Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №459/2576/26 — Шептицький міський суд Львівської області

Справа № 459/2576/26

Провадження № 2/459/1089/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

21 вересня 2026 року Шептицький міський суд Львівської області

в складі головуючого судді Новосада М.Д.,

з участю секретаря судового засідання Фецан Ю. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Шептицькому за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

24.06.2026 представник позивача звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості за кредитним договором №8533177 у розмірі 19720,00 грн., просив вирішити питання судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 17.05.2025 між відповідачем та ТОВ «Мілоан» був укладений кредитний договір №8533177, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит, який зобов`язався повернути. Оскільки відповідач умов кредитного договору не виконав, то утворилася заборгованість у сумі 19720 грн.

Вказує, що 24 квітня 2026 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №24042026 відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило позивачу права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі боржників. Вказує, що відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №24042026 від 24.04.2026, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 у розмірі 19720 грн., з яких: 6000, 00 грн. заборгованість за основним зобов`язанням; 6720 грн. заборгованість по комісією по обслуговування кредиту; заборгованість за неустойкою 7000,00 грн. Оскільки відповідач у добровільному порядку наявну у нього заборгованість за вказаним кредитним договором не погашає, то позивач просить стягнути з нього на свою користь заборгованість за кредитним договором №8533177 від 17.05.2025 та вирішити питання судових витрат.

Ухвалою від 26.06.2026 у справі було відкрито спрощене позовне провадження.

Сторони у судове засідання не з`явилися.

Представник позивача у позовній заяві просив справу розглядати за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечив.

Відповідач у судові засідання, призначені на 31.07.2026, 21.09.2026 не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про розгляд даної справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень (судових повісток), які містяться в матеріалах справи та які повернулися на адресу суду з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою. Заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності відповідач не подавав, про причини неявки не повідомляв. Також відповідачем не було подано відзиву на позов.

Згідно із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 25.04.2018 року у справі №800/547/17 направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому, отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, суд вважає, що відповідач є повідомленим про розгляд справи належним чином.

Як передбачено ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе здійснити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

У відповідності положень ст. 247, ч. 5 ст. 279 ЦПК України розгляд справи здійснено в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 17.05.2025 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №8533177. Кредитний договір укладено в електронній формі та такий підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 760505.

Згідно з п.1.2. договору ТОВ «Мілоан» надало позичальнику кредит в розмірі 6 000 грн.

Пунктом 1.3 цього договору передбачено надання кредиту строком на 360 днів за умови виконання позичальником Графіку платежів з 17.05.2025 (дата надання кредиту).

Відповідно до п.1.4 договору, повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту, комісії за обслуговування кредиту та процентів за користування кредитом має здійснюватися позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до графіку платежів, наведеному у додатку № 1 до договору. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісії та процентів за користування кредитом (за умови дотримання графіку платежів): 12.05.2026 (дата остаточного погашення заборгованості).

Як визначено п.1.5 договору, загальні витрати позичальника за кредитом складають 18498,00 грн, денна процентна ставка складає 0,86%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка складає 1205,23 % річних.

Підпунктом 1.5.1 договору встановлена комісія за надання кредиту: 18,00 грн., яка нараховується за ставкою 0,30 % від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк користування): 18480,00 грн., що нараховується за ставкою 14,00 % від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені графіком платежів, який є додатком №1 до цього договору (п.п.1.5.2 договору).

Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів, нараховуються за ставкою 0,0010 % річних на фактичну заборгованість за кредитом (п.п.1.5.3 договору).

Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховується за стандартною процентною ставкою 0,0010 % річних від фактичного залишку кредиту, починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів (п.п.1.5.4 договору). Нараховані згідно п.1.5.3 та 1.5.4 Договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування складатимуть 0,00 грн.

Згідно з п.2.1. кредитного договору кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .

Згідно з п.п.3.3.2 договору кредиту позичальник зобов`язаний повернути кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом, а також інші платежі, передбачені цим договором у порядку, строки та терміни передбачені п.п.1.1.-1.6. цього Договору та графіком платежів.

Відповідно до п.4.1. договору передбачено, що у разі прострочення позичальником зобов`язань з повернення кредиту (частини кредиту згідно графіку платежів) та/або сплати процентів за його користування та/або комісій та/або інших платежів згідно з умовами цього договору та графіків платежів, позичальник зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця штраф у розмірі 1000 грн за кожний випадок порушення (невиконання або неналежного виконання) зобов`язання зі сплати платежів у визначені графіком платежів дати платежів, якщо порушення відповідної дати платежу триває більше ніж 2 дні.

Додатком №1 до договору про споживчий кредит №8533177 від 17.05.2025 є графік платежів, який визначає порядок повернення кредиту, сплату процентів за користування кредитом, комісій за надання та обслуговування кредиту, включно з кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення.

Додатком №2 до договору про споживчий кредит №8533177 від 17.05.2025 є заявка на отримання кредиту №8533177, де зазначено персональні дані ОСОБА_1 та бажані умови кредитування.

Додатком №3 до договору є додаткові контактні дані позичальника для взаємодії за кредитним договором.

