Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №689/856/26 — Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Справа № 689/856/26

2/689/647/26

РІШЕННЯ

Іменем України

21.09.2026 року селище Ярмолинці

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області у складі:

головуючого-суддя Кульбаба А.В.,

за участю

секретаря судового засідання Лебеденко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в селищі Ярмолинці цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ - КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Позивач, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ - КАПІТАЛ" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №35758-09/2024 від 28.09.2024 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином не виконувала свої договірні зобов`язання, у зв`язку з чим станом на дату подання позову утворилася заборгованість у загальному розмірі 27 000,00 грн, з яких: 10 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 12 000,00 грн - заборгованість за процентами; 5 000,00 грн - штраф. Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, які складаються зі сплаченого судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.

Представник позивача, який у встановленому порядку оповіщений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, в поданій заяві просив справу розглянути у його відсутності та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач, який у встановленому порядку оповіщений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Оскільки розгляд справи здійснюється у порядку спрощеного провадження, за відсутності осіб, які беруть участь у справі, в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши надані позивачем письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що 28.09.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-комунікаційної системи було укладено договір про надання фінансового кредиту №35758-09/2024.

Відповідно до умов вказаного договору, відповідач отримала фінансовий кредит у розмірі 10 000,00 грн на умовах строковості, зворотності та платності. Згідно з ч. 1, 2 ст. 205 Цивільного кодексу України (далі — ЦК України) та ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», цей договір укладений у письмовій формі шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний сторонами із застосуванням електронного підпису (одноразового ідентифікатора), що прирівнює його за правовими наслідками до договору, підписаного власноруч.

На підставі Договору факторингу №27012025 від 27.01.2025 року, укладеного між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ - КАПІТАЛ" право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №35758-09/2024 від 28.09.2024 року перейшло до позивача в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, що узгоджується з положеннями ст. 512, 514, 1077 ЦК України.

ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» виконало свої зобов`язання перед клієнтом у повному обсязі, надавш право на безготівкове зарахування коштів. Водночас відповідач ОСОБА_1 порушила умови кредитного договору, не здійснювала щомісячні платежі на повернення кредиту та сплату процентів у визначені строки, чим порушила вимоги ст. 526, 530 ЦК України, які встановлюють, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а одностороння відмова від зобов`язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. За змістом ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що передбачені договором.

Враховуючи, що факт наявності боргу за тілом кредиту в розмірі 10 000,00 грн та відсотками за користування грошовими коштами в розмірі 12 000,00 грн підтверджується наявним у матеріалах справи розрахунком заборгованості, виписками за рахунками та первинними фінансовими документами, а відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування вказаного розрахунку чи підтвердження повного чи часткового погашення боргу, суд доходить висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог у цій частині.

Крім того, 31.08.2026 від ПриватБанку до суду надійшла запитувана інформація стосовно рахунків ОСОБА_1 , де повідомлено, що в банку емітовано карту № НОМЕР_1 та за період 28.09.2024-03.10.2024 було зарахування коштів на суму 10 000 грн.

Відтак, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума в розмірі 22 000,00 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення штрафу в розмірі 5 000,00 грн

Позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 5 000,00 грн за неналежне виконання умов договору. Вирішуючи вказану вимогу, суд виходить з такого.

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан, дія якого неодноразово продовжувалася і є чинною на момент виникнення спірних правовідносин та розгляду справи.

Законом України від 15.03.2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, про надання кредиту (позики), позичальник звільняється від відповідальності за прострочення виконання грошових зобов`язань, зокрема, звільняється від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена відповідними договорами за прострочення виконання (неналежне виконання) позичальником зобов`язань за такими договорами».

Зазначена норма права є імперативною, носить загальний характер, поширюється на всі діючі кредитні правовідносини в Україні та встановлює пряму законодавчу заборону на притягнення позичальників до відповідальності у вигляді стягнення неустойки (штрафу чи пені) в період дії воєнного стану. Крім того, законодавець визначив, що будь-які штрафні санкції, нараховані кредитодавцем за прострочення виконання зобов`язань починаючи з 24 лютого 2022 року, підлягають безумовному списанню.

Оскільки спірний кредитний договір було укладено 28.09.2024 року, а нарахування штрафу здійснено позивачем під час дії воєнного стану, такі дії кредитодавця прямо суперечать вимогам п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. Будь-які умови договору, що передбачають нарахування штрафу чи пені у цей період, є нікчемними в силу закону та не можуть бути підставою для судового стягнення. З огляду на викладене, у задоволенні позовної вимоги про стягнення штрафу в розмірі 5 000,00 грн слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат (судового збору та правничої допомоги).

Питання розподілу судових витрат суд вирішує на підставі ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України (далі — ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем заявлено вимогу про стягнення боргу в розмірі 27 000,00 грн та сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. Судом задоволено вимоги на суму 22 000,00 грн, що становить 81,48% від ціни позову. Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеній частині позову в розмірі 2 169,32 грн. (22 000 грн х 100% : 27000 грн), (2662,40 х 81,48%. : 100%).

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на профеційну правничу допомогу. За змістом ч. 2 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн позивачем надано: Договір про надання правової допомоги №0107 від 01.07.2025 року, укладений з Адвокатським об`єднанням «Апологет», Додаткову угоду до договору з детальним описом наданих послуг та Акт приймання-передачі виконаних робіт. Згідно з наданими документами, розмір гонорару адвоката визначено у формі фіксованої суми за комплекс дій (усна консультація, ознайомлення з матеріалами, складання позовної заяви та формування пакету документів для подачі до суду через систему «Електронний суд»).

Оцінюючи вимогу про стягнення правничої допомоги, суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у додатковій постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, а також постановах Верховного Суду від 28.12.2020 року у справі № 640/18402/19 та від 16.05.2019 року у справі № 823/2638/18, де зазначено, що витрати на правничу допомогу у випадку встановлення у договорі фіксованого розміру гонорару підлягають відшкодуванню в повному обсязі без необхідності детального доказування витраченого адвокатом часу (хвилин чи годин) на вчинення кожної окремої дії. Визначальним є факт реальності надання цих послуг та їх безпосередній зв`язок із розглядом справи.

Суд вважає, що заявлений розмір витрат у сумі 8 000,00 грн є реальним, документально підтвердженим, співмірним зі складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт та відповідає критеріям розумності. Крім того, відповідно до ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про їх зменшення. Відповідач ОСОБА_1 своїм процесуальним правом не скористалася, жодних заперечень чи клопотань про зменшення витрат на правничу допомогу суду не надала.

Враховуючи, що право позивача на звернення до суду було обґрунтованим, а факт порушення його прав відповідачем щодо неповернення кредиту підтверджено судовим розглядом, витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають відшкодуванню в повному обсязі в розмірі 8 000,00 грн, без застосування правила пропорційності, оскільки повний захист прав позивача вимагав складання позову та підготовки документів у повному обсязі незалежно від правомірності нарахування окремої складової боргу (штрафу).

Керуючись ст.ст.2, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ - КАПІТАЛ" (79029, м.Львів, вул. Смаль-Стоцького,1 28 корпус, 4-й поверх, код ЄДРПОУ 35234236) заборгованість за кредитним договором №35758-09/2024 від 28.09.2024 року в загальному розмірі 22 000,00 грн (двадцять дві тисячі гривень 00 копійок), з яких: заборгованість за тілом кредиту — 10 000,00 грн; заборгованість за процентами — 12 000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ - КАПІТАЛ" (79029, м.Львів, вул. Смаль-Стоцького,1 28 корпус, 4-й поверх, код ЄДРПОУ 35234236) витрати на оплату судового збору в розмірі 2 169,32 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.

В іншій частині позовних вимог (стягнення штрафу в розмірі 5 000,00 грн) — відмовити

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Андрій КУЛЬБАБА