Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №500/4167/26 — Підгаєцький районний суд Тернопільської області

Справа № 500/4167/26

Провадження №2-а/605/4/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

15 вересня 2026 рокум.Підгайці

Підгаєцький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої - судді Кравчук В. М.,

за участі секретаря судового засідання Лежигубської О.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови ІНФОРМАЦІЯ_2,

В С Т А Н О В И В :

Зміст позовних вимог та суть справи

03.08.2026 до Підгаєцького районного суду Тернопільської області надійшла адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови ІНФОРМАЦІЯ_2, скерована за підсудністю на підставі ухвали Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.07.2026.

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представниця, адвокатка Нечаєва Наталія Михайлівна (ордер на надання правничої допомоги серії ВС №1387361 від 29.06.2026, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЛВ №000832 від 21.12.2017), просить суд визнати протиправною та скасувати постанову №R589729 від 22.06.2026, винесену ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення штрафу в сумі 17000,00 гривень, а провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП закрити. Крім того, позивач клопоче стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на його користь понесені судові витрати, які складаються з судового збору та витрат на правову допомогу в сумі 8550,00 грн.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 вказав, що у застосунку РЕЗЕРВ+ та його електронному військово-обліковому документі віднедавна висвітлювалася інформація "Порушення правил військового обліку", зокрема графа "Вас розшукує ТЦК". Причина звернення до Нацполіції: "Не прибули за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_2", дата звернення: 25.08.2025 року.

Однак жодних постанов про притягнення до адміністративної відповідальності до червня 2026 року, як і повісток, не виносилося та ОСОБА_1 не надсилалися.

Для з`ясування причин наявності розшуку 29 травня 2026 року адвокаткою ОСОБА_2 в інтересах позивача було подано запит до ІНФОРМАЦІЯ_3 , де ОСОБА_1 перебуває на обліку.

У відповідь на запит від 08.06.2026 року за № 4/2373 відповідач вказав, що відповідно до розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 01.08.2025 року № 4/5240, з метою уточнення облікових даних голові Козівської селищної ради доручено провести оповіщення військовозобов`язаних, які перебувають на військовому обліку в Козівській селищній раді, в тому числі громадянина ОСОБА_1 . Відповідно до повідомлення голови Козівської селищної ради від 06.08.2025 № 01-1556/02-16, проведено оповіщення громадян та їх виклик до 4 відділу, в тому числі ОСОБА_1 рекомендованим поштовим відправленням № 0505349614892 від 06.08.2025 з описом вкладення та повідомленням про вручення через поштове відділення Укрпошта надіслано повістку № 4477603, з датою прибуття 15.08.2025 о 09:00 годині.

Однак будь-яких письмових повідомлень ані від голови Козівської селищної ради, ані від ІНФОРМАЦІЯ_2 позивач не отримував.

Квитанції про надсилання повістки, згаданої у відповіді ІНФОРМАЦІЯ_2 на запит, додано не було, дані про рекомендоване поштове відправлення № 0505349614892 відсутні у пошуковій базі відправлень УКРПОШТИ.

Окрім запиту представником позивача було також подано до ІНФОРМАЦІЯ_3 заяву про закриття справи про адміністративне правопорушення та виключення з Реєстру неправомірно включеного запису в порядку п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" у зв`язку із пропуском ІНФОРМАЦІЯ_2 строків притягнення до адміністративної відповідальності.

У відповідь на цю заяву від 08.06.2026 за № 4/2374 відповідач вказав, що протокол про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення не оформлявся і запропонував ОСОБА_1 в найкоротший строк особисто з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_3 задля усунення порушення правил військового обліку.

При цьому система РЕЗЕРВ+ висвітлювала пропозицію подачі заяви про закриття адміністративної справи, чим ОСОБА_1 скористався, розуміючи що згідно з п.7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Визнання правопорушення та згода на притягнення до відповідальності була надана ОСОБА_1 виключно з очікуваннями необхідності застосування до цих правовідносин положень 247 КУПАП, тобто закриття справи без стягнення штрафу у зв`язку із пропуском ІНФОРМАЦІЯ_2 строків давності для притягнення до відповідальності, а також була вимушеним кроком задля припинення протиправного розшуку.

Разом із цим даною заявою ОСОБА_1 не давав зобов`язань не оскаржувати постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 у разі винесення її із порушенням законодавства України, а такі грубі порушення мали місце.

