Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №607/16217/26 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/16217/26Головуючий у 1-й інстанції Стельмащук П.Я.

Провадження № 22-ц/817/1162/26 Доповідач - Костів О.З.

Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Костів О.З.

суддів - Гірський Б. О., Хома М. В.,

з участю секретаря - Панькевич Т.І.

представника апелянтки — Семененко Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 607/16217/26 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 липня 2026 року (постановлене суддею Стельмащуком П.Я., дата складання повного тексту не зазначено) про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області, про визнання бездіяльності щодо непроведення перерахунку пенсії протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, на отримання нарахованих сум пенсії та стягнення недоотриманої доплати пенсії, належної спадкодавцю,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2026 року ОСОБА_2 (далі - позивачка, апелянтка), в інтересах якої діє адвокат Семененко Л.М., звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі — ГУ ПФУ в Тернопільській області, відповідач), про визнання бездіяльності щодо непроведення перерахунку пенсії протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, на отримання нарахованих сум пенсії та стягнення недоотриманої доплати пенсії, належної спадкодавцю.

Позов обґрунтовано тим, що позивачка з 15 березня 2001 року перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . За життя ОСОБА_3 подав позов до Тернопільського окружного адміністративного суду до ГУ ПФУ в Тернопільській області про визнання протиправною бездіяльності щодо не проведення перерахунку основного розміру пенсії на підставі виданої оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, зобов?язання вчинити певні дії. Згідно з рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2021 року суд вирішив: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_3 згідно оновленої довідки про грошове забезпечення станом на 05 березня 2019 року, зобов?язати ГУ ПФУ в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3 з 01 квітня 2019 року згідно оновленої довідки про грошове забезпечення станом на 05 березня 2019 року з врахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим спеціальним званням, надбавки за вислугу років, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, з урахуванням виплачених сум.

Після смерті чоловіка відкрилась спадщина, яку позивачка прийняла в установленому законом порядку, оскільки на момент його смерті була зареєстрована та проживала разом чоловіком. Так як після вступу рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2021 року у законну силу пенсія ОСОБА_3 ГУ ПФУ в Тернопільській області з 01 квітня 2019 року не була перерахована, позивачка, як член його сім?ї має право на отримання недорахованих йому грошових сум, які залишилися недоотриманими у зв?язку із смертю.

09 січня 2026 року позивачка звернулась з письмовою заявою до ГУ ПФУ в Тернопільській області з приводу виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05серпня 2021 року, на що отримала відмову.

У зв`язку з викладеним позивачка просила суд:

1) визнати протиправною відмову ГУ ПФУ в Тернопільській області щодо проведення перерахунку пенсії померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 з 01 квітня 2019 року згідно оновленої довідки про грошове забезпечення станом на 05 березня 2019 року з врахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим спеціальним званням, надбавки за вислугу років, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, з урахуванням виплачених сум;

2) зобов?язати ГУ ПФУ в Тернопільській області провести перерахунок та нарахування сум пенсії, що належали померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2021 року у справі № 500/4107/21 за період з 01 квітня 2019 року згідно оновленої довідки про грошове забезпечення станом на 05 березня 2019 року з врахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим спеціальним званням, надбавки за вислугу років, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, з урахуванням виплачених сум по 31 серпня 2026 року включно;

3) визнати за ОСОБА_2 право на отримання нарахованих на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2021 року сум пенсії в порядку ст.1227 ЦК України та ч.1 ст.52 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» як за членом сім?ї, який постійно проживав разом із пенсіонером на день його смерті;

4) стягнути з ГУ ПФУ в Тернопільській області на користь ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі суми пенсії на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду у справі № 500/4107/21 за період з 01 квітня 2019 року по 31 серпня 2021 року включно.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 липня 2026 року у відкритті провадження у справі відмовлено з тих підстав, що спір підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Семененко Л.М., подала на нього апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ГУ ПФУ в Тернопільській області не виконано рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2021 року у справі № 500/4107/21, оскільки на момент вступу вказаного рішення в законну силу, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.

Звертає увагу на те, що невиконання чи несвоєчасне виконання ГУ ПФУ в Тернопільській області судового рішення не позбавляє права спадкоємців на отримання грошових коштів в порядку спадкування.

Сторона позивача посилається на висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 243/3505/16-ц, згідно якої спори про стягнення неоотриманої пенсії в порядку спадкування є цивільно-правовими і мають розглядатися виключно місцевими загальними судами в порядку цивільного судочинства.

Отже, покликаючись на норми матеріального права, що регулюють право власності та спадкування майна, позивач обрала спосіб захисту порушеного права з урахуванням норм цивільного процесуального закону.

У зв`язку наведеним просить скасувати ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 липня 2026 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відзив на апеляційну скаргу від учасників по справі до суду не надходив.

В судовому засіданні представник апелянтки — адвокат Семененко Л.М., апеляційну скаргу підтримала, зіславшись на мотиви, викладені у ній.

Інші учасники в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам закону рішення суду першої інстанції відповідає не повністю.

