шляху через земельні ділянки відповідачів ТОВ «Долина Ленд» та ОСОБА_1 , а інші альтернативні під`їзди відсутні, суд дійшов висновку про неможливість задоволення потреб позивачки в інший спосіб, ніж встановлення сервітуту. Суд першої інстанції послався на положення статей 317, 319, 395, 401, 402, 404 ЦК України та статей 91, 96, 98, 99, 100 Земельного кодексу України, констатувавши, що запропонований експертом варіант є технічно єдиним, найменш обтяжливим для власників та забезпечує дотримання балансу інтересів сторін. Відхиляючи доводи відповідачів про відсутність фізичних перешкод для проїзду, суд зазначив, що фактичне користування проїздом на поточний момент не спростовує потреби правового закріплення обмеженого користування чужими ділянками за відсутності іншого шляху. Доводи про неможливість встановлення сервітуту без попереднього складання технічної документації та за наявності арешту земельних ділянок у кримінальному провадженні суд відхилив як такі, що не ґрунтуються на законі і не спростовують висновків експертизи. Надаючи оцінку запереченням щодо платності та строковості, суд першої інстанції дійшов висновку про встановлення саме безстрокового та безоплатного сервітуту, зазначивши, що ініціатива відповідачів щодо платного сервітуту не відповідає їхнім дійсним намірам, про що свідчить повне невизнання ними позовних вимог та системне заперечення проти сервітуту в цілому. Одночасно суд визнав встановлення безстрокового безоплатного сервітуту пропорційним заходом втручання відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, частково відмовивши лише в тій частині позовних вимог, яка стосувалася невиправдано широкого кола третіх осіб та цілей користування.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Згідно зі статтею 404 цього Кодексу та статтею 99 Земельного кодексу України власник сусідньої земельної ділянки має право вимагати надання сервітуту на право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає його встановлення (частина третя статті 402 ЦК України).

Матеріалами справи та висновком судової земельно-технічної експертизи від 19.05.2025 № СЕ-1202-1-1386.24 беззаперечно підтверджено, що земельна ділянка та житловий будинок позивачки розташовані всередині закритої, огородженої території котеджного містечка «Сонячна Долина». Інших шляхів доступу та сполучення з вуличною мережею загального користування, які б не проходили через земельні ділянки відповідачів ТОВ «Долина Ленд» та ОСОБА_1 , на місцевості об`єктивно не існує. Експертом розроблено єдиний технічно можливий варіант влаштування проїзду та проходу шириною 3,5 метра по наявному асфальтованому шляху з визначенням точних геометричних меж та поворотних точок, який є найменш обтяжливим для власників земельних ділянок. Відповідачі у процесуальному порядку не надали доказів існування будь-яких альтернативних маршрутів проїзду, які б виключали необхідність проїзду через їхні ділянки, а клопотань про призначення повторної експертизи до суду першої інстанції не заявляли (правовий висновок у постанові Верховного Суду від 10.11.2025 у справі № 363/3146/22).

Доводи апелянтів щодо неефективності обраного способу захисту та необхідності пред`явлення негаторного позову про усунення перешкод у користуванні дорогою загального користування підлягають відхиленню.

Преюдиційними судовими рішеннями у господарській справі № 911/1375/22, які згідно з частиною четвертою статті 82 ЦПК України є обов`язковими для суду, встановлено, що фактичний проїзд на земельній ділянці з кадастровим номером 3223186800:05:003:0141 віднесений за містобудівною документацією до зони транспортної інфраструктури ТР-2, а ТОВ «Долина Ленд» чинило протиправні перешкоди мешканцям містечка шляхом блокування руху болардами та шлагбаумами (постанова Верховного Суду від 26.03.2024 у справі № 911/1375/22). Той факт, що на момент розгляду цієї справи фізичні засоби обмеження руху демонтовані чи не функціонують, а позивачка фактично проїжджає до свого житла, не означає відсутності порушення її прав. За відсутності належного юридичного оформлення обмеженого речового права проїзд позивачки залежить виключно від фактичного розсуду власників земельних ділянок. На відміну від зобов`язання усунути конкретні перешкоди за негаторним позовом, судовий захист шляхом встановлення земельного сервітуту забезпечує довгострокову правову визначеність, створює речове право, яке підлягає державній реєстрації та слідує за нерухомим майном, що в повній мірі відповідає засадам ефективності судового захисту (правовий висновок у постанові Верховного Суду від 25.06.2025 у справі № 463/10616/19).

