Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №450/4355/26 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/4355/26

Провадження № 2/450/3233/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Дем`яновської Ю.Д.

розглянувши в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження без виклику учасників судового розгляду в приміщенні суду м. Пустомити цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на його користь заборгованості за кредитним договором № 246336 від 22.11.2023 у розмірі 10950,00 грн, а також понесені судові витрати, мотивуючи позовні вимоги тим, що 22.11.2023 між ТОВ «Клай Інвест» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 246336 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, яким відповідачу надано кредит у розмірі 3000,00 грн на умовах, визначених договором. Вказує, що ТОВ «Клай Інвест» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строки визначені умовами кредитного договору. У свою чергу, відповідач належним чином не виконав зобов`язань за договором, внаслідок чого утворилася заборгованість.

Зазначає, що на підставі договору факторингу № 23122024/1 від 23.12.2024 право вимоги за кредитним договором № 246336 від 22.11.2023 перейшло від ТОВ «Клай Інвест» до позивача ТОВ «Діджи Фінанс». Вказує, що заборгованість відповідача за кредитним договором № 246336 від 22.11.2023 у загальному становить 10950,00 грн, що складається з: 3000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 7950,00 грн - заборгованість за несплаченими процентами за користування кредитом. Просить позовні вимоги задовольнити, а також стягнути з відповідача понесені судові витрати зі сплати 2662,40 грн судового збору та 6000,00 грн за послуги професійної правничої допомоги.

Ухвалою від 18.08.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою від 18.08.2026 клопотання позивача ТОВ «Діджи Фінанс» про витребування доказів задоволено. Витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» інформацію, що містить банківську таємницю.

05.09.2026 АТ КБ «ПриватБанк» подано до суду витребувані докази про зарахування коштів на банківську картку відповідача.

Відповідач повідомлявся про судовий розгляд шляхом направлення поштової кореспонденції.

У вказаний строк відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до вимог статті 178 ЦПК України, без поважних причин.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання (частина 13 статті 7 ЦПК України).

У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У відповідності до вимог частини 2 статті 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до вимог частини 5 статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статей 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Судом встановлено, що 22.11.2023 між ТОВ «Клай Інвест» та відповідачем укладено договір № 246336 про надання споживчого кредиту у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Індивідуальна частина договору про надання фінансового кредиту № 246336, Додаток № 1 підписані сторонами, а позичальником зокрема одноразовим ідентифікатором KL9764.

Відповідно до умов кредитного договору, кредитодавець надає позичальникові кредит у розмірі 3000,00 грн, строком на 90 днів з 22.11.2023 по 19.02.2024, зі сплатою 5% ставки за кожен день користування кредитом.

На підтвердження укладення договору позивачем надано довідку ТОВ «ПрофітГід», де зазначено, що успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта НОМЕР_1 на загальну суму 3000,00 грн, дата платежу 22.11.2023 о 10:52 год.

Згідно з довідки про ідентифікацію клієнта ТОВ «Клай Інвест» від 01.07.2026, відповідача ідентифіковано за допомогою одноразового ідентифікатора KL9764, що надісланий відповідача но номер телефону НОМЕР_2 , дата та час відправлення 22.11.2023 о 10:52:01 год.

З витребуваних доказів у АТ КБ «ПриватБанк» вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано банківську картку НОМЕР_1 . Крім того, згідно з виписки по рахунку 22.11.2023 здійснено перерахунок коштів на суму 3000,00 грн на банківську картку НОМЕР_1 .

Первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме здійснив переказ коштів на загальну суму 3000,00 грн згідно договору № 246336 від 22.11.2023, на платіжну картку № НОМЕР_1 , що належить відповідачу.

Як вбачається із розрахунку заборгованості первісного кредитора за кредитним договором № 246336 від 22.11.2023, станом на 16.12.2024, заборгованість становить 10950,00 грн, з яких: 3000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 7950,00 грн - заборгованість за несплаченими процентами за користування кредитом. З розрахунку заборгованості вбачається, що позивачем здійснювалося нарахування процентів протягом 53 днів з 22.11.2023 по 13.01.2024 у розмірі 5% ставки за кожен день.

23.12.2024 між ТОВ «Клай Інвест» та позивачем ТОВ «Діджи Фінанс» укладено Договір факторингу № 23122024/1.

Відповідно до витягу з додатку № 1 до договору факторингу № 23122024/1 від 23.12.2024, позивач набув права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 246336 від 22.11.2023 у розмірі 10950,00 грн, що складається з: 3000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 7950,00 грн - заборгованість за несплаченими процентами за користування кредитом.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

В силу частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частина 2 статті 639 ЦК України).

