Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №465/3912/26 — Франківський районний суд м. Львова

465/3912/26

3/465/2127/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

21.09.2026 м. Львів

Суддя Франківського районного суду м. Львова Коліщук З. М., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

встановив:

ОСОБА_1 21.04.2026 о 14:21 у м. Львів, вул. Володимира Великого, 53, керуючи т/з Hyundai Tucson НОМЕР_1 перебував з явними ознаками алкогольного сп?яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп?яніння у встановленому законом порядку на місці події задопомогою приладу Drager та у закладі охорони здоров`я водій відмовився. Подія зафіксована на відеореєстратор 471165, 761165, чим порушив п.2.5.ПДР, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судовому засіданні адвокат Мар`яш Л.В. просила провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Посилається на те, що матеріали справи, зокрема відеозапис, не містять доказів руху транспортного засобу та доказів керування ОСОБА_1 автомобілем. Відеозапис розпочинається з моменту, коли ОСОБА_1 стоїть вулиці, не керує жодним транспортним засобом. В процесі спілкування поліцейські не зважали на пояснення ОСОБА_1 про те, що він не керував автомобілем, що його дружина здійснила наїзд на бордюрний камінь та не змогла виїхати, оскільки автомобіль потрапив у м`яку ділянку грунту.

Щодо пояснень свідка ОСОБА_2 , зазначає, що такі писав під диктовку поліцейського, дослівно зазначаючи те, що йому надиктовував поліцейський. У письмових поясненнях свідок ОСОБА_2 вказав неповну адресу, зазначивши лише номер будинку, не зазначаючи номер квартири. Враховуючи те, що на відеозаписі зафіксовано, що ОСОБА_2 не хотів надавати пояснення, оскільки не хотів, щоб його залучали у судові засідання, слід дійти висновку, що свідок цілеспрямовано не вказав свою адресу, щоб уникнути виклику до суду. Свідок пояснював поліцейським, що чув лише гуркіт та не бачив хто був за кермом, вказував, що о 14.13 год ОСОБА_1 був на місці події, на, що поліцейський сказав, щоб свідок у письмових поясненнях вказав, що о 14.00 год. сталась подія. Письмові пояснення, зокрема про те, що керував автомобілем чоловік 45 років, свідок ОСОБА_2 писав під диктовку поліцейського, конкретної вказівки, що це саме ОСОБА_1 немає в поясненнях. Слід звернути увагу, що ОСОБА_1 35 років, а отже він не підпадає під опис свідка. На відеозаписі зафіксовано, що о 15.24 год. поліцейський надиктовує свідку ОСОБА_2 пояснення. Однак, до матеріалів справи долучено постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, яка складена інспектором 1 взводу 2 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції у Львівській області старшим лейтенантом поліції Качмар Романом Мирославовичем о 15.24 год.

Щодо наявного в матеріалах справи відеозапису зазначає, що відеозапис є нарізаним, неповним і таким, що отриманий з порушенням Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затверджену Наказом МВС 18.12.2018 року № 1026, а тому є неналежним та недопустимим доказом.

Просить взяти до уваги рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 24.08.2026 (справа 702/433/26, провадження 2-а/702/4/26).

ОСОБА_1 у судові засідання не з`явивися, пояснень не надавав.

Заслухавши захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд приходть до наступного висновку.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.

Згідно ст. 280 цього Кодексу орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтями 251 та 252 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п. п.2.9а. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У відповідності до ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

При цьому, ч. 4 цієї статті передбачає, що огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.

Процедура проведення, проходження та направлення водіїв транспортних засобів на огляд, зокрема щодо стану алкогольного сп`яніння визначена:

- Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі по тексту Інструкція);

- Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 (далі по тексту Порядок).

Згідно з п. 2 Розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 Розділу І Інструкції).

Згідно з пунктами 6, 7 Розділу І Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.

З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. ( п. 9 розділу ІІ Інструкції).

Згідно з п. 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 (далі по тексту Порядок) огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення (п. 4 Порядку).

У абзаці 2 пункті 5 Порядку зазначено, що підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.

Відповідно до пунктів 6, 7 Порядку, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

При цьому, п. 8 цього Порядку передбачає, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

З протоколу про адміністративне правопорушення від 21.04.2026 серії ЕПР1 № 646563 відомо, що 21.04.2026 о 14:21 у м. Львів, вул. Володимира Великого 53 водій ОСОБА_1 керуючи тз Hyundai Tucson вс0242хс перебував з явними ознаками алкогольного сп?яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп?яніння у встановленому законом порядку на місці події задопомогою приладу Drager та у закладі охорони здоров`я водій відмовився. Подія зафіксована на відеореєстратор 471165, 761165, чим порушив п.2.5.ПДР, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Від дачі пояснень та підпису ОСОБА_1 відмовився.

Даний протокол відповідає положенням ст. 256 КУпАП.

Будь-яких доказів, що спростовують дані, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не надав.

Пункт 1 ч.1 ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» передбачає, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб.

Зі змісту файлу відеозапису відомо, щопрацівники поліції з`ясовували хто був за кермом автомобіля Hyundai Tucson НОМЕР_1 . Очевидці підтвердили, що за кермом перебував ОСОБА_1 . Крім того, у кліпі 1,2 ОСОБА_1 просив працівнкиів поліції скласти протокол на його дружину. З кліпу 7, вбачається, що ОСОБА_2 чітко вказує, що з дверей водія вийшов ОСОБА_1 , а з пасажирського сидіння мужчина худорлявої тілобудови. Жінки в автомобілі не було. На відеозаписі зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння.

З акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів вбачається, що у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. У графі результат огляду зазначено, що від огляду ОСОБА_1 відмовився.

Відповідно до направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції ОСОБА_1 направлено 21.04.2026 о 15:40 год. до КНП ЛОР «Львівський медичний центр превенції та терапії узалежнень».

Також у матеріалах, які надійшли до суду, міститься рапорт інспектора взводу 1 роти 2 батальйону 4 УПП у Львівській області ДПП Цап В. від 24.04.2026, відповідно до якого, отримавши виклик на службовий планшет про порушення правил дорожнього руху за адресою місто Львів вулиця Володимира Великого 53, прибувши на місце події зустріли заявника, котрий вказав на транспортний засіб Hyundai Tucson та повідомив, що водій даного транспортного засобу на його думку перебуває у стані сп`яніння та чітко вказав на вищевказаного водія. Автомобіль знаходився на газоні, оскільки водій вилетів на бордюр та не зміг з`їхати. Водія вище вказаного транспортного засобу встановили як ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає за адресою АДРЕСА_1 . На громадянина ОСОБА_1 було складено постанову серії ЕНА 7063769 за ч. 3 ст.122 КУпАП та протокол ЕПП1 646563 п. 2.5 ПДР. Від написання пояснень відмовився. Відеофіксація велась на нагрудні відео реєстратори 763750,471165.

З пояснень ОСОБА_2 від 21.04.2026 вбачається, що орієнтовно о 14:00 працюючи з адресою Володимира Великого 51 почув сильний гуркіт, обернувшись побачив, що автомобіль Hyundai Tucson з номерними знаками НОМЕР_1 вилетів на бордюр та застряг. Підійшовши, помітив, що із дверцяти водія вийшов мужчина орієнтовно 45 років. В подальшому здійснив виклик на лінію 102 і поліцейські, які прибули на місце . Також він, ОСОБА_3 , підтвердив, що саме цей громадянин керував транспортним засобом.

Крім того, суду надано постанову серії ЕНА 7063769 від 21.04.2026 відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП та призначено стягнення у вигляді 680 грн.

Відповідно до рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 24.08.2026 (справа №702/433/26, провадження №2-а/702/4/26) вищезазначену постанову скасовано, а провадження у справі закрито.

Аналізуючи докази у справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП повністю доведена.

Доводи захисника щодо відсутності складу правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП спростовуються наявними та дослідженими у судовому засіданні доказами.

Судом відмовлено у задоволенні клопотання захисника про витребування оригінальної та повної версії відеозапису, який став підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 646583 від 21.04.2026, мотивованого відсутністю на наданому відеозаписі фіксації руху транспортного засобу, керування ним ОСОБА_1 та його зупинки.

При цьому суд виходив із того, що матеріали справи містять відеозапис із нагрудних камер поліцейських, здійснений після їх прибуття на виклик, на якому зафіксовано обставини встановлення особи водія, пояснення очевидця події та відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Відсутність на відеозаписі безпосередньої фіксації руху та зупинки транспортного засобу не свідчить про неможливість встановлення факту керування ним на підставі сукупності інших доказів. Відтак суд не вбачає підстав для витребування додаткових матеріалів відеозапису, оскільки наявні у справі докази є достатніми для встановлення обставин, що мають значення для її вирішення.

Крім цього, судом вживалися заходи для виклику в судове засідання свідка ОСОБА_2 з метою безпосереднього з`ясування обставин події, однак останній у судове засідання не з`явився.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом Hyundai Tucson підтверджується поясненнями свідка ОСОБА_2 , який безпосередньо після дорожньої події бачив, як ОСОБА_1 вийшов із дверей водія, та вказав на нього працівникам поліції. Зазначені обставини підтверджуються відеозаписом із нагрудних камер поліцейських, на якому також зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Встановлені працівниками поліції ознаки алкогольного сп`яніння та відмова від проходження огляду підтверджуються також актом огляду й іншими матеріалами справи. При цьому скасування постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП саме по собі не спростовує встановлених судом обставин керування транспортним засобом та відмови від проходження огляду. Відтак, суд вважає доведеним, що ОСОБА_1 , будучи водієм транспортного засобу, за наявності ознак алкогольного сп`яніння відмовився від проходження огляду у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, а тому в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Судом не встановлено з боку поліцейських порушень вимог КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103.

Відповідно до ст.19 Закону України "Про міжнародні договори України", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

У рішенні по справі "О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

При виборі виду стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, яка доведена повністю, а тому суд дійшов висновку, що необхідно накласти на нього стягнення в межах санкції статті КУпАП, що передбачає відповідальність за вчинене ним адміністративне правопорушення, з позбавленням права керування транспортними засобами, яке є необхідне і достатнє для попередження нових правопорушень.

Застосування судом до ОСОБА_1 такого адміністративного стягнення є необхідним для досягнення мети, визначеної ст. 23 КУпАП.

Згідно з ч. 5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 гривень.

Керуючись ст. 283, 284 КУпАП,

постановив:

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постановине пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У випадку несплати штрафу у п`ятнадцятиденний термін, відповідно до вимог ст.ст.307,308 Кодексу України про адміністративні правопорушення з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не буде подано, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного судупротягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Коліщук З. М.