Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №620/9051/26 — Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2026 року Чернігів Справа № 620/9051/26

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Падій В.В.,

за участі секретаря Калюжної В.В.,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - ОСОБА_1 про визнання протиправними дії та скасування постанов державного виконавця,

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області звернулось до суду з адміністративним позовом до Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якому просить:

-визнати протиправною та скасувати постанову від 30.07.2026 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн у виконавчому провадженні №80971422.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач вказує на порушення відповідачем у спірних правовідносинах чинного законодавства України на момент їх виникнення, що стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 20.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з урахуванням правил для розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ; залучено до участі у справі №620/9051/26 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ).

Представником відповідача до суду подано відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, зазначає, що ГУ ПФУ в Чернігівській області поточна пенсія ОСОБА_1 виплачується у меншому розмірі, ніж передбачено рішенням суду. Оскільки рішення суду в повному обсязі без поважних причин не виконано, 30.07.2025 державним виконавцем винесена оскаржувана постанова. Відтак постанова про накладення штрафу винесена правомірно, а підстави для її скасування відсутні.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору подала до суду письмові пояснення, в яких погоджується з позицією відповідача та просить суд у задоволення позовних вимог позивача відмовити.

Учасники справи у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, подали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зважає на таке.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 у справі № 620/9051/26 позов ОСОБА_1 було задоволено повністю: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо не проведення з 08.05.2025 перерахунку пенсії ОСОБА_1 у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком з урахуванням раніше виплачених сум відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р (ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити з 08.05.2025 перерахунок пенсії ОСОБА_1 у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р (ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

06.02.2026 Чернігівським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 620/4221/25 про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити з 08.05.2025 перерахунок пенсії ОСОБА_1 у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р (ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

12.05.2026 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на підставі заяви ОСОБА_1 від 08.05.2026 та виконавчого листа №620/5760/25 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 80971422, в якій зазначено про необхідність виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

Листом від 05.06.2026 № 2500-0501-5/41954 боржник повідомив, що розмір пенсії відповідно до рішення суду з 08.05.2025 становить 19115,76 грн.

16.06.2026 на адресу відділу надійшла заяви стягувача згідно якої встановлено, що час рішення суду боржником у повному обсязі не виконано. Зокрема, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області проведено лише формальне нарахування пенсії у визначеному судом розмірі, однак фактична виплата пенсії продовжує здійснюватися у меншому розмірі, ніж встановлено рішенням суду: з 01 січня 2026 року мінімальна пенсія за віком відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» становить 2595 грн, у зв`язку з чим розмір пенсії, визначений рішенням суду як вісім мінімальних пенсій за віком, має становити 20 760 грн. Натомість боржник продовжує здійснювати нарахування виходячи з попереднього розміру мінімальної пенсії за віком, що свідчить про невиконання рішення суду та порушення встановленого судом механізму обчислення пенсії.

06.07.2026 на адресу боржника направлено вимогу державного виконавця про надання інформації у виконавчому провадженні, а саме: повідомити чи виплачується станом на 06.07.2026 пенсія ОСОБА_1 у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р (ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР.

20.07.2026 стягувач подав повторне клопотання про невиконання рішення суду в частині виплати поточної пенсії та повідомив, що боржник здійснив лише формальний перерахунок пенсії, однак фактична виплата пенсії у визначеному судом розмірі не проводиться.

Відповідно до документів Пенсійного фонду України розмір пенсії ОСОБА_1 визначено у сумі 20 987,76 грн, однак фактично виплачується лише 9 522,36 грн. Матеріали виконавчого провадження підтверджують, що станом на липень 2026 виплата пенсії стягувачу проводиться в розмірі 9522,36 грн, що суперечить резолютивній частині виконавчого документу

30.07.2025 відповідно до постанови про накладення штрафу № 80971422 за невиконання рішення суду на боржника накладено штраф у розмірі 5100,00 грн та надано 10-денний строк для виконання судового рішення.

Вважаючи постанову державного виконавця протиправною, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Також обов`язкове виконання рішення суду, в тому числі, суб`єктами наділеними владними повноваженнями, покладається Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції» від 17.07.1997. Отже її положення є обов`язковими для виконання Україною.

Стаття 6 вказаної Конвенції гарантує неухильність виконання рішення суду громадянами, юридичними особами та всіма органами влади України, до яких відноситься і Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області.

Тобто виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, складовою права на справедливий суд.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII “Про виконавче провадження” (далі - Закон №1404-VIII).

Статтею 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Положеннями частини 1 статті 5 Закону №1404-VIII встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Примусове виконання рішень, за якими стягувачами є держава, державні органи, здійснюється органами державної виконавчої служби.

Законом №1404-VIII встановлені права та обов`язки сторін виконавчого провадження.

Сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення ( частина 1,2 статті 15 Закону №1404-VIII)

Відповідно до положень частини четвертої статті 19 Закону №1404-VIII сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Відповідно до частин першої та другої статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Статтею 75 Закону №1404-VIII встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Наведені положення законодавства в контексті цієї справи свідчать про те, що законодавство встановлює відповідальність боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання за невиконання рішення, а саме: накладення штрафу, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій. Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

У свою чергу суд зазначає, що позивач зобов`язаний надавати державному виконавцю докази, які достеменно підтверджують виконання рішення суду, або невиконання з поважних причин, для перевірки цих обставин в рамках виконавчого провадження.

Повна відсутність інформації у державного виконавця щодо виконання рішення суду свідчить про непрозорість процесу задоволення позивачем вимог стягувача у виконавчому провадженні та робить неможливим для державного виконавця оцінити докази ( правомірність проведення перерахунку) в конкретному виконавчому провадженні. При цьому обов`язок доведення виконання у повному обсязі судового рішення покладається на боржника, який повинен надати належні докази.

Водночас, суд звертає увагу, що відповідно до матеріалів адміністративної справи, вбачається що на виконання рішення суду від 30.06.2025 у справі № 620/5760/25, ОСОБА_1 , з 08.05.2025 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р (ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Розмір пенсії відповідно до рішення суду, з 08.05.2025, складає – 19115,76 грн. Розмір заборгованості з 08.05.2025 по 30.06.2026 становить 141722,20 грн. Додатковими виплатними відомостями 23.02.2026 профінансовано 1103,00 грн, 23.03.2026 профінансовано 1083,00 грн, 20.04.2026 профінансовано 977,00 грн, 18.05.2026 профінансовано 880,00 грн, 05.06.2026 профінансовано 1068,00 грн. Залишок заборгованості становить 136611,20 грн.

При цьому суд зазначає, що з 01 січня 2026 року мінімальна пенсія за віком відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» становить 2595 грн, у зв`язку з чим розмір пенсії, визначений рішенням суду як вісім мінімальних пенсій за віком, має становити 20 760 грн, натомість відповідачем з 01.01.2026 не здійснено відповідного перерахунку.

При цьому як вбачається з матеріалів справи, фактично ОСОБА_1 отримує пенсію у розмірі 9522,36 грн.

Зазначений розмір пенсійних виплат не відповідає розміру пенсії, визначеному рішенням суду від 30.06.2025, що свідчить про відсутність фактичної виплати пенсії у перерахованому розмірі після проведення перерахунку.

Суд зазначає, що виконання судового рішення полягає не лише у здійсненні перерахунку та нарахуванні відповідних сум, а й у забезпеченні подальшої виплати пенсії у розмірі, встановленому судовим рішенням. Формальне проведення перерахунку без фактичної виплати пенсії у визначеному розмірі не може вважатися належним виконанням судового рішення.

За таких обставин суд дійшов висновку, що твердження Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про повне виконання рішення суду від 30.06.2025 у справі № 620/5760/25 спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, а рішення суду в частині виплати пенсії у встановленому розмірі залишається невиконаним.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Приймаючи до уваги наведені вище висновки, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку, що відповідачем правомірно винесено оскаржувану постанову, а тому у задоволенні позову необхідно відмовити у повному обсязі.

Підстави для розподілу судових витрат у розумінні статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 21 вересня 2026 року.

Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П`ятницька, буд. 83-А, м. Чернігів, Чернігівська область, код ЄДРПОУ - 21390940).

Відповідач: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (пр-т. Миру, буд. 43, м. Чернігів, 14002, код ЄДРПОУ - 43316700).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ).

Суддя В.В. Падій