Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №759/19787/26 — Київський апеляційний суд

Справа № 759/19787/26

№ апеляційного провадження: 33/824/4336/2026

Головуючий у суді першої інстанції: Дячук С.І.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року суддя Київського апеляційного суду Крижанівська Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу захисника Бугайова Миколи Вікторовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 03 серпня 2026 року, винесену за результатами розгляду матеріалів про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 03 серпня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Не погоджуючись із вказаною постановою, захисник Бугайов М.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Посилається на те, що при розгляді справи судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, суд не забезпечив всебічного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи. На думку сторони захисту суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану постанову, діяв упереджено. Так, ОСОБА_1 не отримував судову повістку про виклик в перше судове засідання на 30.07.2026 року, а отримав судову повістку лише на 03.08.2026 року на 17:00 год. Запізнившись в судове засідання через транспортні затори та прибувши до суду о 17:10 год., ОСОБА_1 видали повний текст постанови, що на думку сторони захисту, було неможливо зробити за такий короткий проміжок часу. Звертає увагу на те, що в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному щодо ОСОБА_1 , не зазначено жодних ознак сп`яніння. Водночас, суд першої інстанції в оскаржуваній постанові зазначив про наявність у ОСОБА_1 таких ознак сп`яніння, як хитка хода, порушення мови, нетримання рівноваги тіла. У випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшуковувати докази на користь обвинувачення. Проте, суд першої інстанції безпідставно визнав винним ОСОБА_1 на підставі неправильно складеного протоколу, в якому не зазначені ознаки сп`яніння у відповідності до диспозиції ст. 130 КУпАП, що є істотним порушенням.

В судове засідання ОСОБА_1 та його захисник Бугайов М.В., прокурор не з`явився, про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, а тому, суд відповідно до вимог ст. 250, ч. 6 ст. 294 КУпАП вважав за можливе слухати справу за їх відсутності.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи, наведені в апеляційній скарзі, вважаю, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення виходячи з наступного.

Приймаючи постанову про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи про адміністративне правопорушення містять достатньо фактичних даних, які свідчать про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП., а саме у відмові особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Апеляційний суд вважає такий висновок суду законним і обґрунтованим з огляду на наступне.

Так, до суду був наданий протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 711900 від 06 липня 2026 року, в якому зазначено, що 06 липня 2026 року о 05 год. 20 хв. в м. Київ, вул. Якуба Коласа, 3, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Toyota Aqua», д.н.з. НОМЕР_1 , після вчинення ДТП з потерпілими, будучи доставленим за направленням слідчого до КНП «КМКЛ № 10» для проходження огляду у медичному закладі, в присутності лікарі-нарколога ОСОБА_2 від проходження огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку водій відмовився, чим порушив п. 2.5. ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 2).

До протоколу було долучено картку обліку адміністративного правопорушення та DVD диск із відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції (а.с. 1, 4).

Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, тягне за собою адміністративну відповідальність.

Виходячи з вказаних норм законодавства, сама по собі відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння є складом адміністративного правопорушення та тягне за собою адміністративну відповідальність передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Судом апеляційної інстанції досліджено відеозапис з нагрудної камери працівника поліції, з якого вбачається, що ОСОБА_1 була пред`явленавимога щодо проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі, та забезпечена можливість для виконання водієм вказаного вище обов`язку, проте ОСОБА_1 відмовився від проходження такого огляду. Як наслідок, обов`язок, встановлений п. 2.5 Правил дорожнього руху водій, не виконав (а.с. 4).

ОСОБА_1 не спростовував факт відмови ним від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Жодних пояснень про те, що він не керував транспортним засобом ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначив.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про визнання ОСОБА_1 винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги про те, що в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному щодо ОСОБА_1 , не зазначено жодних ознак сп`яніння, не спростовують факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі, який зафіксований на відеозаписі, долученому до протоколу про адміністративне правопорушення.

Крім того, з матеріалів справи, вбачається, що ОСОБА_1 було доставлено в заклад охорони здоров`я для проходження огляду на стан сп`яніння як учасника дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої є постраждалі особи. Відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103, та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України від 07.11.2015 року №1395, водії транспортних засобів - учасники ДТП, унаслідок якої є особи, які отримали тілесні ушкодження, підлягають обов`язковому огляду, незважаючи на наявність чи відсутність у працівників поліції достатніх підстав вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга захисника Бугайова М.В., подана в інтересах ОСОБА_1 , підлягає залишенню без задоволення, а постанова Святошинського районного суду м. Києва від 03 серпня 2026 року - залишенню без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника Бугайова Миколи Вікторовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Постанову Святошинського районного суду м. Києва від 03 серпня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Г.В. Крижанівська