Вирок від 20 вересня 2026 р. у справі №609/1019/26 — Шумський районний суд Тернопільської області

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 609/1019/26

1-кп/609/111/2026

21 вересня 2026 року

Суддя Шумського районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 розглянувши в спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за розслідувань №12026216010000208 від 01 вересня 2026 року про обвинувачення:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ Київської області, жителя: АДРЕСА_1 , з середньо-спеціальною освітою, громадянина України, не одруженого, непрацюючого, не депутата, не адвоката, раніше не судимого –

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.357 КК України,

ВСТАНОВИВ:

27 серпня 2026 року близько 14 год. 50 хв. ОСОБА_2 , перебуваючи в черзі до термінала, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , безпосередньо після ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя с. Рохманів Кременецького району Тернопільської області, помітив, що останній після зняття грошових коштів залишив у терміналі належну йому банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 . У цей момент у ОСОБА_2 виник умисел на привласнення зазначеної банківської картки з корисливих мотивів.

Реалізуючи свій кримінально протиправний умисел, ОСОБА_2 , перебуваючи у вказаному місці, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи, що зазначена банківська картка належить іншій особі та те що він не має права нею розпоряджатися, привласнив банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , належну ОСОБА_3 , яка є офіційним документом.

Надалі, 27.08.2026р. о 15 год. 04 хв., ОСОБА_2 , перебуваючи в магазині «THRASH» за адресою: вул. Українська, 40, м. Шумськ Кременецького району Тернопільської області, використав привласнену банківську картку для оплати товару на суму 289 грн. 94 коп.

У подальшому ОСОБА_2 , перебуваючи в магазині «Рукавичка» за адресою: вул. Українська, 576, м. Шумськ Кременецького району Тернопільської області, використав зазначену банківську картку для оплати товару на суму 221 грн. 90 коп.

Вказаними діями обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.357 КК України, тобто привласнення офіційних документів з корисливих мотивів.

До обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні додано: 1) письмову заяву підозрюваного ОСОБА_2 , складену в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні; 2) заяву потерпілого ОСОБА_3 , у якій він зазначає, що погоджуються зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, а також про те, що він ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, згідно ч.2 ст.302 КПК України і надає згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку; 3) матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №12026216010000208 від 01 вересня 2026 року, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.

Відповідно до ч.2 ст.381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден із розглядом обвинувального акта за його відсутності.

Зі змісту заяви обвинуваченого ОСОБА_2 , яка була складена у присутності захисника – адвоката ОСОБА_4 , слідує, що останній беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.357 КК України, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження згідно з ч.2 ст.302 КПК України та надає свою згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Ухвалою судді від 17.09.2026р. призначено судовий розгляд обвинувального акта у даному кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.357 КК України у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні та відсутності учасників судового провадження.

Фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу відповідно до вимог ч.4 ст.107 КПК України не здійснювалось.

За вимогами частини 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Вивчивши обвинувальний акт, долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 своїми діями, які виразились в незаконному привласнені офіційних документів з корисливих мотивів, вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.357 КК України.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст.12 КК України відноситься до кримінального проступку, особу винного, його вік, сімейний стан, позитивну характеристику, перебування на обліку в лікаря психіатра та лікаря – нарколога з 26.06.2026р., те, що він раніше не судимий, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, зокрема до обставин, що пом`якшують покарання, суд відносить повне визнання вини та щире каяття обвинуваченого. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.

Підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України, суд не вбачає.

При цьому суд також враховує те, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

На підставі наведеного, виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, приймаючи до уваги, що покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_2 слід призначити покарання у межах санкцій статті обвинувачення у виді штрафу в дохід держави, оскільки саме таке покарання буде необхідне і достатнє для виправлення ОСОБА_2 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

З матеріалів справи вбачається, що в ході досудового розслідування та судового розгляду потерпілим ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні цивільний позов не заявлявся.

Витрати на залучення експертів для проведення експертиз під час досудового розслідування - відсутні.

Питання щодо долі речових доказів підлягає вирішенню у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 368-371,374,381,382 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.357 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 30 (тридцяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень 00 коп.

Речові докази:

- Оптичний DVD-R диск, що становить 5540 КБ, тривалістю 00 хв. 54 сек., на якому міститься відеофайл під назвою «WhatsApp Video 2026-09-04at 10/01/33»; оптичний DVD-R диск із надписом «ALERUS», що становить 248503 КБ, тривалістю 01 хв. 40 сек., на якому міститься відеофайл під назвою «VID_20260907_142100»; чек із магазину «Рукавичка» від 27.08.2026р. про проведений продаж товару о 16 год. 13 хв. на суму 221.90 грн.; оптичний DVD-R диск, що становить 263391 КБ, тривалістю 01 хв. 46 сек., на якому міститься відеофайл під назвою «VID_20260907_113804» – залишити при матеріалах кримінального провадження;

-банківську картку АТ КБ Приват Банк № 5168745167154308, яка поміщена в сейф пакет CRI 1142472 та яка знаходяться при матеріалах кримінального провадження – повернути ОСОБА_3 , після набрання вироком законної сили.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. 381, 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Апеляція на вирок може бути подана до Тернопільського апеляційного суду через Шумський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Строк апеляційного оскарження вироку у випадку ухвалення його в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду обчислюється з дня отримання особою копії судового рішення.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку направити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1