Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №600/976/26-а — Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/976/26-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брезіної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

В поданому до суду адміністративному позові, з урахуванням уточнених позовних вимог, позивач просить суд винести рішення, яким:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо переведення ОСОБА_1 із спеціальної пенсії держслужбовця на пенсію за віком, здійсненого у 2018 р. із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки у розмірі 3764,40 грн;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV з 16.02.2024 р. із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за три попередні роки, що передують року звернення (2021, 2022, 2023) у розмірі 13559,41 грн;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області провести розрахунок коефіцієнтів страхового стажу та заробітної плати у відповідності до матеріалів пенсійної справи з урахуванням фактично сплачених страхових внесків у порядку встановленому Законом №1058-IV, а саме: коефіцієнт страхового стажу не менше 0,42250 (з урахуванням періодів безпідставно виключених із страхового стажу та сплати 5% страхових внесків); коефіціент (індивідуальний) заробітної плати не менше 2,60361 (з урахуванням ст. 40 Закону №1058 чинній з 01.10.2017 р. та сплати 5% страхових внесків);

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області виплатити ОСОБА_1 одноразову різницю між фактично отриманою пенсією та розрахованою згідно рішення суду за весь період починаючи з 16.02.2024 р. до моменту призначення;

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10% від суми не отриманої пенсії, завдану протиправними діями Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав на протиправність дій відповідача в частині переведення його у 2018 році із спеціальної пенсії держслужбовця на пенсію за віком, із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки у розмірі 3764,40 гривень. При цьому, позивач вважає, що у відповідача виник обов`язок призначити йому пенсію за віком з 16.02.2024 р. із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за три попередні роки, що передують року звернення (2021, 2022, 2023) у розмірі 13559,41 гривень. При цьому, на переконання позивача, під час призначення пенсії відповідач зобов`язаний розрахунок коефіцієнтів страхового стажу та заробітної плати у відповідності матеріалам пенсійної справи з урахуванням фактично сплачених страхових внесків у порядку встановленому Законом №1058-IV, а саме: коефіцієнт страхового стажу не менше 0,42250 (з урахуванням періодів безпідставно виключених із страхового стажу та сплати 5% страхових внесків); коефіціент (індивідуальний) заробітної плати не менше 2,60361 (з урахуванням ст. 40 Закону №1058 чинній з 01.10.2017 р. та сплати 5% страхових внесків). Також позивач вказує, що внаслідок протиправних дій відповідача йому підлягає відшкодуванню моральна шкода, в розмірі 10% від суми не отриманої пенсії. У зв`язку із зазначеним позивач просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач у відзиві на позов зазначає, що з 01.10.2017 року перераховано із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки (3764,40 грн) із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %. Крім того, відповідач зазначає, що розмір пенсії ОСОБА_1 , обчислений за нормами Закону №1058; з 01.10.2017 (автоматичне переведення у зв`язку із доцільністю) складав 4379,64 грн., з урахуванням страхового стажу тривалістю 42 роки 2 місяці 29 днів (коефіцієнт страхового стажу 0,42167), врахованого по 31.12.2009, за матеріалами пенсійної справи на момент переведення (за даними, що містилися в системі персоніфікованого обліку, відповідно до фактично сплачених страхових внесків); з 01.12.2017 (з урахуванням поданої заяви) 4387,78 грн., з урахуванням страхового стажу 42 роки 3 місяці 15 днів (коефіцієнт страхового стажу 0,42250), врахованого по 31.03.2010. (за даними, що містилися в системі персоніфікованого обліку, відповідно до фактично сплачених страхових внесків). Розмір пенсії ОСОБА_1 , обчислений відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» до автоматичного переведення (01.10.2017) становив 3818,98 грн. (3465,00 грн. (90 % від заробітку 3850,00 грн.) + фіксована сума індексації з 01.10.2012 — 353,98 грн.). Станом на 01.03.2026 розмір пенсії ОСОБА_1 , обчислений за нормами Закону № 1058, виходячи зі страхового стажу тривалістю 45 років 3 місяців 15 днів, або 507 місяців (врахованого по 31.03.2010). Коефіцієнт страхового стажу становить 0,42250 (507 місяців: 12 місяців : 100 % х 1 %, де 1 % - величина оцінки одного року страхового стажу). Заробітну плату враховано за періоди з 01.01.1977 по 31.12.1981 та з 01.07.2000 по 31.12.2009 за поданими довідками про заробіток та даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, відповідно до фактично сплачених страхових внесків при індивідуальному коефіцієнті заробітку 2.60361. Середньомісячний розмір заробітної плати для обчислення пенсії з урахуванням проведеної індексації з 01.03.2026 становить 26016,31 грн. (9992,40 грн. х 2,60361, де 9992,40 грн. – збільшений показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії (3764,40 грн. х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 х 1,115 х = 9992,40 грн.). З вказаних підстав відповідач вказав про відсутність обставин для задоволення позовних вимог.