Судом встановлено наступні обставини.

З 15 березня 2001 року позивачка перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 .

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2021 року у справі №500/4107/21 задоволено позов ОСОБА_3 повністю. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_3 згідно оновленої довідки про грошове забезпечення станом на 05 березня 2019 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3 з 01 квітня 2019 року згідно оновленої довідки про грошове забезпечення станом на 05 березня 2019 року з врахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим спеціальним званням, надбавки за вислугу років, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, з урахуванням виплачених сум. Рішення набрало законної сили 07 вересня 2021 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 01 вересня 2021 року, виданим Тернопільським відділом ДРАЦС в Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ).

09 січня 2026 року ОСОБА_2 звернулася до ГУ ПФУ в Тернопільській області із заявою про надання інформації щодо виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2021 року у справі №500/4107/21.

Згідно листа ГУ ПФУ в Тернопільській області від 26 січня 2026 року №950-401/М-02/8-1900/26 ОСОБА_2 повідомлено, що оскільки ОСОБА_3 помер до набрання законної сили рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2021 року у справі №500/4107/21, відповідно пенсія останнього не перераховувалася на виконання зазначеного рішення суду. Кошти, які не були нараховані померлому, не є належною пенсійною виплатою і не можуть вважатися недоотриманою пенсією та не підлягають виплаті членам сім`ї померлого. Тому обов`язок ГУ ПФУ в Тернопільській області перерахувати і виплатити пенсію ОСОБА_3 з 31 серпня 2021 року припинився, у зв`язку з його смертю.

У липні 2026 року ОСОБА_2 звернулася в суд із даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Пунктами 1, 2 частини першої статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - це, зокрема, спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється, зокрема, на правовідносини, що виникають у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій. Так, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (частина перша, пункт 1 частини першої статті 19 КАС України).

Отже, до справ адміністративної юрисдикції віднесені публічно-правові спори, ознакою яких є не лише спеціальний суб`єктний склад, але і їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб`єктом владних повноважень публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме у тих правовідносинах, в яких виник спір.

Стосовно терміну «публічно-владні управлінські функції», то у розумінні пункту 2 частини першої статті 4 КАС України, термін «публічно» означає, що такі функції суб`єкта спрямовані на задоволення публічного інтересу; зміст поняття «владні» полягає в наявності у суб`єкта повноважень застосовувати надану йому владу, за допомогою якої впливати на розвиток правовідносин. Управлінські функції – це основні напрями діяльності органу влади, його посадової чи службової особи або іншого уповноваженого суб`єкта, спрямовані на управління діяльністю підлеглого суб`єкта.

З огляду на вказане до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома чи більше суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний (зобов`язані) виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 58 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058-IV) Пенсійний фонд України є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів ПФУ, вирішує питання, пов`язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом ПФУ.

Кошти ПФУ відповідно до статті 73 Закону № 1058-IV використовуються на:

- виплату пенсій, передбачених цим Законом;

- надання соціальних послуг, передбачених цим Законом;

- фінансування адміністративних витрат, пов`язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду України;

- оплату послуг з виплати та доставки пенсій;

- формування резерву коштів Пенсійного фонду України.

Відповідно до пункту 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об`єднані управління є територіальними органами Пенсійного фонду України. Управління Пенсійного фонду України підпорядковуються Пенсійному фонду України та безпосередньо відповідним головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Пенсійного фонду України.

Основними завданнями управління Пенсійного фонду України є:

- реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення;

- ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню;

- виконання інших завдань, визначених законом (пункт 3 вказаного Положення).

Відповідно до підпунктів 7, 8 пункту 4 зазначеного Положення управління Пенсійного фонду України відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства; забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.

Отже, відповідно до покладених завдань і функцій Пенсійний фонд України є суб`єктом владних повноважень у сфері нарахування та виплат пенсій, а спори, що виникають між учасниками цих відносин, є публічно-правовими, тому їх вирішення належить до юрисдикції адміністративних судів.

Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 березня 2020 року в справі № 757/63985/16.

Згідно із частинами першою та другою статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Положення частини третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та статті 1227 ЦК України узгоджуються з положенням Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

У справі, яка переглядається апеляційним судом, встановлено, що перша та друга вимоги позовної заяви ОСОБА_2 стосується визнання протиправною відмови ГУ ПФУ в Тернопільській області в здійсненні перерахунку пенсії та зобов`язання провести перерахунок пенсії.

Тобто, на думку сторони позивача, убачається бездіяльність ГУ ПФУ в Тернопільській області щодо нездійснення перерахунку пенсії померлого ОСОБА_3 з 01 квітня 2019 року згідно оновленої довідки про грошове забезпечення станом на 05 березня 2019 року з врахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим спеціальним званням, надбавки за вислугу років, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, з урахуванням виплачених сум.

Апеляційний суд зазначає, що така бездіяльність згідно з п.1 ч.1 ст.19 КАС України може бути оскаржена ОСОБА_2 в порядку адміністративного судочинства до адміністративного суду.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 лютого 2021 року у справі № 520/17342/18, спори, які виникають у судах у зв`язку з невиконанням суб`єктом владних повноважень своїх функцій (щодо його незаконних дій та/або зобов`язання до виконання таких повноважень), та ухвалення за результатами розгляду цих спорів судових рішень не змінює правову природу та характер правовідносин, які виникли між сторонами, тому спори щодо порушення своїх зобов`язань суб`єктом владних повноважень, зокрема щодо перерахування, нарахування, виплати грошових сум, у тому числі після судового рішення або на його виконання, повинні розглядатись судами за юрисдикцією, визначеною відповідно до характеру цих правовідносин.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки позивачка звернулась до суду з вимогою про визнання протиправною відмови відповідача перерахувати пенсію померлого чоловіка, зобов`язання відповідача перерахувати та нарахувати пенсію, то ці вимоги підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Щодо третьої та четвертої вимог позовної заяви ОСОБА_2 про визнання права на отримання нарахованих сум пенсії та їх стягнення, колегія суддів виходить з наступного.

Обґрунтовуючи вказані вимоги позивачка ОСОБА_2 посилалася на те, шо вона є спадкоємицею померлого ОСОБА_3 , який за життя отримав право на перерахунок пенсії, а тому вважає, що в силу вимог ст.1227 ЦК України має право на отримання цієї доплати у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 .

Статтею 1227 ЦК України передбачено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Тлумачення статті 1227 ЦК України свідчить, що:

- цією нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та неотриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю:

а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями;

б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;

- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (ст.1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до ст.1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (ст.1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (ст.1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (ст.1281 ЦК України). Відповідно при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 звернулась до ГУ ПФУ в Тернопільській області з вимогою про виплату заборгованості з нарахованої та недоотриманної доплати пенсії ОСОБА_3 , яка виникла на підставі рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2021 року у справі №500/4107/21, 09 січня 2026 року, тобто поза межами строку, визначеного ст.52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

У постанові Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі № 200/10269/19-а, сформульовано висновок про те, що « у разі переходу до членів сім`ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв`язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім`ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя».

Такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім`ї пенсіонера або особа, яка забезпечується пенсією у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому ч.1 ст.52 Закону №1058-IV та ч.1 ст.61 Закону № 2262-ХІІ, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (ч.2 ст.52 Закону № 1058-IV), проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб`єктом владних повноважень рішення з цього питання.

З відповіді ГУ ПФУ в Тернопільській області від 26 січня 2026 року вбачається, що останнє не визнає право ОСОБА_2 на отримання ненарахованої ОСОБА_3 пенсії, що згідно зі ст.392 ЦК України є обов`язковою ознакою звернення до суду у порядку цивільної юрисдикції з позовом про визнання права власності на майно.

На вказані обставини суд першої інстанції уваги не звернув.

Апеляційний суд при розгляді скарги враховує висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 14 лютого 2022 року в справі №243/13575/19 та від 23 лютого 2022 року в справі №428/10113/20, згідно яких суди розглядали аналогічні цивільні справи, де відбувалося звернення спадкоємців (членів сім`ї) до органів ПФУ більш ніж через 6 місяців з дня відкриття спадщини із заявами щодо виплати недоотриманої пенсії, що вказує на те, що спірна сума пенсії входить до складу спадщини (ст.52 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»). Крім того, у зазначених постановах Верховного Суду відповідач — орган ПФУ не нараховував пенсійні виплати, які, на думку позивача, належали спадкодавцю, тобто орган ПФУ не визнавав права членів сім`ї померлого на отримання цієї пенсії.

Відмова у відкритті провадження щодо вказаних позовних вимог створить позивачеві перешкоди у реалізації права на судовий захист.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що позовні вимоги про визнання за ОСОБА_2 права на отримання нарахованих на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2021 року сум пенсії в порядку ст.1227 ЦК України та стягнення з ГУ ПФУ в Тернопільській області на користь ОСОБА_2 таких коштів, є цивільно-правовими, а тому спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

За таких обставин колегія суддів вважає, що ухвала в частині позовних вимог про визнання права на отримання нарахованих сум пенсії порядку спадкування та стягнення такої пенсії постановлена з порушенням норм процесуального права, які привели до постановлення помилкової ухвали.

Згідно з ч.1 ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Отже, наведені норми дають підстави для висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскаржене судове рішення частково підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Питання розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції не вирішується, оскільки не вирішено спір по суті.

Керуючись ст.ст.367, 368, 376, 375, 381, 382 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 — задовольнити частково.

Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 липня 2026 року про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області, в частині позовних вимог про визнання права власності на отримання нарахованих сум пенсії та стягнення грошових коштів, нарахованих на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2021 року у справі №500/4107/21 — скасувати, а справу в цій частині направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В решті ухвалу суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Дата складення повного тексту постанови — 21 вересня 2026 року.

Головуючий О.З. Костів

Судді: Б.О. Гірський

М.В. Хома