Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №452/3436/26 — Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 452/3436/26

Провадження № 2-а/452/46/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" вересня 2026 р. м. Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі: головуючого судді Казана І.С.,

із участю: секретаря Кафтан О.Ю.,

розглянувши у відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Самборі Львівської області у письмовому провадженні без виклику осіб адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, Самбірського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору інспектор Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області Солук Мар`ян Іванович, - про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

в с т а н о в и в:

Адвокат Бирка Н.І. в інтересах позивача звернулася до суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №7778820 від 25.08.2026 року, винесену інспектором Самбірського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області Солуком М.І. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді 340грн. штрафу.

В обґрунтування позовних вимог представник посилається на те, що позивачу поставлено у вину те, що 25.07.2026 о 08год. 00хв. 22сек. у м. Самборі по вул. Шевченка, 39, керуючи автомобілем Opel Insignia Grand Sport, номерний знак НОМЕР_1 , він нібито здійснив стоянку ближче 10 метрів від виїзду з прилеглої території, чим порушив вимоги п. 15.9«д» Правил дорожнього руху України. Позивач вважає, що наведене у постанові формулювання не повною мірою відповідає фактичним обставинам події. Позивач дійсно здійснив паркування зазначеного транспортного засобу, однак станом на 08год. 00хв. 22сек. 25.07.2026, тобто у час, зазначений у постанові як час вчинення адміністративного правопорушення, автомобіль уже перебував у припаркованому та нерухомому стані, а позивач ним не керував. Таким чином, зазначений у постанові час фактично є часом знаходження автомобіля у припаркованому стані та/або його фіксації у зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою, а не встановленим часом здійснення позивачем дій щодо зупинки та постановки транспортного засобу на стоянку. Позивач не погоджується з оскаржуваною постановою, вважає її необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню. Через наведене ОСОБА_1 просить суд скасувати вказану постанову працівника поліції у зв`язку з відсутністю вчинення позивачем адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі; справу про адміністративне правопорушення закрити.

Представник відповідача ГУ НП Наталія Рудник подала до суду відзив на позовну заяву, в якому не погодилася з позовними вимогами позивача, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, оскільки відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №7778820 від 25.07.2026р. позивач здійснив зупинку транспортного засобу Opel Insignia Grand Sport номерний знак НОМЕР_1 ближче 10м від виїзду з прилеглої території буд. №39 по вул. Шевченка, чим порушив п. 15.9 и ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Вивчивши матеріали даної справи, було встановлено, що 25.07.2026 року за адресою, зазначеною в оскаржуваній постанові, сталася дорожньо-транспортна пригода з потерпілими за участю автомобіля Volksvagen Passat д.н.з. НОМЕР_2 , який в`їхав у припаркований т.з. Opel Insignia Grand Sport, д.н.з. НОМЕР_1 . Екіпаж на службовому автомобілі в складі інспектора ВРПП Самбірського РВП ГУНП у Львівській області Солука М.І. та інспектора ВРПП Самбірського РВП ГУНП у Львівській області Петришин Р.Ї. прибули на місце ДТП, здійснили огляд дорожньої обстановки, зафіксували розташування транспортних засобів, провели відповідні вимірювання та склали схему дорожньо-транспортної пригоди, також відібрали письмові пояснення в учасників ДТП, де позивач ОСОБА_2 , вказує що припаркував свій автомобіль на узбіччі дороги при в`їзді на приватне подвір`я будинку №39 по вул. Шевченка. Відстань була встановлена та зафіксована безпосередньо 25.07.2026 року, а постанова від 25.08.2026 року була винесена вже за результатами перевірки та оцінки наявних матеріалів, у межах строку передбаченого ст. 38 КУпАП. Крім того необхідно враховувати характер події – дорожньо-транспортну пригоду з потерпілими, за результатами якої оформлялися матеріали щодо іншого учасника ДТП за ст. 124 КУпАП. Проведення перевірки та встановлення всіх обставин події потребувало відповідного часу. При цьому працівник поліції не був позбавлений права після встановлення всіх необхідних обставин прийняти рішення щодо наявності в діях до іншого учасника дорожнього руху складу адміністративного правопорушення. Тому саме по собі те, що постанова була винесена через один місяць після події, не є доказом її незаконності та не свідчить про порушення строків притягнення до адміністративної відповідальності. У процесі перевірки обставин ДТП було встановлено також факт порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху України щодо зупинки транспортного засобу. За результатами проведеної перевірки 25.08.2026 року інспектором Самбірського РВП ГУНП у Львівській області Солуком М.І. винесено постанову серії ЕНА №27778820. В оскаржуваній постанові працівник поліції чітко зазначив порушення пп. «и» п. 15.9 Правил дорожнього руху України. Водночас у позовній заяві представник позивача неодноразово посилається на пп. «д» п. 15.9 ПДР України. Саме пп. «и» п. 15.9 ПДР України встановлює заборону зупинки ближче 10 метрів від виїздів із прилеглих територій. Крім цього, в ході перегляду відео з нагрудних камер поліцейських встановлено, що жодних протиправних дій зі сторони працівників поліції не виявлено. Враховуючи вищевикладене, представник відповідача просить суд за результатами повного, всебічного та об`єктивного встановлення всіх обставин у справі прийняти рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області відмовити повністю.

Суд повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне:

Судом установлено, що інспектором Самбірського РВП ГУНП у Львівській області Солуком М.І. було винесено постанову серії ЕНА №7778820 від 25.08.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень. За змістом зазначеної постанови ОСОБА_1 25.07.2026 о 08год. 00хв. 22сек. у м. Самборі по вул. Шевченка, 39, керуючи транспортним засобом Opel Insignia Grand Sport з номерним знаком НОМЕР_1 , здійснив стоянку транспортного засобу ближче 10м від виїзду з прилеглої території будинку №39 по вул. Шевченка в м. Самборі, чим порушив п. 15.9 «и» ПДР України (а. с. 24).

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення, з-поміж іншого, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Вимогою ст. 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, - чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до пункту 15.9 «и» ПДР зупинка забороняється ближче 10м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.

Згідно з частиною 1 статті 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином у даному випадку фактично підставою притягнення винної особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП є здійснення позивачем зупинки транспортного засобу Opel Insignia Grand Sport, номерний знак НОМЕР_1 , ближче 10 м від виїзду з прилеглої території буд. №39 по вул. Шевченка, чим порушено п. 15.9«и» ПДР.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно із ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами як: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів та показаннями свідків.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підтвердження своїх тверджень, що позивач не вчиняв адміністративного правопорушення і постанова не відображає дійсних обстави справи та винесена із порушенням норм чинного законодавства, останнім в обґрунтування позовних вимог не надано суду жодних належних доказів. Крім того слід зазначити, що представник позивача у позові оспорюючи винесену працівником поліції постанову щодо позивача, вказує, що у діях останнього відсутнє порушення за пп.«д» п. 15.9 ПДР. Однак оскаржувана постанова не містить посилання на такий підпункт, а чітко висвітлює порушення позивачем пп.«и» п. 15.9 ПДР. До моменту ухвалення рішення у цій справі, позивачем не підтверджено факту оскарження відсутності порушення саме пп.«и» п. 15.9 ПДР.

Напротивагу цьому оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП складена повноважною особою, за своєю формою і змістом відповідає нормам чинного законодавства, строку не порушено, а також розмір штрафу відповідає санкції вказаної статті.

Щодо конкретизації обставин вчиненого позивачем порушення, то слід зазначити, що відстань належного позивачу транспортного засобу від виїзду з прилеглої території працівниками поліції була встановлена та зафіксована безпосередньо 25.07.2026 року, а постанова від 25.08.2026 року була винесена вже за результатами перевірки та оцінки наявних матеріалів, про що свідчать дані протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, додана до нього схема та долучені відеозаписи.

У письмових поясненнях позивача, наданих працівнику поліції, що датовані 25.07.2026 року, позивач чітко зазначає, що 25.07.2026 року приблизно о 06.00год. в м. Самборі по вул. Шевченка, 39, він запаркував автомобіль марки Опель Інсигнія д.н.з. НОМЕР_3 на узбіччі дороги при в`їзді на приватне подвір`я буд. №39 по вул. Шевченка. Приблизно о 08год. 30хв. йому стало відомо, що у його т.з., який був припаркований, в`їхав інший транспортний засіб марки Фольцваген Пасат д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок чого транспортний засіб позивача отримав механічні пошкодження. Правильність цих пояснень позивач засвідчив власноручним підписом.

Відповідно до вимог ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частинах дев`ятій і десятій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді). Таким чином постанова від 25.08.2026 року була винесена в межах установленого законом строку.

При цьому суд також звертає увагу, що додані до адміністративної справи пояснення позивача, які були надані працівнику поліції 25.07.2026 року, дані протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та схема до нього, відеозаписи відображають обставини події, які викладені в оскаржуваній позивачем постанові, та підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 наведеного правопорушення, зокрема фіксують де перебував автомобіль, належний позивачу, момент зіткнення транспортних засобів, процедуру розгляду справи та складення постанови щодо позивача.

Тому із врахуванням встановлених обставин та наведених вище положень чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення, якою на позивача накладено штраф у розмірі 340грн. за вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП за порушення пп.«и» п. 15.9 Правил Дорожнього Руху, є законною та скасуванню не підлягає.

Таким чином суд приходить до висновку, що дії поліцейського під час провадження у справі про адміністративне правопорушення по відношенню до позивача відповідають вимогам ст. 245, 280, 283 КУпАП, відтак є законними. Оскаржувана постанова поліцейським прийнята з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення, а тому в адміністративному позові суд відмовляє повністю.

Водночас суд констатує, що через бачення винності ОСОБА_1 у зазначеному вище порушенні, що на переконання суду є незначним і не могло потягнути жодних наслідків чи вплинути на загальний рух, оскільки із відеозапису чітко видно, що нікому він перешкод не створив та інші автомашини вільно рухались повз транспортний засіб Opel Insignia Grand Sport з номерним знаком НОМЕР_1 , що стояв хоча і ближче 10м від виїзду з прилеглої території будинку №39 по вул. Шевченка в м. Самборі, - тому і до ДТП особа жодного відношення мати не може і мови про взаємну вину двох джерел підвищеної безпеки бути також не може; у дорожньо-транспортній пригоді за участю іншого автомобіля Volksvagen Passat д.н.з. НОМЕР_2 на переконання суду є винним виключно водій цього транспортного засобу, який на великій швидкості в`їхав у припаркований т.з. Opel Insignia Grand Sport, д.н.з. НОМЕР_1 і, саме він повинен повністю понести цивільну відповідальність.

Керуючись ст. 6, 9, 10, 195, 242-246, 257, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Залишити без задоволення адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, Самбірського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору інспектор Самбірського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області Солук Мар`ян Іванович, - про скасування постанови ЕНА №7778820 від 25.08.2026 року про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340грн. за порушення пп. «и» п. 15.9 Правил Дорожнього Руху.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя