Вирок від 20 вересня 2026 р. у справі №607/11999/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2026 Справа №607/11999/26 Провадження №1-кп/607/1559/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря ОСОБА_2 , за участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , потерпілого ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі кримінальне провадження №12026211060000121 про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернопіль, українця, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, солдата, водія-механіка першого відділення технічного забезпечення роти матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.350 КК України,-

в с т а н о в и в :

27 березня 2026 року, близько 20 години 17 хвилин, штаб - сержант 3 категорії ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , спільно із військовослужбовцями ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , перебуваючи у с. Грабовець, Тернопільської області з метою оповіщення військовозобов`язаних про мобілізацію, де по вулиці Лесі Українки зупинили військовозобов`язаного, якому запропонували надати відповідні документи для перевірки військово облікових даних. В цей час у ОСОБА_4 , який перебував осторонь, виник злочинний умисел направлений на заподіяння тілесних ушкоджень службовій особі, яка виконує громадський обов`язок, а саме ОСОБА_6 .

В подальшому, близько 20 години 17 хвилин, 27 березня 2026 року, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел направлений на заподіяння тілесних ушкоджень службовій особі, яка виконує громадський обов`язок, а саме ОСОБА_6 , підійшов до працівників Територіального центру комплектування та соціальної підтримки, які перебували по АДРЕСА_3 , на відкритій ділянці місцевості, неподалік продуктового магазину та здійснювали оповіщення військовозобов`язаних громадян, достовірно знаючи, що перед ним знаходяться військовослужбовці, зокрема штаб - сержант 3 категорії ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , спільно із військовослужбовцями ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які перебували у військовому однострої з шевронами, знаками розрізнення, усвідомлюючи, що останні виконують службові обов`язки, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, з метою припинення законної діяльності працівників ІНФОРМАЦІЯ_2 , передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, наніс кулаком правої руки один удар в ділянку голови штаб - сержанта 3 категорії ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 , чим спричинив синець лівої щічної ділянки, який належить до легкого тілесного ушкодження.

В результаті злочинної діяльності ОСОБА_9 порушено суспільні відносини, які забезпечують нормальну законну діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, на яких покладено обов`язок здійснення оповіщення населення, щодо мобілізаційних заходів та особисту недоторканість штаб - сержанта 3 категорії ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 , під час виконання ним своїх службових обов`язків, передбачених Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Постановою Кабінету міністрів України від 16 травня 2024 р. №560 «Про питання проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», а також спричинено ОСОБА_6 синець лівої щічної ділянки, який належить до легкого тілесного ушкодження.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.350 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому та суду пояснив, що 27 березня 2026 року в с. Грабовець Тернопільської області, перебуваючи поблизу працівників ТЦК та СП, які здійснювали оповіщення військовозобов`язаних, умисно наніс ОСОБА_6 один удар кулаком правої руки в ділянку голови.

Обвинувачений ОСОБА_4 визнавши свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.350 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.

Суд, з`ясувавши думку учасників кримінального провадження щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з`ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч.2 ст.350 КК України, тобто в умисному заподіянні легкого тілесного ушкодження службовій особі, яка виконує громадський обов`язок, у зв`язку з її службовою діяльністю.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особу винного, раніше не судимого, щиро розкаявся у скоєному, що є обставиною, яка пом`якшує покарання, обставини, що обтяжують покарання – відсутні, тому покарання йому слід визначити в межах санкції статті, за якою кваліфіковано злочин, у виді позбавлення волі.

Разом з тим, суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені обов`язки.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.370,374 КПК України, Суд,–

з а с у д и в :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.350 КК України, і призначити йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.

Згідно ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком три роки.

Згідно ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Дію запобіжного заходу ОСОБА_4 – у виді тримання під вартою – скасувати, звільнивши його з-під варти в залі суду.

На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддяОСОБА_1