Так 20.06.2026 ОСОБА_1 подав заяву через застосунок РЕЗЕРВ+, ці дані відображені у розділі "деталі справи". 22.06.2026 за № R589729 начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 прийнята постанова по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУПАП.

Опис правопорушення згідно з постановою вказує на загальні згадки про повістку, на яку ОСОБА_1 начебто не з`явився, однак не зазначає ані дати, ані номеру повістки, ані підтверджень її надсилання, ані дат фіксації неявки у реєстрі.

Водночас, витяг про повну інформацію щодо військовозобов`язаного ОСОБА_1 станом на 29.05.2026 фіксував у розділі "правопорушення", що дані в цьому реєстрі відсутні.

На даний час у ОСОБА_1 наявна відстрочка від мобілізації на підставі п.3 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", як чоловіка, на утриманні якого перебувають троє дітей віком до 18 років.

Враховуючи ці обставини, з цією постановою позивач не погоджується, оскільки вона винесена всупереч закону, вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, а тому керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст. 6, 25, 44, 121, 160, 161, 286 Кодексу адміністративного судочинства, ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, просить визнати протиправною та скасувати постанову № R589729 від 22.06.2026, винесену ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення штрафу у сумі 17000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень); закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 ; стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати, які складаються з судового збору та витрат на правову допомогу та становлять 8550,00 грн.

Рух справи та позиції інших учасників справи

Ухвалою суду від 05.08.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначене на 13 серпня 2026 року на 13 год.30 хв.

12.08.2026 до суду від представниці позивача надійшла заява про розгляд даної адміністративної справи за відсутності позивача та його представника, на підставі наявних у матеріалах справи доказів та письмових пояснень позивача. Крім того, представниця позивача зазначає, що позивач підтримує позовні вимоги в повному обсязі. Усі наявні у нього докази на підтвердження обставин, викладених у позовній заяві, подані до суду. Водночас позивач не має спеціальних знань щодо поводження у залі суду, а його представник на сьогодні перебуває відпустці за кордоном до 7 вересня. З огляду на викладене, позивач не заперечує проти розгляду справи на підставі наявних у суду матеріалів без його особистої участі та без участі його представника у письмовому провадженні.

У судове засідання 13.08.2026 позивач та його представниця не з`явилися. Представник відповідача не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання. Поштове відправлення, яким відповідачу направлено позов з копіями доданих до нього документів, з копією ухвали суду про прийняття позову до розгляду та відкриття провадження та повідомленням про виклик, було отримане відповідачем 10.08.2026, про що є підтвердження в матеріалах справи. Відзив на позовну заяву від відповідача не надійшов.

Оскільки відповідач отримав копію позову з додатками тільки 10.08.2026, а ухвалою від 05.08.2025 йому надано п`ятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву, ухвалою суду від 13.08.2026 розгляд справи відкладено на 15 вересня 2026 року на 15 год. 30 хв. з повторним викликом учасників справи.

18.08.2026 до Підгаєцького районного суду Тернопільської області засобами поштового зв`язку надійшов відзив на позовну заяву від ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому відповідач заперечує проти адміністративного позову повністю і вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з того, що за матеріалами адміністративної справи встановлено, що відповідно до розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 4/5240 від 01.08.2025, з метою уточнення облікових даних, голові Козівської селищної ради доручено провести оповіщення ОСОБА_1 . Відповідно до повідомлення голови Козівської селищної ради № 01-1556/02-16 від 06.08.2025, громадянину ОСОБА_1 надіслано рекомендованим поштовим відправленням №0505349614892 від 06.08.2025 з описом вкладення та повідомленням про вручення повістку № 4477603 з датою прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_1 о 09:00 годині 15.08.2025 за відповідною адресою. ОСОБА_1 у визначений у повістці термін не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 та не повідомив жодних поважних причин про неявку, не надав підтверджуючих документів у визначений строк. В зв`язку з цим, подання щодо розшуку позивача було надіслано до відповідного відділення Тернопільського РУ ГУНП.

20.06.2026 року позивач через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста (застосунок «Резерв+») подав до ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву, у якій зазначив, що ним допущено порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме не прибув за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідальність за яке передбачена статтею 210-1 КУпАП. У зазначеній заяві позивач визнав факт вчинення адміністративного правопорушення та надав згоду на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності.

Також відповідач у відзиві на позов зазначив, що позивач, подаючи заяву підтвердив, що не оспорюватиме допущене порушення.

