Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №944/3094/26 — Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/3094/26

Провадження №2/944/2435/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2026 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Поворозника Д.Б.,

за участю секретаря судового засідання Климейко Л.Г.,

позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яворові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою, у якій просить стягувати з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , 2008 року народження, в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, починаючи з часу подання позовної заяви до закінчення ним навчання (до 30.06.2029 року) або досягнення сином 23-річного віку (до ІНФОРМАЦІЯ_1 ), залежно від того, яка з обставин настане першою.

Позов обґрунтовує тим, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який пізніше було розірвано рішенням суду. У шлюбі в них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З 2009 роки вони з відповідачем не проживали разом. З часу розірвання шлюбу і на даний час син проживає з нею. З 2013 року на рішенням суду з відповідача стягувались аліменти на утримання сина до досягнення ним повноліття. На даний час син навчається на першому курсу денної форми навчання в Інституті ІЕСК НУ «Львівська політехніка». В зв`язку з навчанням син потребує матеріальної допомоги, оскільки, оскільки навчається на денній формі, відповідно, не має можливості працювати і не має самостійного заробітку. Всі витрати на навчання, харчування, проживання, придбання одягу, взуття, засобів гігієни, навчальної літератури, забезпечення певного рівня дозвілля та культурного розвитку тощо синові надає лише вона. Однак їй важко забезпечувати сина всім необхідним, а відповідач ОСОБА_2 як батько повнолітньої дитини, яка продовжує навчання та потребує у зв`язку з цим матеріальної допомоги, в добровільному порядку таку допомогу не надає, хоч має такий обов`язок і можливість. Відповідач як військовослужбовець Військової частини НОМЕР_1 отримує стабільне грошове забезпечення. Крім того, просить врахувати, що її другий чоловік помер, тому вона на даний час сама утримує іншу свою дитину, яка є неповнолітньою.

Ухвалою від 08 червня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження та призначено судове засідання.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримала, просила їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві. Додатково зазначила, що син у зв`язку з навчанням проживає на орендованій квартирі в м. Львові. В місяць лише на оплату житла і харчування сина вона витрачає близько 10 тис. грн, а також додатково придбаває синові одяг, матеріали для навчання, потрібні кошти для організації його дозвілля того. Вона працює в супермаркеті «АТБ», середньомісячний дохід приблизно 15 тис. грн.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнав частково. Надав суду такі пояснення. Він розуміє і визнає свій обов`язок утримувати повнолітнього сина, який продовжує навчання. Він є військовослужбовцем Державної прикордонної служби України, грошове забезпечення на даний час становить 23-24 тис. грн, інших доходів не має. До досягнення сином повноліття, розмір аліментів, які стягувалися з нього, становив майже 7 тис. грн на місяць. На даний час він перебуває в цивільному шлюбі, спільних дітей з цивільною дружиною у них немає. Також в нього є батьки пенсійного віку, він кожного місяця допомагає їм матеріально, зокрема, купує продукти, оплачує частину комунальних послуг. Крім того, йому потрібні кошти для забезпечення себе та нової сім`ї. Також йому відомо, що під час навчання син проживає у квартирі родичів позивачки, тому за оренду житла не оплачує, при цьому, позивач не дає йому можливості оглянути це житло. З врахуванням наведеного вважає, що обґрунтованим розмір аліментів 1/6 чи 1/5 його доходу, тому просить позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Заслухавши пояснення та оцінивши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов, що позов слід задовольнити, зважаючи на таке.

Суд встановив, що сторони у справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 07 березня 2008 року Відділом РАЦС Яворівського РУЮ Львівської області.

Також суд встановив, що за рішенням суду з відповідача стягувались аліменти на утримання ОСОБА_3 до досягнення ним повноліття.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 виповнилося 18 років, в зв`язку з чим стягнення аліментів було припинено.

На даний час ОСОБА_3 навчається на першому курсу денної форми навчання рівня вищої освіти «Бакалавр» в Інституті ІЕСК НУ «Львівська політехніка», закінчує навчання 30 червня 2029 року, що підтверджується довідкою Інституті ІЕСК НУ «Львівська політехніка» від 24 квітня 2026 року № 442.

Крім того, суд встановив, що 16 березня 2013 року позивач ОСОБА_4 зареєструвала шлюб із ОСОБА_5 , після укладення шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_6 , актовий запис № 14, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 , виданим 16 березня 2013 року Відділом РАЦС Яворівського РУЮ Львівської області.

ІНФОРМАЦІЯ_5 народилася ОСОБА_7 , батьки – ОСОБА_5 і ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданим 16 вересня 2013 року Наконечнянською сільською радою Яворівського району Львівської області.

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 , виданим 02 вересня 2020 року Наконечнянською сільською радою Яворівського району Львівської області.

Відповідно до довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 08 травня 2026 року № 131, виданої Виконавчим комітетом Яворівської міської ради Львівської області, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (заявник), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і обов`язків і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ч. ч. 1 – 3 ст. 199 Сімейного кодексу України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Відповідно до ст. 200 Сімейного кодексу України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів.

Як зазначено у пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15 травня 2006 року, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Як описано вище, повнолітній ОСОБА_3 продовжує навчання на денній формі.

Відповідно, він об`єктивно не може самостійно себе утримувати, тому потребує матеріальної допомоги та утримання.

При цьому, відповідач не заперечив і не спростував, що основні витрати на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, на даний час несе мати, з якою він проживає.

Водночас, суд зазначає, що утримання дитини є рівною мірою обов`язком як матері так і батька.

В свою чергу, відповідач ОСОБА_2 не надав жодних доказів того, що він не має можливості надавати допомогу сину на час його навчання.

Також відповідач в судовому вказав, що розуміє і визнає свій обов`язок утримувати повнолітнього сина, який продовжує навчання. Також зазначив, що є військовослужбовцем Державної прикордонної служби України, грошове забезпечення на даний час становить 23-24 тис. грн.

З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку про те, що слід стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 в розмірі однієї чверті від усіх видів заробітку (доходу), щомісяця, починаючи стягнення з дня подання позову та до закінчення навчання або до досягнення ним двадцяти трьох років, залежно від того, яка подія настане раніше.

Щодо доводів відповідача, якими він обґрунтовує свої заперечення розміру аліментів, який просить стягувати позивач (перебування в цивільному шлюбі, необхідність коштів для забезпечення себе та нової сім`ї, надання матеріальної допомоги батькам пенсійного віку), суд зазначає, що вони не свідчать неможливість відповідача сплачувати аліменти в такому розмірі, а також, на думку суду, на даному етапі розмір аліментів, який просить стягувати позивач (чверть доходу відповідача), є доцільним та обґрунтованим, беручи до уваги, зокрема, наведені вище обставини та перебування на утриманні позивачки неповнолітньої дитини, яку вона повністю утримує самостійно.

При цьому, суд зазначає, що ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку про можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку певних конкретних підстав, отже, ОСОБА_2 у разі настання відповідних обставин має право звернутись до суду з позовом про зміну (зменшення) розміру призначених судом аліментів.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 430 Цивільного процесуального кодексу України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до п. 3 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

За цих підстав, суд вважає, що з відповідача слід стягнути на користь держави судові витрати у виді судового збору в сумі 1331,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6-13, 76-81, 89, 141, 258, 264-265, 268, 430 Цивільного процесуального кодексу України,

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка продовжує навчання, у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, починаючи з 29 травня 2026 року та до досягнення ОСОБА_3 двадцяти трьох років або до закінчення ним навчання 30 червня 2029 року, залежно від того, яка з подій настане раніше.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 копійок судового збору.

Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 16 лютого 2026.

Повне найменування учасників процесу:

позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя Д.Б. Поворозник