Також позивачем надано паспорт споживчого кредиту №8533177 в якому міститься інформація про кредитодавця та кредитного посередника, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткова інформація, та графік платежів до паспорту споживчого кредиту №8533177, анкету-заяву на кредит №8533177 від 17.05.2025.

Відповідно до платіжного доручення №153838654 від 17.05.2025 ТОВ «Мілоан» перераховано на рахунок НОМЕР_1 , який вказав ОСОБА_1 6000 грн.

Відповідно до відомостей про щодення нарахування та погашення за кредитним договором №8533177 відповідачу нараховано 18 грн. комісії за надання кредиту, 18480 грн. комісії за обслуговування, 7000,00 грн. штрафу за порушення зобов`язання. Відповідачем сплачено 18 грн комісії за надання кредиту та 10920 грн комісії за обслуговування кредиту.

24 квітня 2026 року між ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Мілоан» укладено договір факторингу № 24042026, згідно якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників включаючи основну суму зобов`язання по кредиту, комісію за надання кредиту, проценти за користування кредитом, комісію за обслуговування кредиту та інші платежі право на одержання належить клієнту (п. 1.1 договору факторингу)

Відповідно до акту прийому передачі реєстру боржників №1 від 24 квітня 2026 за договором факторингу №24042026 від 24 квітня 2026 та Реєстру боржників №1 від 24.04.2026 року до договору факторингу №24042026 від 24 квітня 2026 року від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 19720 грн.

Так, приписами пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Нормою частини 1 статті 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до положень частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом норми статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до приписів частин 3-4 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно з вимогами частин 6-7 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Згідно з положеннями статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина 1 статті 598 ЦК України).

Нормою статті 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Згідно з положеннями частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частина 1, 2 статті 1054 ЦК України).

Частиною першою статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

З досліджених судом доказів встановлено, що між первісним кредитором та відповідачем досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлений в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

Оскільки даний договір укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток, та відповідач підписав його електронним підписом одноразовим ідентифікатором, то без отримання відповідного ідентифікатора на номер мобільного телефону, який ним особисто зазначений, без здійснення входу до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, такий договір не був би укладений.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20), від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі №234/8084/20 (провадження № 61-2303св21), від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20 (провадження № 61-2902св21).

Отже, факт укладення ТОВ «Мілоан» та відповідачем договору №8533177 від 17.05.2025 в електронній формі підтверджується достатніми та належними доказами, наданими позивачем.

Грошові кошти були надані відповідачу шляхом перерахування коштів на його банківську карту, вказану у вищевказаному договорі, що підтверджується платіжним дорученням №153838654 від 17.05.2025.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (частина третя статті 512 ЦК України). Правочинами, на підставі яких відбувається відступлення права вимоги, можуть бути, зокрема, купівля-продаж, дарування, факторинг.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України). Обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов`язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги.

Згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Позивачем надано належні докази того, що він набув право вимоги за договором укладеним між ТОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 №8533177 від 17.05.2025. За наведених обставин, суд вважає, що позивач як новий кредитор, набув право вимоги до відповідача за вищевказаним кредитним договором.

Щодо стягнення з відповідача штрафу в розмірі 7000,00 грн суд зазначає наступне.

Згідно п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Так як відповідач звільнений від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань за даним договором під час дії воєнного стану, а відтак відсутні підстави для стягнення заявленого в позовних вимогах штрафу в розмірі 7000 грн.

Щодо вимоги про стягнення комісії за обслуговування кредиту в розмірі 6720,00 грн суд зазначає наступне.

Згідно п.1.5.2 Договору, Комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування): 18480,00 грн., що нараховується за ставкою 14.00 % від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів, який є додатком №1 до цього Договору.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 цього Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з ч. ч. 1, 2, 5, 7 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Умови спірного договору не містять переліку інших додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які позивачем встановлена комісія за обслуговування кредиту.

Умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства. Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду, від 21 квітня 2021 року в справі № 677/1535/15, від 21 липня 2021 року в справі № 751/4015/15, від 15 грудня 2021 року в справі № 209/789/15, від 12 квітня 2022 року в справі № 640/14229/15 та від 20 липня 2022 року у справі № 343/557/15-ц.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що положення договору щодо сплати позичальником на користь кредитодавця комісії за обслуговування кредиту суперечать положенням ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемними, а відтак відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача вищезазначеної заборгованості за комісією за обслуговування кредиту, а сплачені відповідачем кошти в сумі 10920,00 грн. в рахунок оплати такої комісії слід зарахувати в рахунок погашення тіла кредиту.

Відтак, здійснивши відповідні арифметичні розрахунки, суд дійшов висновку, що заборгованість по тілу кредиту за вищевказаним договором погашена відповідачем в повному обсязі.

Поряд із цим, з урахуванням факту повного погашення основного боргу за рахунок фактично сплачених відповідачем коштів, суд вважає, що заявлені позовні вимоги не підлягають до задоволення.

З огляду на це, враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 273, 279, 280-283, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014, Київська область, м.Бровари, вул. Лісова, буд.2) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 21.09.2026.

Суддя: М. Д. Новосад