Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №592/12493/26 — Сумський апеляційний суд

Справа №592/12493/26 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Костенко В. Г.

Номер провадження 33/816/1526/26 Суддя-доповідач Янголь Є. В.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Янголь Є.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Яковенка Є.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Яковенка Євгена Миколайовича на постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 17 серпня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1

визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в:

Постановою судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 17 серпня 2026 року ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього було накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік та стягнуто судовий збір на користь держави в сумі 665,60 грн за те, що він 02.07.2026 о 12 год 07 хв в м. Суми, по вул. Гетьмана Павла Скоропадського, буд. 16, керував транспортним засобом ЗАЗ д.н.з. НОМЕР_1 в стані наркотичного сп`яніння, що підтверджується медичним висновком КНП СОР «ОКМЦСНЗ» № 1692 від 07.07.2026, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням захисник Яковенко Є.М. подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 17 серпня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що наявні в матеріалах справи відеозаписи не є безперервними, оскільки на них відсутній момент зупинки транспортного засобу й факт керування автомобілем ОСОБА_1 . Вказує, що в матеріалах справи відсутнє направлення на проведення огляду й відсутня будь-яка фіксація наявності ознак алкогольного чи іншого сп’яніння у ОСОБА_1 . Вважає висновок щодо результатів медичного огляду недопустимим доказом, оскільки той отриманий з порушенням встановленого порядку, так як в ньому зазначено, що огляд здійснюється на підставі направлення від 02.07.2026 року о 12 год 30 хв, а згідно відеозапису о 12 год 37 хв працівник поліції повідомляє про відсутність такого направлення. Також час проведення огляду, зазначений у висновку, відрізняється від фактичного часу його проведення. Вказує, що в порушення вимог ч.2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення було складено о 17 год 26 год 09.07.2026 року, тоді як висновок лікаря був складений 07.07.2026, тобто значно більше ніж через 24 години.

У судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник Яковенко Є.М. апеляційну скаргу підтримали із мотивів, зазначених у ній.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Так, у відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Перевіряючи законність оскаржуваного судового рішення в межах поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що розглядаючи вказану справу, суддя суду першої інстанції дотримався вимог вищезазначеного закону та дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Так, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що факт вчинення ОСОБА_1 вказаного правопорушення, суддею суду першої інстанції було встановлено з врахуванням наявних у матеріалах справи доказів доданих до протоколу, а саме: рапорту, висновку КНП СОР «ОКМЦСНЗ» № 1692 від 07.07.2026, довідки старшого інспектора відділу адміністративної практики УПП в Сумській області та відеозапису, який було долучено працівниками поліції до складених матеріалів.

Вказані докази зібрані у передбаченому законом порядку і обставин, за яких можливо було б дійти висновку про їх неналежність чи недопустимість, апеляційним судом не встановлено.

При цьому, відеозапис, який було враховано суддею суду першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови, було переглянуто й апеляційним судом, і саме його даними, підтверджується факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 .

Як вбачається із запису відеореєстратора поліцейського автомобіля останній рухається за автомобілем ЗАЗ д.н.з. НОМЕР_1 протягом хвилини, після чого можна спостерігати як автомобіль ЗАЗ вмикає правий покажчик повороту та звертає до узбіччя для здійснення зупинки (папка авто, відео 2026_07_02_12_07_24_013, час на відео 12:07:58).

З відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що останній знаходиться біля поліцейського автомобіля, поблизу якого перебуває також ОСОБА_1 , який здійснює телефонний дзвінок невідомій особі та говорить їй наступне (мова та текст автора збережено): «Мене тут патрульная зупинила» (папка боді, відео clip-0, час на відео 12:24:30), що вказує на попереднє керуванням ним зупиненим транспортним засобом. До того ж варто зауважити, що на місці зупинки т\з були відсутні будь-які інші особи, які могли б керувати автомобілем ЗАЗ.

Також, перед тим, як їхати в заклад охорони здоров`я для проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння, поліцейський говорить ОСОБА_1 , що б той закривав свій автомобіль, після чого ОСОБА_1 підходить до автомобіля ЗАЗ, сідає на місце водія, піднімає бокове скло автомобіля з боку водія та зачиняє т\з. Тобто поліцейські зверталися до ОСОБА_1 саме як до водія т/з, при цьому останній не висловлював жодних зауважень чи заперечень щодо факту керування т/з, не повідомляв про іншу особу як водія та не заявляв про відсутність у нього статусу водія у відповідний момент. Така його позиція з`явилась тільки на стадії розгляду справи в суді.

Також апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що після того як поліцейські ознайомили ОСОБА_1 зі змістом складеного відносно нього протоколу та роз`яснили йому права й обов`язки, останній не заперечував сам факт керування, а лише факт перебування в стані наркотичного сп`яніння, про що наявна відповідна відмітка у пункту 14 протоколу про адміністративне правопорушення, де зазначаються пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Зважаючи на наведене вище, апеляційний суд вважає, що сукупність зазначених доказів є достатніми для висновку про доведеність факту керування автомобілем ЗАЗ д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 .