Колегія суддів відхиляє посилання апелянтів на недотримання досудового порядку врегулювання спору у зв`язку з відсутністю технічної документації та неідентичністю умов звернення позовним вимогам. Перед зверненням до суду позивачка направила відповідачам письмові звернення з проєктом договору про встановлення земельного сервітуту. Оскільки жоден із відповідачів у досудовому порядку згоди на встановлення сервітуту не надав, договір укладений не був, передумова звернення до суду є виконаною (правовий висновок у постанові Верховного Суду від 26.11.2025 у справі № 947/9393/22). Направлення звернення ОСОБА_1 за відомою адресою, за якою здійснювалося листування, та неотримання ним кореспонденції не позбавляє позивачку права на судовий захист, оскільки під час судового розгляду відповідач прямо заперечував проти встановлення сервітуту на умовах позивачки.

Вимога апелянтів щодо попереднього виготовлення технічної документації із землеустрою є неправомірною, оскільки за змістом статей 22 та 55-1 Закону України «Про землеустрій» розробка технічної документації щодо меж частини ділянки, на яку поширюється сервітут, здійснюється виключно на підставі укладеного договору або судового рішення. Відповідно, сервітут правомірно встановлено судом на підставі графічних матеріалів експертизи, що містять вичерпний просторовий опис меж сервітутної зони (правовий висновок у постанові Верховного Суду від 04.02.2026 у справі № 455/1543/21).

Вирішуючи питання щодо платності чи безоплатності, а також строковості сервітуту, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до частини третьої статті 403 ЦК України особа, яка користується сервітутом, зобов`язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду. За змістом частини першої статті 98 Земельного кодексу України право земельного сервітуту за своєю правовою природою може бути як платним, так і безоплатним, а його вид та умови визначаються судом з урахуванням обставин справи та критерію найменшої обтяжливості. Законодавство не містить імперативної заборони щодо встановлення безоплатного або безстрокового сервітуту за рішенням суду.

У разі коли підстави для встановлення сервітуту доведені (відсутність іншого доступу до житла), але постає питання щодо платності користування, заявлення позивачем вимоги про безоплатний сервітут не може тягнути відмову в позові по суті, оскільки суд визначає умови користування чужим майном з урахуванням прав та інтересів обох сторін. Разом з тим, встановлення плати за користування сервітутом є правом власника, реалізація якого вимагає належного матеріально-правового та розрахункового обґрунтування. Власник земельної ділянки, який вимагає встановлення плати або посилається на надмірний тягар безоплатного сервітуту через необхідність сплати земельного податку, зобов`язаний на підставі статей 12, 81 ЦПК України надати суду належні, достовірні та достатні докази: податкові декларації, розрахунки земельного податку за відповідний період, платіжні документи про фактичну сплату податку в бюджет саме за ту частину площі, яка відводиться під проїзд, або експертну оцінку розміру збитків чи втрати вартості майна.

У справі, що переглядається, відповідачі ТОВ «Долина Ленд» та ОСОБА_1 зустрічних позовних вимог про встановлення плати за сервітут не пред`явили, доказів фактичної сплати земельного податку за спірні періоди та належних розрахунків вартості користування частинами ділянок суду першої інстанції не подали. Надіслання ними проєктів договорів після відкриття провадження у справі носило суто пропозиційний характер і не супроводжувалося належним доказовим обґрунтуванням заявлених сум.