У пункті 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675-VIII).

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами. Договір про надання споживчого кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Саме така позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 22 січня 2020 у справі № 674/461/16-ц, від 23 березня 2020 у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 у справі № 732/670/19 , від 12 січня 2021 у справі № 524/5556/19, від 22 листопада 2021 у справі № 234/7719/20, від 17 січня 2022 у справі № 234/7723/20.

Таким чином, 22.11.2023 між ТОВ «Клай Інвест» та ОСОБА_1 укладено договір № 246336 про надання споживчого кредиту у формі електронного документу, що підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором KL9764.

Укладання договорів із використанням електронного (цифрового) підпису відповідає приписам Закону України «Про електронну комерцію» та Закону України «Про електроні документи та електронний документообіг».

Без проходження реєстрації та отримання відповідачем одноразового ідентифікатора (який використовується як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт до особистого кабінету за допомогою паролю та логіна договір № 246336 з ним не був би укладений.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За приписами частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Клай Інвест» у повному обсязі виконало свої зобов`язання за вищевказаним договором, здійснивши переказ коштів відповідачу на банківську картку № НОМЕР_1 в розмірі 3000,00 грн згідно договору № 246336 від 22.11.2023, що підтверджується довідкою ТОВ «ПрофітГід».

Наведені вище обставини свідчать про факт отримання відповідачем кредитних коштів, схвалення ним, як умов, договору кредитної лінії.

Разом з цим, відповідач свого зобов`язання за кредитним договором не виконав, у передбачений у договорі строк кошти (суму кредиту) не повернув, внаслідок чого у нього виникла заборгованість.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач, як правонаступник первісного кредитора, просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 10950,00 грн, що складається з: 3000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 7950,00 грн - заборгованість за несплаченими процентами за користування кредитом.

Однак, суд не може в повній мірі погодитися з наданим позивачем розрахунком заборгованості, виходячи з наступного.

Відповідно до умов кредитного договору, кредитодавець надає позичальникові кредит у розмірі 3000,00 грн, строком на 90 днів з 22.11.2023 по 19.02.2024, зі сплатою 5% ставки за кожен день користування кредитом.

Як вбачається із розрахунку заборгованості первісного кредитора за кредитним договором № 246336 від 22.11.2023, станом на 16.12.2024, заборгованість становить 10950,00 грн, з яких: 3000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 7950,00 грн - заборгованість за несплаченими процентами за користування кредитом. З розрахунку заборгованості вбачається, що позивачем здійснювалося нарахування процентів протягом 53 днів з 22.11.2023 по 13.01.2024 у розмірі 5% ставки за кожен день.

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Зі змісту статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним.

У відповідності до частини 5 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Закон України «Про споживче кредитування» визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.

Статтею 1 Закону України «Про споживче кредитування» визначено терміни, зокрема 1-1) договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором; 1-2) денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту.

22.11.2023 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ, який набрав чинності 24.12.2023, та яким внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини 4 цієї статті, не може перевищувати 1 %.

В силу вимог пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3498-ІХ, дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

У пункті 4 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3498-ІХ визначено необхідність надавачам фінансових послуг, не зазначеним у пункті 3 цього розділу, та надавачам допоміжних послуг протягом 30 днів з дня набрання чинності цим Законом привести свою діяльність та документи у відповідність з вимогами цього Закону.

Отже, починаючи з 25.12.2023 (наступний день після набрання Законом № 3498-ІХ чинності), максимальний розмір денної процентної ставки за договором не може перевищувати 1 %.

При цьому, надавачі фінансових послуг зобов`язувалися привести свою діяльність у відповідність вищевказаних змін.

У той же час, пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Незважаючи на те, що кредитний договір № 246336 від 22.11.2023 укладено до прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ, цей кредитний договір продовжує свою дію після набрання чинності Закону № 3498-ІХ, відповідно нарахування процентів повинне здійснюватися у межах максимально допустимого розміру денної процентної ставки. Однак, кредитодавець ТОВ «Клай Інвест» не привів свою діяльність, а також умови укладених ним договорів відповідно до вимог чинного законодавства в частині нарахування процентної ставки і нарахував відповідачу відсотки за користування кредитними коштами у розмірі процентної ставки 5%, що перевищувало максимально допустимий розмір щоденної відсоткової ставки визначений законодавством.

З огляду на вказане, зазначені вище дії позивача безумовно порушували права відповідача порівняно з іншими споживачами фінансових послуг, а положення кредитного договору в частині нарахування відсоткової ставки у розмірі процентної ставки 5% значно перевищують встановлений максимальний розмір денної процентної ставки за кредитним договором у розмірі 1% та були несправедливими, а тому при вирішенні даного спору такі підлягатимуть зміні з врахуванням положень законодавства.

Суд погоджується із умовами кредитного договору щодо нарахування відповідачу за період з 22.11.2023 по 24.12.2023 відсотків за користування кредитом у розмірі 5% ставки за кожен день до прийняття Закону № 3498-ІХ.

Звідси, заборгованість відповідача за наведений вище період становить 4950,00 грн (3000,00 грн * 5%* 33 дні).

Однак, суд не погоджується з нарахованими процентами за період з 25.12.2023 по 13.01.2024 за процентною ставкою 5%.

Починаючи з 25.12.2023 щоденний розмір відсотків за кредитом не міг бути більшим за 2,5% за відсутності домовленості сторін про менший розмір відсотків.

Таким чином, позивач, виходячи з розміру кредиту 3000,00 грн, мав право для нарахування відповідачу відсотків за користування кредитом у розмірі 75,00 грн (3000,00 грн * 2,5%) на день, а тому розмір заборгованості відповідача по сплаті відсотків за вказаний вище період, право на стягнення яких має позивач, складає 1500,00 грн (75,00 грн * 20 днів).

Звідси, загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за процентами за період з 22.11.2023 по 13.01.2024 за договором № 246336 від 22.11.2023 становить 6450,00 грн (4950,00 грн + 1500,00 грн).

Таким чином, заборгованість відповідача за договором № 246336 від 22.11.2023 у загальному становить 9450,00 грн, що складається з: 3000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 6450,00 грн - заборгованість за несплаченими процентами за користування кредитом.

Щодо набуття ТОВ «Діджи Фінанс» права грошової вимоги за вказаним кредитним договором, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 516 ЦК України визначено порядок заміни кредитора у зобов`язанні. За змістом цієї норми заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Наданий позивачем договір факторингу є дійсним та чинним, відомостей про те, що договір оскаржувався в судовому порядку відсутні.

За наведених обставин, суд вважає, що позивач ТОВ «Діджи Фінанс» як новий кредитор, набув право вимоги до відповідача за кредитним договором № 246336 від 22.11.2023.

Згідно з частиною 1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За правилами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановленні договором або законом.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Таким чином, судом встановлено, що позивач набув права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 246336 від 22.11.2023, а тому суд дійшов висновку про необхідність захисту прав ТОВ «Діджи Фінанс» шляхом стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 246336 від 22.11.2023 у розмірі 9450,00 грн, що складається з: 3000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 6450,00 грн - заборгованість за несплаченими процентами за користування кредитом. У цій частині позовні вимоги є підставними та підлягають задоволенню. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Суд не вбачає підстав для покладення на відповідача 6000,00 грн понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, оскільки зі змісту поданих на підтвердження вказаних обставин документів вбачається, що договір № 42649746/02 про надання правової допомоги від 01.06.2026, додаткова угода № 246336 від 21.07.2026, акт надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 21.07.2026, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних ОСОБА_2 , необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «Діджи Фінанс» щодо стягнення кредитної заборгованості, підписані директором позивача ТОВ «Діджи Фінанс» та виконавцем Білецьким Богданом Михайловичем, у той час як скерована до суду позовна заява підписана не виконавцем, а директором ТОВ «Діджи Фінанс» Романенком Михайлом Едуардовичем, який представляє інтереси позивача, тому надання ОСОБА_2 правничої професійної допомоги позивачу у цій справі є не доведеними належними доказами, що позбавляє суд можливості стягнути такі витрати з відповідача.

Оскільки за наслідком розгляду справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2297,70 грн, виходячи з наступного розрахунку 9450,00 грн (сума задоволених позовних вимог) х 2662,40 грн (ставка судового збору) : 10950,00 грн (сума заявлених позовних вимог).

На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 12, 81, 141, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» 9450,00 грн (дев`ять тисяч чотириста п`ятдесят гривень нуль копійок) заборгованості за кредитним договором № 246336 від 22.11.2023, з яких: 3000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 6450,00 грн - заборгованість за несплаченими процентами за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» 2297,70 грн (дві тисячі двісті дев`яносто сім гривень сімдесят копійок) судових витрат, понесених на сплату судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення. Учасник справи, який не був присутній при оголошенні рішення має право на поновлення строку подачі апеляційної скарги, якщо така скарга буде подана в 30-денний строк з дня отримання копії судового рішення.

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (ЄДРПОУ 42649746, 07406, Київська область, м. Бровари, вулиця Петлюри, 21/1).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ).

Повний текст рішення складено 21.09.2026.

Суддя: Ю. Д. Дем`яновська