Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №520/17393/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Суд: Харківський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військової служби

Дата: 20 вересня 2026 р.

Справа: №520/17393/26

Суддя: Садова М.І.

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року Справа № 520/17393/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садової М. І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в приміщенні суду в місті Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частина НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України), адміністрації Державної прикордонної служби України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

у с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) щодо проведення перерахунку та виплату ОСОБА_1 підйомної допомоги виплаченої у 2015 році, грошової допомоги на оздоровлення виплаченої 2016, 2017, 2020, 2021, 2022 роках та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з січня 2016 року по липень 2017 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення нарахованої та виплаченої на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2025 року у справі № 200/9440/25 (вимога-1);

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 підйомної допомоги виплаченої у 2015 році, грошової допомоги на оздоровлення виплаченої 2016, 2017, 2020, 2021, 2022 роках та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з січня 2016 року по липень 2017 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення нарахованої та виплаченої на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2025 року у справі № 200/9440/25 (вимога-2);

- визнати протиправною бездіяльність адміністрації Державної прикордонної служби України щодо проведення перерахунку та виплату ОСОБА_1 підйомної допомоги виплаченої у 2018 році та грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у 2019 році з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення нарахованої та виплаченої на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2025 року у справі № 200/9440/25 (вимога-3);

- зобов`язати адміністрацію Державної прикордонної служби України провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 підйомної допомоги виплаченої у 2018 році та грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у 2019 році з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення нарахованої та виплаченої на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2025 року у справі № 200/9440/25 (вимога-4).

В обґрунтування позову покликається на те, що відповідачами здійснено нарахування та виплату індексації грошового забезпечення на виконання судового рішення. Попри те, позивачу не була перерахована та виплачена підйомна допомога, допомога на оздоровлення, додаткова винагорода передбачена постановою КМУ №889 з урахування у складі місячного грошового забезпечення позивача індексації грошового забезпечення. Вказує, що індексація грошового забезпечення є складовою місячного грошового забезпечення військовослужбовця і повинна включатися до розрахунку вказаних виплат. Просить позов задовольнити.

Відповідачем Військовою частиною НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) подано до суду відзив, який містить заперечення на позов. Наводить аргументи про те, що відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії України та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» та з метою впорядкування виплати щомісячної грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України наказом Міністерства внутрішніх справ № 73 від 02.02.2016 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 року за № 217/28347, затверджено Інструкцію про розміри і порядок виплати додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України. Згідно з п. 8 Інструкції № 73 від 02.02.2016 винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення та інших одноразових виплат. Просить у позові відмовити.

Відповідачем адміністрацією ДПС України подано до суду відзив, який містить заперечення на позов. Наводить аргументи про те, що позовні вимоги до адміністрації Державної прикордонної служби України задоволенню не підлягають, оскільки заявлені не до належного відповідача. Просить у позові відмовити.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив відповідача адміністрації ДПС України. наводить аргументи про те, що адміністрація Державна прикордонна служба України є правонаступником ІНФОРМАЦІЯ_2 , а відтак саме на Адміністрацію Державна прикордонна служба України покладається обов`язок щодо відновлення порушених прав позивачки за період проходження військової служби з березня 2018 року по грудня 2019 року включно. Отже, саме адміністрація Державної прикордонної служби України є належним відповідачем у справі, а доводи відповідача про визначення належним відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_1 є безпідставними. Просить позов задовольнити.

Відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_3 подано до суду відзив, який містив заперечення на позов. Наводить аргументи про те, що системний аналіз положень статей 9, 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій», Інструкції про розміри і порядок виплати додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ № 73 від 02.02.2016 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 року за № 217/28347, дає підстави стверджувати, що винагорода не входить до структури і складу місячного грошового забезпечення військовослужбовців. Таким чином, відсутні правові підстави щодо здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 підйомної допомоги виплаченої у 2015 році, грошової допомоги на оздоровлення виплаченої 2016, 2017, 2020, 2021, 2022 роках та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з січня 2016 року по липень 2017 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення нарахованої та виплаченої на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2025 року у справі № 200/9440/25. Просить у позові відмовити.

Ухвалою суду від 24.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 17.07.2026 витребувано докази у відповідача.

Ухвалою суду від 27.07.2026 залучено в якості другого відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до пп. 15.3 п. 15 ч. 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами у формах, визначених Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Згідно з пунктом 122 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя №1845/0/15-21 від 17.08.2021 (із змінами), до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.

Зважаючи на те, що початок функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС наразі не забезпечено, суд з огляду на наявні у суді технічні можливості, вважає за доцільне здійснити розгляд (формувати та зберігати) цієї адміністративної справи у змішаній (паперовій та електронній) формі.

Розгляд і вирішення адміністративної справи проводиться за правилами письмово провадження на підставі матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд прийшов до наступного з огляду на таке.

Суд установив, позивач проходила військову службу військову службу в Державній прикордонній службі України, що підтверджено послужним списком стосовно позивача.

Відповідно до відомостей особових карток позивача та індивідуальних відомостей про застраховану особу позивача (форма ОК-7) у період з листопада 2015 року до липня 2017 року перебувала на фінансовому забезпеченні Військової частин НОМЕР_1 ; з серпня 2017 року до лютого 2018 року включно у Військовій частині НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 прикордонний загін Державної прикордонної служби України); - з березня 2018 року до грудня 2019 року включно в ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Донецький окружний адміністративний суд своїм рішенням від 22 грудня 2025 року у справі № 200/9440/25 позовні вимоги ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) (відповідач-1), військової частини НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) (відповідач-2), адміністрації Державної прикордонної служби України, військової частини НОМЕР_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) (відповідач-4), ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_6 ) (відповідач-5), військової частини НОМЕР_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ) (відповідач-6) про визнання протиправними дій, протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) щодо нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по липень 2017 року включно із урахуванням іншого ніж січень 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по липень 2017 року включно із урахуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення та виплатити з відрахуванням виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб. Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) щодо нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з серпня 2017 року по 28.02.2018 включно із урахуванням іншого ніж січень 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення. Зобов`язано військову частину НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з серпня 2017 року по 28.02.2018 включно із урахуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення та виплатити з відрахуванням виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) щодо не нарахування та невиплати індексації – різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по грудень 2019 року включно. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію – різницю грошового забезпечення за період за період з 01.03.2018 по грудень 2019 року включно у розмірі 4463,15 грн на місяць та виплатити із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) щодо не нарахування та невиплати індексації – різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з січня 2020 року по липень 2022 року включно. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію – різницю грошового забезпечення за період з січня 2020 року по липень 2022 року включно у розмірі 4463,15 грн на місяць та виплатити із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) щодо не нарахування та невиплати індексації – різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за періоди з серпня 2022 року по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по березень 2024 року включно. Зобов`язано військову частину НОМЕР_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію – різницю грошового забезпечення за періоди з серпня 2022 року по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по березень 2024 року включно у розмірі 4463,15 грн на місяць та виплатити із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб.

Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_6 ) щодо не нарахування та невиплати індексації – різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з квітня 2024 року по травень 2024 року включно. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_7 (військова частина НОМЕР_6 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію – різницю грошового забезпечення за період з квітня 2024 року по травень 2024 року включно у розмірі 4463,15 грн на місяць та виплатити із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ) щодо не нарахування та невиплати індексації – різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з червня 2024 року по 10.10.2025 включно. Зобов`язано військову частину НОМЕР_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію – різницю грошового забезпечення за період з червня 2024 року по 10.10.2025 включно у розмірі 4463,15 грн на місяць із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб. Відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_8 ) щодо ненарахування та невиплати індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по грудень 2019 року включно та зобов`язання адміністрацію Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по грудень 2019 року включно у розмірі 4463,15 грн на місяць та виплатити із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб.

28 квітня 2026 року військовою частиною НОМЕР_1 на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2025 року у справі № 200/9440/25 виплачено ОСОБА_1 заборгованість з індексації грошового забезпечення у сумі 289 864,00 грн, що підтверджується випискою по надходженням по банківській картці рахунку.

Попри те, позивач наводить аргументи про те, що під час проходження військової служби нараховано та виплачено грошову допомогу на оздоровлення, додаткову винагороду передбачену постановою КМУ №889, підйомну допомогу без урахування у складі місячного грошового забезпечення індексації, у зв`язку із чим звернувся до суду з даним позовом.

Згідно з ч. 3 ст. 25 Закону України “Про Державну прикордонну службу України” військовослужбовці Державної прикордонної служби України користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України “Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, цього Закону, інших актів законодавства.

Частина 2 ст. 9 Закону України “Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” передбачає, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з п. 1 ст. 10 Закону України “Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

Відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону України “Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” військовослужбовцям виплачуються, зокрема, грошова допомога на оздоровлення в порядку і розмірах, що визначаються законодавством України.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» при переїзді військовослужбовців виплачується підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50% місячного грошового забезпечення на кожного члена сім`ї військовослужбовця, який переїжджає з ним на нове місце служби.

Порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, які займають посади в спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади у справах охорони державного кордону (Адміністрації Державної прикордонної служби України), територіальних органах спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону (регіональних управліннях Державної прикордонної служби України), Морській охороні, яка складається із загонів морської охорони, органах охорони державного кордону (прикордонних загонах, окремих контрольно-пропускних пунктах, авіаційних частинах), розвідувальному органі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону, навчальних закладах, науково-дослідних установах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення Державної прикордонної служби України (далі - органи Держприкордонслужби) визначає Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджена наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України 20.05.2008 № 425 та зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 18 червня 2008 за № 537/15228 (далі - Інструкція № 425).

Підпунктом 3.7.1 п. 3.7 розділу ІІІ Інструкції № 425 встановлено, що військовослужбовцям один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Наказом МВС України від 19.08.2016 №848 затверджено Інструкцію про умови та порядок виплати підйомної допомоги військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (надалі –Інструкція).

Відповідно до п. 2, 3 Інструкції у разі переїзду військовослужбовців на нове місце військової служби в інший населений пункт у зв`язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням на навчання до вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, закладів фахової передвищої військової освіти (далі - військові навчальні заклади) та навчальних центрів (навчальних підрозділів), термін навчання в яких становить не менше шести місяців, без збереження посади за попереднім місцем військової служби або у зв`язку з передислокацією Адміністрації Держприкордонслужби, розвідувального органу Адміністрації Держприкордонслужби, регіонального управління, органу охорони державного кордону, загону морської охорони, військового навчального закладу, навчального центру (навчального підрозділу), науково-дослідної установи, підрозділу спеціального призначення, органу забезпечення Державної прикордонної служби України (далі - органи Держприкордонслужби) або підрозділу органу Держприкордонслужби, їм виплачуються підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена його сім`ї, який переїжджає з ним на нове місце військової служби. Розмір підйомної допомоги військовослужбовцю та членам його сім`ї обчислюється, виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, установлених військовослужбовцю за новим місцем військової служби на дату, коли військовослужбовець набув право на отримання підйомної допомоги.

Підпунктами 2, 5 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року за №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» (чинна на час виникнення спірних правовідносин), установлено щомісячну додаткову грошову винагороду військовослужбовцям (крім тих, що зазначені в підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби) - з 1 квітня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 вересня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 січня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 квітня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 липня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення; військовослужбовцям Державної прикордонної служби (крім тих, що зазначені в підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби) - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

Відповідно до пункту 2 постанови КМУ від 22.09.2010 та з метою впорядкування виплати щомісячної грошової допомоги військовослужбовцям Державної прикордонної служби України наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02.02.2016 № 73 (в редакції від 02.02.2016), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 217/28347, затверджено Інструкцію про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (далі – Інструкція № 73).

Ця Інструкція визначає порядок та умови виплати особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом та займають посади в Держприкордонслужбі, регіональних управліннях Держприкордонслужби, в загонах морської охорони, органах охорони державного кордону (прикордонних загонах, окремих контрольно-пропускних пунктах, авіаційних частинах), в розвідувальному органі Держприкордонслужби, навчальних закладах, науково-дослідних установах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення Держприкордонслужби (далі - органи Держприкордонслужби), щомісячної додаткової грошової винагороди.

Відповідно до пункту 3 Інструкції № 73, до місячного грошового забезпечення, з якого визначається винагорода, включаються посадовий оклад (з урахуванням підвищення), оклад за військовим званням та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою (посадою, до тимчасового виконання обов`язків за якою він допущений).

Наведеними нормами передбачено, що в основу розрахунку одноразових видів грошового забезпечення, в тому числі грошової допомоги на оздоровлення, а також додаткової винагороди передбаченої постановою КМУ №889, підйомної допомоги покладено розмір місячного грошового забезпечення військовослужбовця.

Так, правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України регульовано Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-ХІІ).

Згідно з статтею 1 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 Закону № 1282-ХІІ передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).

Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 822/503/18.

Суд установив, позивачу нараховано та випалено підйомну допомогу у 2015 році, 2018 році, грошову допомогу на оздоровлення за 2016-2022 роки, додаткову винагороду передбачену постановою КМУ №998 за період з січня 2016 року до липня 2017 року. Дані обставини підтверджено відомостями з особових карток позивача за період з січня 2015 року до грудня 2022 року.

З огляду на викладене суд дійшов переконання, що грошова допомога на оздоровлення, додаткова винагорода передбачена постановою КМУ №889, підйомна допомога були виплачені позивачу не у повному обсязі, а відтак суд дійшов висновку, що відповідачами допущено протиправну бездіяльність стосовно нездійснення перерахунку та виплати позивачу грошової допомоги на оздоровлення, додаткової винагороди передбачену постановою КМУ №889, підйомної допомоги з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У постанові Верховного Суду 25.03.2020 у справі №752/18396/16-а сформульована правова позиція, що принцип диспозитивності в адміністративному процесі має своє специфічне змістове наповнення, пов`язане з публічно-правовим характером адміністративного позову та активною участю суду в процесі розгляду адміністративних справ, а тому адміністративний суд може та зобов`язаний в окремих випадках вийти за межі позовних вимог, якщо спосіб захисту, який обрав позивач, є недостатнім для захисту його прав, свобод і законних інтересів.

Таким чином, суд може та навіть зобов`язаний в окремих випадках вийти за межі позовних вимог, якщо спосіб захисту, який обрав позивач, є недостатнім для захисту його прав, свобод і законних інтересів. Такий вихід за межі позовних вимог має бути пов`язаний із захистом саме тих прав, свобод та інтересів, щодо яких подана позовна заява. Вихід за межі позову можливий у виняткових випадках, зокрема, коли це необхідно для ефективного та повного захисту прав, свобод, інтересів людини, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин (сторін чи третіх осіб), про захист яких вони просять, від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З метою ефективного захисту порушеного права позивача суд прийшов висновку, що відповідача Військову частину НОМЕР_1 необхідно зобов`язати провести перерахунок та виплату позивачу грошової допомоги для оздоровлення за 2016-2017 роки, 2020-2022 роки, щомісячної додаткової винагороди передбаченої постановою КМУ №889 за період з січня 2016 року до липня 2017 року, підйомної допомоги за 2015 рік, з урахуванням в складі місячного грошового забезпечення, з якого здійснюється обрахунок, індексації грошового забезпечення, яка нарахована та виплачена на виконання судового рішення у справі №200/9440/25.

Стосовно належності відповідача відносно позовних вимог-3 та -4.

З матеріалів справи убачається, що позивач просить зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України перерахувати підйомну допомогу за 2018 рік та грошову допомогу на оздоровлення з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, яка нарахована та виплачена на викання судового рішення, яка є правонаступником ліквідованого

ІНФОРМАЦІЯ_8 у відзиві на позов покликається на те, що вона не є належним відповідачем у цих спірних правовідносинах, адже з 01.01.2020 ІНФОРМАЦІЯ_9 зараховано на фінансове забепечення до ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тмоу останній є належним відповідачем.

Позивач у відповіді на відзив наводить пояснення про те, що Адміністрація ДПС ЦУкпраїни є належним відповідачем у цій справі.

05 лютого 2020 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 43 “Про ліквідацію територіальних органів Адміністрації Державної прикордонної служби”.

Згідно з пункту 1 указаної постанови вирішено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Адміністрації Державної прикордонної служби за переліком згідно з додатком, зокрема ІНФОРМАЦІЯ_10 (військова частина НОМЕР_8 ).

Згідно з пункту 2 указаної постанови вирішено наступне: “Адміністрації Державної прикордонної служби забезпечити здійснення функцій і повноважень територіальних органів, що ліквідуються”.

Згідно з інформацією Єдиного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ІНФОРМАЦІЯ_10 (код ЄДРПОУ НОМЕР_9 ) є припиненим з 30 вересня 2020 року.

Порядок утворення, реорганізації або ліквідації міністерств, інших центральних органів державної влади регулюється Постановою Кабінету Міністрів України № 1074 від 20.10.2011 "Про затвердження порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади". Пунктом 6 зазначеної постанови Кабінету Міністрів України визначено, що у разі ліквідації органу виконавчої влади і передачі його завдань та функцій іншим органам виконавчої влади їх права та обов`язки переходять до органів виконавчої влади, визначених відповідним актом Кабінета Міністрів України.

В даному випадку, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 05.02.2020 № 43 “Про ліквідацію територіальних органів Адміністрації Державної прикордонної служби” на Адміністрацію Державної прикордонної служби покладений обов`язок здійснювати функції та повноваження вказаного ліквідованого органу.