Крім того, враховуючи, що спірні ділянки відповідачів на місцевості фактично зайняті заасфальтованою дорогою і за містобудівною документацією становлять місця загального користування транспортної зони ТР-2, встановлення сервітуту для проїзду по наявному шляху не спричиняє додаткових обмежень щодо господарського використання ділянок понад ті, які вже існують на місцевості.

За відсутності належних доказів надмірної обтяжливості та конкретних документально підтверджених витрат суд першої інстанції правомірно встановив безоплатний сервітут (правовий висновок у постанові Верховного Суду від 25.06.2025 у справі № 463/10616/19). Встановлення ж сервітуту на невизначений строк (безстроково) обумовлене постійним характером потреби позивачки у доступі до свого житлового будинку, що відповідає сталій практиці суду касаційної інстанції (правовий висновок у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 911/2701/17).

Водночас власники земельних ділянок не позбавлені права у майбутньому порушити питання про зміну умов сервітуту чи встановлення плати на підставі статті 403 ЦК України у разі зміни обставин та надання документального підтвердження понесених витрат на обслуговування проїзду чи сплату податків.

Доводи про неможливість встановлення сервітуту через наявність арешту у кримінальному провадженні № 759/13801/22 є безпідставними. Арешт майна як публічно-правове обмеження спрямований на забезпечення збереження майна у кримінальному провадженні та запобігання його відчуженню власником. Судове встановлення земельного сервітуту є визнанням права обмеженого користування, необхідного для здійснення доступу до сусіднього майна, не передбачає розпорядження ділянкою на користь третіх осіб і не змінює права власності. Відповідно до пункту 60 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація похідних речових прав на підставі судового рішення здійснюється незалежно від наявності обтяжень, пов`язаних із кримінальним провадженням.

Посилання апелянтів на недопустимість висновку експерта від 19.05.2025 № СЕ-1202-1-1386.24 підлягають відхиленню. Проведення експертизи було призначено ухвалою суду першої інстанції від 24.09.2024 та доручено юридичній особі суб`єкту судово-експертної діяльності Товариству з обмеженою відповідальністю «Судова незалежна експертиза України». Відповідно до пунктів 1.1, 1.10, 1.11, 4.1 розділу I та IV Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, керівник експертної установи або структурного підрозділу самостійно визначає конкретного експерта (експертів) з числа атестованих фахівців відповідної галузі спеціальних знань і доручає йому проведення дослідження. Судовий експерт Кріві К. В. має присвоєну у встановленому законом порядку кваліфікацію судового експерта зі спеціальностей 10.6 (дослідження з питань землеустрою) та 10.10 (розподіл земель та визначення порядку користування земельними ділянками), включена до державного Реєстру атестованих судових експертів та була належним чином попереджена про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 Кримінального кодексу України, що прямо відображено у вступній частині висновку. Заявлення експертом клопотань про надання додаткових графічних і технічних матеріалів та їх подання учасником справи безпосередньо суду повністю кореспондує пункту 2.1 розділу II Інструкції № 53/5 та статті 84 ЦПК України. Оскільки клопотання експерта фактично спрямовувалося судом на адресу сторін, а додаткові матеріали долучалися до справи в судовому засіданні, заперечень або клопотань про проведення повторної чи додаткової експертизи в порядку статей 111, 113 ЦПК України відповідачами заявлено не було, підстав вважати висновок експерта недопустимим доказом у розумінні статті 78 ЦПК України немає.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів апелянта по суті спору та їх відображення в оскаржуваному судовому рішенні, питання вмотивованості висновків суду, колегія суддів виходить з того, що у справі, яка розглядається, сторонам надано мотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду першої інстанції.

Отже оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають встановленим обставинам, підстави для зміни чи скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги не встановлені.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 369, 374, 375, 381, 383 ЦПК України суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Долина Ленд» та адвоката Шубенка Олега Миколайовича, в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 23 квітня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 21 вересня 2026 року.

Судді Є. П. Євграфова

Б. Б. Левенець

В. В. Саліхов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua