Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №367/3810/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.

33/824/3673/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа №367/3810/26

07 вересня 2026 року Київський апеляційний суд у складі судді Судової палати з розгляду цивільних справ - Ратнікової В.М.

при секретарі - Козачук А.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Морозова Вадима Юрійовича на постанову Ірпінського міського суду Київської області від 25 червня 2026 року в справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -

в с т а н о в и в :

Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 25 червня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 гривень на користь держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 665 гривень 60 копійок.

Не погодившись з вказаною постановою суду першої інстанції, 26 червня 2026 року захисник ОСОБА_1 адвокат Морозов Вадим Юрійович подав апеляційну скаргу в якій просив постанову Ірпінського міського суду Київської області від 25 червня 2026 року скасувати, провадження у справі закрити.

Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що оскаржувана постанова суду першої інстанції є незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки судом першої інстанції неповно встановлено фактичні обставини справи, неправильно оцінено докази, не надано належної оцінки доводам сторони захисту та допущеним працівниками поліції істотним порушенням процедури оформлення матеріалів.

Зазначає, що відповідно до статей 245, 251, 252 та 280 КУпАП суд зобов`язаний всебічно, повно й об`єктивно дослідити всі докази, перевірити кожний довід сторін та надати мотивовану оцінку кожному доказу окремо і в їх сукупності. Фактично цього судом зроблено не було. Суд фактично погодився з версією, викладеною працівниками поліції у протоколі, не здійснивши критичної перевірки її достовірності та не усунувши наявні суперечності між матеріалами справи та відеозаписом події. Натомість, усі доводи сторони захисту були відхилені короткими загальними фразами, без наведення переконливих мотивів. Таким чином, на думку апелянта, суд не виконав свого процесуального обов`язку щодо повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Вказує на те, що однією з обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є саме факт керування особою транспортним засобом. Разом з тим, із долученого до матеріалів справи відеозапису не вбачається моменту керування ОСОБА_1 автомобілем. Поліцейські прибувають на місце ДТП вже після події. Відеозапис не містить моменту руху автомобіля; моменту ДТП; моменту зупинки транспортного засобу; безпосереднього спостереження працівниками поліції за керуванням автомобілем. Єдиною підставою, на яку послався суд першої інстанції, стали пояснення самого ОСОБА_2 про те, що автомобіль рухався назад. Однак, такі пояснення були надані вже після прибуття поліції та не можуть автоматично замінювати належні й допустимі докази факту керування особою транспортним засобом у розумінні статті 251 КУпАП.

Зазначає, що сам по собі факт того, що особа повідомила про певні обставини події, не звільняє орган, який притягає цю особу до відповідальності, від обов`язку довести всі елементи складу адміністративного правопорушення належними доказами.

Звертає увагу, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено про наявність у ОСОБА_1 запаху алкоголю, порушення мови та нестійкої ходи. Разом з тим, відеозапис не підтверджує вказані твердження. На відеозаписі мова ОСОБА_2 є зрозумілою, він підтримує діалог із поліцейськими, орієнтується у місці та часі, відповідає на запитання, не демонструє очевидних порушень координації. Запах алкоголю не може бути перевірений судом шляхом перегляду відеозапису, а тому твердження поліцейських повинні були оцінюватися судом критично у сукупності з іншими доказами. Однак, суд першої інстанції фактично визнав наведені у протоколі про адміністративне правопорушення відомості достовірними без їх перевірки.

За таких обставин вважає, що висновок суду першої інстанції про наявність у поліцейських достатніх підстав для проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння є передчасним.

Зазначає, що однією з основних підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП є дотримання поліцейськими процедури, визначеної статтею 266 КУпАП та Інструкцією МВС України і МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року. У даній справі суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, однак, фактичним обставинам справи належної оцінки не надав. Із наявного у матеріалах справи відеозапису події вбачається, що працівниками поліції огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння на місці ДТП з використанням спеціального технічного засобу («Drager») взагалі не проводився. Поліцейські не продемонстрували спеціальний технічний засіб, не підготували його до використання, не роз`яснили порядок проведення огляду, не пояснили процедуру тестування та не вчинили жодних дій, які б свідчили про реальний початок процедури огляду. Фактично після нетривалого спілкування зі ОСОБА_1 працівники поліції одразу перейшли до складання адміністративних матеріалів.

Вважає, що жодного належного доказу, який би підтверджував факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, наявність саме тих ознак сп`яніння, які зазначені у протоколі, законність процедури оформлення матеріалів судом не досліджено. Суд не допитав працівників поліції, хоча стороною захисту відповідне клопотання заявлялося. Не були усунуті суперечності між доводами захисту та письмовими матеріалами справи. Фактично суд визнав достовірними документи лише тому, що вони були складені працівниками поліції. Такий підхід суперечить статті 252 КУпАП відповідно до якої жоден доказ не має наперед встановленої сили. Кожний доказ повинен оцінюватися критично, окремо та в сукупності з іншими доказами.

Зазначає, що відповідно до статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання. Суд першої інстанції відхилив клопотання сторони захисту про виклик та допит працівників поліції як свідків, не навівши достатнього мотивування підстав для такої відмови. Таким чином, сторона захисту була позбавлена можливості безпосередньо перевірити показання осіб, на матеріалах яких ґрунтується постанова, що є порушенням права на справедливий судовий розгляд.

Вважає, що аналіз протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 , свідчить про наявність істотних процесуальних дефектів, які у сукупності позбавляють його статусу належного та допустимого доказу у справі. По-перше, протокол не містить жодного посилання на свідків події, хоча відеозапис фіксує присутність сторонніх осіб на місці події. Відсутність свідків у протоколі, в поєднанні з відмовою суду викликати поліцейських, позбавляє можливості незалежної верифікації будь-якого з тверджень, внесених до протоколу. По-друге, у протоколі описані зовнішні ознаки стану особи (запах алкоголю, порушення мови, нестійка хода), без зазначення конкретних об`єктивних критеріїв на підставі яких поліцейські дійшли такого висновку. Суб`єктивна оцінка працівниками поліції зовнішніх ознак стану особи не є самостійним та достатнім доказом стану алкогольного сп`яніння у юридичному розумінні. По-третє, протокол не містить відомостей про те, яким саме чином і в який момент поліцейські встановили факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 . Зазначення у протоколі лише кінцевого висновку - що особа керувала транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння - без опису конкретних обставин, що свідчать про безпосереднє вчинення цієї дії, не відповідає вимогам статті 256 КУпАП щодо зазначення суті правопорушення. Відсутність у протоколі опису самого моменту та обставин керування є істотним процесуальним дефектом. По-четверте, у протоколі відсутній детальний опис перебігу подій, що передували прибуттю поліцейських: хто і яким чином викликав поліцію, за яких обставин поліцейські опинилися на місці події, хто з поліцейських і в який саме момент встановив, що транспортним засобом керував саме ОСОБА_1 . Ці обставини мають принципове значення для перевірки законності підстав для початку провадження.

Зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 до моменту надання пояснень поліцейським був належним чином повідомлений про своє право не давати показань проти себе, передбачене статтею 63 Конституції України, та про право на правову допомогу відповідно до статті 59 Конституції України. Відеозапис не фіксує виконання поліцейськими зазначеного конституційного обов`язку. Отже, пояснення отримані в умовах, коли особа не знала або не могла повною мірою усвідомлювати свої конституційні права.

В судовому засіданніапеляційного суду особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисник адвокат Морозов Вадим Юрійович повністю підтримали доводи апеляційної скарги та просили скаргу задовольнити.

Представник Київської міської прокуратури в судове засідання не з?явився, про день та час розгляду справи прокуратура повідомлена у встановленому законом порядку, участь свого представника в судовому засіданні прокуратура не забезпечила, а тому суд вважає можливим розгляд справи у відсутності представника прокуратури.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення ОСОБА_1 та його захисника Морозова В.Ю., перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Стаття 252 КУпАП визначає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Розділом 2 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 10.10.2001 року за №1306 передбачено обов`язки водіїв транспортних засобів.

Пунктами 1.3 та 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Приписами частини першої статті 130 КУпАП передбачена відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.

Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та, накладаючи на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, суд першої інстанції посилався на те, що на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, суду надано протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №608945 від 07 березня 2026 року, в якому викладені обставини правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, відеозапис на 02:30 хв (згідно протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 608945- бодікамера 855485, 854768) якого видно, що ОСОБА_1 підтвердив, що вживав алкогольні напої та відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. та іншими матеріалами справи. З огляду на зазначене, ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно протоколу серії ЕПР 1№ 608945, cкладеного інспектором відділення поліції №1 (м. Буча) Бучанського районного управління поліції ГУНП в Київській області старшим лейтенантом поліції Стужуком Дмитром Олександровичем, 07.03.2026 року, о 21:40 год., у м. Буча, вул. Бориса Гмирі 9 водій керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, нестійка хода) від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився. Чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.

До протоколу додані: направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного, чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до І ЦМЛ, акт огляду, рапорт, пояснення, довідка, відеозапис з портативного реєстратора.

Дослідивши вказані докази суд встановив наступне.

Із довідки Відділення поліції №1 Бучанського РУП ГУ НПУ в Київській області вбачається, що протягом поточного року громадянин ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП не притягувався.

Безпосередньо на місці ДТП ОСОБА_1 надав працівнику поліції письмові пояснення з яких вбачається, що 07.03.2026 року, близько 21 год 40 хв, в м. Буча вул. Б. Гмирі він рухався на автомобілі Hyundai Sonata, номерний знак НОМЕР_1 заднім ходом та здійснив наїзд на припаркований автомобіль Пежо, номерний знак НОМЕР_2 , чим завдав матеріальних збитків, перед тим, як здійснив ДТП вживав алкогольні напої, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився.

З наявного в матеріалах справи направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного, чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції вбачається, що водій транспортного засобу ОСОБА_1 направляється до І ЦМЛ для проходження огляду на стан сп`яніння так як у нього виявлені ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, млява мова. Огляд не проводився, так як ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився.

Із акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів вбачається, що у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, млява мова. Від огляду відмовився. В акті наявний підпис ОСОБА_1 .

Із рапорту вбачається, що 07.03.2026 року, при патрулюванні у складі екіпажу Акцент-311 спільно з майором поліції Журавльовим В.В., їм на логістичний пристрій надійшло повідомлення з приводу ДТП, в повідомленні вказувалось, що водій автомобіля Hyundai Sonata, номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння рухався заднім ходом та здійснив наїзд на припаркований автомобіль Peugeot 3008, номерний знак НОМЕР_2 , прибувши на місце, водій автомобіля Hyundai Sonata, дійсно повідомив, що перед керуванням вживав алкогольні напої, йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на що він відмовився. На громадянина ОСОБА_1 було складено адміністративні протоколи за ст. 124 КУпАП, ч.1 ст. 130 КУпАП.

Будь-яких невідповідностей протоколу про адміністративне правопорушення, складеного стосовно ОСОБА_1 , вимогам ст.256 КУпАП судом не встановлено.

В свою чергу, наведені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повністю підтверджуються іншими наявними у матеріалах справи доказами.

З об`єктивної сторони адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП, може проявлятись у відмові особи, яка керує транспортним засобом, на вимогу працівника поліції від проходження в установленому порядку огляду на місці за допомогою спеціальних технічних засобів та/або в закладі охорони здоров`я для визначення стану алкогольного чи наркотичного сп`яніння, а суб`єктивна сторона передбачає умисну форму вини.

Проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року №1103.

За правилами ч. ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Згідно з п. 2 Інструкції № 1452/735 та п. 2 Порядку № 1103 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до п.4 Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до п. 4 вказаної Інструкції ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

У п. 12 розділу ІІ Інструкції №1452/735 визначено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п.4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Відповідно до п. 7 вказаної Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Отже, відмова водія від проходження огляду на стан, зокрема, алкогольного сп`яніння, є підставою для притягнення його до відповідальності за ст. 130 КУпАП.

З долученого до матеріалів справи в якості доказу відеозапису події з портативної камери поліцейського вбачається, що працівник поліції, вийшовши із службового автомобіля, підійшов до двох чоловіків, запитав, що сталось ( 21:53:47).