На підставі поданої позивачем заяви начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 22.06.2026 року винесено постанову про адміністративне правопорушення за ч.3 статті 210-1 КУпАП № R589729 та накладено на позивача мінімальний штраф 17000,00 гривень. Постанову було складено за формою додатку 6 до Інструкції №3.

Таким чином, оскаржувану постанову по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП від 22.06.2026 № R589729 відповідач вважає правомірною та прийнятою згідно з нормами чинного законодавства. Відтак позовні вимоги позивача вважає необґрунтованими та безпідставними, а позовну заяву такою, яка задоволенню не підлягає.

У судове засідання 15.09.2026 з`явився позивач, не з`явилася його представниця, представник відповідача також не з`явився, у відзиві на позов просив проводити судовий розгляд без участі представника ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позивач не заперечував проти розгляду справи за такого складу учасників судового засідання, тож суд з огляду на приписи ст. 205 КАС України ухвалив розглянути справу за такої явки учасників.

У судовому засіданні було заслухано пояснення позивача щодо позову, позовні вимоги ним підтримано в повному обсязі з наведених у позові підстав.

Після з`ясування обставин справи та дослідження письмових доказів, суд перейшов на стадію ухвалення судового рішення і визначив час його проголошення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

22.06.2026 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_3 було встановлено, що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 у строк та місце, зазначені у повістці, чим порушено законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Відтак складено постанову № R589729 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП і стягнення з нього штрафу в сумі 17000,00 грн (арк.спр.41).

Повістка №4477603 на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зобов`язувала останнього з`явитися для уточнення даних до ІНФОРМАЦІЯ_3 15.08.2025 о 09.00 год. (арк.спр.16 зв., 43).

Оповіщення ОСОБА_1 було покладено на Козівську селищну раду за розпорядженням начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 4/5240 від 01.08.2025 (арк.спр.45).

За повідомленням голови Козівської селищної ради № 01-1556/02-16 від 06.08.2025, громадянину ОСОБА_1 надіслано рекомендованим поштовим відправленням №0505349614892 від 06.08.2025 з описом вкладення та повідомленням про вручення повістку № 4477603 з визначеною датою прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 о 09:00 годині 15.08.2025 за відповідною адресою (арк.спр.46-47).

Однак, згідно з даними трекінгу відстеження поштового відправлення з офіційного сайту Укрпошти дані про відправлення за №0505349614892 відсутні, тому що не зареєстровані в системі (арк.спр.20).

Роздруківкою електронного військово-облікового документа із застосунку РЕЗЕРВ+, сформованою 29.05.2026 (арк.спр.10зв.), підтверджується, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 , військово-облікові дані було ним уточнені 28.05.2026.

Також у розширених даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, роздрукованих із застосунку РЕЗЕРВ+ (арк.спр.11-12), зазначено про наявність відстрочки до завершення мобілізації згідно з п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", який передбачає, що призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

Також там зафіксовано порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, у зв`язку з чим 25.08.2025 відбулося звернення до Нацполіції (не прибув за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_2). Водночас в графі "Правопорушення" зазначено, що дані в цьому реєстрі відсутні.

29.05.2026 представниця позивача, адвокатка Нечаєва Н.М., подала до ІНФОРМАЦІЯ_3 : 1) адвокатський запит з метою з`ясування інформації про те, які правила військового обліку порушено ОСОБА_1 та які протоколи та постанови це підтверджують (арк.спр.13-14); 2) заяву про закриття справи про адміністративне правопорушення та виключення з Реєстру неправомірно включеного запису, з огляду на те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки ніяких повісток він не отримував, до того ж процесуальний строк для притягнення його до адміністративної відповідальності за цим фактом вже завершився (арк.спр. 17-18).

У відповідь на запит від 08.06.2026 за № 4/2373 відповідач вказав, що оповіщення відбулося у відповідності до чинного законодавства, громадянин ОСОБА_1 був належно повідомлений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2, однак не з`явився, причин неявки не повідомив. Протокол не оформлявся, що передбачено п.1 розділу ІІ Інструкції зі складання ІНФОРМАЦІЯ_2 протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом МО України від 01.01.2024 №3 (арк.спр. 15-16). До відповіді долучено копію повістки (арк.спр.16 зв.).

Службовий лист у відповідь на заяву про закриття від 08.06.2026 за № 4/2374 містить в цілому таку ж інформацію. Також у ньому зазначено, що обов`язок явки до ІНФОРМАЦІЯ_4 зберігається навіть після спливу часу, зазначеного у повістці, тому запропоновано ОСОБА_1 в найкоротший строк особисто з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_3 задля усунення порушення правил військового обліку (арк.спр.19).