Рух справи у суді

Ухвалами суду від 19.03.2026 р. та 02.04.2026 р. адміністративний позов залишено без руху. 15.04.2026 року позивачем виправлено недоліки адміністративного позову, шляхом подання уточнень до позовної заяви, у зв`язку із цим, судом відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Позивач з 04.12.2009 р. по 30.09.2017 р. перебував на облік у пенсійному органі та отримував пенсію за віком згідно з Законом України «Про державну службу» № 3723-XII. (а.с. 116).

З 01.10.2017 р. відбулось призначення позивачу пенсії за віком згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV. При цьому, з 01.10.2017 (автоматичне переведення у зв`язку із доцільністю) складав 4379,64 грн., з урахуванням страхового стажу тривалістю 42 роки 2 місяці 29 днів (коефіцієнт страхового стажу 0,42167), врахованого по 31.12.2009, за матеріалами пенсійної справи на момент переведення (за даними, що містилися в системі персоніфікованого обліку, відповідно до фактично сплачених страхових внесків); з 01.12.2017 (з урахуванням поданої заяви) 4387,78 грн., з урахуванням страхового стажу 42 роки 3 місяці 15 днів (коефіцієнт страхового стажу 0,42250), врахованого по 31.03.2010. (за даними, що містилися в системі персоніфікованого обліку, відповідно до фактично сплачених страхових внесків). Вказані обставини підтверджуються відповідними протоколами перерахунку пенсії позивача, зокрема, протоколом від 10.04.2018 р. про перерахунок пенсії з 01.12.2017 р. (а.с. 92, 115, 117).

Матеріали справи містять розрахунок страхового стажу позивача, врахований при розрахунку виплати пенсії з 01.10.2017 р. який складає 42 роки 3 місяці 15 днів. (а.с. 117-118).

Також матеріали справи містять розрахунки заробітку для обчислення пенсії позивача за віком згідно із Законом № 1058-ІV, із урахуванням страхового стажу позивача, який складає 42 роки 3 місяці 15 днів, в яких зазначено середній заробіток за три попередні роки 2017 р. – 3764,40 грн (за 2014-2016 роки). (а.с. 104-105, 109-111).

Позивач звертався до пенсійного органу із заявами від 18.12.2024 р., 26.02.2025 р., 17.11.2025 р. щодо належного обчислення розміру пенсії, на що пенсійний орган у листах № 19-5252/В-17/8-2400/25 від 02.01.2025, № 1249/В-2400-25 від 13.03.2025, № 6550/В-2400-25 від 01.12.2025 повідомив, що розмір пенсії позивача виплачується у відповідності до норм чинного законодавства. (93-103, 112-114)

До матеріалів справи додано протокол призначення та перерахунку пенсії позивача з 01.10.2017 р. із зазначенням страхового стажу 38 років 4 місяці 0 днів. (а.с. 8, 44).

Також матеріали справи містять лист пенсійного органу від 15.02.2018 р. із зазначенням про відсутність підстав для перерахунку пенсії позивача. (а.с. 9).

Матеріали справи містять копію рішення Новоселицького районного суду від 16.02.2024 р. №720/118/24, яким визнано ОСОБА_1 недієздатним та встановлено над ним опіку. Призначено опікуна та встановлено строк дії рішення суду до 16.02.2026 року. (а.с. 15).

Також матеріали справи містять копії довідок про заробітну плату позивача для обчислення пенсії від 20.02.2018 р., 15.03.2018 р., 16.03.2018 р. (а.с. 17-20).

Матеріали справи містять протокол перерахунку пенсії позивача з 01.03.2026 р. в яких визначено розмір пенсії за віком (ст. 27) (26016,31*0,42250). Коефіцієнт стажу – 0,42250. (а.с. 116).

Мотивувальна частина

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд наголошує, що згідно із нормами ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

З змістом позову та сформованих позовних вимог позивач оскаржує дії відповідача щодо переведення ОСОБА_1 із спеціальної пенсії держслужбовця на пенсію за віком, здійсненого у 2018 р. із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки у розмірі 3764,40 гривень.

Згідно з ст. 44 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003 року (далі – Закон № 1058-ІV) за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

У відповідності до ч. 1 ст. 27 Закону №1058-IV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп?Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Згідно положень ч. 2 ст.40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Відповідно до п.2 та п. 16 розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону №1058-IV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, які працювали на посадах, що дають право на пенсію за вислугою років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 р. №1788-XII (далі – Закон №1788-XII). У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.

Згідно з положеннями ч. 3 ст.45 Закону №1058-IV установлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

З аналізу зазначених вище норм законодавства вбачається, що ч.3 статті 45 Закону №1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.

