Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №580/8938/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року справа № 580/8938/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Гайдаш В.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України Харківської області (далі – відповідач), в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 25.02.2025 №971050168320 щодо відмови у переведенні ОСОБА_1 на пенсію по віку відповідно до Закону України “Про державну службу”;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перевести з 17.02.2026 ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу”, відповідно до ст. 37 ЗУ “Про державну службу” від 16.12.1993 №3723-ХІІ, п.п. 10, 12 “Прикінцевих та перехідних положень” ЗУ “Про державну службу” від 10.12.2015 № 889-VIII, з урахуванням довідки Паланської сільської ради Черкаської області про складові заробітної плати для державного службовця, який до дати введення класифікації посад працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 20.01.2026 №02-10/54 та довідки про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 20.01.2026 №02-10/55, зарахувавши при цьому до її стажу державної служби періоди роботи в органах місцевого самоврядування з 05.03.1985 до 30.11.2012.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачем зазначено, що на його думку відповідач протиправно відмовив у переведенні на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 ЗУ “Про державну службу” від 16.12.1993 №3723-ХІІ, п.п. 10, 12 “Прикінцевих та перехідних положень” ЗУ “Про державну службу” від 10.12.2015 № 889-VIII, з урахуванням довідки Паланської сільської ради Черкаської області про складові заробітної плати для державного службовця, який до дати введення класифікації посад працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 20.01.2026 №02-10/54 та довідки про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 20.01.2026 №02-10/55.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 24.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Відповідач позов не визнав, надав до суду письмовий відзив на позов, в якому зазначив, що чинним законодавством визначені правила, що за матеріалами електронної пенсійної справи у період з 25.10.2012 по 30.04.2020 ОСОБА_1 отримував пенсію за віком відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 №2493-III, розрахунок якої проводився за нормами Закону України «Про державну службу». Оскільки станом на 01.05.2020 розмір пенсії за віком ОСОБА_1 за Законом №1058 був більший, ніж розмір пенсії, обчисленої за нормами Закону України «Про державну службу», з 01.05.2020, ОСОБА_1 було переведено на пенсію за віком на загальних підставах. У зв`язку з тим, що пенсія ОСОБА_1 , як державному службовцю, призначалася довічно, призначати вдруге даний вид пенсії законні підстави відсутні. За нормами діючого законодавства, у разі доцільності, можливе лише поновлення раніше призначеної пенсії. Станом на сьогоднішній день поновлювати пенсію за віком позивачу, як державному службовцю, недоцільно. Окрім того, відсутні підстави враховувати надані до заяви довідки від 20.01.2026 №02-10/54. №02-10/55 та довідку від 05.02.2026 №02-10/109 оскільки чинним законодавством не передбачено проведення перерахунків пенсій державним службовцям відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII та надані довідки не відповідають формі затвердженій Постановою Кабінету Міністрів від 14 вересня 2016 року № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб».

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що ОСОБА_1 працював на різних посадах, які відносяться до державної служби.

У період з 25.10.2012 по 30.04.2020 ОСОБА_1 отримував пенсію за віком відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 №2493-III, розрахунок якої проводився за нормами Закону України «Про державну службу».

Оскільки станом на 01.05.2020 розмір пенсії за віком ОСОБА_1 за Законом №1058 був більший, ніж розмір пенсії, обчисленої за нормами Закону України «Про державну службу», з 01.05.2020, ОСОБА_1 було переведено на пенсію за віком на загальних підставах.

17.02.2025 позивач звернувся до органів Пенсійного фонду України із заявою №1503 про переведення з пенсії, за віком, призначеної згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058, на пенсії за віком відповідно до Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII.

За принципом екстериторіальності, заяву позивача про призначення пенсії (переведення на інший вид пенсії) розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області та 25.02.2026 №971050168320 прийнято рішення яким у задоволенні заяви позивача відмовлено, оскільки заявник вже перебував та отримував відповідну пенсію державного службовця, а надані довідки не відповідають формі затвердженій Постановою Кабінету Міністрів від 14 вересня 2016 року № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» та чинним законодавством не передбачено проведення перерахунків пенсій державним службовцям відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Згідно ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 визначалися Законом №3723-ХІІ.

Частина ст. 37-1 зазначеного Закону у редакції, чинній до 01.01.2015, передбачала, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв`язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом, відповідно, здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

Водночас 01.01.2015 набрав чинності Закон України від 28.12.2014 №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - Закон №76-VIII), яким, зокрема, статтю 37-1 Закону №3723-ХІІ викладено у новій редакції, згідно з якою умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.

Так, за правилами п. 4 постанови Кабінету Міністрів України №865 у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом №3723-ХІІ, визначається в такому порядку:

1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;

2) іншим пенсіонерам на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.

Перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням ПФУ за погодженням з Мінсоцполітики (пункт 5 постанови Кабінету Міністрів України №865).

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», якою підвищено розміри заробітку працюючих державних службовців та яка відповідно до її пункту 6 застосовується з 01.12.2015, пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України № 865 виключено, а пункт 5 викладено в такій редакції: «форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики».

Положень, які б закріплювали можливість перерахунку пенсії у зв`язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців, постанова Кабінету Міністрів України №1013 не містить.

Отже, з 01.12.2015 до 01.06.2016 чинне законодавство, яке регламентувало пенсійне забезпечення державних службовців, підвищення розміру заробітку працюючих державних службовців не визначало як підставу для перерахунку пенсій, призначених за ст. 37 Закону №3723-ХІІ. При цьому чинна у зазначений період редакція ст. 37-1 Закону №3723-ХІІ не визначала передумов перерахунку пенсій, а лише відносила вирішення такого питання до компетенції Кабінету Міністрів України.

10.12.2015 прийнято новий закон, який регулює відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VII (далі Закон №889-VIII), який набув чинності з 01.05.2016.

Положення Закону №3723-XII втратили чинність, в тому числі норми, якими було врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців (крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону №889-VIII).

Натомість, у ст. 90 Закону №889-VIII закріплено правило, за яким пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону №1058-IV, стаття 42 якого визначає підстави перерахунку призначених пенсій, підвищення розміру заробітку працюючих державних службовців до яких не віднесено.

Відповідно до пункту 13 Розділу XV «Прикінцевих положень» Закону №1058-IV, у разі якщо особі призначено пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу», її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до такого переведення.

Суд звертає увагу, що ОСОБА_1 просить зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перевести його назад на пенсію по віку відповідно до Закону України «Про державну службу» на підставі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця.

Таким чином, позивач просить перевести її назад з пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV на пенсію за віком державного службовця, відповідно до Закону №3723-XII, однак метою такого переведення є саме здійснення перерахунку такої пенсії, у зв`язку зі збільшенням заробітної плати працюючих державних службовців та з урахуванням довідок Паланської сільської ради Черкаської області про складові заробітної плати для державного службовця, який до дати введення класифікації посад працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 20.01.2026 №02-10/54 та довідки про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 20.01.2026 №02-10/55.

Матеріалами справи підтверджено, що За принципом екстериторіальності, заяву позивача про призначення пенсії (переведення на інший вид пенсії) розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області та 25.02.2026 №971050168320 прийнято рішення яким у задоволенні заяви позивача відмовлено, оскільки заявник вже перебував та отримував відповідну пенсію державного службовця, а надані довідки не відповідають формі затвердженій Постановою Кабінету Міністрів від 14 вересня 2016 року № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» та чинним законодавством не передбачено проведення перерахунків пенсій державним службовцям відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII.

Суд зазначає, що подібні правовідносини були предметом розгляду у Верховному Суді, зокрема, у постанові від 11.12.2019 у справі №513/1131/16 та від 22.11.2022 у справі №200/2037/20-а Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для перерахунку пенсій державних службовців у зв`язку із підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців.

Як зазначалося вище, підпунктом 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII, який набрав чинності з 01.05.2016, визнано таким, що втратив чинність, Закон України «Про державну службу» № 3723-XII від 16.12.1993, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Тобто, з 01.05.2016 набув чинності Закон № 889-VIII, у зв`язку з чим положення Закону № 3723-ХІІ частково втратили чинність, у тому числі норми статті 37-1, яка регламентувала порядок і умови перерахунку пенсій державних службовців.

Отже, за встановлених обставин справи, в контексті наведених вимог законодавства, якими врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що підстави для перерахунку пенсій державних службовців у зв`язку із підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців відсутні, позаяк законодавство не регламентує ні права особи на перерахунок пенсії у зв`язку зі зміною розміру заробітної плати, ані порядок і умови здійснення такого перерахунку.

Такий же правовий висновок викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 29.08.2018 у справі № 555/2183/16-а, від 26.02.2020 у справі № 508/808/16-а, від 28.10.2020 у справі № 826/16182/18, від 22.04.2021 у справі № 712/10182/17, від 03.11.2021 у справі № 373/2149/16-а.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що у разі переведення ОСОБА_1 на раніше (первинно) призначену йому пенсію за віком державного службовця згідно із Законом №3723-XII, пенсійна виплата буде поновлена саме у розмірі, який було встановлено до переведення позивача на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV. У цьому разі відсутні підстави для перерахунку пенсії позивача на підставі довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) згідно довідок Паланської сільської ради Черкаської області від 20.01.2026 №02-10/54 та від 20.01.2026 №02-10/55, оскільки чинним законодавство не передбачено можливості перерахунку пенсій державних службовців у зв`язку із підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців.

З урахуванням викладеного, суд наголошує, що за бажанням ОСОБА_1 йому може бути лише поновлена виплата пенсії державного службовця, проте, в розмірі, який було встановлено до 01.05.2020, тобто до моменту переведення його на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV.

Водночас, оскільки предметом розгляду даної справи є встановлення права позивача на перехід саме на пенсію державного службовця, однак із врахуванням довідок Паланської сільської ради Черкаської області від 20.01.2026 №02-10/54 та від 20.01.2026 №02-10/55, то суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно відмовлено в такому перерахунку/переведенні.

Оскільки оскаржуване рішення є правомірним, відтак підстави для задоволення похідної позовної вимоги про зобов`язання відповідача призначити, нарахувати і виплати пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу» п.п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця - відсутні.

Суд відхиляє посилання позивача на пункти 10, 12 розділу ХІ Закону № 889-VIII, як на правову підставу заявлених позовних вимог, з огляду на наступне.

За приписами пунктів 10 - 12 розділу ХІ Закону № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу (відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

На думку суду, приписи пунктів 10 - 12 розділу ХІ Закону № 889-VIII на спірні у цій справі правовідносини не поширюються, так як позивачу уже була призначена пенсія з 25.10.2012 відповідно до норм Закону №3723-ХІІ, з 01.05.2020 позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Черкаській області як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV, тоді як пунктами 10 - 12 розділу ХІ Закону №889-VIII регулюються виключно питання призначення пенсій відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ для осіб, які на день набрання чинності Законом № 889-VIII мають необхідний стаж на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, а не питання переведення з одного виду пенсії на інший чи перерахунку пенсій колишніх державних службовців.

Тобто, позивач уже реалізував своє право на призначення пенсії державного службовця задовго до набрання чинності Законом № 889-VIII, а тому не належить до кола осіб, визначених пунктами 10, 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 889-VIII, яким надано право реалізувати своє право на призначення пенсії відповідно до норм Закону № 3723-ХІІ за певних умов після 01.05.2016.

Частинами 2, 3 статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.

Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Тобто, за змістом даних норм пенсія призначається один раз, а у разі набуття права особою на інший вид пенсії приймається відповідне рішення про переведення на інший вид пенсії.

Як встановлено судом, у спірних правовідносинах пенсія за віком ОСОБА_1 за нормами статті 37 Закону України «Про державну службу» вже була йому призначена раніше, і повторного її призначення за тією ж нормою в межах пунктів 10, 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України №889-VIII не потребує, так як позивач не входить до кола осіб, яким така пенсія може бути призначена.

Фактично пункти 10, 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України №889-VIII регламентують право на призначення пенсії державного службовця за однією нормою в залежності від проміжку часу в який особі вона призначається.

За таких обставин, Черкаський окружний адміністративний суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Віталіна ГАЙДАШ