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги в повному обсязі та пояснив, що десь у травні 2026 року завантажив застосунок РЕЗЕРВ+, де автоматично підтягнулися всі його дані, які він підтвердив, а також подав документи на оформлення відстрочки як батько 3 дітей, на даний час віком 7 років, 3 роки та наймолодша дитина - 3 місяці, яка була йому надана. Тоді ж ним було виявлено, що в нього в ВОД є статус "Вас розшукує ТЦК".

Щоб зняти червону стрічку в застосунку він скористався можливістю визнати вину, бо він дійсно вчасно не уточнив свої дані, хоча повістки він не отримував, він хотів додати коментар про те, що строк притягнення до відповідальності за це правопорушення вже минув, його дані вже актуалізовані, є відстрочка, однак можливість надання додаткової інформації застосунком не передбачена, при заповненні заяви про визнання вини її повного тексту не було видно, тому він до кінця не розумів, що саме він визнає. Основне його бажання було, щоб зняти з себе статус розшукуваного, оскільки він часто возить дітей (в школу, до лікаря і т.п.) і дуже хвилювався, що при використанні ТЗ і перевірці ВОД його з таким статусом в присутності дітей заберуть в ІНФОРМАЦІЯ_2 для з`ясування обставин, а дітей залишать без нагляду.

Але оскільки при заповненні вказаної заяви у застосунку РЕЗЕРВ+ він свої коментарі залишити не зміг, то 29.05.2026 його представницею було подано до ІНФОРМАЦІЯ_3 заяву про закриття справи про адміністративне правопорушення та виключення з Реєстру неправомірно включеного запису про його розшук.

В результаті заповнення ним заяви про визнання вини у застосунку РЕЗЕРВ+ щодо нього була складена постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП і накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, яку він вважає протиправною і просить скасувати.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши доводи, наведені в адміністративному позові, відзиві на адміністративний позов, з`ясувавши фактичні обставини справи, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, змісту правових норм, які підлягають застосуванню та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно із ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюється нормами КУпАП.

Як визначено ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 22.06.2026 стосовно ОСОБА_1 було складено постанову№ R589729 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП із накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 гривень.

Відповідно до оскаржуваної постанови позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

Диспозиція ч. 3 ст. 210-1 КУпАП передбачає порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинено в особливий період, і вказана норма є бланкетною, при її застосуванні необхідно встановити які конкретно діяння вчинила особа та які конкретні положення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вони порушують, а також чи винувата особа у їх вчиненні.

Суб`єктом цього правопорушення може бути як громадянин (військовозобов`язаний чи резервіст), так і посадова особа, що відповідає за ведення військового обліку.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

Об`єктом правопорушення є суспільні відносини у сфері оборони, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Об`єктивна сторона правопорушення полягає у порушенні законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в тому числі нез`явлення за викликом (повісткою), всупереч Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Кваліфікуючою ознакою цього правопорушення, відповідно до ч.3 цієї статті, є вчинення в особливий період.

Особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій (ст. 1 Закону України «Про оборону України»). Особливий період діє в Україні від 17.03.2014, після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію». Указом Президента України "Про загальну мобілізацію" № 65/2022 від 24.02.2022 оголошено загальну мобілізацію, строк дії якої продовжувався низкою наступних Указів Президента України. Також 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом № 2102-IX від 24.02.2022. Дія воєнного стану безперервно продовжувалася низкою наступних Указів Президента України і триває досі.

Диспозиція норми, закріпленої у ст. 210-1 КУпАП, є бланкетною та відсилає до інших нормативних актів, які регулюють процедури мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Так, з оскаржуваної постанови вбачається, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у зв`язку з тим, що він у вказані терміни не прибув по повістці за розпорядженням начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер 4/5240 від 01.08.2025, з датою явки на 15.08.2025 о 09:00, надісланоїКозівською селищною радою через Укрпошту

Кабінетом Міністрів України постановою від 16.05.2024 № 560 (з наступними змінами) затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок № 560). Відповідно до п. 27 Порядку №560 під час мобілізації громадяни викликаються до ТЦК з метою: взяття на військовий облік, проходження ВЛК, уточнення своїх персональних даних чи даних військово-облікового документа і призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.

Відповідно до пп. 2 п. 41 Порядку № 560: належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

?день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

?день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

?день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Відповідно до трекінгу поштового відправлення (арк.спр 20) рекомендоване відправлення за цим номером відсутнє, тому що не зареєстроване в системі, тож в розумінні п.41 Порядку №560 позивача не можна вважати належно оповіщеним про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2.

Оскільки тягар доказування в адміністративному процесі покладається на суб`єктів владних повноважень, слід відзначити, що відповідачем не надано суду будь-яких доказів в обґрунтування правомірності винесення оскаржуваної постанови, як і доказів, що спростували б доводи позивача про добросовісне дотримання законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в тому числі правил військового обліку. Разом з тим, у справах про адміністративні правопорушення має застосовуватися стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом».

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Відповідний правовий висновок викладено у п. 39 постанови Верховного Суду від 08.07.2020 по справі №463/1352/16-а.

Крім того, відповідно до ч.9 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Оскільки ОСОБА_1 не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 15.08.2025 о 09.00 год. по повістці №4477603, яку за твердженням відповідача йому надіслали, значить про цю неявку 15.08.2025 і стало достовірно відомо, і саме з цього часу має відраховуватися строк накладення адміністративного стягнення, який сплив до 16.11.2025, тобто після спливу 3-х місяців з дати неявки за повісткою.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до положень КУпАП вказані обставини встановлюються на підставі доказів.

Оцінюючи оскаржувану постанову на відповідність вимогам ст.2 КАС України, суд вважає, що відповідач дійшов передчасного висновку щодо визнання винуватості позивача у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а також не врахував строки накладення адміністративного стягнення за вчинення такого правопорушення, передбачені ст.38 КУпАП.

Згідно з практикою Верховного Суду (зокрема Касаційного адміністративного суду), сам факт визнання вини чи підписання постанови не звільняє суб`єкта владних повноважень від обов`язку довести правомірність свого рішення та зібрати достатню доказову базу.

ІНФОРМАЦІЯ_2 дійсно має право виносити постанову по ч. 3 ст. 210-1 КУпАП без складання протоколу та без присутності особи, якщо є підтвердження належного вручення повістки (особисто під підпис або поштою). А в даному випадку не встановлювалися об`єктивні обставини по справі, такі як необізнаність позивача про його виклик, не направлення і не вручення йому повістки,.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показань свідків (ч. 1 ст. 72 КАС України).

Беручи до уваги зазначене, суд доходить висновку, що відповідач не надав суду жодних належних, достатніх та достовірних доказів вчинення позивачем інкримінованого йому адміністративного правопорушення. На переконання суду, встановлені в ході розгляду справи обставини, у своїй сукупності свідчать про необґрунтованість оскаржуваної постанови.

Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 18.07.2019 в справі № 216/5226/16-а.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину й не може бути піддана покаранню, поки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові ВС/КАС від 08.07.2020 у справі №463/1352/16-а, де вказано, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КпАП України є недоведеним. Наявна копія постанови про притягнення до адміністративної відповідальності сама по собі не дає підстав стверджувати про допущення позивачем порушень законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Таким чином, у діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, що саме по собі є обставиною, що виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення. Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Крім того, за п.7 ч. 1 ст. 247 КУпАП обставиною, що виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення і підставою закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення є також закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу, що, як встановлено судом, також мало місце в цьому випадку.

Відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи наведені вимоги законодавства та встановлені обставини справи, беручи до уваги обов`язок відповідача як суб`єкта владних повноважень доказування правомірності свого рішення, принцип закріплений в Конституції України про необхідність доведення вини особи належними доказами, а не припущеннями та принципу, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд вважає, за необхідне ухвалити рішення про скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення.

Судові витрати

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Таким чином, судові витрати у вигляді судового збору за подання позовної заяви та правничої допомоги, понесені ОСОБА_1 , підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись ст. 2, 5, 8, 9, 72-77, 78, 139, 241-246, 286 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, - задовольнити.

Постанову № R589729 від 22.06.2026, винесену ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення штрафу у сумі 17000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень), - визнати протиправною та скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати, які складаються з судового збору та витрат на правову допомогу та становлять 8550,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_7 , тел. НОМЕР_2 .

Представниця позивача: Нечаєва Наталія Михайлівна, РНОКПП НОМЕР_3 , адреса АДРЕСА_2 , ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_7 , тел. НОМЕР_2 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_2 , ЄДРПОУ: НОМЕР_4 , юридична адреса: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення суду складено 21.09.2026.

Головуюча: Валентина КРАВЧУК