Отже, у випадку переведення особи з 01.10.2017 року з пенсії за віком згідно із Законом № 3723-XII на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV має місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).

Суд звертає увагу, що позивач з 04.12.2009 р. по 30.09.2017 р. перебував на облік у пенсійному органі та отримував пенсію за віком згідно з Законом України «Про державну службу» № 3723-XII. Поряд із цим, з 01.10.2017 р. відбулось призначення позивачу пенсії за віком згідно із Законом № 1058-ІV. Отже, призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV відбулось вперше 01.10.2017 року.

Таким чином, судом встановлено, що позивач під час призначення з 01.10.2017 р. пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV мав право на застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року призначення пенсії за віком, а саме за 2014-2016 роки.

Застосована правова позиція узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року (справа №577/2576/17), Верховного Суду у постанові від 31 липня 2019 року (справа №720/208/17), постанові від 18 серпня 2020 року (справа №263/6611/17) та у постанові від 25.03.2025 р. (справа №380/3740/24).

На підставі матеріалів справи встановлено, що позивач з 01.10.2017 р. отримує пенсію за віком згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV. При цьому, з 01.10.2017 (автоматичне переведення у зв`язку із доцільністю) складав 4379,64 грн, з урахуванням страхового стажу тривалістю 42 роки 2 місяці 29 днів (коефіцієнт страхового стажу 0,42167), врахованого по 31.12.2009, за матеріалами пенсійної справи на момент переведення (за даними, що містилися в системі персоніфікованого обліку, відповідно до фактично сплачених страхових внесків); з 01.12.2017 (з урахуванням поданої заяви) 4387,78 грн, з урахуванням страхового стажу 42 роки 3 місяці 15 днів (коефіцієнт страхового стажу 0,42250), врахованого по 31.03.2010 (за даними, що містилися в системі персоніфікованого обліку, відповідно до фактично сплачених страхових внесків). Вказані обставини підтверджуються відповідними протоколами перерахунку пенсії позивача, зокрема, протоколом від 10.04.2018 р. про перерахунок пенсії з 01.12.2017 р.

Крім того, матеріали справи містять розрахунки заробітку для обчислення пенсії позивача за віком згідно із Законом № 1058-ІV, із урахуванням страхового стажу позивача, який складає 42 роки 3 місяці 15 днів, в яких зазначено середній заробіток за три попередні роки 2017 р. – 3764,40 грн (за 2014-2016 роки).

Таким чином, суд встановив, що під час призначення позивачу 01.10.2017 р. вперше пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV відповідач правомірно застосував показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року призначення пенсії за віком, а саме за 2014-2016 роки.

При цьому, суд вважає помилковими доводи позивача щодо переведення ОСОБА_1 із спеціальної пенсії держслужбовця на пенсію за віком саме у 2018 р., оскільки жодного доказу на підтвердження вказаних обставин суду не було надано. Щодо наданих позивачем протоколів розрахунку призначення та перерахунку пенсії позивача з із зазначенням страхового стажу 38 років 4 місяці 0 днів, суд звертає увагу, що відповідно до протоколу перерахунку пенсії позивача від 10.04.2018 р. містяться відомості про прийняття рішення №977080158289 про перерахунок пенсії позивача, відповідно до якого проведено перерахунок пенсії з 01.10.2017 р. з урахуванням страхового стажу тривалістю 42 роки 2 місяці 29 днів, та з 01.12.2017 р. та визначено належний страховий стаж 42 роки 3 місяці 15 днів. Вказане дає підстави для висновків, що раніше визначений страховий стаж 38 років 4 місяці 0 днів у квітні 2018 р. був переглянутий, внаслідок чого пенсія позивача за віком перерахована з урахуванням актуального страхового стажу з моменту призначення 01.10.2017 р. та з 01.12.2017 р. (з урахуванням поданої заяви позивачем).

Щодо доводів позивача про обов`язок відповідача провести розрахунок коефіцієнтів страхового стажу та заробітної плати у відповідності матеріалам пенсійної справи з урахуванням фактично сплачених страхових внесків у порядку встановленому Законом №1058-IV, а саме: коефіцієнт страхового стажу не менше 0,42250 (з урахуванням періодів безпідставно виключених із страхового стажу та сплати 5% страхових внесків); коефіцієнт (індивідуальний) заробітної плати не менше 2,60361 (з урахуванням ст. 40 Закону №1058 чинній з 01.10.2017 р. та сплати 5% страхових внесків), суд зазначає наступне.

Згідно матеріалів справи встановлено, що з 01.10.2017 (з урахуванням перерахунку пенсії згідно рішення №977080158289) та подальших перерахунках пенсії позивача, заробітну плату враховано за періоди з 01.01.1977 по 31.12.1981 та з 01.07.2000 по 31.12.2009 за поданими довідками про заробіток та даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, відповідно до фактично сплачених страхових внесків на підставі чого індивідуальний коефіцієнт заробітку склав – 2,60361. Крім того, згідно наявного в матеріалах справи розрахунку страхового стажу коефіцієнт страхового стажу складає 0,42250.

Станом на 01.03.2026 розмір пенсії ОСОБА_1 , обчислений за нормами Закону № 1058, виходячи зі страхового стажу тривалістю 45 років 3 місяців 15 днів, або 507 місяців (врахованого по 31.03.2010). Коефіцієнт страхового стажу становить 0,42250 (507 місяців: 12 місяців: 100 % х 1 %, де 1 % - величина оцінки одного року страхового стажу). Заробітну плату враховано за періоди з 01.01.1977 по 31.12.1981 та з 01.07.2000 по 31.12.2009 за поданими довідками про заробіток та даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, відповідно до фактично сплачених страхових внесків при індивідуальному коефіцієнті заробітку 2.60361. Середньомісячний розмір заробітної плати для обчислення пенсії з урахуванням проведеної індексації з 01.03.2026 становить 26016,31 грн. (9992,40 грн. х 2,60361, де 9992,40 грн. – збільшений показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії (3764,40 грн. х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 х 1,115 х = 9992,40 грн.).

Таким чином, матеріалами справи не підтверджено порушення прав позивача в частині розрахунку коефіцієнту страхового стажу та коефіцієнту заробітної плати.

Щодо позовних вимог в частині компенсації за сплату державними службовцями підвищеної ставки єдиного внеску, суд зазначає, що державні службовці сплачували 5% страхових внесків до солідарної системи на підставі Закону №1058. Це було частиною системи, де пенсії виплачувалися з внесків працюючих громадян, і для державних службовців діяли певні умови щодо сплати внесків, зокрема, внесок у розмірі 5 % від грошового забезпечення. Однак, до пенсійного законодавства з цього питання було внесено зміни і Законом № 2148-VIII від 3 жовтня 2017 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" вже не передбачалось норм щодо компенсації за сплату підвищеного розміру страхових внесків. Таким чином, позовні вимоги в цій частині є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV з 16.02.2024 р. із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за три попередні роки, що передують року звернення (2021, 2022, 2023) у розмірі 13559,41 грн, суд зазначає наступне. Суд наголошує, що застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року призначення відповідної пенсії залежить безпосередньо від факту призначення відповідної пенсії. На підставі матеріалів справи встановлено, що пенсія за віком відповідно до Закону №1058-IV призначена позивачу у 2017 році, а відтак розрахунок пенсії позивача відбувся з урахуванням середнього заробітку за три попередні роки – 2014 р., 2015 р. та 2016 рік. Однак, у 2024 році не відбулось призначення позивачу пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV, що виключає підстави для розрахунку середнього заробітку за три попередні роки (2021, 2022, 2023).

Суд наголошує, що застосований під час призначення позивачу вперше пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV у 2017 році показник середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки в сумі 3764,40 грн не змінюється під час подальших перерахунків, а змінюється лише збільшений показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, проіндексований на коефіцієнти підвищення у наступні роки. Прикладом цього є середньомісячний розмір заробітної плати для обчислення пенсії з урахуванням проведеної індексації з 01.03.2026 р., який становить 26016,31 грн (9992,40 грн. х 2,60361, де 9992,40 грн. – збільшений показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії (3764,40 грн. х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 х 1,115 х = 9992,40 грн.). Таким чином, доводи позивача та позовні вимоги щодо застосування у спірних правовідносинах показника середньої заробітної плати по Україні за три попередні роки, що передують року звернення (2021, 2022, 2023) у розмірі 13559,41 грн є безпідставними.

На підставі вищевказаного судом не виявлено підстав для задоволення позову, оскільки дії відповідача у спірних правовідносинах є правомірними. З урахуванням того, що суд відмовляє у задоволенні основних позовних вимог та судовим розглядом не встановлено допущення пенсійним органом протиправних рішень, дій чи бездіяльності, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог про стягнення на корить позивача моральної шкоди.

При цьому, суд наголошує, що позов розглянуто в межах заявлених позовних вимог, а тому решта доводів сторін, які не є предметом оскарження в даній справі, не підлягають оцінці судом.

Висновки за результатами розгляду справи

Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач довів суду правомірність прийнятих рішень та вчинених дій під час призначення та обрахунку пенсії позивача, в той час як суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог, а тому позов не підлягає задоволенню.

Судові витрати

Відповідно до ч.2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки відповідач не поніс відповідні витрати з розглядом справи, суд не вирішує питання про їх стягнення.

Керуючись статтями 9, 14, 77, 78, 90, 139, 143, 241 - 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України ,-

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Найменування учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ).

відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (58002, м.Чернівці, площа Центральна, 3, код ЄДРПОУ 40329345).

Суддя Т.М. Брезіна