Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №369/6199/26 — Київський апеляційний суд

Справа № 369/6199/26

№ апеляційного провадження: 33/824/4326/2026

Головуючий у суді першої інстанції: Оленіч Ю.В.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року суддя Київського апеляційного суду Крижанівська Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 червня 2026 року, винесену за результатами розгляду матеріалів про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 червня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Не погоджуючись із вказаною постановою захисник ОСОБА_1 30 липня 2026 року подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, а також порушив питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду.

Як на підставу поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 посилається на те, що про винесення оскаржуваної постанови суду він дізнався лише 21 липня 2026 року, коли отримав її копію. Відтак, просить суд поновити строк на апеляційне оскарження та прийняти апеляційну скаргу до розгляду.

В обґрунтування підстав для скасування оскаржуваної постанови ОСОБА_1 посилається на те, що при розгляді справи судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, суд не забезпечив всебічного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи. Зазначає, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся за його відсутності, чим грубо порушено його права, передбачені ст.ст. 268, 279 КУпАП. Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про доведеність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що він керував транспортним засобом марки YADEA Е85 без номерних знаків у момент його зупинки працівниками поліції. Звертає увагу на те, що в матеріалах справи взагалі відсутні відомості щодо правових підстав, встановлених законом, щодо причини зупинки транспортного засобу, яким він начебто керував, що у наслідку ставить під сумнів законність дій працівників поліції щодо його огляду на стан алкогольного сп`яніння.

В судове засідання ОСОБА_1 та прокурор не з`явилися, про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, а тому, суд відповідно до вимог ст. 250, ч. 6 ст. 294 КУпАП вважав за можливе слухати справу за їх відсутності.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи, наведені в апеляційній скарзі, вважаю, що підлягає поновленню строк на апеляційне оскарження, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувану постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 червня 2026 року винесено за відсутності ОСОБА_1 .

Копію оскаржуваної постанови суду ОСОБА_1 отримав 21 липня 2026 року.

30 липня 2026 року ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 червня 2026 року.

Враховуючи викладене, вважаю, що вказані ОСОБА_1 причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 червня 2026 року є поважними.

Приймаючи постанову про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи про адміністративне правопорушення містять достатньо фактичних даних, які свідчать про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме у відмові особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Апеляційний суд вважає такий висновок суду законним і обґрунтованим з огляду на наступне.

Так, до суду був наданий протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 609321 від 08 березня 2026 року, в якому зазначено, що 08 березня 2026 року о 11 год. 20 хв. в с. Мощун Бучанського району Київської обл., по вул. Першотравнева, 9, водій ОСОБА_1 , керував електро-скутером YADEA Е85, б/н, не зареєстрований в ТСЦ, з явними ознаками алкогольного сп`яніння (хитка хода, мляве мовлення, запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння обличчя). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5. ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1).

До протоколу було долучено направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та 2 DVD диски із відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції(а.с. 2, 4, 5, 6).

Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, тягне за собою адміністративну відповідальність.

Виходячи з вказаних норм законодавства, сама по собі відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння є складом адміністративного правопорушення та тягне за собою адміністративну відповідальність передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Судом апеляційної інстанції досліджено відеозапис з нагрудної камери працівника поліції, з якого вбачається, що ОСОБА_1 була пред`явлена вимога щодо проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі, та забезпечена можливість для виконання водієм вказаного вище обов`язку, проте ОСОБА_1 відмовився від проходження такого огляду. Як наслідок, обов`язок, встановлений п. 2.5 Правил дорожнього руху водій, не виконав (а.с. 5, 6).

ОСОБА_1 не спростовував факт відмови ним від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Жодних пояснень про те, що він не керував транспортним засобом ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначив.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про визнання ОСОБА_1 винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що він керував транспортним засобом марки YADEA Е85, є необґрунтованими та не відповідають матеріалам справи, в тому числі й відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, з якого вбачається, що під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 жодних заперечень про те, що він не керував транспортним засобом, не висловлював, натомістьна 00:46 хв. відеозапису повідомив, що їде до свого друга.

Також є необґрунтованими посилання ОСОБА_1 на те, що в матеріалах справи відсутні відомості щодо підстав зупинки транспортного засобу, яким він, нібито, керував, що у наслідку ставить під сумнів законність дій працівників поліції щодо його огляду на стан алкогольного сп`яніння. Можливі неправомірні дії працівників поліції, за певних обставин, можуть бути підставою притягнення їх до відповідальності. В той же час, ОСОБА_1 у встановленому законом порядку не оскаржував дії працівників поліції.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а постанова Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 червня 2026 року - залишенню без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 червня 2026 року - задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 червня 2026 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 червня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Г.В. Крижанівська