Щодо посилання захисника на те, в матеріалах справи відсутня будь-яка фіксація наявності ознак алкогольного чи іншого сп’яніння у ОСОБА_1 апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Пунктом 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 Огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Тобто, встановлення наявності чи відсутності ознак алкогольного чи наркотичного сп`яніння належить до дискреційних повноважень саме працівника поліції. У випадку виявлення ними будь-яких ознак, які вказують на перебування водія у стані сп`яніння, останній має виконати обов`язок передбачений п.2.5 ПДР України та на вимогу поліцейських пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення такого стану.

Та обставина, що в результаті проведення огляду було встановлено, що ОСОБА_1 перебував в стані наркотичного сп`яніння тільки підтверджує наявність виявлених в нього ознак.

Твердження апелянта щодо відсутності в матеріалах справи письмового направлення на проходження огляду в закладі охорони здоров`я, апеляційний суд бере до увагу однак вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.6 ст. 266 КУпАП, направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, встановлена Додатком 1 до п. 8 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735.

Відповідно до змісту затвердженої форми направлення, воно адресується закладу охорони здоров`я, в який направляється водій для проходження огляду. Тобто, направлення є офіційним процесуальним документом, який надається поліцейським уповноваженій особі закладу охорони здоров`я (лікарю) у разі, якщо особа погоджується на проходження огляду в медичному закладі.

Підставою для складання зазначеного направлення є згода водія пройти огляд у закладі охорони здоров`я.

У даному випадку, як вбачається із відеозапису, ОСОБА_1 прибув разом з поліцейськими до медичного закладу для проходження огляду на виявлення стану наркотичного сп`яніння. На той час у поліцейських дійсно при собі була відсутня форма письмового направлення водія на огляд, про що ними було повідомлено лікаря, який мав проводити огляд. Через деякий час, отримавши письмову форму направлення, поліцейський заповнив її та вручив лікарю, який надалі проводив огляд ОСОБА_1 (папка боді, відео clip-0, час на відео 12:51:08).

Те, що вказане направлення відсутнє в матеріалах справи, не є істотним порушенням процедури проведення огляду та не впливає на достовірність висновку щодо результатів медичного огляду.

Довід апелянта про те, що зазначений висновок щодо результатів медичного огляду є недопустимим доказом, оскільки отриманий з порушенням встановленого порядку не знайшов свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи.

Твердження про те, що час проведення огляду, зазначений у висновку відрізняється від фактичного часу його проведення не відповідає дійсності. Як вбачається із відеозапису, проведення огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння був розпочатий о 12 год 51 хв 02.07.2026, а у висновку щодо результатів цього огляду, у пункті 7 міститься інформація, що огляд був розпочатий о 12 год 50 хв 02.07.2026. Апеляційний суд вважає, що розбіжність в одну хвилину не є підставною для визнання процедури огляду такою, що проведена з порушеннями встановленого порядку та не тягне за собою недійсність висновку.

Доводи захисника про різні дати складання протоколу про адміністративне правопорушення та медичного висновку, апеляційний суд бере до уваги, однак вважає за необхідне зазначити, що різні дати обумовлені виключно часом отримання результатів лабораторного дослідження біоматеріалу відібраного у ОСОБА_1 та часом на виклик зазначеної особи для складання відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення.

Початком проведення огляду є 02.07.2026, а сам висновок про перебування водія у стані наркотичного сп`яніння був виданий лише 07.07.2026 і саме на підставі нього працівниками поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №714981 від 09.07.2026. Варто зазначити, що складання протоколу відбувалося у присутності ОСОБА_1 , що підтверджується відеозаписом clip-1.

Зважаючи на це, вказані відмінності в часі не впливають на правильність висновків суду та доведеність вини ОСОБА_1 у вчинення адміністративного правопорушення.

Інших доводів, за яких можливо було б дійти висновку про безпідставність складання відносно ОСОБА_1 протоколу та незаконність притягнення останнього до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, апелянтом не наведено і під час апеляційного перегляду даної справи таких обставин встановлено не було.

Апеляційний суд, переглянувши справу в межах апеляційної скарги, дійшов висновку, що вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП було встановлено суддею суду першої інстанції за результатом повного, всебічно та об`єктивно розгляду справи, з врахуванням належних та допустимих доказів, з наданням їм правової оцінки, і обставин, за яких справа підлягала б закриттю за відсутністю в діях останнього складу вказаного адміністративного правопорушення, не встановлено.

Під час розгляду справи не було встановлено неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. При розгляді справи в повному обсязі дотримані положення статей 268, 279, 280 КУпАП, постанова судді є законною, обґрунтованою і належним чином умотивованою, тому вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП України, суддя

п о с т а н о в и в:

Постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 17 серпня 2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника Яковенка Євгена Миколайовича на цю постанову – без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Сумського апеляційного судуЄ.В. Янголь