Постанова від 17 вересня 2026 р. у справі №943/1716/26 — Буський районний суд Львівської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Єдиний унікальний номер №943/1716/26

Провадження №3/943/574/2026

18 вересня 2026 року м. Буськ

Суддя Буського районного суду Львівської області Журибіда Б.М., розглянувши матеріали, які надійшли від начальника ВП №2 Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, гр. України, місце праці не встановлено, жителя АДРЕСА_1

за ст.ст. 130 ч.2, 126 ч.3 КУпАП –

встановив :

З протоколу серії ЕПР1 № 756982 від 28.08.2026 року, вбачається, що цього ж дня 28.08.2026 року о 08.49 год в м. Буську по вул. Довбуша, 43, Золочівського району Львівської області водій ОСОБА_1 керував трактором колісним марки «Зубр», без номерного знаку, з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук). Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки або в медичному закладі, відмовився під відеозапис, чим порушив п.2.5 ПДР україни.

Разом із тим, як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 756996 від 28.08.2026 року, вбачається, що цього ж дня 28.08.2026 року о 08.49 год в м. Буську по вул. Довбуша, 43, Золочівського району Львівської області водій ОСОБА_1 керував трактором колісним марки «Зубр», без номерного знаку, будучи тимчасово обмеженим у праві керування транспортними засобами Бустким відділом державної служби.

Постановою судді від 18.09.2026 року вищевказані справи про адміністративні правопорушення, об`єднані в одне провадження, відповідно до вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином за вказаним у протоколі місцем його проживання.

Конверт, направлений ОСОБА_1 на адресу, зазначену в протоколі, повернувся до суду, з відміткою пошти, що адресат відсутній за вказаною адресою.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Судом було вжито всіх заходів для повідомлення водія про розгляд даної справи в суді. Крім того, згідно положень ст. 268 КУпАП, інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення за ст. 130 ч.1 та ст. 126 ч.3 КУпАП не відноситься до правопорушення, по якому присутність у судовому засіданні особи є обов`язковою, обізнаність останнього про складення щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, у зв`язку з чим вважаю за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступних висновків.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 2.5 ПДР покладено на водіїв обов`язок на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Відтак, відмова водія від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі формує собою склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП.

Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність не тільки за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, але й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Згідно ч.2 ст. 130 КУпАП передбачено покарання за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Як вбачається з копії постанови судді Буського районного суду Львівської області від 26.06.2026 року, ОСОБА_1 визнано винуватим за вчинення адмінпорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено відповідне стягнення. (справа № 943/1094/26)

Отже дії ОСОБА_1 кваліфікую як за повторне протягом року вчинення водієм адмінпорушення, що передбачене ст. 130 ч.2 КУпАП.

Так, відповідно до п.2.5 «Правил дорожнього руху», водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно з ч.ч.2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладі охорони здоров`я.

Аналогічні положення щодо огляду громадян на стан сп`яніння містить «Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджена наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1413/27858.

З наданих суду матеріалів справи вбачається, що працівниками поліції дотримано вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».

Приходжу до висновку, що ОСОБА_1 від проходження, відповідно до встановленого законом порядку, огляду на стан сп`яніння, повторно протягом року, відмовився, що підтверджується дослідженими та перевіреними в судовому засіданні доказами, зокрема:

- даними протоколу про адміністративне порушення серії ЕПР1 № 756982 від 28.08.2026 року, де викладена фабула вчиненого правопорушення;

- відеозаписом події, який міститься на компакт-диску, на якому чітко зафіксована відмова водія від проходження огляду на стан сп`яніння, і на місці зупинки транспортного засобу, і в медичному закладі (на відеозаписі зафіксовано зупинку трансопртного засобу порушника поліцейськими, поліцейським названо ознаки сп`яніння водія, запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння, як на місці зупинки трансопртного заслбу, так і в медичному закладі, права водію роз`яснення , також роз`яснено наслідки відмови від проходження огляд на стан сп`яніння, на неодноразові пропозиції пройти такий огляд, водій категорично відмовлявся. Крім того, водій сказав, що «.. вчора пив..»);

- направленням в Буську ЦРЛ для проходження медичного огляду на стан сп`яніння;

- копією постанови Буського районного суду від 26.06.2026 року про притягнення ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП;

- рапортом інспектора СРПП ВП №2 Золочівського РВП.

Докази, здобуті працівниками поліції згідно встановленого законом порядку і перевірені під час розгляду в суді в своїй сукупності дають належні підстави вважати, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 130 КУпАП, сумніву у їх достовірності, законності та належності не має.

Окрім того, вважаю доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, та кваліфікацію його дій за ст. 126 ч.3 КУпАП правильною, оскільки він керував транспортним засобом, будучи особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами від 07.04.2020 року ВП № 51066746, встановлене Буським районним відділом державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Вчинення даного правопорушення підтверджується матеріалами справи, зокрема протоколом про адміністративне порушення серії ЕПР1 № 756996 від 28.08.2026, де викладена фабула вчиненого правопорушення; рапортом поліцейського СРПП ВП №2, довідкою інспектора САП Золочівського РВП.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 КпАП України, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, по справам, які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. В даному випадку ст. 130 ч.2 КпАП України.

При накладенні адміністративного стягнення враховую характер вчинених правопорушень, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан.

Обставини, які пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення, у відповідності до вимог ст.ст. 34, 35 КУпАП, не встановлено.

За змістом ст. 23 КУпАП стягнення є мірою відповідальності і застосування з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинених нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.

Виходячи із вищезазначеного, відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до висновку, що за вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст. 130 ч.2, ст. 126 ч.3КУпАП, слід, з урахуванням вимог ст. 36 КУпАП, застосувати до останнього адміністративне стягнення у межах санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, яке є необхідне та достатнє для попередження нових правопорушень.

Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження даної постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, встановлений статтею 307 КУпАП, стягнення накладається у подвійному розмірі відповідно до ст. 308 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 7, 34, 35, 36, 40-1, 245, 247, 266, 279, 280, 283, 284, 288, 307-308 КУпАП, суддя -

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 130 ч.2, ст. 126 ч.3 КпАП України та, із застосуванням ст. 36 КпАП України, накласти стягнення за ст. 130 ч.2 у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами терміном на 3 (три) роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 665,60 гривень судового збору.

Відповідно до ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду через Буський районний суд Львівської області.

Суддя Б. М. Журибіда