Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №607/18573/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.09.2026 Справа №607/18573/26 Провадження №2-а/607/488/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді: Дзюбановського Ю.І.,

при секретарі судового засідання: Канюці Н.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Сабатюк Наталії Петрівни до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Сабатюк Н.П. звернулася до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із адміністративним позовом до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення №R581238 від 15.06.2026.

Заявлені вимоги представник позивача мотивує тим, що постановою т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 №R581238 від 15.06.2026 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. за те, що він не з`явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 на визначену у повістці дату і час. Із зазначеною постановою не згідний та вважає її необґрунтованою і такою, що грубо порушує його права та інтереси. Зазначила, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується згідно витягу із даних Резерв+. Серед іншого, як вбачається із витягу даних Резерв+, позивач – ОСОБА_1 , вчасно уточнив свої дані, зокрема, прізвище, ім`я та по батькові, дату народження, РНОКПП, категорію обліку, адресу проживання, номер телефону, номер в системі Оберіг тощо. Звертає увагу суду на те, що в позивача відсутній протокол про адміністративне правопорушення та будь-які ймовірні докази адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, за результатами розгляду яких виносилась спірна постанова (повістка, доказ надсилання такої повістки засобами поштового зв`язку тощо). У такий спосіб варто зазначити, що позивач не погоджується із інкримінованим йому правопорушенням, що передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, оскільки, будь-яких повісток, розпоряджень, повідомлень тощо про потребу явки у ІНФОРМАЦІЯ_3 чи будь-який інший ТЦК та СП, що слугувало б підставою для притягнення його до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП не отримував, жодних сповіщень про наявність оформленого на його ім`я поштового відправлення від працівників Укрпошти також не отримував, відтак, умислу не виконувати вимоги повістки чи будь-якого іншого документу в нього не було. Вважає, що винесена ІНФОРМАЦІЯ_3 постанова підлягає визнанню протиправною та скасуванню, так як прийнята не на підставі, не у межах та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з огляду на наступне. У той же час, враховуючи вищевикладені вимоги Інструкції та КУпАП, обставини справи та наявні матеріали адміністративного провадження, вбачається недодержання ІНФОРМАЦІЯ_3 вищевикладених вимог, а саме: позивача не ознайомлювали з будь-якими матеріалами, що підтверджують вчинення ним адміністративного правопорушення; посилання на те, що позивач не прибув за повісткою, однак, не надано ані копію самої повістки, ані копію конверта, ані копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, ані копію опису вкладення; варто також зауважити, що як вбачається із Резерв+, позивач уточнив свої дані, таким чином не зрозуміло з якою метою надсилалась позивачу повістка; у вступній частині постанови зазначено, що вказану постанову винесено ТВО начальника, однак, графа для підпису постанови містить посаду начальника. Таким чином, твердження, наведені у постанові є недостовірними та не підтверджуються жодними належними доказами. Постанова в цій частині ґрунтується на формальних припущеннях і носить поверхневий характер, без врахування об`єктивних обставин та документального підтвердження. Крім того, зазначене свідчить про недотримання вимог КУпАП щодо повного, об`єктивного і всебічного дослідження всіх обставин справи, що є суттєвим порушенням порядку притягнення особи до адміністративної відповідальності та унеможливлює визнання такої постанови законною і обґрунтованою. У спірній постанові зазначено, що позивач не з`явився по повістці до ТЦК та СП. Як вже зазначалось вище, відповідач у оскаржуваній постанові посилається на те, що позивач не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_4 згідно повістки, однак, в якості додатків до даної постанови не надається ані копія самої повістки, ані копія конверта, ані копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, ані опис вкладення. Таким чином, не вдається за можливе встановити належність оформлення та надіслання повістки, на яку посилається відповідач в оскаржуваній постанові. З огляду на сказане, вбачається відсутність у даній справі належного оповіщення позивача про необхідність з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_2 чи будь-якого іншого ТЦК та СП. Окрім того, зі змісту оскаржуваної постанови не вбачається, що відповідачем належним чином з`ясовувалася причина неявки позивача за повісткою та чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, що є порушенням вимог ст. 280 КУпАП. Зауважено про відсутність умислу позивача щодо неявки до ІНФОРМАЦІЯ_2 чи будь-якого іншого ТЦК та СП, про що свідчить те, що позивач добровільно зареєстрував електронний кабінет військовозобов`язаного, як це передбачено статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», уточнив свої військово-облікові дані. Враховуючи наведене, відповідач належними та допустимими доказами не підтвердив начебто вчиненого позивачем правопорушення та відповідно правомірність притягнення його до відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, з огляду на що, просить скасувати постанову №R581238 від 15.06.2026.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 відзиву на позов не надав.

Ухвалою суду від 27 серпня 2026 року адміністративний позов призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, відзив, відповідь на відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних міркувань.

Згідно з постановою т.в.о. начальника ОСОБА_2 у справі про адміністративне правопорушення №R581238 від 15.06.2026, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. Відповідно до постанови, за результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці (ст. 22 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"), чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Враховуючи, що громадянин (громадянка) ОСОБА_1 скоїв (ла) адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 ст. 210-1 КУпАП, на нього накладено штраф у розмірі 17000 грн.

Частинами першою та другою статті 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до статті 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Усвідомлення означає не лише розуміння фактичних обставин вчиненого діяння, які стосуються предмета, об`єктивної сторони складу конкретного правопорушення, а й розуміння його суспільної небезпеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, а також про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-9 цього Кодексу.

Тобто ОСОБА_1 мав знати, що його викликають у ТЦК, однак свідомо не з`явитися, при цьому обов`язок довести вказану обставину, в силу статті 77 КАС України покладається на відповідача.

Тому суд вважає, що відповідачем не доведено, що ОСОБА_1 було відомо про необхідність з`явитися на виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 громадян у зазначеній у повістці у ній місце та строк, і він незважаючи на це в приміщення ТЦК не з`явився.

Крім цього, у оскаржуваній постанові неналежним чином викладно об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, а саме взагалі не вказано коли саме мав з`явитись позивач згідно з повісткою.

У постанові №R581238 від 15.06.2026 відсутня інформація щодо дати та часу необхідності явки позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В сукупності, вказане ставить під обґрунтований сумнів надсилання повістки про виклик та свідчить про те, що позивач дійсно міг не знати про наявність повістки з вимогою прибути до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказана обставина є істотною, оскільки відсутність обізнаності особи про виникнення певного обов`язку не може свідчити про умисне невиконання такого обов`язку.

З огляду на встановлені судом обставини, враховуючи відсутність достатніх та належних доказів на підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови, суд приходить до висновку, що прийняте рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є необґрунтованим, прийнятим без повного та всебічного з`ясування усіх обставин справи та за недоведеністю наявності в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а тому постанова №R581238 від 15.06.2026 підлягає скасуванню.

Відповідно до правил ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 при зверненні до суду з даним адміністративним позовом сплатив судовий збір за подання позову у сумі 532,48 гривень. Сума сплаченого судового збору підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 241-246, 286, 293 КАС України, суд –

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Сабатюк Наталії Петрівни до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення №R581238 від 15.06.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень, а провадження у справі – закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору, що становить 532,48 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду складено 21 вересня 2026 року.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання – АДРЕСА_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 , місцезнаходження – АДРЕСА_2 .

Головуючий суддяЮ. І. Дзюбановський