Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №520/21876/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21 вересня 2026 року № 520/21876/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом керівника Київської окружної прокуратури міста Харкова Тактарова Романа Рафаїловича ( код: 02910108, вул. Сумська, 76, м. Харків, 61002) в інтересах державі в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області (вул. Євгенія Єніна, буд. 6,м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл.,61165, код ЄДРПОУ37999518) до Українського ордену «Знак пошани» НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Державного агентства лісових ресурсів України та Національної академії наук України (вул. Григорія Сковороди, буд. 86,м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл.,61024, код ЄДРПОУ00994064) , третя особа: Департамент захисту довкілля та природокористування Харківської обласної державної адміністрації (Харківська обл., м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, під`їзд 4, поверх 7, 61022, ЄДРПОУ: 38634241), Харківська міська рада (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7 ЄДРПОУ 04059243) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Керівник Київської окружної прокуратури міста Харкова Тактаров Роман Рафаїлович в інтересах державі в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Українського ордену «Знак пошани» НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Державного агентства лісових ресурсів України та Національної академії наук України, третя особа: Департамент захисту довкілля та природокористування Харківської обласної державної адміністрації, Харківська міська рада , в якому просить суд:

- визнати протиправною Український ордена «Знак пошани» Науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. М.Г. Висоцького Державного агентства лісових ресурсів України та Національної академії наук України (вул. Григорія Сковороди, 86, м. Харків, 61024, код ЄДРПОУ 00994064) щодо невжиття заходів з організації проведення робіт із винесення меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Інститутська» площею 0,35 га та закріплення їх в натурі (на місцевості).

- зобов`язати Український ордена «Знак пошани» Науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. М.Г. Висоцького Державного агентства лісових ресурсів України та Національної академії наук України (вул. Григорія Сковороди, 86, м. Харків, 61024, код ЄДРПОУ 00994064) забезпечити відповідно до вимог чинного законодавства проведення робіт із винесення меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Інститутська» площею 0,35 га та закріплення їх в натурі (на місцевості).

В обґрунтування позову вказано, що Київською окружною прокуратурою міста Харкова подається вказаний позов, оскільки в ході реалізації повноважень, наданих органам прокуратури Конституцією України та Законом України «Про прокуратуру», було встановлено факт недотримання вимог природоохоронного законодавства, що проявляється у невжитті заходів з організації проведення робіт із винесення меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Інститутська» площею 0,35 га та не закріпленні її меж в натурі (на місцевості) Українським ордена «Знак пошани» Науково-дослідним інститутом лісового господарства та агролісомеліорації ім. М.Г. Висоцького Державного агентства лісових ресурсів України та Національної академії наук України.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачу, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету відповідача.

Представник Відповідача правом на надання відзиву не скористався.

Третя особа Департамент захисту довкілля та природокористування Харківської обласної державної адміністрації подала до суду додаткові пояснення в яких підтримала доводи позовної заяви та вказала, що саме на Український ордена «Знак пошани» Науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. М.Г. Висоцького покладено обов`язок із вчинення дій щодо винесення меж території ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Інститутська» площею 0,35 га та закріплення їх в натурі (на місцевості), оскільки відсутність встановлених меж в натурі фактично унеможливлює збереження території відповідного об`єкта природно-заповідного фонду.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Враховуючи викладене, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Рішенням виконавчого комітету Харківської обласної ради народних депутатів № 562 від 03.12.1984 оголошено об`єктом природно-заповідного фонду ботанічну пам`ятку природи місцевого значення «Інститутська», площею 0,35 га, яка розташована по вул. Григорія Сковороди, 86 у м. Харкові.

06.04.2009 Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Харківській області видано охоронне зобов`язання № 6-20-07-Пп/2009 Українському ордену «Знак Пошани» Науково-дослідному інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького, відповідно до якого вказаний об`єкт передано під охорону установи, з фактом чого під підпис ознайомлено її директора.

Вказаним охоронним зобов`язанням на території ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Інститутська» передбачено заповідний режим з відповідними обмеженнями та заборонами щодо здійснення господарської діяльності.

Обов`язки щодо збереження ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Інститутська», зокрема винесення меж об`єкта в натуру (на місцевість), покладено безпосередньо на Український орден «Знак Пошани» Науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Державного агентства лісових ресурсів України та Національної академії наук України як землекористувача даного об`єкта.

Водночас за даними Національної кадастрової системи відомості щодо вказаної земельної ділянки відсутні. Крім того, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області листом № 10-20-14,2-2249/0/19-26 від 09.04.2026 повідомило про відсутність у фондах документації із землеустрою щодо об`єкта природно-заповідного фонду — ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Інститутська». У свою чергу, Департамент захисту довкілля та природокористування Харківської обласної державної адміністрації листом № 04.01-21/1007 від 13.04.2026 повідомив, що проєкт створення, паспорт об`єкта, а також дозвільні документи й погодження щодо нього відсутні та не надавалися.

Керівник Київської окружної прокуратури міста Харкова звернувся до суду з цим позовом оскільки наразі відповідачем проєкт землеустрою щодо організації і встановлення меж території природно-заповідного фонду не розроблено та не затверджено, межі ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Інститутська» в натуру (на місцевість) не винесені, а відомості про обмеження до Державного земельного кадастру не внесені, заходи щодо охорони та збереження об`єкта не вживались, що створює загрозу його використання не за цільовим призначенням.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Захист прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави згідно зі ст. 1 Закону України № 1697-VII від 14.10.2014 "Про прокуратуру" відносяться до мети здійснення функцій прокуратури України.

Під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження, звертатися до суду з позовом (п. 1 ч. 6 ст. 23 вказаного Закону).

Згідно ч. 3 ст. 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу (частина 4 вказаної статті).

Аналіз положень ч.ч. 3, 4 ст. 53 КАС України у взаємозв`язку із змістом ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

У постанові від 26.05.2020 № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що прокурор, подаючи позов до суду, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення законодавства, виявлені прокурором, вчинити дії для виправлення ситуації, а саме щодоподання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 №3-рп/99, Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття інтереси держави, висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3).

Так, обґрунтовуючи позовну заяву, подану до Харківського окружного адміністративного суду, керівник Київської окружної прокуратури міста Харкова зазначив, що в Державної екологічної інспекції в Харківській області відсутні підстави для звернення до суду з відповідним позовом та що саме Український орден «Знак Пошани» Науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Державного агентства лісових ресурсів України та Національної академії наук України уповноважений на забезпечення організації проведення робіт із винесення меж об`єкта природно-заповідного фонду — ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Інститутська» площею 0,35 га, яка розташована по вул. Григорія Сковороди, 86 у м. Харкові та закріплення його меж в натурі (на місцевості).

Надаючи правову оцінку щодо наявності інтересів держави при зверненні керівника Київської окружної прокуратури міста Харкова з позовом до суду, суд зазначає, що правові основи організації, охорони, ефективного використання природно-заповідного фонду України, відтворення його природних комплексів та об`єктів врегульовує Закон України "Про природно-заповідний фонд України" № 2456-XII від 16.06.1992.

Вказаним Законом передбачено, що природно-заповідний фонд становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об`єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища. У зв`язку з цим законодавством України природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Україна розглядає цей фонд як складову частину світової системи природних територій та об`єктів, що перебувають під особливою охороною.

Отже, порушення особливого режиму охорони території природно-заповідного фонду є порушенням інтересів держави, тому прокурор наділений повноваженнями звернутись до суду з позовом про їх захист.

Щодо протиправної бездіяльності відповідача у спірних правовідносинах, суд зазначає наступне.

Як вже встановлено судом, рішенням виконавчого комітету Харківської обласної ради народних депутатів № 562 від 03.12.1984 оголошено об`єктом природно-заповідного фонду ботанічну пам`ятку природи місцевого значення «Інститутська», площею 0,35 га, яка розташована по вул. Григорія Сковороди, 86 у м. Харкові, а охоронним зобов`язанням № 6-20-07-Пп/2009 від 06.04.2009 вказану пам`ятку природи передано під охорону Українському ордену «Знак Пошани» Науково-дослідному інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького, відповідно до вимог якого на відповідача як землекористувача покладено обов`язки щодо збереження об`єкта, дотримання заповідного режиму та винесення його меж в натуру (на місцевість).

При цьому до суду не надано доказів того, що відповідачем розроблено та у встановленому порядку затверджено проєкт землеустрою щодо організації і встановлення меж території природно-заповідного фонду ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Інститутська», винесено її межі в натуру (на місцевість), внесено відомості про межі та обмеження до Державного земельного кадастру або вжито будь-які інші заходи з метою охорони та збереження об`єкта природно-заповідного фонду.

Так, відповідно до ст. 43 Земельного кодексу України та частини першої статті 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд» визначено, що до природно-заповідного фонду України належать: природні території та об`єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища.

Кореспондуюча норма закріплена в ст. 44 Земельного кодексу України. При цьому, за правилами ст. 45 Земельного кодексу України землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Відповідно до ч. 3 та 5 ст. 53 Закону України «Про природно-заповідний фонд» передбачено, що рішення про організацію чи оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об`єктів природно-заповідного фонду приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.

Території та об`єкти природно-заповідного фонду або їх частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 79, ч. 1 ст. 79-1 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду (ч. 4 ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд»).

Відповідно до абз. 11, 15 ч. 1 ст. 1, 2 Закону України «Про землеустрій» проект землеустрою - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом; цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Згідно з п. «в» ч. 1 ст. 2 Закону України «Про землеустрій» землеустрій забезпечує встановлення і закріплення на місцевості меж адміністративно-територіальних одиниць, територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, меж земельних ділянок власників і землекористувачів.

Відповідно до п. «г» ч. 1 ст. 20 Закону України «Про землеустрій» вказано, що землеустрій проводиться в обов`язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі встановлення в натурі (на місцевості) меж земель, обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельні сервітути).

Згідно з п. «в» ч. 1 ст. 25 вказаного Закону видами документації із землеустрою є проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів.

Проєкти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів розробляються на підставі укладених договорів між замовниками документації із землеустрою та її розробниками відповідно до ст. 47 Закону України «Про землеустрій».

Згідно ст. 46 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» передбачено, що витрати, пов`язані із забезпеченням режиму охорони заказників, пам`яток природи, заповідних урочищ та парків-пам`яток садово-паркового мистецтва, здійснюються за рахунок підприємств, установ, організацій, інших землевласників та землекористувачів, на території яких вони знаходяться.

Так, ч. 1 ст. 47 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду розробляються з метою: а) збереження природного різноманіття ландшафтів, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу; б) створення місць для організованого лікування та оздоровлення людей, масового відпочинку і туризму; в) створення приміських зелених зон, збереження і використання об`єктів культурної спадщини; г) проведення науково-дослідних робіт; ґ) встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг; д) визначення в натурі (на місцевості) меж охоронних зон та інших обмежень у використанні земель, встановлених законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, а також інформування про такі обмеження землевласників, землекористувачів, інших фізичних та юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 47 Закону України «Про землеустрій», проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів визначають місце розташування і розміри земельних ділянок, власників земельних ділянок, землекористувачів, у тому числі орендарів, межі територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого (округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони), рекреаційного та історико-культурного (охоронні зони) призначення, водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів, а також встановлюють режим використання та охорони їх територій.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів розробляються на підставі укладених договорів між замовниками документації із землеустрою та її розробниками.

Межі територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон встановлюються і по суходолу, і по водному простору.

Рішення про затвердження проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон одночасно є рішенням про встановлення меж таких територій.

Відомості про межі територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, межі обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів вносяться до Державного земельного кадастру.