Так, публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

Вирішуючи питання публічного правонаступництва, Верховний Суд у постанові від 11 лютого 2021 року у справі № 826/9815/18 виходив із специфіки публічно-правових відносин, а саме: тієї обставини, що повноваження відповідних державних органів не є статичними і можуть передаватись від одного органу до іншого у випадку зміни законодавства. При цьому, такий перехід може не збігатися у часі з юридичним припиненням суб`єкта владних повноважень унаслідок реорганізації чи ліквідації.

У цій постанові Верховний Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого, якщо спір виник з приводу реалізації суб`єктом владних повноважень, що припиняється, його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту його вибуття з правовідносин, щодо яких виник спір, унаслідок, зокрема, передачі відповідним розпорядчим актом його адміністративної компетенції іншому (іншим) суб`єктам владних повноважень.

Якщо спір виник у відносинах, що не пов`язані з реалізацією суб`єктом владних повноважень його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту припинення сторони – суб`єкта владних повноважень (повне правонаступництво).

У випадку повного правонаступництва до правонаступника переходять права та обов`язки юридичної особи, які стосуються не лише майнових правовідносин, але і правовідносин з приводу проходження публічної служби, зокрема, в частині нарахування та виплати належних сум грошових виплат.

Такий висновок узгоджується із позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 01 грудня 2021 року у справі № 815/5514/16.

Суд повторно відмічає, що ІНФОРМАЦІЯ_10 як територіальний орган Адміністрації Державної прикордонної служби є ліквідованим. Разом з тим, з 01.01.2022 ІНФОРМАЦІЯ_10 зараховано на фінансове забезпечення до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З огляду на викладене суд дійшов переконання про те, що належним відповідачем щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення за позовними вимогами-2 та -3 у цій справу є ІНФОРМАЦІЯ_3 .

З метою ефективного захисту порушеного права позивача суд прийшов висновку, що відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 необхідно зобов`язати провести перерахунок та виплату позивачу грошової допомоги для оздоровлення за 2019 рік, підйомної допомоги за 2018 рік, з урахуванням в складі місячного грошового забезпечення, з якого здійснюється обрахунок, індексації грошового забезпечення, яка нарахована та виплачена на виконання судового рішення у справі №200/9440/25.

Як зазначено в пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, суд дійшов висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене вище суд дійшов висновку про задоволення позову частково.

У відповідності до ст. 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється у зв`язку із звільненням позивача від сплати судового збору у відповідності до Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 241-246, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частина НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України), адміністрації Державної прикордонної служби України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частина НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 підйомної допомоги за 2015 рік, грошової допомоги для оздоровлення за 2016-2017 роки та 2020-2022 роки, щомісячної додаткової винагороди передбаченої постановою КМУ №889 за період з січня 2016 року до липня 2017 року, з урахуванням в складі місячного грошового забезпечення, з якого здійснюється обрахунок, індексації грошового забезпечення яка нарахована та виплачена на виконання судового рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22.12.2025 у справі №200/9440/25.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 підйомну допомогу за 2015 рік, грошову допомогу для оздоровлення за 2016-2017 роки та 2020-2022 роки, щомісячну додаткову винагороду передбачену постановою КМУ №889 за період з січня 2016 року до липня 2017 року, з урахуванням в складі місячного грошового забезпечення, з якого здійснюється обрахунок, індексації грошового забезпечення яка нарахована та виплачена на виконання судового рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22.12.2025 у справі №200/9440/25.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 підйомної допомоги за 2018 рік, грошової допомоги для оздоровлення за 2019, з урахуванням в складі місячного грошового забезпечення, з якого здійснюється обрахунок, індексації грошового забезпечення яка нарахована та виплачена на виконання судового рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22.12.2025 у справі №200/9440/25.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 підйомну допомогу за 2018 рік, грошової допомоги для оздоровлення за 2018 рік, з урахуванням в складі місячного грошового забезпечення, з якого здійснюється обрахунок, індексації грошового забезпечення яка нарахована та виплачена на виконання судового рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22.12.2025 у справі №200/9440/25.

В решті позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , місце проживання – АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_10 ;

відповідач Військової частина НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України), місцезнаходження – АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_11 ;

відповідач адміністрації Державної прикордонної служби України, місцезнаходження – місто Київ, вулиця Володимирська, будинок №26, код ЄДРПОУ 00034039;

відповідач ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , місцезнаходження – АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_11 ;

Повне судове рішення складено та підписано суддею 21.09.2026.

Суддя М. І. Садова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua