Постанова від 17 вересня 2026 р. у справі №459/576/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 459/576/25 Головуючий у 1 інстанції: Грабовський В.В.

Провадження № 33/811/1547/26 Доповідач: Романюк М. Ф.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Романюка М.Ф., з участю захисника - адвоката Докашенка Д.В. ( у режимі відеоконференції),розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Докашенка Дмитра Віталійовича на постанову судді Червоноградського міського суду Львівської області від 27 лютого 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП,

встановив:

вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000, 00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком у 1 (один) рік.

Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 13.02.2025, о 11:24, по вул. Львівська, 29 у м. Шептицький, керував автомобілем «Volkswagen Passat», р.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.

Не погоджуючись з даною постановою захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Докашенко Д.В.подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови, скасувати постанову суду, а провадження у справі закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.

Щодо строку на апеляційне оскарження зазначає, щоОСОБА_1 хоч і визнав свою вину, але не міг дати належну оцінку тим доказам, що надані до матеріалів справи, не усвідомлював наслідків правопорушення, об`єктивно не розумів суть винесеного рішення судом, не маючи повного тексту постанови, без правової допомоги адвоката, у зв`язку з цим апелянт був позбавлений можливості своєчасно реалізувати своє право на апеляційне оскарження постанови суду.

В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що оскаржувана постанова прийнята суддею з істотним порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. ст. 245, 251, 280 та 283 КУпАП, які вимагають повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин справи, належної оцінки доказів та обґрунтованого висновку.

Звертає увагу на те, що у діях працівників поліції вбачаються ознаки порушення вимог чинного законодавства України, зокрема норм КУпАП та підзаконних актів, що регулюють порядок виявлення стану сп`яніння.

Вказує, що у даній справі відсутня відеофіксація моменту руху автомобіля, і що саме під час руху ОСОБА_1 керував транспортним засобом.

Зазначає, що у наявний у матеріалах справи DVD диск не містить безперервної фіксації процедури складання протоколу по ст. 130 КУпАП.

Заслухавши виступ захисника - адвоката Докашенка Д.В., який не заперечив щодо розгляду апеляційної скарги у відсутності ОСОБА_1 та підтримав подану апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Доводи апелянта щодо поважності пропуску строку апеляційного оскарження є обґрунтованими. Суд вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин, а тому його слід поновити.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався всіх вказаних вимог закону, оскільки встановив обставини, які мають значення для об`єктивного та всебічного розгляду справи.

Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апелянтом в його апеляційній скарзі не наведено об`єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 13.02.2025 серії ЕПР1 № 245612, у якому, зокрема, зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортними засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду з використанням технічного засобу «Drager Alcotest 6820 ARHJ 0174», і такий не був проведений поліцейським у зв`язку з відмовою останнього; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого 13.02.2025, об 11:33 год., водія ОСОБА_1 у зв`язку з відмовою від проходження огляду з використанням технічного засобу «Alcotest Drager», виявленими ознаками алкогольного ознаками сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, було направлено в заклад охорони здоров`я КП «ЧЦМЛ» й такий не проводився у зв`язку з його відмовою; рапортом працівника поліції від 13.02.2025, згідно із яким 13.02.2025, об 11:24 год, в ході патрулювання м. Шептицький, було зупинено транспортний «Volkswagen Passat», р.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . При спілкуванні з водієм, в останнього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук. ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що він відмовився, після чого останньому було запропоновано проїхати у КП «ЧЦМЛ» для огляду на стан алкогольного сп`яніння, на що ОСОБА_1 знову відмовився. На водія ОСОБА_1 було складено адміністративний протокол за ч. 1ст. 130 КУпАП; відеозаписом, на якому зафіксовано, зупинку транспортного засобу «Volkswagen Passat», р.н.з. НОМЕР_1 , відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння поліцейським на місці зупинки транспортного засобу, відмову останнього від проходження огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я, роз`яснення про складання стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП у зв`язку з порушенням п. 2.5 ПДР - відмову від проходження огляду на стан сп`яніння.

Аналізуючи відомості цих доказів у справі, апеляційний суд дійшов висновку, що вони узгоджуються між собою та беззаперечно свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

А тому, відмовляючись від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Дії працівників поліції, відносно ОСОБА_1 під час складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, апеляційний суд вважає такими, що ґрунтуються на вимогах закону, зокрема на приписах «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» та враховує також і те, що правопорушник їх не оскаржував. Працівниками поліції було забезпечено ОСОБА_1 всі його процесуальні права.

Апеляційний суд вважає, що зафіксована на відеозаписі інформація є достатньою та об`єктивно підтверджує обставини, що мають значення для справи та узгоджуються з іншими наявними в матеріалах справи доказами.

Враховуючи наявність зафіксованих відеокамерами поліцейських відомостей, у суду апеляційної інстанції відсутні правові та фактичні підстави ставити під сумнів відомості протоколу про адміністративне правопорушення. Зазначені відомості походять з різних джерел, логічно та послідовно доповнюють та не суперечать один одному, що свідчить про їх об`єктивність.

З відеозапису чітко вбачається відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Перевіряючи доводи апелянта про те, що у даній справі відсутня відеофіксація моменту руху автомобіля, і що саме під час руху ОСОБА_1 керував транспортним засобом, то апеляційний суд вважає такі доводи необґрунтованими.

Суд апеляційної інстанції ставиться критично до таких доводів апелянта та розцінює їх як обраний спосіб захисту та спробу уникнути від відповідальності, оскільки під час спілкування з працівниками патрульної поліції та під час складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не заперечував факту керування автомобілем.

Твердження сторони захисту про те, що на відеозаписі відсутня безперервна фіксація процедури складання протоколу про адміністративне правопорушення, не є слушним, оскільки чинним законодавством не передбачено обов`язкової відеофіксації процесу складання протоколу.

Всі інші доводи апеляційної скарги судом апеляційної інстанції оцінюються критично, оскільки наявними в матеріалах справи доказами не підтверджуються, мають формальний характер та зводяться до власної оцінки фактичних обставин справи та зібраних у справі доказів, при цьому, апелянт оцінює ці докази вибірково, ігноруючи при цьому їх сукупність.

При цьому апеляційний суд керується висновком ЄСПЛ, зроблений ним у справі «Серекін та інші проти України» від 10.02.2010 року, де в п. 51 Суд вказав, що хоча пункт 1 статті Конвенції (Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, однак його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Категоричне невизнання ОСОБА_1 своєї вини, апеляційний суд розцінює як бажання уникнути відповідальності за вчинення даного правопорушення, оскільки вище зазначені обставини, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують факт відмови від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку та не звільняють його від відповідальності за скоєне.

Отже, суд першої інстанції в межах наданих йому матеріалів справи про адміністративне правопорушення провів судовий розгляд, дослідив надані йому докази, з`ясував обставини, що підлягали з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення та ухвалив законну, обґрунтовану постанову.

Порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б могли вплинути на правильність прийнятого судом першої інстанції рішення, апеляційним судом не встановлено.

Тому підстав для скасування постанови судді Червоноградського міського суду Львівської області від 27 лютого 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

постановив:

поновити захиснику - адвокату Докашенку Дмитру Віталійовичу строк апеляційного оскарження постанови судді Червоноградського міського суду Львівської області від 27 лютого 2025 року.

Постанову судді Червоноградського міського суду Львівської області від 27 лютого 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Докашенка Дмитра Віталійовича - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя М.Ф. Романюк