З огляду на вказане, природоохоронне законодавство України передбачає ідентифікацію територій природно-заповідного фонду, в тому числі шляхом встановлення в натурі їх меж, для чого в обов`язковому порядку розробляються проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду.

Встановлення меж територій природно-заповідного фонду є одним з обов`язкових за законом заходів із землеустрою, який забезпечує закріплення на місцевості меж цих територій з метою їх раціонального використання та охорони.

Вказане узгоджується з правовою позицію Верховного Суду, висловленою в постановах від 29 листопада 2024 року у справі №260/1681/23 та від 28 серпня 2025 року у справі №600/3379/23-а.

Законодавчими нормами на землекористувачів земельних ділянок об`єктів природно-заповідного фонду покладено обов`язок забезпечувати охорону та збереження територій таких об`єктів.

До суду на підтвердження факту відсутності проєкту землеустрою на ботанічну пам`ятку природи місцевого значення «Інститутська» та його затвердження у визначеному земельним законодавством порядку прокурором надано листи Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 09.04.2026 № 10-20-14,2-2249/0/19-26 та Департаменту захисту довкілля та природокористування Харківської обласної державної адміністрації від 13.04.2026 № 04.01-21/1007.

У зв`язку з викладеним, межі ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Інститутська» площею 0,35 га, розташованої по вул. Григорія Сковороди, 86 у м. Харкові, в натуру (на місцевість) не винесені, а відомості про її межі та обмеження у використанні земель до Державного земельного кадастру не внесені.

Як зазначив прокурор, відповідачем реальних заходів щодо розроблення проєкту землеустрою з організації та встановлення меж, а також винесення меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Інститутська» площею 0,35 га та закріплення їх в натурі (на місцевості) не вжито.

Доказів, що підтверджують протилежне, до суду відповідачем не надано.

Відтак, у діях відповідача вбачається протиправна бездіяльність, а тому з метою захисту інтересів держави слід зобов`язати відповідача відповідно до вимог чинного законодавства України забезпечити організацію проведення робіт із винесення меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Інститутська» площею 0,35 га та закріплення їх в натурі (на місцевості).

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне зобов`язати Український ордена «Знак пошани» Науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. М.Г. Висоцького Державного агентства лісових ресурсів України та Національної академії наук України забезпечити відповідно до вимог чинного законодавства проведення робіт із винесення меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Інститутська» площею 0,35 га та закріплення їх в натурі (на місцевості).

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовної заяви.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Такі витрати позивачем у справі не понесені.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву керівника Київської окружної прокуратури міста Харкова Тактарова Романа Рафаїловича ( код: 02910108, вул. Сумська, 76, м. Харків, 61002) в інтересах державі в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області (вул. Євгенія Єніна, буд. 6,м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл.,61165, код ЄДРПОУ37999518) до Українського ордену «Знак пошани» НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Державного агентства лісових ресурсів України та Національної академії наук України (вул. Григорія Сковороди, буд. 86,м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл.,61024, код ЄДРПОУ00994064) , третя особа: Департамент захисту довкілля та природокористування Харківської обласної державної адміністрації (Харківська обл., м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, під`їзд 4, поверх 7, 61022, ЄДРПОУ: 38634241), Харківська міська рада (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7 ЄДРПОУ 04059243) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Українського ордена «Знак пошани» Науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. М.Г. Висоцького Державного агентства лісових ресурсів України та Національної академії наук України (вул. Григорія Сковороди, 86, м. Харків, 61024, код ЄДРПОУ 00994064) щодо невжиття заходів з організації проведення робіт із винесення меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Інститутська» площею 0,35 га та закріплення їх в натурі (на місцевості).

Зобов`язати Український ордена «Знак пошани» Науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. М.Г. Висоцького Державного агентства лісових ресурсів України та Національної академії наук України (вул. Григорія Сковороди, 86, м. Харків, 61024, код ЄДРПОУ 00994064) забезпечити відповідно до вимог чинного законодавства проведення робіт із винесення меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Інститутська» площею 0,35 га та закріплення їх в натурі (на місцевості).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Тітов О.М.