Чоловік у жовто-чорній куртці повідомив, що припаркувався, піднявся додому через 5 хвилин виглянув у вікно та побачив, що біля його авто хтось крутиться.

На запитання працівника поліції, хто водій другого автомобіля, відповів чоловік, що сидів на бордюрі, який сказав, що він (як пізніше встановлено ОСОБА_1 ) (21:54:11).Зазначив, що здавав назад і вдарив ( 21:54:16).

Працівник поліції попросив у водії документи.

На запитання поліції, чи буде ОСОБА_1 проходити огляд на стан сп`яніння, водій відповів: « а нада» (21:55:17).

Поліцейський повідомив, що водій може пройти огляд на місці за допомогою Драгера, може проїхати у лікарню, або відмовитись (21:55:32).

На запитання поліцейського, чи багато вжили алкоголю, водій відповів: «чотири пива» (21:55:43).

Поліцейський запитав у водія, чи буде останній проходити огляд, на що він відповів, що ні, вживав(21:55:53).На запитання, чи буде в медичному закладі проходити огляд, ОСОБА_1 відповів, що ні ( 21:55:58).

Поліцейський повідомив ОСОБА_1 , що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за порушення п.2.5 ПДР ( 21:56:03).

В подальшому відбувалось складання адміністративних матеріалів.

Поліцейський оголосив зміст протоколу за порушення п.10.9 ПДР ( 23:08:28).

Було оголошено права водію ОСОБА_1 ( 23:09:08).

Також ОСОБА_1 було ознайомлено із протоколом за ч.1 ст. 130 КУпАП (23:14:08).

Поліцейські повідомили, що автомобіль забирають на штраф майданчик.

Аналіз вказаного відеозапису, що був долучений як доказ до матеріалів справи, свідчить про те, що факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у запропонований працівником поліції спосіб за допомогою приладу Драгер на місці чи у лікаря нарколога повністю підтверджується встановленими суддею суду першої інстанції обставинами справи про адміністративне правопорушення та знайшов своє підтвердження під час перегляду справи апеляційним судом. Така відмова було зафіксована на бодікамеру працівника поліції час на відео 21:55:53-21:55:58.

При цьому, суд зауважує, що вимога поліцейського про необхідність проходження водієм ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння була чіткою і зрозумілою для сприйняття.

При цьому, апеляційний суд зауважує, що ОСОБА_1 зобов`язаний був виконати вимогу працівника поліції про проходження огляду на стан сп`яніння незалежно від його згоди, чи незгоди із діями поліції. Зазначене прямо передбачено абз. 3 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», які покладають на водія безумовний обов`язок виконати, передбачені законом вимоги поліції, в тому числі, про проходження огляду на стан сп`яніння.

Долучені до матеріалів справи відеозаписи свідчать про дотримання працівниками поліції вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1452/735 від 09 листопада 2015 року під час проведення огляду водія ОСОБА_1 .

Відеозапис є одним із об`єктивних доказів у справі про адміністративне правопорушення, оскільки на ньому зафіксована подія правопорушення.

Відеозаписи суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Усім зазначеним доказам, а саме: протоколу про адміністративне правопорушення, акту огляду, направленню, відеозапису на якому зафіксовані обставини з місця події, суд першої інстанції надав належну оцінку та прийшов до вірного та обгрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні пункту 2.5 Правил дорожнього руху та вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи апелянта про відсутність у справі доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки вказане повністю спростовується матеріалами справи.

Судом встановлено, що поліцейські були викликані на місце ДТП. Як вбачається із дослідженого відеозапису події із нагрудної камери, працівник поліції, вийшовши із службового автомобіля, підійшов до двох чоловіків, запитав, що сталось (21:53:47). Чоловік у жовто-чорній куртці повідомив, що припаркував свій автомобіль, піднявся додому, через 5 хв виглянув у вікно та побачив, що біля його авто хтось крутиться. На запитання працівника поліції, хто водій другого авто, відповів чоловік що сидів на бордюрі, що він (як пізніше встановлено це був ОСОБА_1 ) (21:54:11), який зазначив, що здавав назад і вдарив автомобіль ( 21:54:16).

Із рапорту поліцейського вбачається, що 07.03.2026 року, патрулюючи у складі екіпажу Акцент-311 спільно з майором поліції Журавльовим В.В. , на логістичний пристрій отримали повідомлення з приводу ДТП, в повідомленні вказувалось, що водій автомобіля Hyundai Sonata, номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння рухався заднім ходом та здійснив наїзд на припаркований автомобіль Peugeot 3008, номерний знак НОМЕР_2 , прибувши на місце, водій автомобіля Hyundai Sonata дійсно повідомив, що перед керуванням вживав алкогольні напої, йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, на що він відмовився. На громадянина ОСОБА_1 було складено адміністративні протоколи за ст. 124 КУпАП, ч.1 ст. 130 КУпАП.

Вказані докази свідчать про те, що ОСОБА_1 був учасником ДТП, тобто, керував транспортним засобом. Факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 не заперечувався протягом усього спілкування з поліцейськими та складання адміністративних матеріалів.

Аналіз доказів, що містяться у матеріалах справи, свідчить проте, що працівники поліції приїхали на виклик стосовно ДТП, де під час спілкування виявили у одного з водіїв- ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння та в подальшому запропонували йому пройти огляд на стан сп`яніння, від огляду водій ОСОБА_1 відмовився.

Відносно водія, як вбачається із відеозапису, також було складено протокол про адміністративне правопорушення за порушення п. 10.9. ПДР за ст. 124 КУпАП.

Щодо посилань апелянта на те, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено про наявність у ОСОБА_1 запаху алкоголю, порушення мови та нестійкої ходи, разом з тим відеозапис не підтверджує ці твердження, оскільки на відеозаписі мова ОСОБА_2 є зрозумілою, він підтримує діалог із поліцейськими, орієнтується у місці та часі, відповідає на запитання, не демонструє очевидних порушень координації, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Суд апеляційний враховує, що пунктом 2 Розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735, визначено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Саме ці дискреційні повноваження поліцейського дають йому право самостійно визначати наявність, чи відсутність підстав для проведення огляду водія на стан сп`яніння.

При цьому водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, проходження в установленому порядку огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов`язком водія, а не його правом.

Відповідно до п.4 Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

З матеріалів справи вбачається, що під час спілкування з водієм ОСОБА_1 поліцейськими було виявлено у нього ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, млява мова, про що було повідомлено водію та запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці ДТП за допомогою приладу Драгер або у закладі охорони здоров`я. Однак водій ОСОБА_1 законної вимоги працівників поліції не виконав, відмовився від проходження огляду внаслідок чого відносно нього і було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Посилання апелянта на те, що протокол про адміністративне правопорушення не містить жодного посилання на свідків події, хоча відеозапис фіксує присутність сторонніх осіб на місці події, суд апеляційної інстанції відхиляє, з огляду на наступне.

Згідно пункту 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Як вбачається із матеріалів справи, під час спілкування із водієм ОСОБА_1 від початку до моменту складання адміністративних матеріалів здійснювалася відеофіксація події на нагрудні камери працівників поліції.

З огляду на те, що працівниками поліції застосовувались технічні засоби відеофіксації залучення двох свідків не є необхідним.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння є порушенням вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху і утворює самостійний склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Будь - яких істотних та переконливих доводів, які б спростовували висновки судді суду першої інстанції, викладені в оскаржуваній постанові, про доведеність ОСОБА_1 та могли б бути підставою для її скасування або зміни, скаржником не наведено та під час апеляційного перегляду не встановлено. Такі доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди апелянта із прийнятою суддею постановою, проте висновків судді не спростовують.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. the United Kingdom») від 2 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Суд першої інстанції згідно з вимогами ст.ст.245, 252, 280 КУпАП всебічно, повно і об`єктивно з`ясував обставини вчиненого правопорушення і виніс постанову, зміст якої відповідає вимогам ст.283 КУпАП, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 адвоката Морозова Вадима Юрійовича.

Керуючись, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Морозова Вадима Юрійовича залишити без задоволення.

Постанову Ірпінського міського суду Київської області від 25 червня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: