Постанова від 02 вересня 2026 р. у справі №752/23068/24 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 752/23068/24

провадження № 22-ц/824/548/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:

судді - доповідача Кирилюк Г. М.

суддів: Рейнарт І. М., Ящук Т. І.

при секретарі Черняк Д. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за зустрічним позовом ОСОБА_1 в особі законного представника - опікуна ОСОБА_2 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання кредитного договору недійсним, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Балаєвої Лесі Анатоліївни на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 02 червня 2026 року в складі судді Слободянюк А. В.,

установив:

27.10.2024 Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 14.12.2023.

31.10.2024 Голосіївським районним судом м. Києва винесено ухвалу про відкриття провадження у даній справі та проведення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

13.01.2025 представник ОСОБА_1 - адвокат Балаєва Л. А. подала зустрічний позов про визнання кредитного договору від 14 грудня 2023 року, укладеного між ОСОБА_1 та АТ КБ «ПриватБанк», недійсним з підстав, передбачених ст. 225 ЦК України.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 31 січня 2025 року зустрічний позов повернуто особі, що його подала.

Постановою Київського апеляційного суду від 19 червня 2025 року ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 31 січня 2025 року про повернення зустрічного позову скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 02 червня 2026 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 в особі його законного представника - опікуна ОСОБА_2 , до АТ КБ «ПриватБанк» про визнання кредитного договору недійсним залишено без розгляду з підстав, передбачених пунктом третім частини першої статті 257 ЦПК України.

Суд мотивував своє рішення тим, що представник позивача ОСОБА_1 за зустрічним позовом - адвокат Балаєва Л. А. має зареєстрований кабінет в системі «Електронний суд», до якого направлялись судові повістки про виклик до суду. З огляду на те, що позивач ОСОБА_1 за зустрічним позовом визнаний судом недієздатним, повідомлення про судовий розгляд направилось його законному представнику - ОСОБА_2 за адресою її реєстрації, встановленою судом. При тому, що звертаючись до суду із зустрічним позовом, представник позивача адвокат Балаєва Л.А. не вказала у зустрічній позовній заяві жодної адреси сторони позивача, за якою суд міг надсилати судові повістки.

Таким чином, законний представник позивача за зустрічним позовом, а також представник позивача, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, двічі поспіль не з`явились в судові засідання, призначені на 07.04.2026 та 02.06.2026. Із заявами про відкладення судового розгляду, або його проведення без їх участі, не звертались.

12 червня 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Балаєва Л. А. через систему «Електронний суд» подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 02 червня 2026 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Вважає оскаржуване судове рішення таким, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, оскільки представник ОСОБА_1 з 01.06.2026 по 15.06.2026 перебуває у відпустці за кордоном, не була повідомлена про призначення розгляду справи.

Звертає увагу, що вона зазначала адресу законного представника недієздатного ОСОБА_1 в електронному суді, а також в зустрічній позовній заяві та всіх зверненнях до суду. Опікун недієздатного ОСОБА_1 - ОСОБА_2 не отримує судові повістки, оскільки знаходиться в стані після інфаркту, працює частково вдома, а недієздатний ОСОБА_1 не здатен повністю усвідомлювати картину світу, вони не часто виходять із дому, не перевіряють поштові скриньки, можливо пропустили надіслану судом повістку, тому відправлені судом повістки просто не доходять до адресата. Вважає, що висновки, викладені в ухвалі суду, не відповідають обставинам справи.

22 липня 2026 року представник АТ КБ «ПриватБанк» - адвокат Рура Н. В. подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 02 червня 2026 року законною, обґрунтованою та ухваленою з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для залишення позову без розгляду, оскільки позивачі, діючи через представника, не проявили зацікавленості у розгляді судом пред`явленого позову, належним чином повідомлені двічі поспіль у судові засідання не з`явилися, явки представника не забезпечили, завчасно заяви про розгляд справи у їх відсутності не подали.

Доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність повторної неявки в судове засідання, належним чином повідомлених позивачів та їх представника. А отже наявні всі обов`язкові умови для застосування передбачених п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Балаєва Л. А. підтримала подану апеляційну скаргу та просила її задовольнити.

Інші учасники в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.

Представника АТ КБ «ПриватБанк» - адвокат Істамова І. В. звернулась до суду з заявою про розгляд справи без участі представника АТ КБ «ПриватБанк».

Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що 13.01.2025 представник ОСОБА_1 - адвокат Балаєва Л. А. подала зустрічний позов, в якому просила визнати кредитний договір від 14 грудня 2023 року, укладений між ОСОБА_1 та АТ КБ «ПриватБанк», недійсним.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 28 липня 2025 року відкрито провадження в справі за зустрічним позовом ОСОБА_1 в особі законного представника - ОСОБА_2 до АТ КБ «ПриватБанк» про визнання кредитного договору недійсним. Призначено підготовче судове засідання на 21 жовтня 2025 року об 11 год 00 хв в приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва, за адресою: м. Київ, вул. Виставкова 14-А, каб. 23.

У підготовче засідання, призначене на 21 жовтня 2025 року, учасники справи не з`явились. Копія ухвали суду про призначення підготовчого засідання надсилалась представнику недієздатного позивача за зустрічним позовом Балаєвій Л. А. до електронного кабінету (т. 2 а.с. 40), а також позивачу за зустрічним позовом, який є недієздатним, за адресою його реєстрації (т. 2 а.с. 55, т. 1 а.с. 65) конверт повернувся на адресу суду з відміткою «адресат відсутній».

У зв`язку з неявкою учасників справи та їх представників, підготовче засідання було відкладено на 16.12.2025.

У підготовче судове засідання 16.12.2025 представники сторін не з`явились, за клопотанням представника позивача за зустрічним позовом (т. 2 а.с. 69) розгляд справи відкладено на 18.02.2026.

Підготовче судове засідання, призначене на 18.02.2026, за клопотанням представника позивача (т. 2 а.с. 92) проведено без участі сторони позивача. У даному засіданні ухвалою суду від 18 лютого 2026 року за клопотанням представника позивача замінено первісного відповідача за зустрічним позовом належним відповідачем АТ КБ «ПриватБанк», змінено процесуальний статус АТ КБ «ПриватБанк» з третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на відповідача за зустрічним позовом, залучено до участі у справі як законного представника недієздатного ОСОБА_1 його опікуна ОСОБА_2 . Підготовче засідання відкладено на 07.04.2026.

У підготовче засідання 07.04.2026 учасники справи не з`явились. Представник позивача за зустрічним позовом адвокат Балаєва Л.А. про судовий розгляд була належним чином повідомлена, що вбачається з довідки про доставку судової повістки до електронного кабінету (т. 2 а.с. 109), про причини неявки не повідомила.

Відповідно до ч.5 ст.130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

У зв`язку з неявкою учасників справи у підготовче засідання 07.04.2026, судовий розгляд повторно відкладений на 02.06.2026.

У підготовче засідання 02.06.2026 законний представник позивача, а також представник позивача повторно не з`явились. Судова повістка про виклик до суду на 02.06.2026 була доставлена до електронного кабінету представника позивача 14.04.2026 (т. 2 а.с. 124). Конверт із судовою повісткою, направлений законному представника позивача за встановленою судом адресою реєстрації (т.2 а.с. 42), повернувся до суду з відміткою про причини повернення "адресат відсутній" (т. 2 а.с. 121).

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року зазначив, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду, за своєю природою, потребує регулювання з боку держави.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільних процесуальних правовідносин та гарантії їх реалізації.

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до пункту 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Аналіз норм статей 223, 257 ЦПК України вказує на те, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду.

Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними.

Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду.

Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Водночас, правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13.

Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21, провадження № 11-126заі22.

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії», заява № 11681/85, пункт 35, від 16 лютого 2017 року у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06).

У рішенні від 06 вересня 2007 року у справі «Цихановський проти України», заява №3572/03, ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

Залишення позову без розгляду не перешкоджає особі після усунення умов, що були підставою залишення позову без розгляду, звернутися до суду повторно.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції встановивши, що законний представник позивача за зустрічним позовом, а також представник позивача, будучи належним чином повідомленими про день та час підготовчих судових засідань 07 квітня 2026 року та 02 червня 2026 року, не з`явилися у ці судові засідання, не надіслали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, а тому дійшов обґрунтованого висновку про залишення позову без розгляду, правильно застосувавши положення статей 223, 257 ЦПК України.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Балаєвої Лесі Анатоліївни залишити без задоволення.

Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 02 червня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повне судове рішення складено 18.09.2026.

Суддя-доповідач Г. М. Кирилюк

Судді: І. М. Рейнарт

Т. І. Ящук