Вирок від 20 вересня 2026 р. у справі №670/543/26 — Віньковецький районний суд Хмельницької області

Суд: Віньковецький районний суд Хмельницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження

Дата: 20 вересня 2026 р.

Справа: №670/543/26

Суддя: Мамаєв В. А.

Віньковецький районний суд Хмельницької області

Єдиний унікальний номер № 670/543/26

Провадження № 1-кп/670/53/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року селище Віньківці

Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі

головуючого - судді ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_4

потерпілої ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026243000001490 від 02.07.2026 року, по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Хмельницький, Хмельницької області, громадянки України, із середньою освітою, не працюючої, не заміжньої, позбавленої батьківських прав щодо дітей, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимої, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 25.06.2026 року близько 20.30 год., перебуваючи на території власного домогосподарства, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, в ході словесної суперечки із ОСОБА_5 , реалізовуючи злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи протиправність своїх дій та їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, стоячи навпроти потерпілої та тримаючи в руках сапу, умисно нанесла два удари тильною частиною полотна сапи в ділянку обличчя та потилиці ОСОБА_5 , після чого потерпіла пішла в напрямку виходу з домогосподарства ОСОБА_4 . Тоді ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію свого умислу, наздогнала ОСОБА_5 та, стоячи позаду неї, тримаючи в руках сапу, нанесла їй три удари в ділянку лівого плеча та один удар в ділянку правої лопатки, після чого потерпіла покинула територію домоволодіння ОСОБА_4 розташованого по АДРЕСА_1 . Такими діями ОСОБА_4 умисно спричинила ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді: закритого уламкового перелому носової кістки, 2 ран в тім?яно-потиличній ділянці волосяної частини голови справа, які в сукупності та кожне окремо, відносяться до легких тілесних ушкоджень, що по своєму характеру спричиняють короткочасний розлад здоров`я, поперечного перелому ості правої лопатки, рани на спині в ділянці верхньої частини правої лопаткової ділянки розміром 7х0,2 см, лінійної форми, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої ступені тяжкості, які за своїм характером спричиняють тривалий розлад здоров`я - понад 21 день. Таким чином, своїми умисними діями, які виразились в умисному середньої тяжкості тілесному ушкодженні, тобто умисному ушкодженні, яке не є небезпечними для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але такому, що спричинило тривалий розлад здоров`я ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КК України.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні вважає доведеною вину ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого правопорушення і просить призначити ОСОБА_6 покарання у виді 2 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України.

Будучи допитаною у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнала. Пояснила, що 25.06.2026 року близько 20.30 год. до її будинку постукали і коли вона відкрила двері, то побачила ОСОБА_5 , яка почала говорити, що вона розводить плітки. Між ними виникла сварка, в ході якої вони вживали нецензурну лайку, а потім ОСОБА_5 вдарила її пластмасовим відром, яке стояло у веранді. Після цього ОСОБА_5 хотіла вдарити її милицею, яка стояла поруч, але вона увернулась і було розбите скло у вікні веранди. Після цього вона злякалась за своє життя, взяла у руки сапу та нанесла ОСОБА_5 удар держаком сапи по обличчю, а потім удар сапою по потилиці. Після цього ОСОБА_5 пішла з її домоволодіння, але вона наздогнала її та нанесла чотири удари сапою ОСОБА_5 ззаду в область лопаток. Після скоєного сапу викинула, бо злякалась. Цивільний позов визнає частково, а саме матеріальну шкоду на суму 952 грн 83 коп. Моральну шкоду не визнає.

Потерпіла ОСОБА_5 пояснила, що 25.06.2026 року близько 20.30 год. вона прийшла до будинку обвинуваченої ОСОБА_4 , щоб поговорити з останньою, щоб та прив`язала свого собаку, а також не розпускала пліток про неї та її рідних. Воріт у домоволодіння ОСОБА_4 не було, тому вона підійшла до будинку та постукала. Двері відчинила ОСОБА_4 і вони почали розмовляти. Вона стояла на порозі будинку і до приміщення не заходила. Між ними почалася сварка, в ході якої ОСОБА_4 схватила сапу, яка стояла у веранді і нанесла їй удар держаком сапи в область носа, а потім сапою удар по потилиці від чого у неї потекла кров і вона пішла з домоволодіння ОСОБА_4 , ніяких ударів відром та милицею вона останній не наносила і раніше обвинувачена про це не говорила. Коли вона виходила з домоволодіння, то ОСОБА_4 нанесла їй чотири удари сапою ззаду в районі лівої та правої лопатки. Після чого чоловік відвіз її до лікарні, де вона лікувалась понад 21 день. В результаті вона лікувалась та пережила фізичну біль та душевні переживання, порушений її спокій, вона понесла хвилювання через емоційний дискомфорт, порушився нормальний ритм життя, тому просить стягнути із обвинуваченої на її користь 952 грн 83 коп. матеріальної шкоди, 30000 грн моральної шкоди та 5000 грн витрат на правничу допомогу.

Винуватість ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами в їх сукупності:

- висновком експерта № 49 від 20.07.2026 року, згідно якого потерпілій ОСОБА_5 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: закритого уламкового перелому носової кістки, 2 ран в тім?яно-потиличній ділянці волосяної частини голови справа, які в сукупності та кожне окремо, відносяться до легких тілесних ушкоджень, що по своєму характеру спричиняють короткочасний розлад здоров?я; поперечного перелому ості правої лопатки, рани на спині в ділянці верхньої частини правої лопаткової ділянки розміром 7х0,2 см, лінійної форми, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої ступені тяжкості, які за своїм характером спричиняють тривалий розлад здоров`я - понад 21 день (а.с. 62-63).

- протоколом проведення слідчого експерименту від 29.07.2026 року з ілюстративною таблицею до нього, відповідно до якого обвинувачена ОСОБА_4 показала механізм нанесення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_5 (а.с. 74-78).

Таким чином, оцінивши кожний доказ з точку зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_4 в обсязі пред`явленого обвинувачення є доведеною. Дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 122 КК України, тобто умисному середньої тяжкості тілесному ушкодженні, тобто умисному ушкодженні, яке не є небезпечними для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але такому, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

Така юридична оцінка дій обвинуваченої відповідає фактичним обставинам, встановленим по справі.

Суд не бере до уваги показання обвинуваченої ОСОБА_4 в частині нанесення їй потерпілою ОСОБА_5 ударів пластмасовим відром та намагання вдарити милицею, оскільки про ці обставини обвинувачена заявила лише під час судового розгляду, ці обставини спростовуються показаннями потерпілої ОСОБА_5 , протоколом проведення слідчого експерименту від 29.07.2026 року за участю самої ОСОБА_4 . Тому суд розцінює таку поведінку обвинуваченої ОСОБА_4 , як намагання уникнути кримінальної відповідальності за скоєне кримінальне правопорушення.

При обранні міри покарання обвинуваченій ОСОБА_6 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, з даних про яку вбачається, що вона вважається такою, що не має судимості, не працює, не заміжня, характеризується посередньо, особою з інвалідністю 1 чи 2 групи не являється, позбавлена батьківських прав щодо дітей, не являється вагітною.

В силу ст. 66 КК України обставин, що пом`якшують покарання не встановлено, оскільки обвинувачена ОСОБА_4 не визнає вину у вчиненому правопорушенні, не кається, а вважає, що діяла в межах необхідної оборони.

В силу ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання не встановлено.

За наведених обставин, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_6 покарання в межах санкції, встановленої ч. 1 ст. 122 КК України, у виді обмеження волі, із застосуванням ст. 75 КК України та покладенням обов`язків, передбачених п. 1 та п. 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, яке буде необхідним та достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_4 не обирався.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

Судові витрати по справі відсутні.

Речові докази відсутні.

Потерпіла ОСОБА_5 звернулася до суду з цивільним позовом до обвинуваченої ОСОБА_4 про стягнення на її користь 952 грн 83 коп. матеріальної шкоди, 30000 грн моральної шкоди та 5000 грн витрат на правничу допомогу.

Позов обґрунтовано тим, що внаслідок протиправних дій обвинуваченого їй завдано тілесні ушкодження, фізичний біль, душевні страждання та переживання, що негативно вплинуло на її здоров`я та спосіб життя.

Так, відповідно до ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнову або моральну шкоду, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до обвинуваченого.

Частинами 1 і 2 статті 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала та згідно ч. 1 ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Встановлено, що у зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями потерпілою ОСОБА_5 витрачено 952 грн 83 коп. на лікування - купівлю медпрепаратів, що підтверджується даними фіскальних чеків доданих до позовної заяви: від 26.06.2026 року на суму 431 грн 63 коп., від 26.06.2026 року на суму 363 грн 00 коп., від 26.06.2026 року на суму 158 грн 20 коп.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншому ушкодженням здоров`я.

Згідно з ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.

Суд вважає, що кримінальним правопорушенням, яке мало місце 25.06.2026 року, позивачу (потерпілій) заподіяно відповідачем моральну шкоду і при визначенні розміру моральної шкоди суд враховує, що потерпілій заподіяно тілесні ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров`я, у зв`язку з чим вона відчувала фізичний біль та душевні страждання, був порушений її спокій, вона понесла хвилювання через емоційний дискомфорт, порушився нормальний ритм життя. Враховуючи викладене, виходячи з засад розумності та справедливості, суд вважає що стягненню підлягає моральна шкода в розмірі 10000 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Клопотання про зменшення судових витрат на правову допомогу не надходило.

За ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Такий правовий висновок сформовано у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 372/1010/16-ц.

Позивач просить стягнути з відповідача 5000 грн за надання професійної правничої допомоги, на підтвердження чого надано: договір про надання правничої допомоги № 159 від 18.08.2026 року, акт приймання-передачі виконаної роботи від 18.08.2026 року, квитанцію № 159 від 18.08.2026 року про оплату гонорару адвоката на суму 5000 грн.

З огляду на умови договору про надання правової допомоги, суд дійшов висновку, що в даній конкретній справі витрати на правову допомогу в сумі 5000 грн 00 коп. є реальними, підтвердженими матеріалами справи.

Цивільний позов заявлено з ціною 30952 грн 83 коп. (30000,00+952,83), а задоволено на суму 10952 грн 83 коп. (10000+952,83), тобто на 35,39 % (10952,83х100:30952,83). Тому відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з цивільного відповідача на користь цивільного позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1769 грн 50 коп. (5000х35,39%).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 370, 373-374, 392-393, 395 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, та призначити покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинувачену ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо вона протягом 1 року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення.

На підставі п. 1 та п. 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, не виїжджати за межі території України без дозволу уповноваженого органу з питань пробації.

Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної і моральної шкоди задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду у розмірі 952 грн 83 коп., моральну шкоду у розмірі 10000 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 1769 грн 50 коп.

Вирок суду може бути оскаржений до Хмельницького апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення через Віньковецький районний суд.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua